Відмінності між версіями «Гракхи Тиберій Семпроній та Гай Семпроній»

Матеріал з Історія економічної теорії
Перейти до: навігація, пошук
 
(Не показано 9 проміжних версій цього користувача)
Рядок 7: Рядок 7:
 
</center></h3>
 
</center></h3>
  
<br /><br /><br />
+
<br /><br /><br /><br /><br />
 
<spoiler text="Життя та діяльність"><div align="justify"><p>
 
<spoiler text="Життя та діяльність"><div align="justify"><p>
 
Брати Гракхи походили зі знатного роду Семпроніїв. Батько майбутніх трибунів Тиберій Семпроній Гракх був відомим полководцем, дипломатом і політичним діячем. Вже у 27 років він став народним трибуном. Двічі його обирали консулом (177 р. до н. е., 163 р. до н. е.), а у 169 році до н. е. – цензором. Доля не раз зводила Тиберія Гракха з Марком Порцієм Катоном Старшим. Вони разом воювали в Іспанії, спільно виступили проти політики Сципіона Африканського. Як державний діяч, політик, воєначальник Тиберій Гракх користувався великим авторитетом не тільки у друзів, а й серед ворогів. Так, іспанці через сорок років після війни, в якій брав участь Тиберій Гракх, під час чергового зіткнення з римлянами, погодилися вести переговори про перемир'я тільки з його сином. Сципіон Африканський, знаменитий переможець Ганнібала, настільки поважав свого політичного супротивника, що, помираючи, заповів, щоб його молодша дочка Корнелія вийшла заміж тільки за Тиберія Гракха. І побажання героя було здійснено. У подружжя народилося дванадцять дітей, з яких вижило тільки троє: старший син, за традицією також названий Тиберієм, молодший син Гай і дочка Семпронія. Діти були ще маленькими, коли помер їх батько. Корнелія, відкинувши чимало пропозицій від знатних чоловіків вдруге вступити у шлюб, повністю присвятила себе вихованню дітей. Вона намагалася зробити все, щоб дати їм достойну освіту і виховання.
 
Брати Гракхи походили зі знатного роду Семпроніїв. Батько майбутніх трибунів Тиберій Семпроній Гракх був відомим полководцем, дипломатом і політичним діячем. Вже у 27 років він став народним трибуном. Двічі його обирали консулом (177 р. до н. е., 163 р. до н. е.), а у 169 році до н. е. – цензором. Доля не раз зводила Тиберія Гракха з Марком Порцієм Катоном Старшим. Вони разом воювали в Іспанії, спільно виступили проти політики Сципіона Африканського. Як державний діяч, політик, воєначальник Тиберій Гракх користувався великим авторитетом не тільки у друзів, а й серед ворогів. Так, іспанці через сорок років після війни, в якій брав участь Тиберій Гракх, під час чергового зіткнення з римлянами, погодилися вести переговори про перемир'я тільки з його сином. Сципіон Африканський, знаменитий переможець Ганнібала, настільки поважав свого політичного супротивника, що, помираючи, заповів, щоб його молодша дочка Корнелія вийшла заміж тільки за Тиберія Гракха. І побажання героя було здійснено. У подружжя народилося дванадцять дітей, з яких вижило тільки троє: старший син, за традицією також названий Тиберієм, молодший син Гай і дочка Семпронія. Діти були ще маленькими, коли помер їх батько. Корнелія, відкинувши чимало пропозицій від знатних чоловіків вдруге вступити у шлюб, повністю присвятила себе вихованню дітей. Вона намагалася зробити все, щоб дати їм достойну освіту і виховання.
Рядок 57: Рядок 57:
 
</spoiler>
 
</spoiler>
 
<br>
 
<br>
<spoiler text="Відомі вчені та авторитетні джерела про Тиберія та Гая Гракхів"><div align="justify"><h3><center>Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770–1831) – німецький філософ, один із засновників німецької класичної філософії</center></h3>«Тиберий Гракх выступил с предложением распределить их [богатства] между римскими гражданами; кроме того он возобновил лициниевы аграрные законы, которые в связи с чрезмерным могуществом отдельных индивидуумов вовсе не применялись. Он стремился главным образом к тому, чтобы наделить свободных граждан собственностью и населить Италию не рабами, а гражданами. Однако этот благородный римлянин был убит корыстолюбивою знатью, потому что римскую конституцию нельзя было спасти посредством самой конституции. Гай Гракх, брат Тиберия, стремился к достижению той же благородной цели, которую имел в виду его брат, но и его постигла та же участь».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Гегель.''' Сочинения : [в 14 т.] / Гегель. – Москва ; Ленинград : Соцэкгиз, 1935. – Т. 8. – С. 292.</small>
+
<spoiler text="Відомі вчені та авторитетні джерела про Тиберія та Гая Гракхів">__NOTOC__<div align="justify"><h3><center>Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770–1831) – німецький філософ, один із засновників німецької класичної філософії</center></h3>«Тиберий Гракх выступил с предложением распределить их [богатства] между римскими гражданами; кроме того он возобновил лициниевы аграрные законы, которые в связи с чрезмерным могуществом отдельных индивидуумов вовсе не применялись. Он стремился главным образом к тому, чтобы наделить свободных граждан собственностью и населить Италию не рабами, а гражданами. Однако этот благородный римлянин был убит корыстолюбивою знатью, потому что римскую конституцию нельзя было спасти посредством самой конституции. Гай Гракх, брат Тиберия, стремился к достижению той же благородной цели, которую имел в виду его брат, но и его постигла та же участь».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Гегель.''' Сочинения : [в 14 т.] / Гегель. – Москва ; Ленинград : Соцэкгиз, 1935. – Т. 8. – С. 292.</small>
 
 
<h3><center>Володимир Сергійович Сергєєв (1883–1941) – російський історик античності, доктор історичних наук, професор</center></h3>«Своими реформами Гракхи усилили романизацию всех италийских народов, подготовили почву для включения в состав римского гражданства италиков. Разделом общинных земель, выводом колоний, постройкой дорог и улучшением государственного аппарата они открыли широкое поле для развития торговли, денежного хозяйства и тем самым ускорили превращение Рима из городской республики в огромную империю древнего мира. Наибольшие выгоды политика Гракхов дала всадничеству, т. е. богатым плебеям, и той части нобилей, которые сумели в экономической области усвоить методы всадников и приспособиться к новым социально-экономическим условиям».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Сергеев В. С.''' Гражданская война в Риме в конце республики (Гракхи) / В. С. Сергеев // Борьба классов. – 1936. – № 9. – С. 101.</small>
 
 
 
<h3><center>Федір Якович Полянський (1907–1982) – російський економіст, історик економічної думки, доктор історичних наук</center></h3>«Он проектировал строительство дорог, создание колоний торгово-промышленного характера и т.д., что объективно было направлено на развитие городской экономики. Экономические взгляды Гая Гракха были свободны от натуральнохозяйственной ограниченности. Он не боялся роста городов, развития их промышленности и торговли. Время идеализации сельского хозяйства и деревенского быта еще не прошло, поскольку Рим в рассматриваемый период переживал экономический подъем, в котором большую роль играли города. Все это позволяет утверждать, что в истории экономической мысли Древнего Рима почетное место принадлежит Гаю Гракху, который превзошел своего брата Тиберия в глубине понимания противоречий римской экономики и в широте постановки экономических проблем, пытался решить эти проблемы, укрепляя экономические позиции крестьянства и подкармливая городскую бедноту. Экономическая программа Гая Гракха разносторонне отражала его экономические взгляды, весьма своеобразные и глубокие. Она несомненно была прогрессивной».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Полянский Ф. Я.''' Экономическая мысль Древнего Рима : курс лекций / Ф. Я. Полянский ; Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова, Экон. фак. – Москва : Изд-во Моск. ун-та, 1978. – С. 80–81.</small>
 
  
 
«Экономические взгляды Тиберия Гракха отличались теоретической зрелостью и ясностью мысли…<br>В его аграрных проектах было много политического смысла, глубокого понимания экономических проблем эпохи. Тиберий Гракх выдвигал перед господствующим классом аграрную программу, способную облегчить родовые муки рабовладельческого способа производства и сделать более надежной его дальнейшую экспансию. Эта программа была прогрессивной, так как она делала уступки народным массам и вместе с тем гарантировала развитие производительных сил на основе нового способа производства. Тиберий не был революционером и только под влиянием народных масс проявлял склонность к решительным действиям. Фактически он остался в рамках легальной борьбы…<br>Между тем аграрный проект открыл новую страницу в истории экономической мысли древнего мира».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Полянский Ф. Я.''' Экономическая мысль Древнего Рима. – С. 74.</small>
 
«Экономические взгляды Тиберия Гракха отличались теоретической зрелостью и ясностью мысли…<br>В его аграрных проектах было много политического смысла, глубокого понимания экономических проблем эпохи. Тиберий Гракх выдвигал перед господствующим классом аграрную программу, способную облегчить родовые муки рабовладельческого способа производства и сделать более надежной его дальнейшую экспансию. Эта программа была прогрессивной, так как она делала уступки народным массам и вместе с тем гарантировала развитие производительных сил на основе нового способа производства. Тиберий не был революционером и только под влиянием народных масс проявлял склонность к решительным действиям. Фактически он остался в рамках легальной борьбы…<br>Между тем аграрный проект открыл новую страницу в истории экономической мысли древнего мира».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Полянский Ф. Я.''' Экономическая мысль Древнего Рима. – С. 74.</small>
  
 
<h3><center>Віктор Дмитрович Базилевич (нар. 1949 р.) – український економіст, доктор економічних наук, професор</center></h3>«Важной страницей экономической истории Древнего Рима являются аграрные реформы народных трибунов братьев Гракхов – Тиберия (162–133 гг. до н. э.) и Гая (152–121 гг. до н. э.). Они стремились провести земельные реформы, приостановить разорение крестьян, ограничить крупное землевладение, наделить землей обедневших мелких собственников с целью восстановления мелкого землевладения, не допускать пролетаризации большинства населения. Тиберий Гракх «стремился главным образом к тому, – говорит Г. Гегель, – чтобы наделить свободных граждан собственностью и населить Италию не рабами, а гражданами. Однако этот благородный римлянин был убит корыстолюбивой знатью, потому что римскую конституцию уже нельзя было спасти посредством самой конституции. Гай Гракх, брат Тиберия, стремился к достижению той же благородной цели, которую имел в виду его брат, но и его постигла та же участь». Реформаторы потерпели поражение, в силу чего все прогрессивные начинания Гракхов со временем были сведены к нулю».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Базилевич В. Д.''' Философия экономики. История : [монография] / В. Базилевич, В. Ильин ; Киев. нац. ун-т им. Тараса Шевченко. – Киев : Знання ; Москва : Рыбари, 2011. – С. 144.</small>
 
<h3><center>Віктор Дмитрович Базилевич (нар. 1949 р.) – український економіст, доктор економічних наук, професор</center></h3>«Важной страницей экономической истории Древнего Рима являются аграрные реформы народных трибунов братьев Гракхов – Тиберия (162–133 гг. до н. э.) и Гая (152–121 гг. до н. э.). Они стремились провести земельные реформы, приостановить разорение крестьян, ограничить крупное землевладение, наделить землей обедневших мелких собственников с целью восстановления мелкого землевладения, не допускать пролетаризации большинства населения. Тиберий Гракх «стремился главным образом к тому, – говорит Г. Гегель, – чтобы наделить свободных граждан собственностью и населить Италию не рабами, а гражданами. Однако этот благородный римлянин был убит корыстолюбивой знатью, потому что римскую конституцию уже нельзя было спасти посредством самой конституции. Гай Гракх, брат Тиберия, стремился к достижению той же благородной цели, которую имел в виду его брат, но и его постигла та же участь». Реформаторы потерпели поражение, в силу чего все прогрессивные начинания Гракхов со временем были сведены к нулю».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Базилевич В. Д.''' Философия экономики. История : [монография] / В. Базилевич, В. Ильин ; Киев. нац. ун-т им. Тараса Шевченко. – Киев : Знання ; Москва : Рыбари, 2011. – С. 144.</small>
 
 
 
</div></spoiler>
 
</div></spoiler>
 
<br>
 
<br>
<spoiler text="Література"><div align="justify"><ul type="square"><li>'''Энциклопедический словарь''' / под ред. К. К. Арсеньева, Ф. Ф. Петрушевского. – Санкт-Петербург : Брокгауз и Ефрон, 1898. – Т. 9а (полутом 18). – С. 526–527. – Режим доступа: '''https://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Гракхи'''. – Дата обращения: 12.04.2018.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''03  Э68'''
+
<spoiler text="Література"><div align="justify"><ul type="square"><li>'''Энциклопедический словарь''' / под ред. К. К. Арсеньева, Ф. Ф. Петрушевского. – Санкт-Петербург : Брокгауз и Ефрон, 1898. – Т. 9а (полутом 18). – С. 526–527.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''030 Э68'''
<li>'''Энциклопедический словарь'''. – Репр. воспр. изд. Ф. А. Брокгауз–И. А. Ефрон 1890 г. – [Москва] : ТЕРРА, 1991. – Т. 18. – С. 526–527.<br>
 
''Шифр зберігання книги:'' '''03  Э68'''
 
 
<li>'''Большая энциклопедия''' : словарь общедоступных сведений по всем отраслям знания / ред. С. Н. Южаков. – Санкт-Петербург : Просвещение, [1901]. – Т. 7. – С. 427–429.<br>
 
<li>'''Большая энциклопедия''' : словарь общедоступных сведений по всем отраслям знания / ред. С. Н. Южаков. – Санкт-Петербург : Просвещение, [1901]. – Т. 7. – С. 427–429.<br>
''Шифр зберігання книги:'' '''03  Б79'''
+
''Шифр зберігання книги:'' '''030 Б79'''
 
<li>'''Энциклопедический словарь Русского библиографического института Гранат''' / ред. Ю. С. Гамбаров [и др.]. – 7-е изд., перераб. – Москва : Русский библиогр. ин-т Гранат, [1913]. – Т. 16. – <u>'''[[Медіа:Granat428-434.pdf|<span style="color:#3366BB">Стб. 427–434</span>]]'''</u>.<br>
 
<li>'''Энциклопедический словарь Русского библиографического института Гранат''' / ред. Ю. С. Гамбаров [и др.]. – 7-е изд., перераб. – Москва : Русский библиогр. ин-т Гранат, [1913]. – Т. 16. – <u>'''[[Медіа:Granat428-434.pdf|<span style="color:#3366BB">Стб. 427–434</span>]]'''</u>.<br>
''Шифр зберігання книги:'' '''03  Э68'''
+
''Шифр зберігання книги:'' '''030 Э68'''
 
<li>'''Юридична енциклопедія''' : в 6 т. / редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова) та ін. – Київ : Укр. енцикл., 1998. – Т. 1. – С. 627–628.<br>
 
<li>'''Юридична енциклопедія''' : в 6 т. / редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова) та ін. – Київ : Укр. енцикл., 1998. – Т. 1. – С. 627–628.<br>
 
''Шифр зберігання книги:'' '''34  Ю70'''
 
''Шифр зберігання книги:'' '''34  Ю70'''
 
<li>'''Економічна енциклопедія''' : у 3 т. – Київ : Академія ; Тернопіль : Акад. нар. госп-ва, 2000. – Т. 1. – С. 273–274.<br>
 
<li>'''Економічна енциклопедія''' : у 3 т. – Київ : Академія ; Тернопіль : Акад. нар. госп-ва, 2000. – Т. 1. – С. 273–274.<br>
 
''Шифр зберігання книги:'' '''33  Е40'''
 
''Шифр зберігання книги:'' '''33  Е40'''
<li>'''Большая энциклопедия''' : в 62 т. / гл. ред. С. А. Кондратов. – Москва : ТЕРРА, 2006. – Т. 13. – С. 349.<br>
 
''Шифр зберігання книги:'' '''03  Б79'''
 
 
<li>'''Словарь античности''' : пер. с нем. / отв. ред. В. И. Кузищин. – Москва : Прогресс, 1989. – С. 155.<br>
 
<li>'''Словарь античности''' : пер. с нем. / отв. ред. В. И. Кузищин. – Москва : Прогресс, 1989. – С. 155.<br>
 
''Шифр зберігання книги:'' '''9(3)  С48'''
 
''Шифр зберігання книги:'' '''9(3)  С48'''
Рядок 88: Рядок 78:
 
''Шифр зберігання книги:'' '''8И  А74'''
 
''Шифр зберігання книги:'' '''8И  А74'''
 
<li>'''Античный способ производства в источниках''' : литературные, эпиграфические и папирологические свидетельства о социально-экономической истории древней Греции, эллинистического Востока и Рима / ред. С. А. Жебелев, С. И. Ковалев. – Ленинград : ГАИМК, 1933. – 596 с. – Из содерж.: Гракханское движение. – С. 462–490. – Див. повний текст в колекції цифрової бібліотеки КНЕУ «Світова економічна спадщина»: '''http://lib.kneu.edu.ua/ua/Kollektsii_tsifrovoy_biblioteki/'''<br>
 
<li>'''Античный способ производства в источниках''' : литературные, эпиграфические и папирологические свидетельства о социально-экономической истории древней Греции, эллинистического Востока и Рима / ред. С. А. Жебелев, С. И. Ковалев. – Ленинград : ГАИМК, 1933. – 596 с. – Из содерж.: Гракханское движение. – С. 462–490. – Див. повний текст в колекції цифрової бібліотеки КНЕУ «Світова економічна спадщина»: '''http://lib.kneu.edu.ua/ua/Kollektsii_tsifrovoy_biblioteki/'''<br>
''Шифр зберігання книги:'' '''33-2 A72'''
+
''Шифр зберігання книги:'' '''330.342 A72'''
 
<li>'''Аппиан Александрийский'''. Римская история : пер. с греч. / Аппиан Александрийский. – Москва : АСТ : Ладомир, 2002. – 878 с. – С. 389–402: о Тиберии и Гае Гракхах.<br>
 
<li>'''Аппиан Александрийский'''. Римская история : пер. с греч. / Аппиан Александрийский. – Москва : АСТ : Ладомир, 2002. – 878 с. – С. 389–402: о Тиберии и Гае Гракхах.<br>
 
''Шифр зберігання книги:'' '''9(3)  А76'''
 
''Шифр зберігання книги:'' '''9(3)  А76'''
 
<li>'''Бетелл Т.''' Собственность и процветание / Том Бетелл ; [пер. с англ. Б. Пинскера ; науч. ред. А. Куряев]. – Москва : Ирисэн, 2008. – 476 с. – Из содерж.: Гракхи. – С. 99–105.<br>
 
<li>'''Бетелл Т.''' Собственность и процветание / Том Бетелл ; [пер. с англ. Б. Пинскера ; науч. ред. А. Куряев]. – Москва : Ирисэн, 2008. – 476 с. – Из содерж.: Гракхи. – С. 99–105.<br>
''Шифр зберігання книги:'' '''33(09) Б54'''
+
''Шифр зберігання книги:'' '''330.8 Б54'''
 
<li>'''Борский Г.''' Тиберий Гракх / Григорий Борский. – Москва : Госиздат, 1919. – 64 с.<br>''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[http://nibu.kiev.ua/ НІБ України]</span>''':'' '''9(~)24  Б836'''
 
<li>'''Борский Г.''' Тиберий Гракх / Григорий Борский. – Москва : Госиздат, 1919. – 64 с.<br>''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[http://nibu.kiev.ua/ НІБ України]</span>''':'' '''9(~)24  Б836'''
<li>'''Герцберг Г. Ф.''' История Рима [Электронный ресурс] / Г. Ф. Герцберг ; пер. с нем. М. А. Антоновича. – Электрон. текстовые данные. – [Киев, 1898?]. – [2], II, 672 с. – Из содерж.: Гракховская революция. – С. 407–440. – Режим доступа: '''https://dlib.rsl.ru/viewer/01003682229#?page=5'''. – Дата обращения: 12.04.2018.
+
<li>'''* Герцберг Г. Ф.''' История Рима / Г. Ф. Герцберг ; пер. с нем. М. А. Антоновича. – [Киев, 1898?]. – [2], II, 672 с. – Из содерж.: Гракховская революция. – С. 407–440.
<li>'''Гримм Э.''' Гракхи, их жизнь и общественная деятельность : биогр. очерк / Э. Гримм. – Санкт-Петербург, 1894. – 96 с. – (Жизнь замечательных людей : биогр. библиотека Ф. Павленкова). – Режим доступа: '''https://dlib.rsl.ru/viewer/01003635270#?page=3'''. – Дата обращения: 12.04.2018.<br>''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[http://www.nbuv.gov.ua/ НБУВ]</span>''':'' '''АО116760'''<br>''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[http://nibu.kiev.ua/ НІБ України]</span>''':'' '''9(37)  Г84'''
+
<li>'''Гримм Э.''' Гракхи, их жизнь и общественная деятельность : биогр. очерк / Э. Гримм. – Санкт-Петербург, 1894. – 96 с. – (Жизнь замечательных людей : биогр. библиотека Ф. Павленкова).<br>''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[http://www.nbuv.gov.ua/ НБУВ]</span>''':'' '''АО116760'''<br>''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[http://nibu.kiev.ua/ НІБ України]</span>''':'' '''9(37)  Г84'''
 
<li>'''Гримм Э. Д.''' Тиберий и Гай Гракхи / Э. Д. Гримм // Демосфен и Цицерон. Тиберий и Гай Гракхи. Богдан Хмельницкий. Джузеппе Гарибальди. Михаил Скобелев : биогр. повествования / сост., общ. ред. Н. Ф. Болдырева. – Челябинск : Урал, 1996. – С. 107–211. – (Жизнь замечательных людей. Биогр. б-ка Ф. Павленкова ; т. 18).<br>''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[http://nibu.kiev.ua/ НІБ України]</span>''':''
 
<li>'''Гримм Э. Д.''' Тиберий и Гай Гракхи / Э. Д. Гримм // Демосфен и Цицерон. Тиберий и Гай Гракхи. Богдан Хмельницкий. Джузеппе Гарибальди. Михаил Скобелев : биогр. повествования / сост., общ. ред. Н. Ф. Болдырева. – Челябинск : Урал, 1996. – С. 107–211. – (Жизнь замечательных людей. Биогр. б-ка Ф. Павленкова ; т. 18).<br>''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[http://nibu.kiev.ua/ НІБ України]</span>''':''
 
  '''А6675  9(~)  Д313'''
 
  '''А6675  9(~)  Д313'''
Рядок 105: Рядок 95:
 
''Шифр зберігання книги:'' '''9(3)  З-49'''
 
''Шифр зберігання книги:'' '''9(3)  З-49'''
 
<li>'''Історія економічних учень''' : підручник : у 2 ч. / за ред. В. Д. Базилевича. – 2-ге вид., випр. – Київ : Знання, 2005. – Ч. 1. – С. 81–82.<br>
 
<li>'''Історія економічних учень''' : підручник : у 2 ч. / за ред. В. Д. Базилевича. – 2-ге вид., випр. – Київ : Знання, 2005. – Ч. 1. – С. 81–82.<br>
''Шифр зберігання книги:'' '''33(09) І-90'''  
+
''Шифр зберігання книги:'' '''330.8 І-90'''  
<li>'''Кирюшов Д. А.''' Аграрная политика Гая Гракха [Электронный ресурс] / Д. А. Кирюшов // Мнемон = Mnemon : исследования и публикации по истории античного мира / Санкт-Петербургский гос. ун-т, Истор. фак., Каф. истории древней Греции и Рима, Центр антиковедения ; под ред. Э. Д. Фролова. – Санкт-Петербург : Изд-во СПбГУ, 2008. – Вып. 7. – С. 197–210. – Электрон. текстовые данные. – Режим доступа: '''http://centant.spbu.ru/centrum/publik/kafsbor/mnemon/2008/15.pdf'''. – Дата обращения: 12.04.2018.
 
 
<li>'''Краус Н. М.''' Історія економіки та економічної думки: структурно-логічні схеми, таблиці, малюнки : навч. посіб. / Н. М. Краус ; М-во освіти і науки України, ВНЗ Укоопспілки "Полтав. ун-т економіки і торгівлі". – Київ : Центр учб. літ., 2014. – С. 39.<br>
 
<li>'''Краус Н. М.''' Історія економіки та економічної думки: структурно-логічні схеми, таблиці, малюнки : навч. посіб. / Н. М. Краус ; М-во освіти і науки України, ВНЗ Укоопспілки "Полтав. ун-т економіки і торгівлі". – Київ : Центр учб. літ., 2014. – С. 39.<br>
''Шифр зберігання книги:''  '''33(09) К78'''
+
''Шифр зберігання книги:''  '''330.8 К78'''
 
<li>'''Лапырёнок Р. В.''' Кризис 192 г. до н. э. и судьба аграрной реформы Тиберия Гракха / Р. В. Лапырёнок, А. В. Сморчков // Вестник древней истории. – 2014. – № 3. –  
 
<li>'''Лапырёнок Р. В.''' Кризис 192 г. до н. э. и судьба аграрной реформы Тиберия Гракха / Р. В. Лапырёнок, А. В. Сморчков // Вестник древней истории. – 2014. – № 3. –  
 
<u>'''[[Медіа:Lapyrjonok47-58.pdf|<span style="color:#3366BB">С. 47–58</span>]]'''</u>.<br>''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[http://www.nbuv.gov.ua/ НБУВ]</span>''':'' '''Ж13309/2014/3'''
 
<u>'''[[Медіа:Lapyrjonok47-58.pdf|<span style="color:#3366BB">С. 47–58</span>]]'''</u>.<br>''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[http://www.nbuv.gov.ua/ НБУВ]</span>''':'' '''Ж13309/2014/3'''
Рядок 118: Рядок 107:
 
  '''М16-2 &nbsp;9(~)24  П402'''
 
  '''М16-2 &nbsp;9(~)24  П402'''
 
<li>'''Полянский Ф. Я.''' Экономическая мысль Древнего Рима : курс лекций / Ф. Я. Полянский ; Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова, Экон. фак. – Москва : Изд-во Моск. ун-та, 1978. – Лекция 2, § 4 : Программа гракханского движения. – С. 59–74 ; § 5 : Реформы Гая Гракха. – С. 74–83.<br>
 
<li>'''Полянский Ф. Я.''' Экономическая мысль Древнего Рима : курс лекций / Ф. Я. Полянский ; Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова, Экон. фак. – Москва : Изд-во Моск. ун-та, 1978. – Лекция 2, § 4 : Программа гракханского движения. – С. 59–74 ; § 5 : Реформы Гая Гракха. – С. 74–83.<br>
''Шифр зберігання книги:'' '''33(09) П54'''
+
''Шифр зберігання книги:'' '''330.8 П54'''
 
<li>'''Розенберг Д. И.''' История политической экономии : учеб. пособие для экон. вузов / Д. И. Розенберг. – Москва : Соцэкгиз, 1940. – Т. 1. – C. 28–29.<br>
 
<li>'''Розенберг Д. И.''' История политической экономии : учеб. пособие для экон. вузов / Д. И. Розенберг. – Москва : Соцэкгиз, 1940. – Т. 1. – C. 28–29.<br>
''Шифр зберігання книги:'' '''33(09) Р64'''
+
''Шифр зберігання книги:'' '''330.8 Р64'''
 
<li>'''Сергеев В. С.''' Гражданская война в Риме в конце республики (Гракхи) [Электронный ресурс] / В. С. Сергеев // Борьба классов. – 1936. – № 9. – <u>'''[[Медіа:Sergeev90-101.pdf|<span style="color:#3366BB">С. 90–101</span>]]'''</u>. – Режим доступа: '''http://istmat.info/node/38908'''. – Дата обращения: 12.04.2018.
 
<li>'''Сергеев В. С.''' Гражданская война в Риме в конце республики (Гракхи) [Электронный ресурс] / В. С. Сергеев // Борьба классов. – 1936. – № 9. – <u>'''[[Медіа:Sergeev90-101.pdf|<span style="color:#3366BB">С. 90–101</span>]]'''</u>. – Режим доступа: '''http://istmat.info/node/38908'''. – Дата обращения: 12.04.2018.
 
<li>'''Сергеев В. С.''' Очерки по истории Древнего Рима / В. С. Сергеев. – Москва : Соцэкгиз, 1938. – Ч. 1, гл. 7.4 : Выступление Тиберия Гракха. – С. 165–173 ; гл. 7.6 : Социально-политические реформы Гая Гракха. – С. 177–188.<br>
 
<li>'''Сергеев В. С.''' Очерки по истории Древнего Рима / В. С. Сергеев. – Москва : Соцэкгиз, 1938. – Ч. 1, гл. 7.4 : Выступление Тиберия Гракха. – С. 165–173 ; гл. 7.6 : Социально-политические реформы Гая Гракха. – С. 177–188.<br>
Рядок 133: Рядок 122:
 
''Шифр зберігання книги:'' '''9(3)  Ш92'''
 
''Шифр зберігання книги:'' '''9(3)  Ш92'''
 
<li>'''Экономическая история мира'''. Европа / Ин-т Европы РАН ; под общ. ред. М. В. Конотопова. – Москва : Дашков и К°, 2004. – [Т. 1, разд. 4.5] : Законы Гракхов. – С. 119–122.<br>
 
<li>'''Экономическая история мира'''. Европа / Ин-т Европы РАН ; под общ. ред. М. В. Конотопова. – Москва : Дашков и К°, 2004. – [Т. 1, разд. 4.5] : Законы Гракхов. – С. 119–122.<br>
''Шифр зберігання книги:'' '''33М  Э40'''
+
''Шифр зберігання книги:'' '''338 Э40'''
  
 
</spoiler>
 
</spoiler>
<br>
+
<gallery></gallery><br>
 
<spoiler text="Фотогалерея"><gallery widths=200px heights=220px perrow=4>
 
<spoiler text="Фотогалерея"><gallery widths=200px heights=220px perrow=4>
Файл:Gracchi1.jpg|<small>'''Режим доступу''': '''https://ru.wikipedia.org/wiki/Тиберий_Семпроний_Гракх'''. – Дата звернення: 07.05.2018.</small>
+
Файл:Gracchi1.jpg|<small>'''Режим доступу''': '''https://discover.in.ua/history/reformi-brativ-grakhiv.html'''. – Дата звернення: 07.05.2018.</small>
 
Файл:Gracchi2.jpg|<small>'''Режим доступу''': '''http://biography.edigg.com/Tiberius_Gracchus.shtml'''. – Дата звернення: 07.05.2018.</small>
 
Файл:Gracchi2.jpg|<small>'''Режим доступу''': '''http://biography.edigg.com/Tiberius_Gracchus.shtml'''. – Дата звернення: 07.05.2018.</small>
Файл:Gracchi3.JPG|<small>'''Режим доступу''': '''https://ru.wikipedia.org/wiki/Тиберий_Семпроний_Гракх'''. – Дата звернення: 07.05.2018.</small>
+
Файл:Gracchi3.JPG|<small>'''Режим доступу''': '''https://en.wikipedia.org/wiki/Cornelia_(mother_of_the_Gracchi)'''. – Дата звернення: 07.05.2018.</small>
Файл:Gracchi4.jpg|<small>'''Режим доступу''': '''https://ru.wikipedia.org/wiki/Корнелия_(мать_Гракхов)'''. – Дата звернення: 07.05.2018.</small>
+
Файл:Gracchi4.jpg|<small>'''Режим доступу''': '''[https://pt.wikipedia.org/wiki/Ficheiro:The_story_of_the_greatest_nations,_from_the_dawn_of_history_to_the_twentieth_century_-_a_comprehensive_history,_founded_upon_the_leading_authorities,_including_a_complete_chronology_of_the_world,_and_(14785305423).jpg https://pt.wikipedia.org/wiki/Ficheiro]'''. – Дата звернення: 07.05.2018.</small>
Файл:Gracchi5.jpg|<small>'''Режим доступу''': '''https://en.wikipedia.org/wiki/Gaius_Gracchus'''. – Дата звернення: 07.05.2018.</small>
+
Файл:Gracchi5.jpg|<small>'''Режим доступу''': '''https://en.wikipedia.org/wiki/Gaius_Gracchus#/media/File:Death_of_Gaius_Gracchus.jpg'''. – Дата звернення: 07.05.2018.</small>
Файл:Gracchi6.jpg|<small>'''Режим доступу''': https://fr.wikipedia.org/wiki/Jules_Cavelier. – Дата звернення: 07.05.2018.</small>
+
Файл:Gracchi6.jpg|<small>'''Режим доступу''': https://fr.wikipedia.org/wiki/Jules_Cavelier'''. – Дата звернення: 07.05.2018.</small>
 +
</gallery>
 
</spoiler>
 
</spoiler>
  

Поточна версія на 09:40, 20 січня 2023

Grakhi.jpg

Гракхи (Gracchus)

Тиберій Семпроній (Tiberius Sempronius)
162 – 133 рр. до н. е.
Гай Семпроній (Gaius Sempronius)
153 – 121 рр. до н. е. –
давньоримські політичні діячі ІІ ст. до н. е., народні трибуни.






Життя та діяльність


Відомі вчені та авторитетні джерела про Тиберія та Гая Гракхів


Література


Фотогалерея