Відмінності між версіями «Локк Джон»
Матеріал з Історія економічної теорії
Admin (обговорення • внесок) |
Admin (обговорення • внесок) |
||
(Не показані 3 проміжні версії цього користувача) | |||
Рядок 78: | Рядок 78: | ||
«…место Локка в истории экономического анализа основано исключительно на его исследованиях монетарных проблем. Особенно значительны работы Some Considerations of the Consequences of the Lowering of Interest, а также Raising the Value of Money (1692). Further Consideration... (1695) добавляет мало интересного к предыдущим. Несмотря на то что дата и форма публикации указывают на то, что эти работы послужили откликом на происходившую в то время полемику, они охватывают развитие экономической мысли за десятилетия и благодаря глубине проникновения автора в суть основных принципов значат несравненно больше, чем трактат на злобу дня, а также больше, чем можно ожидать, исходя из их заглавий. Но все же мы не можем назвать эти работы великим, тем более безошибочным вкладом в монетарный анализ. В них часто встречаются промахи и, какова бы ни была степень их «субъективной оригинальности», содержится мало такого, что уже не было бы сказано так же хорошо или лучше другими авторами приблизительно в то же время. Влияние упомянутых трудов было значительно также и на европейском континенте».<br><small>''' Шумпетер Й. А.''' История экономического анализа. – Т. 1. – С. 379–380.</small> | «…место Локка в истории экономического анализа основано исключительно на его исследованиях монетарных проблем. Особенно значительны работы Some Considerations of the Consequences of the Lowering of Interest, а также Raising the Value of Money (1692). Further Consideration... (1695) добавляет мало интересного к предыдущим. Несмотря на то что дата и форма публикации указывают на то, что эти работы послужили откликом на происходившую в то время полемику, они охватывают развитие экономической мысли за десятилетия и благодаря глубине проникновения автора в суть основных принципов значат несравненно больше, чем трактат на злобу дня, а также больше, чем можно ожидать, исходя из их заглавий. Но все же мы не можем назвать эти работы великим, тем более безошибочным вкладом в монетарный анализ. В них часто встречаются промахи и, какова бы ни была степень их «субъективной оригинальности», содержится мало такого, что уже не было бы сказано так же хорошо или лучше другими авторами приблизительно в то же время. Влияние упомянутых трудов было значительно также и на европейском континенте».<br><small>''' Шумпетер Й. А.''' История экономического анализа. – Т. 1. – С. 379–380.</small> | ||
− | |||
− | |||
− | |||
<h3><center>Марк Блауг (1927–2011) – англійський і американський економіст,<br>історик економічної думки</center></h3>«Як уперше сформулював Лок, кількісна «теорія» просто стверджувала, що рівень цін завжди перебуває в певній пропорції до кількості грошей, причому вважалося, що поняття «кількість грошей» охоплює також «швидкість їхнього обігу». Конкретна пропорція, очевидно, залежить від обсягу торгівлі. Це – труїзм, а ніяка не теорія; він може бути корисним, бо підкреслює функцію грошей як посередника обміну. Лок порівнює два потоки – сукупну кількість грошей в обігу в даний період часу і сукупний обсяг товарів, проданих і куплених за той самий час, – і таким чином показує, що абсолютні розміри запасу грошей не мають ніякого значення для багатства нації. Особливість грошей у тому, що, правлячи засобом обміну, вони не мають «справжньої» вартості. Це твердження, очевидно, руйнувало принципи меркантилізму, проте Лок залишався меркантилістом, бо вважав перевагою країни мати більший запас грошей, ніж будь-яка інша країна».<br><small>''' Блауг М.''' Економічна теорія в ретроспективі : пер. з англ. / М. Блауг. – Київ : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001. – C. 37.</small> | <h3><center>Марк Блауг (1927–2011) – англійський і американський економіст,<br>історик економічної думки</center></h3>«Як уперше сформулював Лок, кількісна «теорія» просто стверджувала, що рівень цін завжди перебуває в певній пропорції до кількості грошей, причому вважалося, що поняття «кількість грошей» охоплює також «швидкість їхнього обігу». Конкретна пропорція, очевидно, залежить від обсягу торгівлі. Це – труїзм, а ніяка не теорія; він може бути корисним, бо підкреслює функцію грошей як посередника обміну. Лок порівнює два потоки – сукупну кількість грошей в обігу в даний період часу і сукупний обсяг товарів, проданих і куплених за той самий час, – і таким чином показує, що абсолютні розміри запасу грошей не мають ніякого значення для багатства нації. Особливість грошей у тому, що, правлячи засобом обміну, вони не мають «справжньої» вартості. Це твердження, очевидно, руйнувало принципи меркантилізму, проте Лок залишався меркантилістом, бо вважав перевагою країни мати більший запас грошей, ніж будь-яка інша країна».<br><small>''' Блауг М.''' Економічна теорія в ретроспективі : пер. з англ. / М. Блауг. – Київ : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001. – C. 37.</small> | ||
Рядок 93: | Рядок 90: | ||
<center><h3>Вальтер Ойхнер (1933–2011) – німецький політолог, доктор філософії, професор</h3></center>«Щоб людина могла підтримувати своє життя, Бог надав усім людям однакову можливість розпорядження творінням. Проте природні речі можуть лише тоді дійсно бути використані окремою людиною, коли вона їх відділить від належної кожному спільної власності і присвоїть. Як слід розуміти це привласнення, Лок описує в славетному 5-му розділі ''Second Treatise''. Без сумніву, кожний має власність, що належить особі, відповідно, отриману з праці власними руками. «Праця» може бути порівняна з певною субстанцією, що відокремлюється від тіла людини і може бути «змішана» з природними предметами, що обробляються. Через це змішування з субстанцією «праці», що належить тому, хто працює, продукт праці також стає власністю власника праці. Міра вкладеної праці визначає зрештою «вартість» виготовленого блага. Тут Лок стоїть біля першопочатків учення про вартість праці класичної політичної економії (Адам Сміт, Давид Рикардо).<br>Локове виведення права власності з праці являє собою нове слово в історії політичних ідей. Воно краще відповідає інтересам буржуазії, показаної як продуцент, аніж традиційні погляди таких мислителів, як Тома Аквінський, і, окрім цього, новочасному вченню про природні права, згідно з яким встановлення приватної власності випливає з людської єдності…<br>Локівський погляд на функцію сучасної приватної власності – діалектичну і водночас таку, що породжує поступ і напруження, є зародженням теоретичного розуміння суспільства, що здійснюється в таких більш розвинутих теоріях суспільства, як класичні політекономічні вчення Адама Сміта й Рикардо, і, нарешті, також у марксиській критиці політекономії».<br><small>''' Ойхнер В.''' Лок / Вальтер Ойхнер // Класики політичної думки від Платона до М. Вебера : пер. з нім. / під ред. Є. Причепія. – Київ : Тандем, 2002. – С. 233–235.</small> | <center><h3>Вальтер Ойхнер (1933–2011) – німецький політолог, доктор філософії, професор</h3></center>«Щоб людина могла підтримувати своє життя, Бог надав усім людям однакову можливість розпорядження творінням. Проте природні речі можуть лише тоді дійсно бути використані окремою людиною, коли вона їх відділить від належної кожному спільної власності і присвоїть. Як слід розуміти це привласнення, Лок описує в славетному 5-му розділі ''Second Treatise''. Без сумніву, кожний має власність, що належить особі, відповідно, отриману з праці власними руками. «Праця» може бути порівняна з певною субстанцією, що відокремлюється від тіла людини і може бути «змішана» з природними предметами, що обробляються. Через це змішування з субстанцією «праці», що належить тому, хто працює, продукт праці також стає власністю власника праці. Міра вкладеної праці визначає зрештою «вартість» виготовленого блага. Тут Лок стоїть біля першопочатків учення про вартість праці класичної політичної економії (Адам Сміт, Давид Рикардо).<br>Локове виведення права власності з праці являє собою нове слово в історії політичних ідей. Воно краще відповідає інтересам буржуазії, показаної як продуцент, аніж традиційні погляди таких мислителів, як Тома Аквінський, і, окрім цього, новочасному вченню про природні права, згідно з яким встановлення приватної власності випливає з людської єдності…<br>Локівський погляд на функцію сучасної приватної власності – діалектичну і водночас таку, що породжує поступ і напруження, є зародженням теоретичного розуміння суспільства, що здійснюється в таких більш розвинутих теоріях суспільства, як класичні політекономічні вчення Адама Сміта й Рикардо, і, нарешті, також у марксиській критиці політекономії».<br><small>''' Ойхнер В.''' Лок / Вальтер Ойхнер // Класики політичної думки від Платона до М. Вебера : пер. з нім. / під ред. Є. Причепія. – Київ : Тандем, 2002. – С. 233–235.</small> | ||
− | |||
− | |||
<h3><center>Петро Іванович Юхименко (нар. 1952 р.) – український економіст, доктор економічних наук, професор</center></h3>«Найвідоміший філософ XVII ст., один із фаворитів матеріалістичної теорії пізнання, Джон Локк чітко сформулював те, що можна назвати загальним правилом кількісної теорії. Свою думку він висловлював в опублікованому в 1691 р. творі «Деякі думки про наслідки зниження проценту і підвищення цінностей грошей» приблизно так: якщо пропозиція грошей збільшується, то ціни на всі товари зростають. Його твердження, що рівень цін завжди пропорційний кількості грошей, розуміється з врахуванням «швидкості їх обігу». Коефіцієнт пропорційності у кожному випадку, зрозуміло, залежить від обсягу торгівлі. Тому навряд чи можна назвати цей висновок теоретичним досягненням, проте він корисний для теорії тим, що підкреслює функцію грошей як засобу обігу. Порівнюються два потоки: загальна кількість грошей в обігу за даний проміжок часу і сукупний обсяг торгівлі за цей же час, і таким чином демонструється, що абсолютна кількість грошей не має ніякого значення з точки зору багатства нації. Висновок про відсутність «внутрішньої» цінності грошей був руйнівним для меркантилістських принципів, хоча Локк залишався меркантилістом, так як вважав, що будь-якій країні вигідно мати в запасі грошей більше, ніж має інша країна».<br><small>''' Юхименко П. І.''' Монетаризм: теорія і практика : монографія / П. І. Юхименко. – Київ : Кондор, 2006. – С. 10.</small> | <h3><center>Петро Іванович Юхименко (нар. 1952 р.) – український економіст, доктор економічних наук, професор</center></h3>«Найвідоміший філософ XVII ст., один із фаворитів матеріалістичної теорії пізнання, Джон Локк чітко сформулював те, що можна назвати загальним правилом кількісної теорії. Свою думку він висловлював в опублікованому в 1691 р. творі «Деякі думки про наслідки зниження проценту і підвищення цінностей грошей» приблизно так: якщо пропозиція грошей збільшується, то ціни на всі товари зростають. Його твердження, що рівень цін завжди пропорційний кількості грошей, розуміється з врахуванням «швидкості їх обігу». Коефіцієнт пропорційності у кожному випадку, зрозуміло, залежить від обсягу торгівлі. Тому навряд чи можна назвати цей висновок теоретичним досягненням, проте він корисний для теорії тим, що підкреслює функцію грошей як засобу обігу. Порівнюються два потоки: загальна кількість грошей в обігу за даний проміжок часу і сукупний обсяг торгівлі за цей же час, і таким чином демонструється, що абсолютна кількість грошей не має ніякого значення з точки зору багатства нації. Висновок про відсутність «внутрішньої» цінності грошей був руйнівним для меркантилістських принципів, хоча Локк залишався меркантилістом, так як вважав, що будь-якій країні вигідно мати в запасі грошей більше, ніж має інша країна».<br><small>''' Юхименко П. І.''' Монетаризм: теорія і практика : монографія / П. І. Юхименко. – Київ : Кондор, 2006. – С. 10.</small> | ||
Рядок 100: | Рядок 95: | ||
</div></spoiler> | </div></spoiler> | ||
<br> | <br> | ||
− | <spoiler text="Твори"><div align="justify"><ul type="square"><li>''' | + | <spoiler text="Твори"><div align="justify"><ul type="square"><li>'''Works''' : in 10 vol. / John Locke. – 10th ed. – London : printed for J. Johnson [et al.], 1801. – Vol. 1–10. – Mode of access: '''https://archive.org/search.php?query=creator%3A%22Locke%2C+John%2C+1632-1704%22'''. – Date of request: 01.12.2022. |
<li>'''Some Considerations of the Consequences of the Lowering of Interest and the Raising the Value of Money''' [Electronic resource] / John Locke. – Electronic text data. – Mode of access: '''http://www.marxists.org/reference/subject/economics/locke/contents.htm'''. – Title from the screen. – Date of request: 09.01.2017. | <li>'''Some Considerations of the Consequences of the Lowering of Interest and the Raising the Value of Money''' [Electronic resource] / John Locke. – Electronic text data. – Mode of access: '''http://www.marxists.org/reference/subject/economics/locke/contents.htm'''. – Title from the screen. – Date of request: 09.01.2017. | ||
<li>'''Сочинения''' : в 3 т. : [пер. с англ. и лат.] / Джон Локк ; [ред. И. С. Нарский, А. Л. Субботин]. – Москва : Мысль, 1985–1988. – Т. 1–3. – (Философское наследие). | <li>'''Сочинения''' : в 3 т. : [пер. с англ. и лат.] / Джон Локк ; [ред. И. С. Нарский, А. Л. Субботин]. – Москва : Мысль, 1985–1988. – Т. 1–3. – (Философское наследие). | ||
Рядок 107: | Рядок 102: | ||
<br>''Шифр зберігання книги:'' '''1Ф Л73''' | <br>''Шифр зберігання книги:'' '''1Ф Л73''' | ||
<li>'''Два трактати про врядування''' / Джон Локк ; пер. з англ. О. Тереха, Р. Димерця. – Київ : Вид-во Соломії Павличко "Основи", 2001. – 264 с.<br>''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[http://www.nbuv.gov.ua/ НБУВ]</span>''':'' '''ВА609519''' | <li>'''Два трактати про врядування''' / Джон Локк ; пер. з англ. О. Тереха, Р. Димерця. – Київ : Вид-во Соломії Павличко "Основи", 2001. – 264 с.<br>''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[http://www.nbuv.gov.ua/ НБУВ]</span>''':'' '''ВА609519''' | ||
− | <li>'''Мысли о воспитании и о воспитании разума''' : с прил. портр. и очерка жизни и деятельности Локка / Джон Локк ; введ. и примеч. Эв. Даниэля ; пер. с англ. М. А. Энгельгардта. – Санкт-Петербург : газ. "Шк. и жизнь", 1913. – 324 с. | + | <li>'''Мысли о воспитании и о воспитании разума''' : с прил. портр. и очерка жизни и деятельности Локка / Джон Локк ; введ. и примеч. Эв. Даниэля ; пер. с англ. М. А. Энгельгардта. – Санкт-Петербург : газ. "Шк. и жизнь", 1913. – 324 с.<br>''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[http://nibu.kyiv.ua/ НІБ України]</span>''':'' '''37 Л73''' |
<li>'''О государстве''' / Локк. – Санкт-Петербург : Издание П. П. Сойкина, 1902. – 55 с.<br>''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[http://www.nbuv.gov.ua/ НБУВ]</span>''':'' '''В 251455''' | <li>'''О государстве''' / Локк. – Санкт-Петербург : Издание П. П. Сойкина, 1902. – 55 с.<br>''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[http://www.nbuv.gov.ua/ НБУВ]</span>''':'' '''В 251455''' | ||
<li>'''Опыт о человеческом разуме''' / Джон Локк ; пер. А. Н. Савина. – Москва, 1898. – ХVI, 736 с.<br> | <li>'''Опыт о человеческом разуме''' / Джон Локк ; пер. А. Н. Савина. – Москва, 1898. – ХVI, 736 с.<br> | ||
Рядок 116: | Рядок 111: | ||
<br> | <br> | ||
<spoiler text="Література"><ul type="square"><li>'''Энциклопедический словарь''' / под ред. К. К. Арсеньева, Ф. Ф. Петрушевского. – Санкт-Петербург : Брокгауз и Ефрон, 1895. – Т. 17а (полутом 34). – С. 917–920.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''030 Э68''' | <spoiler text="Література"><ul type="square"><li>'''Энциклопедический словарь''' / под ред. К. К. Арсеньева, Ф. Ф. Петрушевского. – Санкт-Петербург : Брокгауз и Ефрон, 1895. – Т. 17а (полутом 34). – С. 917–920.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''030 Э68''' | ||
− | |||
− | |||
<li>'''Большая энциклопедия''' : словарь общедоступных сведений по всем отраслям знания / ред. С. Н. Южаков. – Санкт-Петербург : Просвещение, 1909. – Т. 12. – С. 289–290. | <li>'''Большая энциклопедия''' : словарь общедоступных сведений по всем отраслям знания / ред. С. Н. Южаков. – Санкт-Петербург : Просвещение, 1909. – Т. 12. – С. 289–290. | ||
<br>''Шифр зберігання книги:'' '''030 Б79''' | <br>''Шифр зберігання книги:'' '''030 Б79''' | ||
Рядок 124: | Рядок 117: | ||
<li>'''История философии''' : энциклопедия / сост. А. А. Грицанов. – Минск : Интерпрессервис : Книжный Дом, 2002. – С. 571–572, 742–744, 1102–1103. | <li>'''История философии''' : энциклопедия / сост. А. А. Грицанов. – Минск : Интерпрессервис : Книжный Дом, 2002. – С. 571–572, 742–744, 1102–1103. | ||
<br>''Шифр зберігання книги:'' '''1Ф И90''' | <br>''Шифр зберігання книги:'' '''1Ф И90''' | ||
− | |||
− | |||
<li>'''Філософський енциклопедичний словник''' / ред. В. І. Шинкарук. – Київ : Абрис, 2002. – С. 342–343.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''1Ф Ф56''' | <li>'''Філософський енциклопедичний словник''' / ред. В. І. Шинкарук. – Київ : Абрис, 2002. – С. 342–343.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''1Ф Ф56''' | ||
<li>'''Encyclopedia Britannica''' [Electronic resource]. – Electronic text data. – Mode of access: '''https://www.britannica.com/biography/John-Locke'''. – Title from the screen. – Date of request: 09.01.2017. | <li>'''Encyclopedia Britannica''' [Electronic resource]. – Electronic text data. – Mode of access: '''https://www.britannica.com/biography/John-Locke'''. – Title from the screen. – Date of request: 09.01.2017. | ||
Рядок 162: | Рядок 153: | ||
<li>'''Ойхнер В.''' Лок / Вальтер Ойхнер ; пер. Андрій Богачов // Класики політичної думки від Платона до Макса Вебера : [пер. з нім.] / під ред. Є. Причепія. – Київ : Тандем, 2002. – С. 227–241. | <li>'''Ойхнер В.''' Лок / Вальтер Ойхнер ; пер. Андрій Богачов // Класики політичної думки від Платона до Макса Вебера : [пер. з нім.] / під ред. Є. Причепія. – Київ : Тандем, 2002. – С. 227–241. | ||
<br>''Шифр зберігання книги:'' '''1Ф К47''' | <br>''Шифр зберігання книги:'' '''1Ф К47''' | ||
+ | <li>'''Подковенко Т.''' Концепція лібералізму Джона Локка / Тетяна Подковенко // Актуальні проблеми правознавства. – 2022. – Вип. 1. – С. 12–17. – Режим доступу: '''http://nbuv.gov.ua/UJRN/aprpr_2022_1_4'''. – Дата звернення: 08.02.2023. | ||
+ | <br>''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[http://www.nbuv.gov.ua/ НБУВ]</span>''':'' '''Ж70813/2022/1''' | ||
<li>'''Рассел Б.''' Історія західної філософії / Бертран Рассел ; пер. з англ. Ю. Лісняка, П. Таращука – Київ : Основи, 1995. – Кн. 3, ч.1, розд. 13 : Локкова теорія пізнання. – С. 504–515 ; розд. 14 : Локкова політична філософія. – С. 515–535. | <li>'''Рассел Б.''' Історія західної філософії / Бертран Рассел ; пер. з англ. Ю. Лісняка, П. Таращука – Київ : Основи, 1995. – Кн. 3, ч.1, розд. 13 : Локкова теорія пізнання. – С. 504–515 ; розд. 14 : Локкова політична філософія. – С. 515–535. | ||
<br>''Шифр зберігання книги:'' '''1Ф Р24''' | <br>''Шифр зберігання книги:'' '''1Ф Р24''' | ||
Рядок 181: | Рядок 174: | ||
<br>''Шифр зберігання книги:'' '''1Ф Я47''' | <br>''Шифр зберігання книги:'' '''1Ф Я47''' | ||
<li>'''Янжул И.''' Английская свободная торговля : исторический очерк развития идей свободной конкуренции и начал государственного вмешательства / И. Янжул. – Москва, 1876. – Вып. 1. – 228 с. – С. 114–122: о Локке.<br>''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[http://www.nbuv.gov.ua/ НБУВ]</span>''':'' '''В46234/1''' | <li>'''Янжул И.''' Английская свободная торговля : исторический очерк развития идей свободной конкуренции и начал государственного вмешательства / И. Янжул. – Москва, 1876. – Вып. 1. – 228 с. – С. 114–122: о Локке.<br>''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[http://www.nbuv.gov.ua/ НБУВ]</span>''':'' '''В46234/1''' | ||
− | <li>''' | + | <li>'''Fowler T. ''' Locke / Thomas Fowler. – Electronic text data. – London : Macmillan, 1880. – VIII, 200 p. – Mode of access: '''https://archive.org/details/locke0000fowl/mode/2up'''. – Date of request: 01.12.2022. |
− | <li>''' | + | <li>'''King P.''' The life of John Locke : With extracts from his correspondence, journals, and commonplace books / Peter King. – London : Colburn, 1829. – XI, 407 p. – Mode of access: '''https://archive.org/details/lifeofjohnlockew00king'''. – Date of request: 01.12.2022. |
</spoiler> | </spoiler> |
Поточна версія на 09:36, 8 лютого 2023
Локк (Лок) Джон
Locke John
(29 серпня 1632 – 28 жовтня 1704) –
англійський філософ, політичний діяч другої половини XVII ст.,
ідеолог партії вігів, засновник ідейно-політичної доктрини лібералізму.
В економічних працях виклав найбільш загальні принципи політичної економії.
Представник пізнього меркантилізму.
Locke John
(29 серпня 1632 – 28 жовтня 1704) –
англійський філософ, політичний діяч другої половини XVII ст.,
ідеолог партії вігів, засновник ідейно-політичної доктрини лібералізму.
В економічних працях виклав найбільш загальні принципи політичної економії.
Представник пізнього меркантилізму.
Відомі вчені та авторитетні джерела про Джона Локка