Відмінності між версіями «Серра Антоніо»
Матеріал з Історія економічної теорії
Admin (обговорення • внесок) |
Admin (обговорення • внесок) |
||
Рядок 8: | Рядок 8: | ||
<br /><br /> | <br /><br /> | ||
− | <spoiler text="Життя та діяльність"><div align="justify"><p>Точні дати життя не встановлені. Основний твір Серра «Стислий трактат про причини, які можуть привести до достатку золота і срібла у країнах, що не мають копалень (ч. | + | <spoiler text="Життя та діяльність"><div align="justify"><p>Точні дати життя Антоніо Серра не встановлені. Основний твір Серра «Стислий трактат про причини, які можуть привести до достатку золота і срібла у країнах, що не мають копалень (ч. 1–3)» («Breve trattato delle cause che possono far abbondare li regni d'oro e d'argento dove non sono miniere») був надрукований у 1613 р. і присвячений іспанському віце-королю (наміснику короля). Про життя автора трактату немає жодних відомостей, окрім тих, про які він згадує у своїй праці. Походив із провінції Козенца (Калабрія, Південна Італія). Твір було написано у неаполітанській тюрмі, де Серра знаходився за обвинуваченням у виготовленні фальшивої монети. Вірогідно, що одночасно із Серра у тій самій в’язниці перебував і відомий італійський утопіст Т. Кампанелла. |
</p> | </p> | ||
Праця Антоніо Серра спочатку не привернула до себе уваги, але пізніше вона отримала як одна із найбільш зрілих робіт пізнього меркантилізму належну оцінку. Назва твору не зовсім відповідає суті і значенню роздумів автора і була вибрана, як вважають деякі дослідники, з метою зацікавити віце-короля. Але вибору назви праці є і деякі виправдання, оскільки Серра виступав проти політики регулювання зовнішньої торгівлі, полемізуючи із де Сантисом, який відстоював основні положення монетарної політики у “Творі про монету”. Суть дискусії у тому, що прибічники системи грошового балансу намагалися безпосередньо впливати на рух грошей різними засобами і стверджували зокрема, що підвищення курсу іноземної валюти і пониження курсу національної валюти відповідно мають призвести до притоку іноземних грошей у країну, оскільки гроші переміщуються туди, де вони ціняться вище. Із цього робився висновок, що держава має міцні засоби для залучення іноземних грошей шляхом встановлення законом більш високого курсу іноземної валюти. А. Серра у “Стислому трактаті” відхиляє концепцію монетаризму і виступає як захисник ідеї торговельного балансу, доводячи, що єдиним засобом збільшення притоку золота в країну є позитивний торговельний баланс, а тому обов’язковим є регламентація не грошей, а товарів. Серра вважав, що якщо економічний процес налагоджений належним чином, то торговельний баланс нормалізується сам по собі без будь-яких втручань. На думку Й. Шумпетера, саме А. Серра першим чітко виклав, а також вірно використав теорію торговельного балансу. | Праця Антоніо Серра спочатку не привернула до себе уваги, але пізніше вона отримала як одна із найбільш зрілих робіт пізнього меркантилізму належну оцінку. Назва твору не зовсім відповідає суті і значенню роздумів автора і була вибрана, як вважають деякі дослідники, з метою зацікавити віце-короля. Але вибору назви праці є і деякі виправдання, оскільки Серра виступав проти політики регулювання зовнішньої торгівлі, полемізуючи із де Сантисом, який відстоював основні положення монетарної політики у “Творі про монету”. Суть дискусії у тому, що прибічники системи грошового балансу намагалися безпосередньо впливати на рух грошей різними засобами і стверджували зокрема, що підвищення курсу іноземної валюти і пониження курсу національної валюти відповідно мають призвести до притоку іноземних грошей у країну, оскільки гроші переміщуються туди, де вони ціняться вище. Із цього робився висновок, що держава має міцні засоби для залучення іноземних грошей шляхом встановлення законом більш високого курсу іноземної валюти. А. Серра у “Стислому трактаті” відхиляє концепцію монетаризму і виступає як захисник ідеї торговельного балансу, доводячи, що єдиним засобом збільшення притоку золота в країну є позитивний торговельний баланс, а тому обов’язковим є регламентація не грошей, а товарів. Серра вважав, що якщо економічний процес налагоджений належним чином, то торговельний баланс нормалізується сам по собі без будь-яких втручань. На думку Й. Шумпетера, саме А. Серра першим чітко виклав, а також вірно використав теорію торговельного балансу. | ||
Рядок 20: | Рядок 20: | ||
</spoiler> | </spoiler> | ||
<br> | <br> | ||
− | <spoiler text="Відомі вчені та авторитетні джерела про Антоніо Серра"><div align="justify"><h3><center>Фрідріх Ліст (1789–1846) – німецький економіст</center></h3>[[Файл:Pervyj.jpg|center|350px]]<small>''' Лист Ф.''' Национальная система политической экономии / Ф. Лист ; вступ. ст., примеч., биограф. очерк и пер. с нем. под ред. К. В. Трубникова. – Санкт-Петербург : Издание А. Э. Мертенса, 1891. – С. | + | <spoiler text="Відомі вчені та авторитетні джерела про Антоніо Серра"><div align="justify"><h3><center>Фрідріх Ліст (1789–1846) – німецький економіст</center></h3>[[Файл:Pervyj.jpg|center|350px]]<small>''' Лист Ф.''' Национальная система политической экономии / Ф. Лист ; вступ. ст., примеч., биограф. очерк и пер. с нем. под ред. К. В. Трубникова. – Санкт-Петербург : Издание А. Э. Мертенса, 1891. – С. 366, 369.</small> |
− | <h3><center>Іван Васильович Вернадський (1821–1884) – український економіст</center></h3>«Называть его однако отцом Политической Экономии, как это делают некоторые итальянские писатели – вероятно вследствие узко понимаемого патриотизма, значило бы слишком мало ценить это название. На него имеет право только писатель самостоятельный, а этого последнего качества к несчастию мы не находим в Серре: он принимает без критики самые разительные предрассудки | + | <h3><center>Іван Васильович Вернадський (1821–1884) – український економіст</center></h3>«Называть его однако отцом Политической Экономии, как это делают некоторые итальянские писатели – вероятно вследствие узко понимаемого патриотизма, значило бы слишком мало ценить это название. На него имеет право только писатель самостоятельный, а этого последнего качества к несчастию мы не находим в Серре: он принимает без критики самые разительные предрассудки меркантилизма... |
− | |||
− | + | Мы видим странное смешение правильных понятий с ложными: источники вещественного производства смешаны с источниками ценности и с источниками драгоценных металлов; не сознавая в ''точности'' различия между ними, он однако как бы чувствовал его, – что можно видеть из различных классов деления причин, представленных им. Каждый из них составляет особый вид упомянутых нами источников. Так – его ''естественная'' причина – есть собственно говоря источник металлов, его – местные случайные причины – источник материального произведения вообще, и поэтому неизбежно заключает в себе первый, как вид, его – ''общие случайные'' причины – источник ценности в строгом смысле и выражаются в современной науке общим понятием – ''труд''. | |
Таков взгляд Серры на богатство и его научное значение; но кроме этого в сочинении его мы можем заметить несколько отдельных положений, которые по своему интересу не могут быть оставлены нами без внимания. – К ним относятся: 1) мнение его о мануфактурной промышленности сравнительно с земледельческою и 2) его понятия о ''благосостоянии''».<br> | Таков взгляд Серры на богатство и его научное значение; но кроме этого в сочинении его мы можем заметить несколько отдельных положений, которые по своему интересу не могут быть оставлены нами без внимания. – К ним относятся: 1) мнение его о мануфактурной промышленности сравнительно с земледельческою и 2) его понятия о ''благосостоянии''».<br> | ||
− | <small>''' Вернадский И.''' Критико-историческое исследование об итальянской политико-экономической литературе до начала ХІХ века. – C. 401.</small> | + | <small>''' Вернадский И.''' Критико-историческое исследование об итальянской политико-экономической литературе до начала ХІХ века / И. Вернадский // І. Вернадський. Витоки : Творча спадщина у контексті історії економічної думки в Україні : [монографія] / за ред. В. Д. Базилевича. – Київ : Знання, 2009. – C. 400, 401.</small> |
<h3><center>Альфред-Віктор Еспінас (1844–1922) – французький філософ, соціолог і психолог</center></h3>«В 1613 г. А. Серра издал трактат «О причинах, которые могут способствовать увеличению золота и серебра в государствах, лишенных рудников». В этом труде он рассматривает экономические феномены, придерживаясь определенной системы. Причины, объясняющие экономические явления, могут быть естественные (рудники), частнослучайные (плодородие почвы, выгодное в торговом отношении положение страны) или общеслучайные (мануфактурная промышленность, морская торговля). Мануфактурные произведения, по взглядам Серры, представляют продукты более определенные для ремесленника, чем земля для крестьянина, так как продукты последней подвержены колебаниям в зависимости от внешних условий, например от качества почвы. Прибыль ремесленника более велика: она ему может давать сто на сто, чего нельзя ожидать от земледелия. Далее, мануфактурные произведения легче сбывать, так как они менее подвержены порче; наконец, выгодность мануфактурной промышленности подтверждается еще тем нередким фактом, что один город может сбывать товаров более, чем целая территория. Если прибавить к этому еще то, что Серра выставляет во главе причин, производящих богатство в стране, хорошую организацию политических учреждений, то мы вполне определим то место, которое он занимает в ряду экономистов, признающих человеческий труд и правительственную инициативу источниками создания богатств».<br> | <h3><center>Альфред-Віктор Еспінас (1844–1922) – французький філософ, соціолог і психолог</center></h3>«В 1613 г. А. Серра издал трактат «О причинах, которые могут способствовать увеличению золота и серебра в государствах, лишенных рудников». В этом труде он рассматривает экономические феномены, придерживаясь определенной системы. Причины, объясняющие экономические явления, могут быть естественные (рудники), частнослучайные (плодородие почвы, выгодное в торговом отношении положение страны) или общеслучайные (мануфактурная промышленность, морская торговля). Мануфактурные произведения, по взглядам Серры, представляют продукты более определенные для ремесленника, чем земля для крестьянина, так как продукты последней подвержены колебаниям в зависимости от внешних условий, например от качества почвы. Прибыль ремесленника более велика: она ему может давать сто на сто, чего нельзя ожидать от земледелия. Далее, мануфактурные произведения легче сбывать, так как они менее подвержены порче; наконец, выгодность мануфактурной промышленности подтверждается еще тем нередким фактом, что один город может сбывать товаров более, чем целая территория. Если прибавить к этому еще то, что Серра выставляет во главе причин, производящих богатство в стране, хорошую организацию политических учреждений, то мы вполне определим то место, которое он занимает в ряду экономистов, признающих человеческий труд и правительственную инициативу источниками создания богатств».<br> | ||
Рядок 63: | Рядок 62: | ||
Доход государства Мен и Серра определяют не только размером выручки от продажи товаров, но и прибылью, полученной от перепродажи товаров. Поэтому и накопление страны у них также состоит из двух элементов: из разницы между экспортом и импортом товаров и из прибыли, полученной купцами данной страны от торговли с другими странами».<br><small>''' Колганов М. В.''' Национальный доход : (очерки по истории и теории вопроса) / М. В. Колганов ; АН СССР, Ин-т экономики. – Москва : Госполитиздат, 1959. – С. 19–20.</small> | Доход государства Мен и Серра определяют не только размером выручки от продажи товаров, но и прибылью, полученной от перепродажи товаров. Поэтому и накопление страны у них также состоит из двух элементов: из разницы между экспортом и импортом товаров и из прибыли, полученной купцами данной страны от торговли с другими странами».<br><small>''' Колганов М. В.''' Национальный доход : (очерки по истории и теории вопроса) / М. В. Колганов ; АН СССР, Ин-т экономики. – Москва : Госполитиздат, 1959. – С. 19–20.</small> | ||
− | <h3><center>Ерік Райнерт (нар. 1949 р.) – норвезький економіст</center></h3>«Антонио Серра … был очень важной фигурой, поскольку первым из экономистов сформулировал теорию неравномерного экономического развития разных государств в книге 1613 года «Breve trattato», или «Краткий трактат».О жизни Серра почти ничего не известно, кроме того что он был юристом и писал книгу, сидя в неаполитанской тюрьме. Он пытался понять, почему его родной Неаполь так беден, несмотря на обилие природных ресурсов, а Венеция, построенная на болоте, стала сердцем мировой экономики. Разгадка, как утверждал он, в том, что венецианцы, не имея возможности возделывать землю, как неаполитанцы, были вынуждены обратиться к промышленности и, занявшись обрабатывающими производствами, подчинили себе возрастающую отдачу. По мнению Серра, чтобы достичь экономического развития, необходимо заниматься разными видами экономической деятельности, для которых характерны убывающие издержки и связанная с ними растущая отдача. Тогда бедность в плане природных ресурсов парадоксальным образом может обернуться богатством».<br><small>''' Райнерт Э. С.''' Как богатые страны стали богатыми, и почему бедные страны остаются бедными / Эрик С. Райнерт ; пер. с англ. Натальи Автономовой ; под ред. Владимира Автономова. – 4-е изд. – Москва : изд. Дом Высшей школы экономики, 2016. – С. 38.</small> | + | <h3><center>Ерік Райнерт (нар. 1949 р.) – норвезький економіст</center></h3>«Антонио Серра … был очень важной фигурой, поскольку первым из экономистов сформулировал теорию неравномерного экономического развития разных государств в книге 1613 года «Breve trattato», или «Краткий трактат». О жизни Серра почти ничего не известно, кроме того что он был юристом и писал книгу, сидя в неаполитанской тюрьме. Он пытался понять, почему его родной Неаполь так беден, несмотря на обилие природных ресурсов, а Венеция, построенная на болоте, стала сердцем мировой экономики. Разгадка, как утверждал он, в том, что венецианцы, не имея возможности возделывать землю, как неаполитанцы, были вынуждены обратиться к промышленности и, занявшись обрабатывающими производствами, подчинили себе возрастающую отдачу. По мнению Серра, чтобы достичь экономического развития, необходимо заниматься разными видами экономической деятельности, для которых характерны убывающие издержки и связанная с ними растущая отдача. Тогда бедность в плане природных ресурсов парадоксальным образом может обернуться богатством».<br><small>''' Райнерт Э. С.''' Как богатые страны стали богатыми, и почему бедные страны остаются бедными / Эрик С. Райнерт ; пер. с англ. Натальи Автономовой ; под ред. Владимира Автономова. – 4-е изд. – Москва : изд. Дом Высшей школы экономики, 2016. – С. 38.</small> |
</div></spoiler> | </div></spoiler> | ||
<br> | <br> | ||
− | <spoiler text="Твори"><div align="justify"><ul type="square"><li>'''Breve trattato delle cause che possono far abbondare li regni d'oro e d'argento dove non sono miniere | + | <spoiler text="Твори"><div align="justify"><ul type="square"><li>'''Breve trattato delle cause che possono far abbondare li regni d'oro e d'argento dove non sono miniere''' [Electronic resource] / Antonio Serra // Scrittori classici italiani di economia politica / ed. by Pietro Custodi. – Milano : Nella stamperia e fonderia di G. G. Destefanis, 1803. – Parte antica, t. 1. – <u>'''[[Медіа:Breve trattato1-179.pdf|<span style="color:#3366BB">P. 1–179</span>]]'''</u>. |
<li>'''Краткий трактат о средствах снабдить золотом и серебром королевства, лишенные рудников драгоценных металлов''' / Антонио Серра // Меркантилизм / под ред. и со вступ. ст. И. С. Плотникова. – Ленинград : Соцэкгиз, 1935. – С. 89–108. – (Библиотека истории экономической мысли). – Режим доступа из сети КНЭУ: '''http://10.1.1.111/Legacy/foreign.htm'''<br> | <li>'''Краткий трактат о средствах снабдить золотом и серебром королевства, лишенные рудников драгоценных металлов''' / Антонио Серра // Меркантилизм / под ред. и со вступ. ст. И. С. Плотникова. – Ленинград : Соцэкгиз, 1935. – С. 89–108. – (Библиотека истории экономической мысли). – Режим доступа из сети КНЭУ: '''http://10.1.1.111/Legacy/foreign.htm'''<br> | ||
Режим доступа из сети Интернет: '''http://wiki.kneu.kiev.ua/Legacy/foreign.htm'''<br> | Режим доступа из сети Интернет: '''http://wiki.kneu.kiev.ua/Legacy/foreign.htm'''<br> | ||
''Шифр зберігання книги:'' '''33(09) М52''' | ''Шифр зберігання книги:'' '''33(09) М52''' | ||
− | <li>'''Краткий трактат о средствах снабдить золотом и серебром королевства, лишенные рудников драгоценных металлов''' / Антонио Серра // Мировая экономическая мысль. Сквозь призму веков : в 5 т. / Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова ; [сопред. редкол. Г. Г. Фетисов, А. Г. Худокормов]. – Москва : Мысль, 2004. – Т. 1 : От зари цивилизации до капитализма | + | <li>'''Краткий трактат о средствах снабдить золотом и серебром королевства, лишенные рудников драгоценных металлов''' / Антонио Серра // Мировая экономическая мысль. Сквозь призму веков : в 5 т. / Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова ; [сопред. редкол. Г. Г. Фетисов, А. Г. Худокормов]. – Москва : Мысль, 2004. – Т. 1 : От зари цивилизации до капитализма. – С. 147–151.<br> |
''Шифр зберігання книги:'' '''33(09) М64''' | ''Шифр зберігання книги:'' '''33(09) М64''' | ||
Рядок 82: | Рядок 81: | ||
<li>'''Краус Н. М.''' Історія економіки та економічної думки: структурно-логічні схеми, таблиці, малюнки : навч. посіб. / Н. М. Краус ; М-во освіти і науки України, ВНЗ Укоопспілки "Полтав. ун-т економіки і торгівлі". – Київ : Центр учб. літ., 2014. – С. 71, 73–74.<br> | <li>'''Краус Н. М.''' Історія економіки та економічної думки: структурно-логічні схеми, таблиці, малюнки : навч. посіб. / Н. М. Краус ; М-во освіти і науки України, ВНЗ Укоопспілки "Полтав. ун-т економіки і торгівлі". – Київ : Центр учб. літ., 2014. – С. 71, 73–74.<br> | ||
''Шифр зберігання книги:'' '''33(09) К78''' | ''Шифр зберігання книги:'' '''33(09) К78''' | ||
− | <li>'''Левитский В. Ф.''' История политической экономии в связи с историей хозяйственного быта / В. Ф. Левитский. – Харьков, 1914. – Из содерж.: Сторонник теории денежного баланса Антонио Серра | + | <li>'''Левитский В. Ф.''' История политической экономии в связи с историей хозяйственного быта / В. Ф. Левитский. – Харьков, 1914. – 494 с. – Из содерж.: Сторонник теории денежного баланса Антонио Серра. – С. 261–262. – Режим доступа из сети КНЭУ: '''http://10.1.1.111/Legacy/ukr.htm''' <br> |
Режим доступа из сети Интернет: '''http://wiki.kneu.kiev.ua/Legacy/ukr.htm'''<br> | Режим доступа из сети Интернет: '''http://wiki.kneu.kiev.ua/Legacy/ukr.htm'''<br> | ||
''Шифр зберігання книги:'' '''33(09) Л36''' | ''Шифр зберігання книги:'' '''33(09) Л36''' | ||
Рядок 88: | Рядок 87: | ||
Режим доступа из сети Интернет: '''http://wiki.kneu.kiev.ua/Legacy/foreign.htm'''<br> | Режим доступа из сети Интернет: '''http://wiki.kneu.kiev.ua/Legacy/foreign.htm'''<br> | ||
''Шифр зберігання книги:'' '''33(09) Л63''' | ''Шифр зберігання книги:'' '''33(09) Л63''' | ||
− | <li>'''Мазараки А. А.''' Торговля: история, цивилизация, мораль : [монография] / А. А. Мазараки ; Киев. нац. торг.-экон. ун-т. – Київ : Книга, 2010. – 624 с. – С. 216–217: Антонио Серра.<br> | + | <li>'''Мазараки А. А.''' Торговля: история, цивилизация, мораль : [монография] / А. А. Мазараки ; Киев. нац. торг.-экон. ун-т. – Київ : Книга, 2010. – 624 с. – С. 216–217: об Антонио Серра.<br> |
''Шифр зберігання книги:'' '''338Т8 М13''' | ''Шифр зберігання книги:'' '''338Т8 М13''' | ||
<li>'''Рейнерт Э. С.''' Роль государства в экономическом росте [Электронный ресурс] / Э. С. Рейнерт ; пер. Н. Эдельмана // Прогнозис : журнал о будущем. – 2009. – № 2. – <u>'''[[Медіа:Reinert Serra.pdf|<span style="color:#3366BB">С. 193–195</span>]]'''</u>: Антонио Серра. | <li>'''Рейнерт Э. С.''' Роль государства в экономическом росте [Электронный ресурс] / Э. С. Рейнерт ; пер. Н. Эдельмана // Прогнозис : журнал о будущем. – 2009. – № 2. – <u>'''[[Медіа:Reinert Serra.pdf|<span style="color:#3366BB">С. 193–195</span>]]'''</u>: Антонио Серра. | ||
− | <li>'''Рота П.''' История банков = STORIA DELLE BANCHE : История старинных кредитных учреждений у древних греков и римлян, у средневековых итальянцев и в Голландии и Германии XVII и XVIII столетий : пер. с итал. / П. Рота ; с введ., прим. и доп. И. И. Кауфмана. – 2-е изд. – Москва : ЛЕНАНД, 2014. – XXVII, 162 с. – С. 80: Антонио Серра. – (Классика политэкономической мысли).<br> | + | <li>'''Рота П.''' История банков = STORIA DELLE BANCHE : История старинных кредитных учреждений у древних греков и римлян, у средневековых итальянцев и в Голландии и Германии XVII и XVIII столетий : пер. с итал. / П. Рота ; с введ., прим. и доп. И. И. Кауфмана. – 2-е изд. – Москва : ЛЕНАНД, 2014. – XXVII, 162 с. – С. 80: об Антонио Серра. – (Классика политэкономической мысли).<br> |
''Шифр зберігання книги:'' '''336(09) Р79''' | ''Шифр зберігання книги:'' '''336(09) Р79''' | ||
<li>'''Чаплыгина И. Г.''' Антонио Серра / И. Г. Чаплыгина // Мировая экономическая мысль. Сквозь призму веков : в 5 т. / Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова ; [сопред. редкол. Г. Г. Фетисов, А. Г. Худокормов]. – Москва : Мысль, 2004. – Т. 1 : От зари цивилизации до капитализма. – С. 146.<br> | <li>'''Чаплыгина И. Г.''' Антонио Серра / И. Г. Чаплыгина // Мировая экономическая мысль. Сквозь призму веков : в 5 т. / Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова ; [сопред. редкол. Г. Г. Фетисов, А. Г. Худокормов]. – Москва : Мысль, 2004. – Т. 1 : От зари цивилизации до капитализма. – С. 146.<br> | ||
''Шифр зберігання книги:'' '''33(09) М64''' | ''Шифр зберігання книги:'' '''33(09) М64''' | ||
− | <li>'''Шумпетер Й. А.''' История экономического анализа : в 3 т. / Й. А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 1. – 494 с. – С. 250–251, 464–467: Антонио Серра. – (Библиотека "Экономической школы" ; вып. 33)<br> | + | <li>'''Шумпетер Й. А.''' История экономического анализа : в 3 т. / Й. А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 1. – 494 с. – С. 250–251, 464–467: об Антонио Серра. – (Библиотека "Экономической школы" ; вып. 33)<br> |
''Шифр зберігання книги:'' '''33(09) Ш96''' | ''Шифр зберігання книги:'' '''33(09) Ш96''' | ||
− | <li>'''Эспинас А.''' История экономических учений : пер. с фр. / А. Эспинас. – Санкт-Петербург : ELIS, 1998. – 192 с. – С. 60–61: Антонио Серра.<br> | + | <li>'''Эспинас А.''' История экономических учений : пер. с фр. / А. Эспинас. – Санкт-Петербург : ELIS, 1998. – 192 с. – С. 60–61: об Антонио Серра.<br> |
''Шифр зберігання книги:'' '''33(09) Э85''' | ''Шифр зберігання книги:'' '''33(09) Э85''' | ||
Версія за 10:02, 13 червня 2016
Серра Антоніо
Serra Antonio
(друга половина XVI – перша половина XVII) –
італійський економіст першої половини XVII ст.,
представник пізнього меркантилізму,
першим чітко виклав теорію торговельного балансу.
Serra Antonio
(друга половина XVI – перша половина XVII) –
італійський економіст першої половини XVII ст.,
представник пізнього меркантилізму,
першим чітко виклав теорію торговельного балансу.