Відмінності між версіями «Фома Аквінський»

Матеріал з Історія економічної теорії
Перейти до: навігація, пошук
 
(Не показані 4 проміжні версії цього користувача)
Рядок 6: Рядок 6:
 
</center></h3>
 
</center></h3>
  
<br /><br /><br /><br /><br />
+
<br /><br /><br /><br /><br /><br />
 
<spoiler text="Життя та діяльність"><div align="justify"><p>Народився Фома Аквінський у замку Роккасекка поблизу містечка Аквіно у королівстві Неаполітанському в кінці 1224 року або на початку 1225 р. З цією датою погоджується більшість дослідників, хоча існують й інші версії: кінець 1225 або початок 1226 рр. та 1227 р. Батько Фоми, граф Ландольф Аквінський, був родичем Гогенштауфенів (династія германських королів та імператорів Священної Римської імперії в 1138–1254 рр., в 1197–1268 рр. також королі Сицилійського королівства. Головні представники: Фрідріх I Барбаросса, Генріх VI, Фрідріх II Штауфен), був феодалом в Аквіно і у якості лицаря належав до близького оточення кайзера Фрідріха II Штауфена. Мати Фоми, Теодора, уроджена графиня Теано, походила з відомого і багатого неаполітанського роду.
 
<spoiler text="Життя та діяльність"><div align="justify"><p>Народився Фома Аквінський у замку Роккасекка поблизу містечка Аквіно у королівстві Неаполітанському в кінці 1224 року або на початку 1225 р. З цією датою погоджується більшість дослідників, хоча існують й інші версії: кінець 1225 або початок 1226 рр. та 1227 р. Батько Фоми, граф Ландольф Аквінський, був родичем Гогенштауфенів (династія германських королів та імператорів Священної Римської імперії в 1138–1254 рр., в 1197–1268 рр. також королі Сицилійського королівства. Головні представники: Фрідріх I Барбаросса, Генріх VI, Фрідріх II Штауфен), був феодалом в Аквіно і у якості лицаря належав до близького оточення кайзера Фрідріха II Штауфена. Мати Фоми, Теодора, уроджена графиня Теано, походила з відомого і багатого неаполітанського роду.
 
</p>
 
</p>
Рядок 51: Рядок 51:
 
</spoiler>
 
</spoiler>
 
<br>
 
<br>
<spoiler text="Відомі вчені та авторитетні джерела про Фому Аквінського">__NOTOC__<div align="justify"><h3><center>Давид Іохелевич Розенберг (1879–1950) – російський економіст,<br>історик економічної думки</center></h3>«Экономическая мысль средних веков получила свое завершение у канонистов, особенно у Фомы Аквинского. Центральное место в экономическом учении канонистов занимает «теория справедливой цены». С одной стороны, в ней наиболее полно отражены изменения в экономике феодализма по мере развития товарообращения, с другой стороны, она лежит в основе решения важнейших экономических проблем той эпохи…<br>Канонисты же облекли эти цены в религиозно-этическую оболочку, назвав их «справедливыми»».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Розенберг Д. И.''' История политической экономии : учеб. пособие для экон. вузов / Д. И. Розенберг. – Москва : Соцэкгиз, 1940. – Т. 1. – C. 38.</small>
+
<spoiler text="Відомі вчені та авторитетні джерела про Фому Аквінського">__NOTOC__<div align="justify">
 
 
«Исходя из теории «справедливой цены», канонисты, и особенно Фома Аквинский, развили и свою теорию денег. Раз цены, т. е. выражение товаров в деньгах, должны быть справедливы, то ни продажа, ни купля не могут быть источником обогащения. Деньги должны лишь облегчить «справедливый обмен»; их роль – исключительно подчиненная, самостоятельного бытия они не имеют и иметь не могут. Такое отношение к деньгам диктовалось враждой  к богатству в денежной форме, которому противопоставлялось «потребляющее богатство», т. е. богатство светских и духовных феодалов».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Розенберг Д. И.''' История политической экономии. – Т. 1. – C. 39.</small>
 
 
 
«Христианские идеологи раннего средневековья относились к торговле отрицательно, а к ростовщичеству и взиманию процента – резко враждебно…<br>Все это заставило канонистов искать компромисса; они начали проводить различие между допустимым и недопустимым процентом и прибылью: осуждали высокую прибыль, «умеренную» же прибыль допускали».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Розенберг Д. И.''' История политической экономии. – Т. 1. – C. 40.</small>
 
  
 
<h3><center>Йозеф А. Шумпетер (1883–1950) – австрійський та американський економіст,<br>історик економічної думки</center></h3>«Индивидуалистическое и утилитаристское направление, а также упор на рационально воспринимаемое общественное благо проходят через всю социологию св. Фомы. Одного самого важного примера – теории собственности – будет достаточно. Решив теологическую сторону вопроса, св. Фома просто утверждает, что собственность не противоречит естественному праву, но является изобретением человеческого разума, которое может быть обосновано тем, что люди лучше заботятся о том, что принадлежит лично им, чем о том, что принадлежит многим; тем, что они будут трудиться более напряженно на самих себя, чем на других; тем, что общественный порядок будет лучше сохраняться, если все имущество будет раздельным, так что не будет повода для спора об использовании вещей, находящихся в общем владении…<br>Все сказанное еще в большей мере относится к «чистой экономической теории» св. Фомы (oeconomia для него, однако, означает просто ведение домашнего хозяйства). Она находилась в эмбриональном состоянии и, в сущности, включала только его рассуждения о «справедливой цене» (Summa II, 2, quaest. LXXVII, art. 1) и о проценте (Summa II, 2, quaest. LXXVIII)».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Шумпетер Й. А.''' История экономического анализа : в 3 т. / Йозеф А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 1. – С. 116.</small>
 
<h3><center>Йозеф А. Шумпетер (1883–1950) – австрійський та американський економіст,<br>історик економічної думки</center></h3>«Индивидуалистическое и утилитаристское направление, а также упор на рационально воспринимаемое общественное благо проходят через всю социологию св. Фомы. Одного самого важного примера – теории собственности – будет достаточно. Решив теологическую сторону вопроса, св. Фома просто утверждает, что собственность не противоречит естественному праву, но является изобретением человеческого разума, которое может быть обосновано тем, что люди лучше заботятся о том, что принадлежит лично им, чем о том, что принадлежит многим; тем, что они будут трудиться более напряженно на самих себя, чем на других; тем, что общественный порядок будет лучше сохраняться, если все имущество будет раздельным, так что не будет повода для спора об использовании вещей, находящихся в общем владении…<br>Все сказанное еще в большей мере относится к «чистой экономической теории» св. Фомы (oeconomia для него, однако, означает просто ведение домашнего хозяйства). Она находилась в эмбриональном состоянии и, в сущности, включала только его рассуждения о «справедливой цене» (Summa II, 2, quaest. LXXVII, art. 1) и о проценте (Summa II, 2, quaest. LXXVIII)».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Шумпетер Й. А.''' История экономического анализа : в 3 т. / Йозеф А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 1. – С. 116.</small>
Рядок 66: Рядок 62:
  
 
«Фома Аквинский и средневековые философы в целом настаивали на незаконности процента на ссуженные деньги. Вслед за Аристотелем Фома Аквинский утверждал, что деньги были изобретены в основном как средство обмена, и из самой этой их природы следует незаконность взимания платы за пользование ссуженными деньгами, известного как ростовщичество».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Негиши Т.''' История экономической теории. – С. 19–20.</small>
 
«Фома Аквинский и средневековые философы в целом настаивали на незаконности процента на ссуженные деньги. Вслед за Аристотелем Фома Аквинский утверждал, что деньги были изобретены в основном как средство обмена, и из самой этой их природы следует незаконность взимания платы за пользование ссуженными деньгами, известного как ростовщичество».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Негиши Т.''' История экономической теории. – С. 19–20.</small>
 
<h3><center>Владислав Леонідович Іноземцев (нар. 1968 р.) – російський економіст і соціолог,<br>доктор економічних наук</center></h3>«Из виднейших представителей христианской теологии, пожалуй, св. Фома Аквинский был первым, кто предположил, что в будущем человечество достигнет формы ассоциации, когда каждый член общества будет отдавать социуму то, что он может ему отдать, тогда как общество будет предоставлять всем своим членам блага, необходимые для нормальной жизни, а экономический, социальный и культурный прогресс человечества будет обеспечиваться посредством коллективных институтов. В дальнейшем же такое представление о перспективах человечества стало если не привычным, то весьма распространенным».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Иноземцев В. Л.''' За десять лет : К концепции постэкономического общества / В. Л. Иноземцев. – Москва : Academia, 1998. – С. 163–164.</small>
 
  
 
</div></spoiler>
 
</div></spoiler>
Рядок 83: Рядок 77:
 
</spoiler>
 
</spoiler>
 
<br>
 
<br>
<spoiler text="Література"><ul type="square"><li>'''Энциклопедический словарь''' / под ред. К. К. Арсеньева, Ф. Ф. Петрушевского. – Санкт-Петербург : Брокгауз и Ефрон, 1904. – Т. 41а (полутом 82). – С. 943–945. – Режим доступа: '''https://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Фома_Аквинат'''. – Дата обращения: 09.01.2017.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''030 Э68'''
+
<spoiler text="Література"><ul type="square"><li>'''Энциклопедический словарь''' / под ред. К. К. Арсеньева, Ф. Ф. Петрушевского. – Санкт-Петербург : Брокгауз и Ефрон, 1904. – Т. 41а (полутом 82). – С. 943–945.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''030 Э68'''
<li>'''Энциклопедический словарь'''. – Репр. воспр. изд. Ф. А. Брокгауз–И. А. Ефрон 1890 г. – [Москва] : ТЕРРА, 1994. – Т. 82. – С. 943–945.
 
<br>''Шифр зберігання книги:'' '''030 Э68'''
 
 
<li>'''Большая энциклопедия''' : словарь общедоступных сведений по всем отраслям знания / ред. С. Н. Южаков. – Санкт-Петербург : Просвещение, 1909. – Т. 20. – С. 813.
 
<li>'''Большая энциклопедия''' : словарь общедоступных сведений по всем отраслям знания / ред. С. Н. Южаков. – Санкт-Петербург : Просвещение, 1909. – Т. 20. – С. 813.
 
<br>''Шифр зберігання книги:'' '''030  Б79'''
 
<br>''Шифр зберігання книги:'' '''030  Б79'''
<li>'''Экономическая энциклопедия.''' Политическая экономия : в 4 т. / гл. ред. А. М. Румянцев. – Москва : Сов. энцикл., 1980. – Т. 4. – С. 309.
 
<br>''Шифр зберігання книги:'' '''330 Э40'''
 
 
<li>'''Юридична енциклопедія''' : в 6 т. / редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) [та ін.]. – Київ : Укр. енцикл., 1998. – Т. 6. – С. 97–98.
 
<li>'''Юридична енциклопедія''' : в 6 т. / редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) [та ін.]. – Київ : Укр. енцикл., 1998. – Т. 6. – С. 97–98.
 
<br>''Шифр зберігання книги:'' '''34 Ю70'''
 
<br>''Шифр зберігання книги:'' '''34 Ю70'''
 
<li>'''Економічна енциклопедія''' : у 3 т. – Київ : Академія ; Тернопіль : Акад. народного госп-ва, 2002. – Т. 3. – С. 830.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''330 Е40'''
 
<li>'''Економічна енциклопедія''' : у 3 т. – Київ : Академія ; Тернопіль : Акад. народного госп-ва, 2002. – Т. 3. – С. 830.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''330 Е40'''
 
<li>'''История философии''' : энциклопедия / сост. А. А. Грицанов. – Минск : Интерпрессервис : Книжный Дом, 2002. – С. 1177–1181.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''1Ф И90'''
 
<li>'''История философии''' : энциклопедия / сост. А. А. Грицанов. – Минск : Интерпрессервис : Книжный Дом, 2002. – С. 1177–1181.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''1Ф И90'''
<li>'''Большая энциклопедия''' : в 62 т. / гл. ред. С. А. Кондратов. – Москва : ТЕРРА, 2006. – Т. 2. – С. 55 : портр.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''030 Б79'''
 
<li>'''Румянцева Е. Е.''' Новая экономическая энциклопедия / Е. Е. Румянцева. – 4-е изд. – Москва : ИНФРА-М, 2011. – С. 758.
 
<br>''Шифр зберігання книги:'' '''330 Р86'''
 
 
<li>'''Encyclopedia Britannica''' [Electronic resource]. – Electronic text data. – Mode of access: '''https://www.britannica.com/biography/Saint-Thomas-Aquinas'''. – Title from the screen. – Date of request: 09.01.2017.
 
<li>'''Encyclopedia Britannica''' [Electronic resource]. – Electronic text data. – Mode of access: '''https://www.britannica.com/biography/Saint-Thomas-Aquinas'''. – Title from the screen. – Date of request: 09.01.2017.
 
<li>'''Философия''' : энциклопедический словарь / под ред. А. А. Ивина. – Москва : Гардарики, 2004. – С. 936–937.
 
<li>'''Философия''' : энциклопедический словарь / под ред. А. А. Ивина. – Москва : Гардарики, 2004. – С. 936–937.
Рядок 138: Рядок 125:
 
<li>'''Мюллер Р.''' Св. Фома Аквинский / Ричард Мюллер // Великие мыслители Запада : Главные идеи и сочинения более 100 выдающихся западных философов, естествоиспытателей и обществоведов, психологов, духовных писателей и богословов : пер. с англ. / ред. Я. Мак-Грил. – Москва : КРОН-Пресс, 1999. – С. 153–161. – (Академия).
 
<li>'''Мюллер Р.''' Св. Фома Аквинский / Ричард Мюллер // Великие мыслители Запада : Главные идеи и сочинения более 100 выдающихся западных философов, естествоиспытателей и обществоведов, психологов, духовных писателей и богословов : пер. с англ. / ред. Я. Мак-Грил. – Москва : КРОН-Пресс, 1999. – С. 153–161. – (Академия).
 
<br>''Шифр зберігання книги:'' '''1Ф В27'''
 
<br>''Шифр зберігання книги:'' '''1Ф В27'''
<li>'''Нуреев Р. М.''' Учение о «справедливой цене» Фомы Аквинского: предпосылки возникновения, закономерности развития и особенности интерпретации [Электронный ресурс] / Р. М. Нуреев, П. К. Петраков // Journal of institutional studies. – 2015. – Т. 7, № 1. – <u>'''[[Медіа:Nureev6-24.pdf|<span style="color:#3366BB">С. 6–24</span>]]'''</u>. – Режим доступа: '''http://hjournal.ru/journals/journal-of-institutional-studies/2015-god/132-nomer-1.html'''. – Дата обращения: 26.06.2018.
 
 
<li>'''Рассел Б.''' Історія західної філософії / Бертран Рассел ; пер. з англ. Юрій Лісняк, Петро Таращук. – Київ : ОСНОВИ, 1995. – Ч. 2, розд. 13 : Святий Тома Аквінський. – С. 383–393.
 
<li>'''Рассел Б.''' Історія західної філософії / Бертран Рассел ; пер. з англ. Юрій Лісняк, Петро Таращук. – Київ : ОСНОВИ, 1995. – Ч. 2, розд. 13 : Святий Тома Аквінський. – С. 383–393.
 
<br>''Шифр зберігання книги:'' '''1Ф  Р24'''
 
<br>''Шифр зберігання книги:'' '''1Ф  Р24'''
Рядок 145: Рядок 131:
 
<li>'''Содомора П. А.''' Терміносистема Святого Томи з Аквіну : монографія / Павло Содомора ; Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка. – Львів : Сполом, 2010. – 286 с.<br>''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[http://www.nbuv.gov.ua/ НБУВ]</span>''':'' '''ВА752411'''
 
<li>'''Содомора П. А.''' Терміносистема Святого Томи з Аквіну : монографія / Павло Содомора ; Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка. – Львів : Сполом, 2010. – 286 с.<br>''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[http://www.nbuv.gov.ua/ НБУВ]</span>''':'' '''ВА752411'''
 
<li>'''Стамп Э.''' Аквинат / Элеонор Стамп ; пер. с англ. Г. В. Вдовиной ; науч. ред. К. В. Карпов. – Москва : Языки славян. культуры, 2013. – 350, [1] с.<br>''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[http://www.nplu.org/ НБУ ім. Ярослава Мудрого]</span>''':'' '''Б346340'''
 
<li>'''Стамп Э.''' Аквинат / Элеонор Стамп ; пер. с англ. Г. В. Вдовиной ; науч. ред. К. В. Карпов. – Москва : Языки славян. культуры, 2013. – 350, [1] с.<br>''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[http://www.nplu.org/ НБУ ім. Ярослава Мудрого]</span>''':'' '''Б346340'''
<li>'''Стецюра Т. Д.''' Хозяйственная этика Фомы Аквинского [Электронный ресурс] / Т. Д. Стецюра. – Электрон. текстовые данные. – Москва : РОССПЭН, 2010. – 303 с. – (Экономическая история. Документы, исследования, переводы). – Из содерж.: Торговля и торговая прибыль. Учение Фомы Аквинского о "справедливой цене". Ростовщичество и банковское дело. – <u>'''[[Медіа:Stecjura206-246.pdf|<span style="color:#3366BB">С. 206–246</span>]]'''</u>.
 
 
<li>'''Татаркевич В.''' Історія філософії / В. Татаркевич ; пер. з пол. А. Шкраб’юка. – Львів : Свічадо, 1997. – Т. 1. – 456 с. – Зі змісту: Святий Тома Аквінський. – С. 331–347.  
 
<li>'''Татаркевич В.''' Історія філософії / В. Татаркевич ; пер. з пол. А. Шкраб’юка. – Львів : Свічадо, 1997. – Т. 1. – 456 с. – Зі змісту: Святий Тома Аквінський. – С. 331–347.  
 
<br>''Шифр зберігання книги:'' '''1Ф Т23'''
 
<br>''Шифр зберігання книги:'' '''1Ф Т23'''
Рядок 156: Рядок 141:
 
<li>'''Экономическая история мира.''' Европа / Ин-т Европы РАН ; под общ. ред. М. В. Конотопова. – Москва : Дашков и К°, 2005. – Т. 3, разд. 11.3.2 : Фома Аквинский. – С. 304–305.
 
<li>'''Экономическая история мира.''' Европа / Ин-т Европы РАН ; под общ. ред. М. В. Конотопова. – Москва : Дашков и К°, 2005. – Т. 3, разд. 11.3.2 : Фома Аквинский. – С. 304–305.
 
<br>''Шифр зберігання книги:'' '''338 Э40'''
 
<br>''Шифр зберігання книги:'' '''338 Э40'''
<li>'''Эшли У. Дж.''' Экономическая история Англии в связи с экономической теорией [Электронный ресурс] / У. Дж. Эшли ; пер. Н. Муравьева ; под ред. Д. М. Петрушевского. – Электрон. текстовые данные. – Москва : М. И. Водовозова, 1897. – Гл. 3.16 : Фома Аквинский о справедливой цене. – <u>'''[[Медіа:Eschli148-166.pdf|<span style="color:#3366BB">С. 148–166</span>]]'''</u>. – Режим доступа: '''http://dlib.rsl.ru/viewer/01003681442#?page=1'''. – Дата обращения: 09.01.2017.
+
<li>'''Эшли У. Дж.''' Экономическая история Англии в связи с экономической теорией [Электронный ресурс] / У. Дж. Эшли ; пер. Н. Муравьева ; под ред. Д. М. Петрушевского. – Электрон. текстовые данные. – Москва : М. И. Водовозова, 1897. – Гл. 3.16 : Фома Аквинский о справедливой цене. – <u>'''[[Медіа:Eschli148-166.pdf|<span style="color:#3366BB">С. 148–166</span>]]'''</u>.<br>''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[http://nibu.kyiv.ua/ НІБ України]</span>''':'' '''9(42) Э98'''
  
 
</spoiler>
 
</spoiler>

Поточна версія на 09:41, 25 січня 2023

Akvinat.jpg

Фома (Томмазо, Тома) Аквінський (Аквінат)

Thomas Aquinas
(1224(1225) – 1274) –
італійський християнський богослов і філософ XIII ст.,
систематизатор схоластики на базі християнського аристотелізму.







Життя та діяльність


Відомі вчені та авторитетні джерела про Фому Аквінського


Твори


Література


Фотогалерея