Відмінності між версіями «Давенант Чарльз»
Матеріал з Історія економічної теорії
Admin (обговорення • внесок) |
Admin (обговорення • внесок) |
||
Рядок 13: | Рядок 13: | ||
«Его впечатляющий вклад в экономический анализ можно сформулировать следующим образом: 1) во всех его работах явственно ощущается понимание логических связей, с помощью которых экономические явления связываются воедино …; 2) несмотря на то что он ограничивался анализом конкретных ситуаций, ему удалось существенно усовершенствовать достижения своей эпохи в области теорий денег, международной торговли и финансов; 3) он был одним из первых авторитетов своего времени в области государственных финансов (налоги, государственный долг и т.д.); 4) он был одним из немногих, кто понял суть «политической арифметики» и работал в этой области», – такий висновок щодо внеску Чарльза Давенанта у розвиток економічної теорії зробив Й. Шумпетер у праці «Історія економічного аналізу» (Шумпетер Й. А. История экономического анализа. – Т. 1. – С. 270–271). | «Его впечатляющий вклад в экономический анализ можно сформулировать следующим образом: 1) во всех его работах явственно ощущается понимание логических связей, с помощью которых экономические явления связываются воедино …; 2) несмотря на то что он ограничивался анализом конкретных ситуаций, ему удалось существенно усовершенствовать достижения своей эпохи в области теорий денег, международной торговли и финансов; 3) он был одним из первых авторитетов своего времени в области государственных финансов (налоги, государственный долг и т.д.); 4) он был одним из немногих, кто понял суть «политической арифметики» и работал в этой области», – такий висновок щодо внеску Чарльза Давенанта у розвиток економічної теорії зробив Й. Шумпетер у праці «Історія економічного аналізу» (Шумпетер Й. А. История экономического анализа. – Т. 1. – С. 270–271). | ||
− | У своїй найбільш змістовній праці «Міркування про суспільні доходи і про торгівлю Англії» Ч. Давенант репрезентує В. Петті як засновника політичної арифметики, яка є[[Файл: | + | У своїй найбільш змістовній праці «Міркування про суспільні доходи і про торгівлю Англії» Ч. Давенант репрезентує В. Петті як засновника політичної арифметики, яка є[[Файл:The art.jpg|center|510px]](D'Avenant Ch. Discourses on the Public Revenues and Trade of England [Electronic resource]. In 2 parts. Part 1 / Charles D'Avenant // The Political and Commercial Works : in 5 vol. / Charles D'Avenant. – London, 1771. – Vol. 1. – P. 128.) («Мистецтвом розмірковування за допомогою цифр про речі, що відносяться до діяльності уряду». – Пер. укл.). |
− | Він також писав: [[Файл: | + | Він також писав: [[Файл:A great.jpg|center|510px]](D'Avenant Ch. Discourses on the Public Revenues and Trade of England [Electronic resource]. In 2 parts. Part 1. – P. 135.) («Великий державний діяч, консультуючи різних людей, вивчаючи загальний стан країни, її міць, силу, торгівлю, багатство і прибутки, повинен бути в змозі на будь-якій нараді, зваживши труднощі, з одного боку, і враховуючи, з іншого, все загалом, сформулювати правильний висновок і висловити правильне судження: все це і є те, що ми називаємо політичною арифметикою». – Пер. укл.). |
Високо оцінюючи ідеї В. Петті, Ч. Давенант вважав себе його послідовником насамперед у царині «політичної арифметики». Окрім В. Петті, великий вплив на погляди Давенанта справив Г. Кінг. У 1696 р., через шість років після публікації розрахунків національного доходу В. Петті, серед невеликої групи політекономів поширилися нові розрахунки національного доходу і витрат Англії. То був рукопис праці «Естественные и политические наблюдения и выводы о положениях и условиях в Англии» нікому невідомого на той час чиновника управління з геральдики Грегорі Кінга. Ч. Давенант (вірогідніше, за згодою автора) видав у 1699 р. власну працю, що базувалася на розрахунках Г. Кінга та вміщувала численні посилання і виписки з його твору. Таким чином, окрім власних напрацювань, заслугою Давенанта дослідники вважають і ту обставину, що завдяки його інтересу до праць Грегорі Кінга, які не були опубліковані за життя автора (1648–1712 рр.), цитуванню і відтворенню його кількісних оцінок національного доходу, приросту населення, цінності капіталу та темпів зростання капіталу, а також широко відомої шкали, що показує зростання цін на пшеницю у зв’язку із зниженням врожаїв (яка має назву закону Грегорі Кінга), було введено у широкий науковий обіг і збережено для економічної науки наступного століття цікаві ідеї. | Високо оцінюючи ідеї В. Петті, Ч. Давенант вважав себе його послідовником насамперед у царині «політичної арифметики». Окрім В. Петті, великий вплив на погляди Давенанта справив Г. Кінг. У 1696 р., через шість років після публікації розрахунків національного доходу В. Петті, серед невеликої групи політекономів поширилися нові розрахунки національного доходу і витрат Англії. То був рукопис праці «Естественные и политические наблюдения и выводы о положениях и условиях в Англии» нікому невідомого на той час чиновника управління з геральдики Грегорі Кінга. Ч. Давенант (вірогідніше, за згодою автора) видав у 1699 р. власну працю, що базувалася на розрахунках Г. Кінга та вміщувала численні посилання і виписки з його твору. Таким чином, окрім власних напрацювань, заслугою Давенанта дослідники вважають і ту обставину, що завдяки його інтересу до праць Грегорі Кінга, які не були опубліковані за життя автора (1648–1712 рр.), цитуванню і відтворенню його кількісних оцінок національного доходу, приросту населення, цінності капіталу та темпів зростання капіталу, а також широко відомої шкали, що показує зростання цін на пшеницю у зв’язку із зниженням врожаїв (яка має назву закону Грегорі Кінга), було введено у широкий науковий обіг і збережено для економічної науки наступного століття цікаві ідеї. | ||
Рядок 45: | Рядок 45: | ||
<h3><center>Павло Студенський (1887–1961) – американський вчений, заслужений професор Нью-Йоркського університету</center></h3>«Давенант не только показал значение расчетов национального дохода; он для пользы будущим статистикам дал также описание источников, методов и искусства, требуемых для их проведения. Сделав это, Давенант заполнил пробел, оставленный Петти и Кингом, ибо ни один из них не документировал соответствующим образом свои цифры и не дал объяснений примененным методам с достаточной степенью детальности. Более того, Давенант проявил себя и участием в разработке ряда своеобразных черт британской системы налогообложения, благодаря которой Англия стала не только пионером в области расчетов национального дохода, но и ведущей страной в области налогообложения в течение последующих двух столетий».<br><small>''' Студенский П.''' Доход наций: (теория, измерение и анализ: прошлое и настоящее) / П. Студенский ; пер. с англ. В. М. Кудрова, под ред. и со вступ, ст. Альб. Л. Вайнштейна. – Москва : Статистика, 1968. – С. 85.</small> | <h3><center>Павло Студенський (1887–1961) – американський вчений, заслужений професор Нью-Йоркського університету</center></h3>«Давенант не только показал значение расчетов национального дохода; он для пользы будущим статистикам дал также описание источников, методов и искусства, требуемых для их проведения. Сделав это, Давенант заполнил пробел, оставленный Петти и Кингом, ибо ни один из них не документировал соответствующим образом свои цифры и не дал объяснений примененным методам с достаточной степенью детальности. Более того, Давенант проявил себя и участием в разработке ряда своеобразных черт британской системы налогообложения, благодаря которой Англия стала не только пионером в области расчетов национального дохода, но и ведущей страной в области налогообложения в течение последующих двух столетий».<br><small>''' Студенский П.''' Доход наций: (теория, измерение и анализ: прошлое и настоящее) / П. Студенский ; пер. с англ. В. М. Кудрова, под ред. и со вступ, ст. Альб. Л. Вайнштейна. – Москва : Статистика, 1968. – С. 85.</small> | ||
− | <h3><center>Марк Блауг (1927–2011) – англійський і американський економіст, відомий історик економічної думки</center></h3>«Все его памфлеты – «Опыт о способах и средствах обеспечения войны» (An Essay on Ways and Means of Supplying the War, 1695), «Опыт об Ост-Индской торговле» (An Essay on the East India Trade, 1696), «Рассуждения о доходах государственной казны и английской торговле» (Discourses on the Public Revenues, and on the Trade of England, 1698) и «Опыт о вероятных методах, посредством которых народ может склонить торговый баланс в свою пользу» (An Essay Upon the Probable Methods of Making a People Gainers in the Balance of Trade, 1699), – представляли собой случайные сочинения, в каждом из которых отстаивалось конкретное дело, в успехе которого Давенант был лично заинтересован. Однако, защищая узкопартийные позиции, он нередко формулировал общие принципы, отдельные из которых звучат почти как ранние письменные высказывания Адама Смита. Все же он был меркантилистом в том смысле, что подчеркивал преимущества благоприятного торгового баланса как источника политической власти, благосклонно относился к росту народонаселения и порицал расходы на предметы роскоши. | + | <h3><center>Марк Блауг (1927–2011) – англійський і американський економіст, відомий історик економічної думки</center></h3>«Все его памфлеты – «Опыт о способах и средствах обеспечения войны» (''An Essay on Ways and Means of Supplying the War'', 1695), «Опыт об Ост-Индской торговле» (''An Essay on the East India Trade'', 1696), «Рассуждения о доходах государственной казны и английской торговле» (''Discourses on the Public Revenues, and on the Trade of England'', 1698) и «Опыт о вероятных методах, посредством которых народ может склонить торговый баланс в свою пользу» (''An Essay Upon the Probable Methods of Making a People Gainers in the Balance of Trade'', 1699), – представляли собой случайные сочинения, в каждом из которых отстаивалось конкретное дело, в успехе которого Давенант был лично заинтересован. Однако, защищая узкопартийные позиции, он нередко формулировал общие принципы, отдельные из которых звучат почти как ранние письменные высказывания Адама Смита. Все же он был меркантилистом в том смысле, что подчеркивал преимущества благоприятного торгового баланса как источника политической власти, благосклонно относился к росту народонаселения и порицал расходы на предметы роскоши. |
Тем не менее, он отверг введение эмбарго на импорт текстильных изделий из Индии, потому что «торговля по природе своей свободна», выступал против тех авторов, которые рассматривали золото и серебро как «единственное и наиболее полезное национальное сокровище» и приветствовал бумажные деньги как дополнение к металлической чеканке. | Тем не менее, он отверг введение эмбарго на импорт текстильных изделий из Индии, потому что «торговля по природе своей свободна», выступал против тех авторов, которые рассматривали золото и серебро как «единственное и наиболее полезное национальное сокровище» и приветствовал бумажные деньги как дополнение к металлической чеканке. | ||
− | Давенант считал себя учеником Петти, которого представил в «Рассуждениях», своей самой содержательной работе, как основателя «политической арифметики ... искусства рассуждения при помощи цифр о вещах, относящихся к деятельности правительства». Продолжая линию Петти, он стремился исчислить национальный доход как величину, равную национальным расходам. Он называл превышение национального дохода над расходами «сверхвознаграждением» (superlucration), которое образует «богатство, или национальный запас». Нетрудно представить, как сделанный им шаг вперед по сравнению с концепцией национальных счетов Петти должен был повлиять на Адама Смита, который, действительно, не однажды цитировал «Рассуждения» Давенанта».<br><small>''' | + | Давенант считал себя учеником Петти, которого представил в «Рассуждениях», своей самой содержательной работе, как основателя «политической арифметики ... искусства рассуждения при помощи цифр о вещах, относящихся к деятельности правительства». Продолжая линию Петти, он стремился исчислить национальный доход как величину, равную национальным расходам. Он называл превышение национального дохода над расходами «сверхвознаграждением» (superlucration), которое образует «богатство, или национальный запас». Нетрудно представить, как сделанный им шаг вперед по сравнению с концепцией национальных счетов Петти должен был повлиять на Адама Смита, который, действительно, не однажды цитировал «Рассуждения» Давенанта».<br><small>''' Блауг М.''' 100 великих экономистов до Кейнса / М. Блауг ; пер. с англ. под ред. А. А. Фофонова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2005. – С. 91–92.</small> |
− | Блауг М.''' 100 великих экономистов до Кейнса / М. Блауг ; пер. с англ. под ред. А. А. Фофонова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2005. – С. 91–92.</small> | ||
</div></spoiler> | </div></spoiler> |
Версія за 13:04, 30 травня 2016
Давенант (Девінент, Дейвнант, д`Авенант) Чарльз
Davenant (D'Avenant) Charles
(1656 – 1714) –
англійський економіст, представник пізнього меркантилізму,
один із провідних економічних памфлетистів 90-х років XVII ст.
Davenant (D'Avenant) Charles
(1656 – 1714) –
англійський економіст, представник пізнього меркантилізму,
один із провідних економічних памфлетистів 90-х років XVII ст.