Відмінності між версіями «Гракхи Тиберій Семпроній та Гай Семпроній»
Матеріал з Історія економічної теорії
Admin (обговорення • внесок) |
Admin (обговорення • внесок) |
||
(Не показані 2 проміжні версії цього користувача) | |||
Рядок 58: | Рядок 58: | ||
<br> | <br> | ||
<spoiler text="Відомі вчені та авторитетні джерела про Тиберія та Гая Гракхів">__NOTOC__<div align="justify"><h3><center>Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770–1831) – німецький філософ, один із засновників німецької класичної філософії</center></h3>«Тиберий Гракх выступил с предложением распределить их [богатства] между римскими гражданами; кроме того он возобновил лициниевы аграрные законы, которые в связи с чрезмерным могуществом отдельных индивидуумов вовсе не применялись. Он стремился главным образом к тому, чтобы наделить свободных граждан собственностью и населить Италию не рабами, а гражданами. Однако этот благородный римлянин был убит корыстолюбивою знатью, потому что римскую конституцию нельзя было спасти посредством самой конституции. Гай Гракх, брат Тиберия, стремился к достижению той же благородной цели, которую имел в виду его брат, но и его постигла та же участь».<br><small>''' Гегель.''' Сочинения : [в 14 т.] / Гегель. – Москва ; Ленинград : Соцэкгиз, 1935. – Т. 8. – С. 292.</small> | <spoiler text="Відомі вчені та авторитетні джерела про Тиберія та Гая Гракхів">__NOTOC__<div align="justify"><h3><center>Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770–1831) – німецький філософ, один із засновників німецької класичної філософії</center></h3>«Тиберий Гракх выступил с предложением распределить их [богатства] между римскими гражданами; кроме того он возобновил лициниевы аграрные законы, которые в связи с чрезмерным могуществом отдельных индивидуумов вовсе не применялись. Он стремился главным образом к тому, чтобы наделить свободных граждан собственностью и населить Италию не рабами, а гражданами. Однако этот благородный римлянин был убит корыстолюбивою знатью, потому что римскую конституцию нельзя было спасти посредством самой конституции. Гай Гракх, брат Тиберия, стремился к достижению той же благородной цели, которую имел в виду его брат, но и его постигла та же участь».<br><small>''' Гегель.''' Сочинения : [в 14 т.] / Гегель. – Москва ; Ленинград : Соцэкгиз, 1935. – Т. 8. – С. 292.</small> | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
«Экономические взгляды Тиберия Гракха отличались теоретической зрелостью и ясностью мысли…<br>В его аграрных проектах было много политического смысла, глубокого понимания экономических проблем эпохи. Тиберий Гракх выдвигал перед господствующим классом аграрную программу, способную облегчить родовые муки рабовладельческого способа производства и сделать более надежной его дальнейшую экспансию. Эта программа была прогрессивной, так как она делала уступки народным массам и вместе с тем гарантировала развитие производительных сил на основе нового способа производства. Тиберий не был революционером и только под влиянием народных масс проявлял склонность к решительным действиям. Фактически он остался в рамках легальной борьбы…<br>Между тем аграрный проект открыл новую страницу в истории экономической мысли древнего мира».<br><small>''' Полянский Ф. Я.''' Экономическая мысль Древнего Рима. – С. 74.</small> | «Экономические взгляды Тиберия Гракха отличались теоретической зрелостью и ясностью мысли…<br>В его аграрных проектах было много политического смысла, глубокого понимания экономических проблем эпохи. Тиберий Гракх выдвигал перед господствующим классом аграрную программу, способную облегчить родовые муки рабовладельческого способа производства и сделать более надежной его дальнейшую экспансию. Эта программа была прогрессивной, так как она делала уступки народным массам и вместе с тем гарантировала развитие производительных сил на основе нового способа производства. Тиберий не был революционером и только под влиянием народных масс проявлял склонность к решительным действиям. Фактически он остался в рамках легальной борьбы…<br>Между тем аграрный проект открыл новую страницу в истории экономической мысли древнего мира».<br><small>''' Полянский Ф. Я.''' Экономическая мысль Древнего Рима. – С. 74.</small> | ||
Рядок 69: | Рядок 65: | ||
<br> | <br> | ||
<spoiler text="Література"><div align="justify"><ul type="square"><li>'''Энциклопедический словарь''' / под ред. К. К. Арсеньева, Ф. Ф. Петрушевского. – Санкт-Петербург : Брокгауз и Ефрон, 1898. – Т. 9а (полутом 18). – С. 526–527.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''030 Э68''' | <spoiler text="Література"><div align="justify"><ul type="square"><li>'''Энциклопедический словарь''' / под ред. К. К. Арсеньева, Ф. Ф. Петрушевского. – Санкт-Петербург : Брокгауз и Ефрон, 1898. – Т. 9а (полутом 18). – С. 526–527.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''030 Э68''' | ||
− | |||
− | |||
<li>'''Большая энциклопедия''' : словарь общедоступных сведений по всем отраслям знания / ред. С. Н. Южаков. – Санкт-Петербург : Просвещение, [1901]. – Т. 7. – С. 427–429.<br> | <li>'''Большая энциклопедия''' : словарь общедоступных сведений по всем отраслям знания / ред. С. Н. Южаков. – Санкт-Петербург : Просвещение, [1901]. – Т. 7. – С. 427–429.<br> | ||
''Шифр зберігання книги:'' '''030 Б79''' | ''Шифр зберігання книги:'' '''030 Б79''' | ||
Рядок 79: | Рядок 73: | ||
<li>'''Економічна енциклопедія''' : у 3 т. – Київ : Академія ; Тернопіль : Акад. нар. госп-ва, 2000. – Т. 1. – С. 273–274.<br> | <li>'''Економічна енциклопедія''' : у 3 т. – Київ : Академія ; Тернопіль : Акад. нар. госп-ва, 2000. – Т. 1. – С. 273–274.<br> | ||
''Шифр зберігання книги:'' '''33 Е40''' | ''Шифр зберігання книги:'' '''33 Е40''' | ||
− | |||
− | |||
<li>'''Словарь античности''' : пер. с нем. / отв. ред. В. И. Кузищин. – Москва : Прогресс, 1989. – С. 155.<br> | <li>'''Словарь античности''' : пер. с нем. / отв. ред. В. И. Кузищин. – Москва : Прогресс, 1989. – С. 155.<br> | ||
''Шифр зберігання книги:'' '''9(3) С48''' | ''Шифр зберігання книги:'' '''9(3) С48''' | ||
Рядок 104: | Рядок 96: | ||
<li>'''Історія економічних учень''' : підручник : у 2 ч. / за ред. В. Д. Базилевича. – 2-ге вид., випр. – Київ : Знання, 2005. – Ч. 1. – С. 81–82.<br> | <li>'''Історія економічних учень''' : підручник : у 2 ч. / за ред. В. Д. Базилевича. – 2-ге вид., випр. – Київ : Знання, 2005. – Ч. 1. – С. 81–82.<br> | ||
''Шифр зберігання книги:'' '''330.8 І-90''' | ''Шифр зберігання книги:'' '''330.8 І-90''' | ||
− | |||
<li>'''Краус Н. М.''' Історія економіки та економічної думки: структурно-логічні схеми, таблиці, малюнки : навч. посіб. / Н. М. Краус ; М-во освіти і науки України, ВНЗ Укоопспілки "Полтав. ун-т економіки і торгівлі". – Київ : Центр учб. літ., 2014. – С. 39.<br> | <li>'''Краус Н. М.''' Історія економіки та економічної думки: структурно-логічні схеми, таблиці, малюнки : навч. посіб. / Н. М. Краус ; М-во освіти і науки України, ВНЗ Укоопспілки "Полтав. ун-т економіки і торгівлі". – Київ : Центр учб. літ., 2014. – С. 39.<br> | ||
''Шифр зберігання книги:'' '''330.8 К78''' | ''Шифр зберігання книги:'' '''330.8 К78''' |
Поточна версія на 09:40, 20 січня 2023
Гракхи (Gracchus)
Тиберій Семпроній (Tiberius Sempronius)
162 – 133 рр. до н. е.
Гай Семпроній (Gaius Sempronius)
153 – 121 рр. до н. е. –
давньоримські політичні діячі ІІ ст. до н. е., народні трибуни.
Тиберій Семпроній (Tiberius Sempronius)
162 – 133 рр. до н. е.
Гай Семпроній (Gaius Sempronius)
153 – 121 рр. до н. е. –
давньоримські політичні діячі ІІ ст. до н. е., народні трибуни.
Відомі вчені та авторитетні джерела про Тиберія та Гая Гракхів