Відмінності між версіями «Фортрей Самуїл»
Матеріал з Історія економічної теорії
Admin (обговорення • внесок) |
Admin (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 17: | Рядок 17: | ||
<spoiler text="Відомі вчені та авторитетні джерела про Самуїла Фортрея"><div align="justify"><h3><center>Робер Аллен (нар. 1947 р.) – американський вчений, дослідник економічної історії, професор</center></h3>«The political economists who pursued this question developed a two sector-model, in which the economy was conceptually divided into agricultural and commercial sectors, to explain the growth of trade and manufactures. In 1663 Fortrey applied this model to enclosures. He admitted that they destroyed villages and led to the conversion to pasture – “one hundred acres of which, will scarce maintain a shepherd and his dog, which now maintains many families, employed in tillage”. But he denied that the displaced farmers remained unemployed: “Nor surely do any imagine that the people which lived in those towns they call depopulated, were all destroyed, because they lived no longer there”. Instead, “they were only removed to other places … and employed in the manufacture of the wool1 that may arise out of one hundred acres of pasture”. Thus enclosure led to the growth of industry. “The manufactures and other profitable employments of this nation are increased, by adding there to such numbers of people, who formerly served only to waste, not to increase the store of the nation”. Enclosure led to weaving – not stealing! | <spoiler text="Відомі вчені та авторитетні джерела про Самуїла Фортрея"><div align="justify"><h3><center>Робер Аллен (нар. 1947 р.) – американський вчений, дослідник економічної історії, професор</center></h3>«The political economists who pursued this question developed a two sector-model, in which the economy was conceptually divided into agricultural and commercial sectors, to explain the growth of trade and manufactures. In 1663 Fortrey applied this model to enclosures. He admitted that they destroyed villages and led to the conversion to pasture – “one hundred acres of which, will scarce maintain a shepherd and his dog, which now maintains many families, employed in tillage”. But he denied that the displaced farmers remained unemployed: “Nor surely do any imagine that the people which lived in those towns they call depopulated, were all destroyed, because they lived no longer there”. Instead, “they were only removed to other places … and employed in the manufacture of the wool1 that may arise out of one hundred acres of pasture”. Thus enclosure led to the growth of industry. “The manufactures and other profitable employments of this nation are increased, by adding there to such numbers of people, who formerly served only to waste, not to increase the store of the nation”. Enclosure led to weaving – not stealing! | ||
| − | Fortrey's argument, with its assumption that enclosure reduced farm employment, fits comfortably with the Marxist theory of technical change in agriculture, and, indeed, Fortrey's argument was accepted without revision by Marx». | + | Fortrey's argument, with its assumption that enclosure reduced farm employment, fits comfortably with the Marxist theory of technical change in agriculture, and, indeed, Fortrey's argument was accepted without revision by Marx».<br><small>''' Allen R. C.''' Enclosure and the Yeoman / Robert C. Allen. – Oxford : Clarendon Press, 1992. – P. 6.</small> |
| − | <br><small>''' Allen R. C.''' Enclosure and the Yeoman / Robert C. Allen. – Oxford : Clarendon Press, 1992. – P. 6.</small> | ||
<h3><center>Віктор Дмитрович Базилевич (нар. 1949 р.) – український економіст, доктор економічних наук, професор</center></h3>«До представників англійського меркантилізму слід зарахувати також Самуїла Фортрея, автора праці, що має красномовну назву «Вигода та благополуччя Англії, що полягає у збільшенні запасів та розширенні торгівлі цього королівства». Наголошуючи на необхідності розвитку національного виробництва (як промислового, так і сільськогосподарського), Фортрей наполягав на тому, що «всі іноземні товари, які корисні для покращання нашої власної промисловості й зовнішньої торгівлі і які не можуть бути вироблені всередині країни, повинні завозитись з невеликим митом». Щодо інших іноземних товарів, то, на думку англійського меркантиліста, їх ввезення не потрібно забороняти, але для цих товарів «потрібно призначити особливо високе мито, що сприятиме їх подорожчанню і таким чином багато людей відмовляться від їх використання». Відтак "держава отримає доходи і збереже своє багатство, яке було б розтрачене за кордоном і наша власна промисловість буде зростати"».<br><small>''' Історія економічних учень''' : підручник : у 2 ч. / за ред. В. Д. Базилевича. – 2-ге вид., випр. – Київ : Знання, 2005. – Ч. 1. – С. 128.</small> | <h3><center>Віктор Дмитрович Базилевич (нар. 1949 р.) – український економіст, доктор економічних наук, професор</center></h3>«До представників англійського меркантилізму слід зарахувати також Самуїла Фортрея, автора праці, що має красномовну назву «Вигода та благополуччя Англії, що полягає у збільшенні запасів та розширенні торгівлі цього королівства». Наголошуючи на необхідності розвитку національного виробництва (як промислового, так і сільськогосподарського), Фортрей наполягав на тому, що «всі іноземні товари, які корисні для покращання нашої власної промисловості й зовнішньої торгівлі і які не можуть бути вироблені всередині країни, повинні завозитись з невеликим митом». Щодо інших іноземних товарів, то, на думку англійського меркантиліста, їх ввезення не потрібно забороняти, але для цих товарів «потрібно призначити особливо високе мито, що сприятиме їх подорожчанню і таким чином багато людей відмовляться від їх використання». Відтак "держава отримає доходи і збереже своє багатство, яке було б розтрачене за кордоном і наша власна промисловість буде зростати"».<br><small>''' Історія економічних учень''' : підручник : у 2 ч. / за ред. В. Д. Базилевича. – 2-ге вид., випр. – Київ : Знання, 2005. – Ч. 1. – С. 128.</small> | ||
| + | |||
| + | <h3><center>Меркантилизм</center></h3>«У Фортрея мы находим развернутую аргументацию в пользу «огораживания» общинных земель – процесса, который приобрел колоссальное распространение в XVIII в. и привел почти к полному уничтожению английского крестьянства (yeomanry) и к образованию фермерского (капиталистического) сельского хозяйства. Доводы Фортрея очень напоминают те, которые спустя два с половиною века применяли русские противники общины. Под «огораживанием» общинных земель понимают раздел их в частную собственность с уничтожением принудительного оборота и чересполосицы. Столыпинская реформа XX в. аналогична по своему существу «огораживанию», проведенному в массовых размерах в XVIII в. в Англии. | ||
| + | |||
| + | Современники и последующие меркантилисты высоко ценили памфлет Фортрея за то, что он был направлен против торговли с Францией. Если в первой половине XVII в. Англия считала своим основным конкурентом и врагом голландское государство, против которого Кромвелем был направлен Навигационный акт, то во второй половине, и особенно к концу XVII в., на первое место в этом отношении выдвигается Франция. К экономическим соображениям примешиваются моменты политические (поддержка Стюартов) и религиозные (воинствующий католицизм во Франции и изгнание протестантов). Фортрей дал веские доводы противникам англо-французской торговли. Поэтому его памфлет переиздавался несколько раз после своего появления (в 1673, в 1713 и в 1744 гг.). Мы не говорим о последующих изданиях. Несомненно, что англо-французское соперничество XVII в. много содействовало укреплению традиционной национальной ненависти. Даже Смиту в «Богатстве народов» приходилось еще доказывать, что нет ничего ужасного, если свобода торговли будет распространена на англо-французскую торговлю».<br><small>''' Меркантилизм''' / А. Серра [и др.] ; под ред. и со вступ. ст. И. С. Плотникова. – Ленинград : Соцэкгиз, 1935. – С. 333. – (Библиотека истории экономической мысли).</small> | ||
</div></spoiler> | </div></spoiler> | ||
Версія за 10:05, 16 червня 2016
Фортрей (Фортрі) Самуїл (Семюел)
Fortrey Samuel
(1622 – 1681) –
англійський економіст XVII ст.,
представник пізнього меркантилізму.
Fortrey Samuel
(1622 – 1681) –
англійський економіст XVII ст.,
представник пізнього меркантилізму.
