Відмінності між версіями «Стаффорд Вільям»

Матеріал з Історія економічної теорії
Перейти до: навігація, пошук
 
(Не показано 26 проміжних версій цього користувача)
Рядок 15: Рядок 15:
 
Також автор звертає увагу на явища, що згубно відображаються на країні. До них, перш за все, відноситься питання про гроші. Автор скаржиться на засилля іноземців в англійській торгівлі. Він незадоволений тим, що іноземні купці вивозять не англійські товари, а гроші, отримані за свої товари. Він пояснює це більш високою купівельною спроможністю англійської монети в інших країнах. На його думку, іноземці ввозять до Англії товари, які їм обійшлися дешево, і продають за завищеними цінами. Мідь, котру іноземці у вигляді монети збувають в Англії, ідентична англійській, але цінується як срібло. Автор книги обурюється неухильним зростанням споживання предметів розкоші, за які доводиться розраховуватися великою кількістю грошей, що залишають країну назавжди. Також він зазначає, що іноземці часто вивозять з Англії сировину, а ввозять вже продукти її переробки та продають за високою ціною. Якби сировина була оброблена в Англії, ціни на готові продукти були значно нижчими. Автор вважає, що від придбання іноземних товарів слід утриматися навіть тоді, коли вони продаються дешевше англійських. Головним засобом, що може сприяти зростанню народного багатства, є захист вітчизняної промисловості. Автор розрізняє три групи промисловців: перша група лише вивозить гроші з країни; друга отримані у країні гроші у ній же і витрачає; третя група ввозить гроші і цим збільшує грошові скарби Англії. Він вважає, що багатство країни тільки у грошах та цінних металах. Тому економічну політику Англії він розглядає з точки зору збільшення грошових запасів, а всі негативні явища господарського життя пояснює недоліками у сфері грошового обігу. Англія бідніє тому, що відбувається псування монети, яке призводить до погіршення вексельного курсу. Через це іноземці вивозять гроші з країни, а іноземні привозні товари дорожчають. Необхідно зробити монету повноцінною та зменшити ввіз іноземних товарів. Особливого державного заохочення потребують галузі промисловості, що працюють на експорт та збагачують державу грошима. Англійці повинні припинити вивозити сировину і напівфабрикати та почати їх обробку у країні. Автор «Стислого викладу деяких скарг наших співгромадян» доводив необхідність проведення політики протекціонізму, активізації розвитку вітчизняної промисловості шляхом її захисту від іноземної конкуренції (Див.: Большая энциклопедия : в 62 т. / гл. ред. С. А. Кондратов. – Москва : ТЕРРА, 2006. – Т. 1. – С. 71–72).
 
Також автор звертає увагу на явища, що згубно відображаються на країні. До них, перш за все, відноситься питання про гроші. Автор скаржиться на засилля іноземців в англійській торгівлі. Він незадоволений тим, що іноземні купці вивозять не англійські товари, а гроші, отримані за свої товари. Він пояснює це більш високою купівельною спроможністю англійської монети в інших країнах. На його думку, іноземці ввозять до Англії товари, які їм обійшлися дешево, і продають за завищеними цінами. Мідь, котру іноземці у вигляді монети збувають в Англії, ідентична англійській, але цінується як срібло. Автор книги обурюється неухильним зростанням споживання предметів розкоші, за які доводиться розраховуватися великою кількістю грошей, що залишають країну назавжди. Також він зазначає, що іноземці часто вивозять з Англії сировину, а ввозять вже продукти її переробки та продають за високою ціною. Якби сировина була оброблена в Англії, ціни на готові продукти були значно нижчими. Автор вважає, що від придбання іноземних товарів слід утриматися навіть тоді, коли вони продаються дешевше англійських. Головним засобом, що може сприяти зростанню народного багатства, є захист вітчизняної промисловості. Автор розрізняє три групи промисловців: перша група лише вивозить гроші з країни; друга отримані у країні гроші у ній же і витрачає; третя група ввозить гроші і цим збільшує грошові скарби Англії. Він вважає, що багатство країни тільки у грошах та цінних металах. Тому економічну політику Англії він розглядає з точки зору збільшення грошових запасів, а всі негативні явища господарського життя пояснює недоліками у сфері грошового обігу. Англія бідніє тому, що відбувається псування монети, яке призводить до погіршення вексельного курсу. Через це іноземці вивозять гроші з країни, а іноземні привозні товари дорожчають. Необхідно зробити монету повноцінною та зменшити ввіз іноземних товарів. Особливого державного заохочення потребують галузі промисловості, що працюють на експорт та збагачують державу грошима. Англійці повинні припинити вивозити сировину і напівфабрикати та почати їх обробку у країні. Автор «Стислого викладу деяких скарг наших співгромадян» доводив необхідність проведення політики протекціонізму, активізації розвитку вітчизняної промисловості шляхом її захисту від іноземної конкуренції (Див.: Большая энциклопедия : в 62 т. / гл. ред. С. А. Кондратов. – Москва : ТЕРРА, 2006. – Т. 1. – С. 71–72).
  
Щодо авторства цього твору із самого початку існували і продовжують існувати різні точки зору. Зважаючи на високий літературний рівень роботи, авторство, зокрема, приписували Вільяму Шекспіру. У 1751 р. працю було перевидано із зазначенням імені автора – Вільям Шекспір. Згодом в економічній літературі стала переважати думка, згідно якої автором памфлету визначався Вільям Стаффорд. Ця точка зору знайшла відображення у багатьох джерелах. Але більш пізніми дослідженнями доводилось, що твір був відомим в Англії ще до його публікації у 1581 р. Елізабет Ламонд (Lamond) у 1893 р. видала наукову працю, де, крім самого документа під назвою «Трактат про спільну користь королівства Англії» («A Discourse of the Common Weal of this Realm of England»), містяться результати ретельного вивчення природи і походження цього твору. Вона стверджує, що автором памфлету є '''[http://10.1.4.143/mediawiki-2/index.php/Хейлз_Джон Джон Хейлз]''' і вважає, що твір було написано у 1549 р. Вільям Стаффорд, на думку Ламонд, був тільки його видавцем. Ця точка зору теж викликала певні сумніви.
+
Щодо авторства цього твору із самого початку існували і продовжують існувати різні точки зору. Зважаючи на високий літературний рівень роботи, авторство, зокрема, приписували Вільяму Шекспіру. У 1751 р. працю було перевидано із зазначенням імені автора – Вільям Шекспір. Згодом в економічній літературі стала переважати думка, згідно якої автором памфлету визначався Вільям Стаффорд. Ця точка зору знайшла відображення у багатьох джерелах. Але більш пізніми дослідженнями доводилось, що твір був відомим в Англії ще до його публікації у 1581 р. Елізабет Ламонд (Lamond) у 1893 р. видала наукову працю, де, крім самого документа під назвою «Трактат про спільну користь королівства Англії» («A Discourse of the Common Weal of this Realm of England»), містяться результати ретельного вивчення природи і походження цього твору. Вона стверджує, що автором памфлету є '''[[Хейлз Джон|<span style="color:#3366bb">Джон Хейлз</span>]]''' і вважає, що твір було написано у 1549 р. Вільям Стаффорд, на думку Ламонд, був тільки його видавцем. Ця точка зору теж викликала певні сумніви.
  
 
У цій ситуації найбільш суттєвим є той факт, що видання 1581 р., з якого були зроблені всі наступні (1751, 1808, 1813, 1876 рр.), відрізняється від раніше відомого тексту. І головною відмінністю є наявність додатку, написаного, як вважають, пізніше основного тексту і, вірогідно, іншою людиною. У літературі існує припущення, що автором цієї частини тексту і є В. Стаффорд. У додатково вписаному фрагменті йдеться про причини загального зростання цін. У той час, як у більш ранньому тексті йшлося тільки про псування монет, у більш пізньому виданні звертається увага на зростання притоку дорогоцінних металів, тобто міститься визначення кількісної теорії грошей. І, як зазначає Й. Шумпетер, «кому бы ни принадлежало это дополнение, он должен разделить и славу этого “открытия” …» (Шумпетер Й. А. История экономического анализа : в 3 т. / Й. А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 1. – С. 212. – (Библиотека "Экономической школы" ; вып. 33).
 
У цій ситуації найбільш суттєвим є той факт, що видання 1581 р., з якого були зроблені всі наступні (1751, 1808, 1813, 1876 рр.), відрізняється від раніше відомого тексту. І головною відмінністю є наявність додатку, написаного, як вважають, пізніше основного тексту і, вірогідно, іншою людиною. У літературі існує припущення, що автором цієї частини тексту і є В. Стаффорд. У додатково вписаному фрагменті йдеться про причини загального зростання цін. У той час, як у більш ранньому тексті йшлося тільки про псування монет, у більш пізньому виданні звертається увага на зростання притоку дорогоцінних металів, тобто міститься визначення кількісної теорії грошей. І, як зазначає Й. Шумпетер, «кому бы ни принадлежало это дополнение, он должен разделить и славу этого “открытия” …» (Шумпетер Й. А. История экономического анализа : в 3 т. / Й. А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 1. – С. 212. – (Библиотека "Экономической школы" ; вып. 33).
  
[[Файл:PodpisKurylenko.png|right|110px]]<br><br />
+
[[Файл:PodpisKurylenko.png|right|110px]]<br />
  
 
</spoiler>
 
</spoiler>
 
<br>
 
<br>
<spoiler text="Відомі вчені та авторитетні джерела про Вільяма Стаффорда"><div align="justify"><h3><center>Іван Васильович Вернадський (1821–1884) – український економіст</center></h3>«…В Англии ''Уиллиам Стаффорд'' в "Трех разговорах между купцом, доктором, земледельцем и ремесленником", прекрасно изложил вредные следствия порчи монет, в которых, по его мнению, "ценят сущность, количество, а не их клеймо и название"».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Вернадский И.''' Очерк истории политической экономии / И. Вернадский // І. Вернадський. Витоки : Творча спадщина у контексті історії економічної думки в Україні : [монографія] / за ред. В. Д. Базилевича. – Київ : Знання, 2009. – C. 531.
+
<spoiler text="Відомі вчені та авторитетні джерела про Вільяма Стаффорда">__NOTOC__<div align="justify"><h3><center>Іван Васильович Вернадський (1821–1884) – український економіст</center></h3>«…В Англии ''Уиллиам Стаффорд'' в "Трех разговорах между купцом, доктором, земледельцем и ремесленником", прекрасно изложил вредные следствия порчи монет, в которых, по его мнению, "ценят сущность, количество, а не их клеймо и название"».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Вернадский И.''' Очерк истории политической экономии / И. Вернадский // І. Вернадський. Витоки : Творча спадщина у контексті історії економічної думки в Україні : [монографія] / за ред. В. Д. Базилевича. – Київ : Знання, 2009. – C. 531.
 
</small>
 
</small>
  
<h3><center>Джон Келлс Ингрем (1823–1907) – ірландський економіст, історик економічних вчень</center></h3>[[Файл:Pravilnyj.jpg|center|510px]]<small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Ингрэм Д.''' История политической экономии / Джон Ингрэм ; пер. с англ. под ред. И. И. Янжула. – Москва : Издание К. Т. Солдатенкова, 1891. – С. 58.
+
<h3><center>Джон Келлс Інгрем (1823–1907) – ірландський економіст, історик економічних вчень</center></h3>[[Файл:Pravilnyj.jpg|center|510px]]<small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Ингрэм Д.''' История политической экономии / Джон Ингрэм ; пер. с англ. под ред. И. И. Янжула. – Москва : Издание К. Т. Солдатенкова, 1891. – С. 58.
 
</small>
 
</small>
  
<h3><center>Август Онкен (1844–1911) – німецький економіст, професор Бернського університету</center></h3>[[Файл:Otnositelno.jpg|center|510px]]<small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Онкен А.''' История политической экономии до Адама Смита : пер. с нем. / А. Онкен ; предисл. А. Посникова. – Санкт-Петербург, 1908. – С. 218–219.
+
<h3><center>Август Онкен (1844–1911) – німецький економіст,<br>професор Бернського університету</center></h3>[[Файл:Otnositelno.jpg|center|510px]]<small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Онкен А.''' История политической экономии до Адама Смита : пер. с нем. / А. Онкен ; предисл. А. Посникова. – Санкт-Петербург, 1908. – С. 218–219.
 
</small>
 
</small>
  
<h3><center>Давид Іохелевич Розенберг (1879–1950) – радянський економіст, історик економічної думки</center></h3>«Стаффорд обнаруживает наиболее правильное для того времени понимание связи между стоимостью денег и стоимостью товаров. В появлении неполновесных монет, в порче монет королями он видит причину вздорожания товаров. Порча монет, по его мнению, имеет двоякого рода последствия: 1) дороговизну и 2) утечку из страны полновесных монет.
+
<h3><center>Йозеф А. Шумпетер (1883–1950) – австрійський та американський економіст,<br>історик економічної думки</center></h3>«Речь идет о книге A Compendious or briefe examination of certayne ordinary complaints, of divers of our countrymen in these our days: which although they are in some part injust and frivolous, yet are they all by way of dialogues throughly debated and discussed («Краткое исследование некоторых обычных жалоб различных наших сограждан в наши дни, которые, несмотря на то, что они отчасти несправедливы или легкомысленны, подвергаются тщательному обсуждению в виде диалогов»). Мисс Элизабет Ламонд принадлежит превосходное научное издание этого документа под заголовком A Discourse of the Common Weal of this Realm of England («Рассуждение об общем благе в Английском королевстве»; 1893), которое помимо самого текста содержит результаты кропотливого изучения природы и происхождения этого произведения. Она приписывает его авторство Джону Хейлзу, государственному чиновнику, служившему также в парламенте и в комиссии по огораживаниям 1548 г., и предполагает, что оно было написано в 1549 г. Оба эти предположения подвергались сомнению. Но для нас важнее всего то, что издание 1581 г., с которого были сделаны все последующие (1751, 1808, 1813, 1876), отличается от более раннего – 1565 г. Наиболее важное различие – дополнительно вписанный фрагмент о причинах всеобщего роста цен: в то время как в издании 1565 г. говорится лишь о порче монеты, более позднее издание упоминает и о растущем притоке драгоценных металлов. Кому бы ни принадлежало это дополнение, он должен разделить и славу этого «открытия»…».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Шумпетер Й. А.''' История экономического анализа : в 3 т. / Йозеф А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 1. – С. 211–212. – (Библиотека "Экономической школы" ; вып. 33).
 
 
Через всю книгу Стаффорда красной нитью проходит мысль о вреде ввоза из других стран товаров, особенно тех, которые могут быть произведены внутри страны даже по более высоким ценам, ибо ввоз товаров – и это является лейтмотивом – влечет за собой вывоз денег».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Розенберг Д. И.''' История политической экономии : учеб. пособие для экон. вузов / Д. И. Розенберг. – Москва : Соцэкгиз, 1940. – Т. 1. – C. 52.
 
</small>
 
 
 
<h3><center>Йозеф А. Шумпетер (1883–1950) – австрійський та американський економіст, історик економічної думки</center></h3>«Речь идет о книге A Compendious or briefe examination of certayne ordinary complaints, of divers of our countrymen in these our days: which although they are in some part injust and frivolous, yet are they all by way of dialogues throughly debated and discussed («Краткое исследование некоторых обычных жалоб различных наших сограждан в наши дни, которые, несмотря на то, что они отчасти несправедливы или легкомысленны, подвергаются тщательному обсуждению в виде диалогов»). Мисс Элизабет Ламонд принадлежит превосходное научное издание этого документа под заголовком A Discourse of the Common Weal of this Realm of England («Рассуждение об общем благе в Английском королевстве»; 1893), которое помимо самого текста содержит результаты кропотливого изучения природы и происхождения этого произведения. Она приписывает его авторство Джону Хейлзу, государственному чиновнику, служившему также в парламенте и в комиссии по огораживаниям 1548 г., и предполагает, что оно было написано в 1549 г. Оба эти предположения подвергались сомнению. Но для нас важнее всего то, что издание 1581 г., с которого были сделаны все последующие (1751, 1808, 1813, 1876), отличается от более раннего – 1565 г. Наиболее важное различие – дополнительно вписанный фрагмент о причинах всеобщего роста цен: в то время как в издании 1565 г. говорится лишь о порче монеты, более позднее издание упоминает и о растущем притоке драгоценных металлов. Кому бы ни принадлежало это дополнение, он должен разделить и славу этого «открытия»…».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Шумпетер Й. А.''' История экономического анализа : в 3 т. / Йозеф А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 1. – С. 211–212. – (Библиотека "Экономической школы" ; вып. 33).
 
 
</small>
 
</small>
 
<h3><center>Михайло Васильович Колганов (1911–1966) – російський економіст, доктор економічних наук, професор</center></h3>«… В произведениях ранних меркантилистов, как например у Стаффорда, встречаются термины «мануфактура», «фабрикант» и т. д. Но эти названия относятся в большинстве случаев не к капиталистическому хозяйству как таковому, а к промышленному производству вообще, в отличие от производства сельскохозяйственного. Промышленное же производство в основном было кустарным и еще не вышло из рамок простого товарного хозяйства…
 
 
Первые меркантилисты, кроме того что они были сторонниками запрещения вывоза денег за границу, были и ярыми протекционистами. Протекционизм – это второй важный принцип меркантилизма. Стаффорд, например, делит всех промышленников на три класса: на тех, кто удаляет деньги из страны, как например торговцы колониальными товарами; на тех, кто полученные в стране деньги тратит в этой же стране, на тех, кто, как например фабриканты материй и лица, обрабатывающие кожу и шерсть,  вывозит деньги из-за границы и привлекает сокровища в страну. Этот третий класс, говорит Стаффорд, заслуживает всякого покровительства».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Колганов М. В.''' Национальный доход : (очерки по истории и теории вопроса) / М. В. Колганов ; АН СССР, Ин-т экономики. – Москва : Госполитиздат, 1959. – С. 15, 17.</small>
 
 
<h3><center>Євген Михайлович Майбурд (нар. 1937 р.) – російський історик економічної думки</center></h3>«В 1581 г. в Англии вышло сочинение под названием, которое можно перевести как "Беглое обсуждение английской политики". Посвященное королеве Елизавете I, оно было подписано инициалами W.S. Публика тут же заподозрила в авторстве Уильяма Шекспира, тем более что написано оно было в форме диалога и прекрасным языком. В разговоре принимают участие четверо: рыцарь, фермер, купец и доктор теологии, который делает окончательные выводы. Как выяснилось позже, памфлет написал Уильям Стаффорд.
 
 
В диалоге Стаффорда высказаны следующие соображения. Порча монеты государством не обогащает страну, а вредит ее богатству. Если к находящейся в обращении монете власть добавляет новую, менее ценную, но по тому же номиналу, то более ценная монета утекает за границу. И никакие запреты не достигнут цели. Столь же невыгодно заставлять иноземных купцов тратить деньги у нас: за свои товары они возьмут больше наших. Нельзя разрешать вывоз нашего сырья, ибо оно перерабатывается за границей, и когда продукты переработки ввозятся обратно, мы платим за свое же сырье, за все иностранные таможенные пошлины, за все наши же ввозные пошлины.
 
 
"Все, что приобретается у нас иностранцами, уходит от нас навсегда. Напротив, что мы приобретаем друг у друга, остается дома". Отсюда следует необходимость государственного покровительства отечественной торговле. Но не всякую торговлю нужно поощрять. Есть три рода торговли:<br>
 
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;– только удаляющая деньги из страны (торговцы колониальными товарами и вином, модистки...);<br>
 
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;– тратящая здесь все деньги, которые здесь же и заработаны (портные, мясники, булочники...);<br>
 
&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;– ввозящая деньги из-за границы (вывоз продуктов обработки шерсти, кож…).
 
 
Покровительствовать следует только третьему роду – экспортным отраслям. И вывозить нужно не сырье, а продукты его переработки.
 
 
Земледелие не может ни занять всех работников страны, ни обеспечить всех заработком. Промышленность – дело более важное.
 
 
Однако государство должно действовать не запретами, а пошлинами и налогами. Таковы идеи Стаффорда».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Майбурд Е. М.''' Введение в историю экономической мысли : От пророков до профессоров / Е. М. Майбурд. – 2-е изд., испр. и доп. – Москва : Дело, 2000. – C. 79–80.</small>
 
  
 
</div></spoiler>
 
</div></spoiler>
 
<br>
 
<br>
<spoiler text="Твори"><div align="justify"><ul type="square"><li>'''Compendious or brief examination of certain ordinary complaints of dives of our countrymen in these our days''' : A Brief concept of English policy [Electronic resource] / William Stafford ; with an introduction by Frederic D. Matthew ; ed. by Frederick J. Furnivall. – London, 1876. – 114 p. – Mode of access: '''http://www.archive.org/details/williamstaffords00furnuoft'''
+
<spoiler text="Твори"><div align="justify"><ul type="square"><li>'''Compendious or brief examination of certain ordinary complaints of dives of our countrymen in these our days''' : A Brief concept of English policy [Electronic resource] / William Stafford ; with an introduction by Frederic D. Matthew ; ed. by Frederick J. Furnivall. – Electronic text data. – London, 1876. – 114 p. – Mode of access: '''http://www.archive.org/details/williamstaffords00furnuoft'''. – Date of request: 09.01.2017.
 
</spoiler>
 
</spoiler>
 
<br>
 
<br>
<spoiler text="Література"><div align="justify"><ul type="square"><li>'''Энциклопедический словарь'''. – Санкт-Петербург : Брокгауз и Ефрон, 1901. – Т. 31а (полутом 62) / под ред. К. К. Арсеньева, Ф. Ф. Петрушевского. – С. 520. – Режим доступа: '''https://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Стаффорд,_Вильям'''<br>''Шифр зберігання книги:'' '''03  Э68'''
+
<spoiler text="Література"><div align="justify"><ul type="square"><li>'''Энциклопедический словарь'''. – Санкт-Петербург : Брокгауз и Ефрон, 1901. – Т. 31а (полутом 62) / под ред. К. К. Арсеньева, Ф. Ф. Петрушевского. – С. 520.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''030 Э68'''
<li>'''Энциклопедический словарь'''. – Репр. воспр. изд. Ф. А. Брокгауз–И. А. Ефрон 1890 г. – [Москва] : ТЕРРА, 1990. – Т. 62. – С. 520.<br>
 
''Шифр зберігання книги:'' '''03  Э68'''
 
 
<li>'''Большая энциклопедия''' : словарь общедоступных сведений по всем отраслям знания / ред. С. Н. Южаков. – Санкт-Петербург : Просвещение, [1905]. – Т. 18. – С. 6.<br>
 
<li>'''Большая энциклопедия''' : словарь общедоступных сведений по всем отраслям знания / ред. С. Н. Южаков. – Санкт-Петербург : Просвещение, [1905]. – Т. 18. – С. 6.<br>
''Шифр зберігання книги:'' '''03  Б79'''
+
''Шифр зберігання книги:'' '''030 Б79'''
<li>'''Экономическая энциклопедия.''' Политическая экономия : в 4 т. / гл. ред. А. М. Румянцев. – Москва : Сов. энцикл., 1980. – Т. 4. – С. 60.<br>
+
<li>'''Dictionary of national biography'''  [Electronic resource] / ed. by Sidney Lee. – Electronic text data. – London : Smith, Elder and Co, 1898. – Vol. 53. – <u>'''[[Медіа:Dictionary of national biography462-463.pdf|<span style="color:#3366BB">P. 462–463</span>]]'''</u>. – Mode of access: '''https://archive.org/details/dictionaryofnati019312mbp'''. – Date of request: 09.01.2017.
''Шифр зберігання книги:'' '''03  Э40'''
+
<li>'''Булгаков С. Н.''' История экономических учений / С. Н. Булгаков – Изд. 7-е. – Москва : кн. магазин "Высшая школа", 1918. – Ч. 2. – 192 с. – С. 19–21: о Вильяме Стаффорде. <br>''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[http://www.nplu.org/ НБУ ім. Ярослава Мудрого]</span>''':'' '''Вдз2323-2'''
<li>'''Большая энциклопедия''' : в 62 т. / гл. ред. С. А. Кондратов. – Москва : ТЕРРА, 2006. – Т. 48. – С. 71–72.<br>
 
''Шифр зберігання книги:'' '''03  Б79'''
 
<li>'''Румянцева Е. Е.''' Новая экономическая энциклопедия / Е. Е. Румянцева. – 4-е изд. – Москва : ИНФРА-М, 2011. – С. 651–652.<br>
 
''Шифр зберігання книги:'' '''33  Р86'''  
 
<li>'''Dictionary of national biography'''  [Electronic resource] / ed. by Sidney Lee. – London : Smith, Elder and Co, 1898. – Vol. 53. – <u>'''[[Медіа:Dictionary of national biography462-463.pdf|<span style="color:#3366BB">P. 462–463</span>]]'''</u>. – Mode of access: '''https://archive.org/details/dictionaryofnati019312mbp'''
 
<li>'''Зиньковский Е. М.''' Особенности меркантилизма в Англии [Электронный ресурс] / Е. М. Зиньковский, Е. С. Дьячкова // Экономика и социум. – 2014. – № 2 (11). <u>'''[[Медіа:Zinkovskij191-198.pdf|<span style="color:#3366BB">С. 191–198</span>]]'''</u>.
 
 
<li>'''Історія економічних учень''' : підручник : у 2 ч. / за ред. В. Д. Базилевича. – 2-ге вид., випр. – Київ : Знання, 2005. – Ч. 1. – С. 123–125.<br>
 
<li>'''Історія економічних учень''' : підручник : у 2 ч. / за ред. В. Д. Базилевича. – 2-ге вид., випр. – Київ : Знання, 2005. – Ч. 1. – С. 123–125.<br>
''Шифр зберігання книги:'' '''33(09)  І-90'''  
+
''Шифр зберігання книги:'' '''330.8 І-90'''  
 
<li>'''Ковальчук В.''' Меркантилісти, або перші паростки економічної науки / В. Ковальчук // Вісник Тернопільського національного економічного університету : наук. журнал / [голов. ред. А. Ф. Мельник]. – Тернопіль : Економічна думка, 2011. – Вип. 1. – С. 164.<br>
 
<li>'''Ковальчук В.''' Меркантилісти, або перші паростки економічної науки / В. Ковальчук // Вісник Тернопільського національного економічного університету : наук. журнал / [голов. ред. А. Ф. Мельник]. – Тернопіль : Економічна думка, 2011. – Вип. 1. – С. 164.<br>
''Шифр зберігання книги:'' '''33  В53'''
+
''Шифр зберігання книги:'' '''330 В53'''
 
<li>'''Краус Н. М.''' Історія економіки та економічної думки: структурно-логічні схеми, таблиці, малюнки : навч. посіб. / Н. М. Краус ; М-во освіти і науки України, ВНЗ Укоопспілки "Полтав. ун-т економіки і торгівлі". – Київ : Центр учб. літ., 2014. – С. 70– 71.<br>
 
<li>'''Краус Н. М.''' Історія економіки та економічної думки: структурно-логічні схеми, таблиці, малюнки : навч. посіб. / Н. М. Краус ; М-во освіти і науки України, ВНЗ Укоопспілки "Полтав. ун-т економіки і торгівлі". – Київ : Центр учб. літ., 2014. – С. 70– 71.<br>
''Шифр зберігання книги:''  '''33(09) К78'''
+
''Шифр зберігання книги:''  '''330.8 К78'''
<li>'''Левитский В. Ф.''' История политической экономии в связи с историей хозяйственного быта / В. Ф. Левитский. – Харьков, 1914. – 494 с. – С. 255–258: о Вильяме Стаффорде. – Режим доступа из сети КНЭУ: '''http://10.1.1.111/Legacy/ukr.htm'''<br>
+
<li>'''Левитский В. Ф.''' История политической экономии в связи с историей хозяйственного быта / В. Ф. Левитский. – Харьков, 1914. – 494 с. – С. 255–258: о Вильяме Стаффорде. – Див. повний текст в колекції цифрової бібліотеки КНЕУ «Економічна спадщина України»: '''http://lib.kneu.edu.ua/ua/Kollektsii_tsifrovoy_biblioteki/'''<br>''Шифр зберігання книги:''  '''33(09) Л36'''
Режим доступа из сети Интернет: '''http://wiki.kneu.kiev.ua/Legacy/ukr.htm'''<br>
+
<li>'''Онкен А.''' История политической экономии до Адама Смита : пер. с нем. / А. Онкен ; предисл. А. Посникова. – Санкт-Петербург, 1908. – 494 с. – С. 218–219: о Вильяме Стаффорде. – Див. повний текст в колекції цифрової бібліотеки КНЕУ «Світова економічна спадщина»: '''http://lib.kneu.edu.ua/ua/Kollektsii_tsifrovoy_biblioteki/'''<br>''Шифр зберігання книги:'' '''330.8 О-58'''
''Шифр зберігання книги:''  '''33(09) Л36'''
 
<li>'''Онкен А.''' История политической экономии до Адама Смита : пер. с нем. / А. Онкен ; предисл. А. Посникова. – Санкт-Петербург, 1908. – 494 с. – С. 218–219: о Вильяме Стаффорде. – Режим доступа из сети КНЭУ: '''http://10.1.1.111/Legacy/foreign.htm'''<br>
 
Режим доступа из сети Интернет: '''http://wiki.kneu.kiev.ua/Legacy/foreign.htm'''<br>
 
''Шифр зберігання книги:'' '''33(09)  О-58'''
 
 
<li>'''Реуль А. Л.''' История экономических учений (от древних мыслителей до К. Маркса и Ф. Энгельса) : учеб. пособие / А. Л. Реуль. – Москва : Высш. школа, 1972. – С. 117–118.<br>
 
<li>'''Реуль А. Л.''' История экономических учений (от древних мыслителей до К. Маркса и Ф. Энгельса) : учеб. пособие / А. Л. Реуль. – Москва : Высш. школа, 1972. – С. 117–118.<br>
''Шифр зберігання книги:'' '''33(09)  Р44'''
+
''Шифр зберігання книги:'' '''330.8 Р44'''
 
<li>'''Розенберг Д.''' История политической экономии : в 3 ч. / Д. Розенберг. – Москва : Соцэкгиз, 1934. – Ч. 1. – С. 59–62.<br>
 
<li>'''Розенберг Д.''' История политической экономии : в 3 ч. / Д. Розенберг. – Москва : Соцэкгиз, 1934. – Ч. 1. – С. 59–62.<br>
''Шифр зберігання книги:'' '''33(09)  Р64'''
+
''Шифр зберігання книги:'' '''330.8 Р64'''
<li>'''Шумпетер Й. А.''' История экономического анализа : в 3 т. / Й. А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 1. – 494 с. – С. 211–212: о Вильяме Стаффорде. – (Библиотека "Экономической школы" ; вып. 33).<br>
+
<li>'''Шумпетер Й. А.''' История экономического анализа : в 3 т. / Й. А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 1. – 494 с. – (Библиотека "Экономической школы" ; вып. 33). – С. 211–212: о Вильяме Стаффорде.<br>
''Шифр зберігання книги:'' '''33(09)  Ш96'''
+
''Шифр зберігання книги:'' '''330.8 Ш96'''
 
<li>'''Эйдельнант А. Б.''' Новейший номинализм и его предшественники. Очерки из истории денежных теорий / А. Б. Эйдельнант. – 2-е изд., перераб. и доп. – Москва : Госфиниздат, 1948. – Ч. 1, гл. 2, § 1 : Товарно-металлистическая теория английских меркантилистов (Стаффорд, Мэн, Чайльд, Норс). – С. 42–44.<br>
 
<li>'''Эйдельнант А. Б.''' Новейший номинализм и его предшественники. Очерки из истории денежных теорий / А. Б. Эйдельнант. – 2-е изд., перераб. и доп. – Москва : Госфиниздат, 1948. – Ч. 1, гл. 2, § 1 : Товарно-металлистическая теория английских меркантилистов (Стаффорд, Мэн, Чайльд, Норс). – С. 42–44.<br>
''Шифр зберігання книги:'' '''336.5/7 Э34'''
+
''Шифр зберігання книги:'' '''336.7 Э34'''
<li>'''Янжул И.''' Английская свободная торговля : исторический очерк развития идей свободной конкуренции и начал государственного вмешательства / И. Янжул. – Москва, 1876. – Вып. 1. – 228 с. – Из содерж.: Представитель теории денежного баланса Вильям Стаффорд. – С. 38–50. – Режим доступа: '''http://books.e-heritage.ru/book/10080986'''<br>
+
<li>'''Янжул И.''' Английская свободная торговля : исторический очерк развития идей свободной конкуренции и начал государственного вмешательства / И. Янжул. – Москва, 1876. – Вып. 1. – 228 с. – Из содерж.: Представитель теории денежного баланса Вильям Стаффорд. – С. 38–50. – Режим доступа: '''http://books.e-heritage.ru/book/10080986'''. – Дата обращения: 09.01.2017.<br>''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[http://www.nbuv.gov.ua/ НБУВ]</span>''':'' '''В 46234/1'''
''Шифр зберігання книги в '''<font color="FF0000">НБУВ</font>''':'' '''В 46234/1'''
 
  
 
</spoiler>
 
</spoiler>
<br>
+
<gallery></gallery><br>
 
<spoiler text="Фотогалерея"><gallery widths=200px heights=220px perrow=2>
 
<spoiler text="Фотогалерея"><gallery widths=200px heights=220px perrow=2>
Файл:StaffordGerb.png|<small>'''Режим доступу''': '''http://www.geni.com/people/William-Stafford/6000000008374477918'''</small>
+
Файл:StaffordGerb.jpg|<small>'''Режим доступу''': '''https://it.wikipedia.org/wiki/Stafford_(famiglia)'''. – Дата звернення: 09.01.2017.</small></gallery>
Файл:Stafford2.png|<small>'''Режим доступу''': '''https://www.geni.com/people/Dorothy-de-Stafford/6000000006788607091'''</small>
 
 
</spoiler>
 
</spoiler>
 +
 +
[[Category: За датами життя]]
 +
[[Category: За алфавітом]]
 +
[[Category: За країною]]

Поточна версія на 09:39, 25 січня 2023

Стаффорд Вільям

Stafford William
(1 березня 1554 – 16 листопада 1612) –
англійський економіст,
представник раннього меркантилізму (другої половини XVI ст.).



Життя та діяльність


Відомі вчені та авторитетні джерела про Вільяма Стаффорда


Твори


Література


Фотогалерея