Даванцаті Бернардо

150px

Даванцаті (Давандзаті, Даванцатті) Бернардо

Davanzati Bernardo
(1529 – 1606) –
італійський економіст, банкір із Флоренції,
представник раннього меркантилізму (другої половини XVI ст.).

Життя та діяльність

В Італії вивчення економічних явищ було давньою традицією. У Флоренції та Венеції торгівля і промисловість рано досягли суттєвих успіхів. А. Еспінас, посилаючись на «Історію торгівлі» Шерера (Scherer H. «Allgemeine Geschichte des Welthandels». Leipzig, 1852–1853) зазначає, що «“Флоренция замечательна тем, что коммерческие явления были там результатом теоретического изучения, не только одного опыта”. Уже в XIV в. два флорентийских негоцианта, Пегалотти и Узанно, создали первые начатки коммерческих знаний. Они писали о торговых центрах, о товарах, о вексельных сроках и ведении торговых книг, о сухопутном и морском транспорте, о страховании и о многих других предметах. Сочинения их доказывают, что Флоренция, более чем всякий другой город, обладала как интеллигентными представителями торгового сословия (которые смотрели на торговлю как на предмет серьезного изучения), так и учреждениями, наиболее благоприятствующими торговым оборотам» (Эспинас А. История экономических учений : пер. с фр. / А. Эспинас. – Санкт-Петербург : ELIS, 1998. – С. 58–59).

У XVI ст. було відновлено дослідження питань з галузі ділової практики, зокрема походження і природи грошей. Флорентійському банкіру Бернардо Даванцаті належить праця «Читання про монету» («Lezione delle monete») (1588 р.), в якій він виявив себе прихильником монетарної системи і висловлювався за біметалізм. Він засуджував хаос у грошовому обігу, пропонував повернутися до безмитного карбування монети та обігу зливків. Пропозиція повернутися до використання в обігу золотих і срібних зливків була пов’язана з тим, що в умовах феодальної роздробленості кожен князь карбував свою монету, забезпеченням якої в більшості випадків було тільки його ім’я. В економічній літературі існує думка про наявність у поглядах Даванцаті ознак такої концепції, як швидкість обороту грошей (Див.: Шумпетер Й. А. История экономического анализа : в 3 т. / Й. А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 1. – С. 414).

Даванцаті образно порівнював монету з кров’ю організму, що забезпечує його життєдіяльність. Як велика втрата крові призводить до ослаблення організму і навіть до смерті, так і нестача грошей у країні гальмує її розвиток. Даванцаті порівнював масу товарів з грошовою масою і наголошував на тому, що нормальний обіг товарів потребує відповідної кількості грошей. Як підкреслює Й. Шумпетер, саме Б. Даванцаті слід «… отдать должное как автору более удачной формулировки количественной теоремы в ее самой примитивной форме …» (Шумпетер Й. А. История экономического анализа. – Т. 1. – С. 411). Розмірковуючи над властивостями грошей, Даванцаті виділяв функції міри вартості та засобу обігу.

Доробок флорентійця Бернардо Даванцаті отримав високу оцінку в історико-економічній літературі. Зокрема Й. Шумпетер зазначає: «… Значительным шагом вперед можно считать работу Бернардо Давандзати (1529–1606), «купца-литератора из Флоренции», как называл его Монтанари. Работы Давандзати Lezione delle monete (1588) и Notizia de’cambi (1582) являются «высшими достижениями на все времена» (это касается и литературного стиля) металлистской теории происхождения и природы денег» (Шумпетер Й. А. История экономического анализа. – Т. 1. – С. 381).

Відомі вчені та авторитетні джерела про Бернардо Даванцаті

Іван Васильович Вернадський (1821–1884) – український економіст

«В одно время с появлением сочинения Скаруфи в печати (1582 г.) является lezione delle monete (Firenze) Флорентинца Бернарда Даванцати. Сочинение это составляет замечательное явление в тогдашней политико-экономической литературе. В нем уже ясно выражена мысль, что богатство заключается не в деньгах, а в жизненных припасах и в товарах, которые Даванцати называет истинными благами и считает полезнее золота и серебра, говоря, что яйцо "стоящее полграна золота", могло бы на день поддержать жизнь Графа Уголино, тогда как все золото мира не могло бы спасти его от голодной смерти; но из самого этого примера мы видим, как трудно было ему освободиться от господствовавшего взгляда. Яйцо в положении Графа Уголино приобретало ценность, какой оно прежде не имело, и полграна золота, которые он здесь приводит, не имеет более никакого значения: цена вещи, как и ее меновая ценность, – есть нечто относительное, определяемое с одной стороны настоятельностью потребностей, с другой – данными средствами потребления.
В отношении к деньгам он не умел точно определить их значения и природы …
Еще ошибочнее является его взгляд на источник свойства оценки и меры: он видит его только в пометке монеты, клейме…».
     Вернадский И. Критико-историческое исследование об итальянской политико-экономической литературе до начала ХІХ века / И. Вернадский // І. Вернадський. Витоки : Творча спадщина у контексті історії економічної думки в Україні : [монографія] / за ред. В. Д. Базилевича. – Київ : Знання, 2009. – C. 395–396.

Людвіг фон Мізес (1881–1973) – австрійський економіст, основоположник неолібералізму, засновник австрійської школи економіки

«…Завершенная теория ценности денег представляет собой версию количественной теории денег, связанную с именем Даванцати. Согласно ей существует некое общественное соглашение, некий договор, которым все предметы, способные удовлетворять человеческие потребности, были приравнены к общему количеству денежного металла. Из этого положения Даванцати, опираясь на принцип «то, что верно для целого, должно быть верно и для его частей», выводил и частные меновые отношения между единицами благ и денежными единицами. Здесь мы имеем дело с гипотезой, не подтверждаемой никакими фактами. Показывать ее несостоятельность сегодня было бы лишь потерей времени. Тем не менее нельзя не признать, что Даванцати был первым, кто попытался представить проблему в целом и выдвинул теорию, призванную объяснить не просто колебания существующих меновых отношений между деньгами и другими экономическими благами, но и происхождение самого этого отношения».
     Мизес Л. фон. Теория денег и кредита / Людвиг фон Мизес ; [пер. с англ. и нем. под ред. Г. Сапова]. – Челябинск : Социум, 2012. – С. 115–116.

Йозеф А. Шумпетер (1883–1950) – австрійський та американський економіст, історик економічної думки

«Итальянские экономисты, начиная с Давандзати (Lezione delle moneta. 1588), первыми ясно поняли, как можно разрешить парадокс ценности, согласно которому многие очень «полезные» блага, такие как вода, имеют очень низкую меновую ценность или не имеют ее вообще, в то время как значительно менее «полезные» блага, такие как бриллианты, имеют высокую меновую ценность. Они поняли, что этот парадокс не является препятствием на пути разработки теории меновой ценности, основанной на потребительной ценности. Поразительно, что ни Смит, ни Рикардо этого не понимали».
     Шумпетер Й. А. История экономического анализа : в 3 т. / Йозеф А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 1. – С. 392. – (Библиотека "Экономической школы" ; вып. 33).

Генрі Бартолі (1918–2008) – французький економіст, професор, спеціаліст з історії економічної думки

     Bartoli H. Histoire de la pensée économique en Italie / Henri Bartoli. – Paris : Publications de la Sorbonne, 2003. – P. 63–64.

Твори

• A Discourse Upon Coins [Electronic recourse] / Signor Bernardo Davanzati. – Mode of access: http://socserv2.socsci.mcmaster.ca/~econ/ugcm/3ll3/davanzati/coins. – Title from the screen.

Література

• Энциклопедический словарь. – Санкт-Петербург : Брокгауз и Ефрон, 1895. – Т. 9а (полутом 18) / под ред. К. К. Арсеньева, Ф. Ф. Петрушевского. – С. 974. – Режим доступа: https://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Даванцати,_Бернардо
  Шифр зберігання книги: 03 Э68
• Энциклопедический словарь. – Репр. воспр. изд. Ф.А. Брокгауз–И.А. Ефрон 1890 г. – [Москва] : ТЕРРА, 1991. – Т. 18. – С. 974.
  Шифр зберігання книги: 03 Э68
• Вернадский И. Критико-историческое исследование об итальянской политико-экономической литературе до начала XIX века / И. Вернадский // І. Вернадський. Витоки : Творча спадщина у контексті історії економічної думки в Україні : [монографія] / за ред. В. Д. Базилевича. – Київ : Знання, 2009. – C. 395–397.
  Шифр зберігання книги: 33(09) В35
• Всемирная история экономической мысли : в 6 т. / Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова. – Москва : Мысль, 1987. – Т. 1 : От зарождения экономической мысли до первых теоретических систем политической экономии. – 606 с. – С. 395–396: о Бернардо Даванцати. – Режим доступа: http://www.booksite.ru/fulltext/mys/lye/cjn/omik/index.htm
  Шифр зберігання книги в НБУВ: ВЗ35141/1
• Історія економічних учень : підручник : у 2 ч. / за ред. В. Д. Базилевича. – 2-ге вид., випр. – Київ : Знання, 2005. – Ч. 1. – С. 134.
  Шифр зберігання книги: 33(09) И90
• Краус Н. М. Історія економіки та економічної думки: структурно-логічні схеми, таблиці, малюнки : навч. посіб. / Н. М. Краус ; М-во освіти і науки України, ВНЗ Укоопспілки "Полтав. ун-т економіки і торгівлі". – Київ : Центр учб. літ., 2014. – С. 73–74.
  Шифр зберігання книги: 33(09) К78
• Орженцкий Р. М. Учение о ценности у классиков и канонистов [Электронный ресурс] : политико-экономический очерк / Р. М. Орженцкий. – 1896. – [2], Y, [3], 256 с. – С. 252–255: о Бернардо Даванцати. – Режим доступа: http://books.e-heritage.ru/book/10077902
• Шумпетер Й. А. История экономического анализа : в 3 т. / Й. А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 1. – 494 с. – С. 381, 392, 411: о Бернардо Даванцати. – (Библиотека "Экономической школы" ; вып. 33).
  Шифр зберігання книги: 33(09) Ш96
• Эспинас А. История экономических учений : пер. с фр. / А. Эспинас. – Санкт-Петербург : Электронные интегральные системы, 1998. – 183 с. – С. 61: о Бернардо Даванцати.
  Шифр зберігання книги: 33(09) Э85

Фотогалерея

<gallery widths=200px heights=220px perrow=2>

Файл:Davanzati.JPG|Режим доступу: https://ru.wikipedia.org/wiki/Даванцати,_Бернардо Файл:Davanzati2.JPG|Режим доступа: https://it.wikipedia.org/wiki/Palazzo_Davanzati