Ман Томас

Ман (Мен) Томас

Mun Thomas
(17 червня 1571 – 21 липня 1641) –
англійський економіст першої половини XVII ст.,
найвидатніший представник пізнього меркантилізму в Англії.
Першим сформулював теорію торговельного балансу.

Життя та діяльність

Народився у Лондоні. Походив з сім'ї потомствених ремісників і торговців. Після ранньої смерті батька виховувався у сім’ї вітчима – багатого купця, одного із засновників Ост-Індійської торгової компанії. Про освіту Мана нічого не відомо, але вірогідніше, він навчався у лавці і конторі вітчима та у купців, що займалися середземноморською торгівлею. Розпочав службу Томас Ман у Левантійській компанії, кілька років провів в Італії, відвідав Туреччину і країни Леванта.

Ман швидко розбагатів на торгівлі з Ост-Індією і досяг, завдяки неабияким здібностям та силі характеру, значного авторитету. У 1615 р. він вперше був обраний до ради директорів Ост-Індійської компанії і невдовзі став одним із найбільш активних захисників її інтересів у парламенті та пресі. «Если бы … нас интересовали доктрины и экономическая политика сами по себе, то нам следовало бы поставить его очень высоко», – писав про Т. Мана Йозеф Шумпетер (Шумпетер Й. А. История экономического анализа : в 3 т. / Й. А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 1. – С. 467). У 1622 р. Ман входить до складу і невдовзі стає одним із найбільш активних і впливових членів спеціальної державної комісії з торгівлі (Commission of Trade). Саме цією комісією у суперечках та дискусіях відпрацьовувалися основні принципи економічної політики англійського меркантилізму, що впроваджувалися у життя майже до кінця XVII ст. Наприкінці життя Томас Ман придбав значні земельні володіння у графстві Кент і останні роки життя провів у своєму маєтку.

Ман відомий як автор економічних памфлетів. Перший було надруковано у 1621 р. під назвою «Роздуми про торгівлю Англії з Ост-Індією, які включають відповідь на різні зауваження, що зазвичай роблять проти неї» («A Discourse of Trade from England to the East-Indies Answering to Divers Objections which are usually Made against the Same»). Цей твір направлено проти критиків Ост-Індійської компанії, що стояли на позиціях раннього меркантилізму (монетарної системи). Автор захищає Ост-Індійську компанію від певних звинувачень у тому, що саме торгівля з Ост-Індією стала причиною економічної депресії 1620 р., оскільки значно скоротила запаси срібла в Англії. Ман виступає з обґрунтуванням та захистом активного торговельного балансу, доводить, що вивезення грошей та дорогоцінних металів з країни є економічно вигідним, оскільки сприяє розвитку торгівлі й процвітанню Англії. Вважається, що ця робота Мана сприяла розвитку торгового законодавства Англії.

У 1628 р. Т. Ман готує «Петицію і протест губернатора і Лондонської компанії купців, що торгують з Ост-Індією» («The Petition and Remonstrance of the Governor and Company of Merchants of London trading to the East Indies»), яка була представлена палаті громад у жовтні 1628 р. і вміщувала ті ж самі ідеї, що і робота 1621 р.

Працею, яка принесла Ману всесвітню славу, є «Скарби Англії у зовнішній торгівлі, або Баланс зовнішньої торгівлі як регулятор нашого багатства» («England’s Treasure by Foreign Trade or the Balance of our Foreign Trade is the Rule of our Treasure»). Ця праця була надрукована лише у 1664 р., майже через чверть століття після смерті автора, його сином Джоном Маном. Твір витримав 6 перевидань у XVII і XVIII ст. У праці фактично були зібрані окремі глави, написані Томасом Маном у 1625–1630 рр., і вона вважається першим послідовним викладенням поглядів пізнього меркантилізму. А. Сміт згадує цю працю у «Багатстві народів», де пише: «Заголовок книги Мена – «Багатство Англії в зовнішній торгівлі» – став основним положенням політичної економії не лише в Англії, а й в усіх інших торговельних країнах» (Сміт А. Добробут націй: дослідження про природу та причини добробуту націй / А. Сміт. – Київ : Port-Royal, 2001. – С. 264). Ф. Енгельс характеризував роботу як твір, що створює епоху і є євангелієм меркантилізму (Див.: Енгельс Ф. Анти-Дюрінг / Ф. Енгельс // Твори / К. Маркс, Ф. Енгельс. – Т. 20. – С. 227).

Ман відхиляв систему грошового балансу і перший чітко і систематично виклав теорію торговельного балансу. На перших сторінках праці “Багатство Англії …” виведено положення про те, що торговельний баланс, під яким він розумів очевидні і невидимі складові поточного загального платіжного балансу, є критерієм національного багатства. На його думку, вся економічна політика повинна зводитися до того, щоб підняти торговельний баланс, тобто зовнішня торгівля і митна система повинні бути так скоординовані між собою, щоб утримати у кордонах країни як найбільше іноземних грошей. Захищаючи активний торговельний баланс, Ман виходить з розуміння того, що збільшення грошей у країні знаходиться у залежності від торгівлі. Вважаючи торгівлю основним джерелом накопичення багатства, він виступає за її активний розвиток. Ман стверджував, що ті держави, які не ведуть торгівлю, не зможуть ні розбагатіти, ні розоритися. Велике значення надавав посередницькій торгівлі. Автор «Багатства Англії» виступав проти заборони вивозу грошей, доводячи, що гроші примножують багатство, тільки знаходячись в обігу. Томас Ман критично ставився до регулювання державою грошового обігу і доводив вигідність вивозу грошей. Висунув ідею, яку покладено в основу кількісної теорії грошей: надлишок або нестача грошей роблять усі речі дорогими або дешевими. Доводив, що зростання добробуту нації можливе лише у разі перевищення експорту над імпортом. Ман стверджував, що для процвітання Англії необхідно знайти способи реалізації надлишків вітчизняних товарів за кордоном. Ман виступав за розвиток промисловості як засобу розширення торгівлі, за експорт готових виробів. Вважав, що спеціалізація країни на одній галузі загрожує залежністю від світової кон’юнктури.

«Для тех, кто хочет прочитать типичную работу сторонника системы меркантилизма, трудно посоветовать что-то лучшее, чем труд Томаса Мана «Богатство Англии во внешней торговле» (England’s Treasure by Foreign Trade)», – написав Марк Блауг у відомий книзі «100 великих экономистов до Кейнса» (Блауг М. 100 великих экономистов до Кейнса / М. Блауг ; пер. с англ. под ред. А. А. Фофонова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2005. – С. 191).

Відомі вчені та авторитетні джерела про Томаса Мана

Адам Сміт (1723–1790) – шотландський економіст, класик політичної економії

«Заголовок книги Мана – «Багатство Англії у зовнішній торгівлі» – став основним положенням політичної економії не лише в Англії, а й в усіх інших торговельних країнах».
     Сміт А. Добробут націй: дослідження про природу та причини добробуту націй / А. Сміт. – Київ : Port-Royal, 2001. – С. 264. – Переклад вид.: Adam Smith. The Wealth of Nations. London.

Фрідріх Енгельс (1820–1895) – мислитель і суспільний діяч, один із засновників марксизму

«Цей твір уже в першому своєму виданні мав те специфічне значення, що був спрямований проти первісної монетарної системи, яку тоді ще захищали в Англії як державну практику; отже, він являв свідоме само відмежування меркантилістської системи від системи, що була її родоначальницею. Уже в первісному своєму вигляді твір Мана витримав кілька видань і безпосередньо вплинув на законодавство. Цілком перероблений автором і виданий в 1664 р., вже після його смерті, під заголовком «Багатство Англії» і т. д., твір цей залишався ще протягом ста років євангелієм меркантилізму. Таким чином, коли меркантилізм має який-небудь твір, що становить епоху, «як свого роду напис над входом», то таким твором слід визнати книгу Мана …»
     Енгельс Ф. Анти-Дюрінг / Ф. Енгельс // Твори / К. Маркс, Ф. Енгельс. – Т. 20. – С. 227.

Альфред-Віктор Еспінас (1844–1922) – французький філософ, соціолог і психолог

«Более важными трудами являются сочинения Т. Мена (1571–1641), который первый дал ясное и систематическое изложение теории торгового баланса. По его мнению, вся экономическая политика должна клониться к тому, чтобы поднять торговый баланс, т. е. внешняя торговля и пошлинная система должны быть так согласованы между собою, чтобы удержать в пределах страны возможно более иностранных денег. Мен все-таки был противником запрещения вывозить драгоценные металлы на покупку иностранных товаров, так как последние, говорит он, снова могут быть вывезены и проданы с прибылью».
     Эспинас А. История экономических учений : пер. с фр. / А. Эспинас. – Санкт-Петербург : ELIS, 1998. – C. 61.

Іван Іванович Янжул (1846–1914) – академік, професор кафедри фінансового права Московського університету

     Янжул И. Английская свободная торговля. Исторический очерк развития идей свободной конкуренции и начал государственного вмешательства / И. Янжул. – Москва, 1876. – Вып. 1. – С. 74–75.

Давид Іохелевич Розенберг (1879–1950) – російський економіст, історик економічної думки

«Воззрения Мена представляют значительный шаг вперед по сравнению с воззрениями Стаффорда. Стаффорд всячески доказывает необходимость удержания денег в стране. Мен, наоборот, доказывает необходимость вывоза денег из страны, особенно в целях развития транзитной торговли. Вывоз денег для большего их ввоза – таков «символ веры» автора «Сокровища Англии во внешней торговле».

Этому символу веры подчинена его теория торгового баланса. Целевая установка этой теории – доказать бесполезность и даже вред искусственных мер по удержанию денег в стране.

Так представитель развитого меркантилизма осуждал мероприятия раннего меркантилизма».

     Розенберг Д. И. История политической экономии : учеб. пособие для экон. вузов / Д. И. Розенберг. – Москва : Соцэкгиз, 1940. – Т. 1. – C. 54.

Джон Мейнард Кейнс (1883–1946) – англійський економіст

«Меркантилисты не проглядели и того, что если в результате чрезмерного предпочтения ликвидности притекающие драгоценные металлы переходят в сокровища, то преимущество для нормы процента теряется. В некоторых случаях (например, у Мана) стремление к усилению могущества государства побуждало их все же выступать в защиту накопления денег в государственной казне. Но другие меркантилисты откровенно противились такой политике».
     Кейнс Д. Общая теория занятости, процента и денег. Избранное : [пер. с англ.] / Д. Кейнс ; [под науч. ред. П. Н. Клюкина]. – Москва : ЭКСМО, 2009. – С. 311.

Йозеф А. Шумпетер (1883–1950) – австрійський і американський економіст, історик економічної думки

«Книга Мана обычно рассматривается как классический пример английского «меркантилизма»».
     Шумпетер Й. А. История экономического анализа : в 3 т. / Йозеф А. Шумпетер ; пер. с англ. под. ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 1. – С. 467.

«…Экономическая теория, стоящая за аргументами Мана по практическим вопросам, была хотя и примитивной, но все же достаточно здравой, – рискну еще раз повторить, что это заявление не имеет ничего общего с одобрением или неодобрением империалистических целей или других «фундаментальных принципов». В его аргументах очень мало достойных упоминания аналитических ошибок. Даже особое значение, придаваемое активному сальдо внешней торговли, как мы знаем, может быть оправдано. Наконец, ошибочные положения не только могут быть изъяты, они в большинстве случаев, особенно в работе Мана, связаны с другими положениями, которые ограничивают их применение, а иногда даже противоречат им».
     Шумпетер Й. А. История экономического анализа : в 3 т. – Т. 1. – С. 468.

Андрій Володимирович Анікін (1927–2001) – видатний російський економіст

«От Мана осталось два небольших сочинения, вошедших, говоря высоким слогом, в золотой фонд экономической литературы».
     Аникин А. В. Юность науки : Жизнь и идеи мыслителей-экономистов до Маркса / А. В. Аникин. – 4-е изд. – Москва : Политиздат, 1985. – С. 40.

«Как подлинный меркантилист, Ман видит богатство преимущественно в его денежной форме, в форме золота и серебра. Над его мышлением довлеет точка зрения торгового капитала. Как отдельный торговый капиталист пускает в оборот деньги, чтобы извлечь их с приращением, так страна должна обогащаться путем торговли, обеспечивая превышение вывоза товаров над ввозом. Развитие производства признается им лишь в качестве средства расширения торговли.

Экономические сочинения всегда более или менее определенно преследуют практические цели: обосновать те или иные хозяйственные мероприятия, методы, политику. Но у меркантилистов эти практические задачи особенно преобладали. Ман, как и другие авторы-меркантилисты, был далек от стремления создать какую-нибудь «систему» экономических воззрений. Однако экономическое мышление имеет свою логику, и Ман по необходимости оперировал теоретическими понятиями, отражавшими реальность: товары, деньги, прибыль, капитал... Так или иначе, он пытался найти причинную связь между ними».
     Аникин А. В. Юность науки. – С. 42.

Марк Блауг (1927–2011) – англійський і американський економіст, відомий історик економічної думки

«Класичні економісти ніколи не сумнівалися в тому, що доводи їхніх попередників на користь постійного активного сальдо торговельного балансу від самого початку ґрунтувалися на інтелектуальній плутанині: всьому, чого меркантилісти сподівалися досягти активним торговельним балансом, судилося коротке життя. Томас Ман ще 1630 р. збагнув, що приплив золотих і срібних монет підвищує внутрішні ціни, а «дорогий продаж і дешева купівля» має тенденцію повернути торговельний баланс проти країни».
     Блауг М. Економічна теорія в ретроспективі : пер. з англ. / М. Блауг. – Київ : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001. – C. 32.

«Від часів Г'юма дослідників англійського меркантилізму збивала з пантелику неспроможність авторів-меркантилістів усвідомити, що їхні цілі взаємосуперечливі. Томас Ман міг написати, що «всі люди погоджуються з тим, що велика кількість грошей у Королівстві здорожує вітчизняні товари», і що «коли велика кількість грошей здорожує товари, то здорожілі товари менше використовуються і менше споживаються», але все-таки, не вагаючись, захищав ідею неперервного накопичення грошей».
     Блауг М. Економічна теорія в ретроспективі. – C. 37.

«Действительно ли книга Мана не только ошибочно отождествляет деньги с капиталом, но также и игнорирует механизм денежного потока …? Несомненно да, хотя необходимо заметить, что сам Ман, кажется, неоднократно интуитивно ловит проблеск недостатков в своем собственном рассуждении …

В его книге можно найти все элементы механизма денежного потока, но они не собраны в единую, связную цепь рассуждения. Он понимает, что приток золота поднимает цены, а высокие цены уменьшают экспорт, из чего следует вывод, что любой благоприятный торговый баланс будет существовать весьма недолго. Но он не смог прийти к этому выводу, возможно, не только потому, что это разрушило бы весь его центральный тезис, но и потому, что он формировал свое мнение на примере торговли с Ост-Индией, из которой золото и серебро никогда не возвращалось и, соответственно, никогда не поднимало цены в Англии».
     Блауг М. 100 великих экономистов до Кейнса / М. Блауг ; пер. с англ. под ред. А. А. Фофонова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2005. – С. 192, 193.

Такаші Негіші (нар. 1933 р.) – японський економіст, відомий спеціаліст в області історії економічних вчень

«Томас Ман (1571–1641), выдающийся меркантилистский мыслитель, осознавал, что «все люди согласны, что большое количество денег в Королевстве делает местные товары дороже, …, так что оно прямо противоречит интересам Общества, сокращая объем торговли, так как, по мере того как большое количество денег делает изделия дороже, происходит сокращение использования и потребления товаров». Однако, при этом он не колеблясь защищал неограниченное количество металлических денег. В этом заключается так называемая меркантилистская дилемма».
     Негиши Т. История экономической теории : [учебник] / Такаши Негиши ; пер. с англ. под ред. Л. Л. Любимова, В. С. Автономова. – Москва : Аспект Пресс, 1995. – С. 22.

Євген Михайлович Майбурд (нар. 1937 р.) – російський історик економічної думки

«Наиболее полную и развернутую аргументацию в пользу системы торгового баланса высказал Томас Ман («Богатство Англии во внешней торговле»). При активном торговом балансе приток денег в страну будет больше, чем их отток.

При общих, казалось бы, целях обеих концепций (увеличить приток денег в страну) глубинное различие между ними состоит в том, что принцип денежного баланса во главу угла ставил деятельность правительства, а принцип торгового баланса переносил акцент на частную инициативу купцов и купеческих компаний. Именно их роль становилась центральной. Они должны были покупать за границей как можно дешевле, а продавать как можно дороже. Государству по-прежнему отводилась роль покровителя и регулятора торговли. Просто средства предлагались иные. Но легко сказать «дешевле – дороже» – этак все хотят торговать. Нужно еще найти таких продавцов («покупать дешевле») и таких покупателей («продавать дороже»). Значит, дело в том, что покупать и что продавать. Покупать (ввозить) нужно стараться сырье, а продавать (вывозить) – готовые изделия (фабрикаты, как выражались раньше)».
     Майбурд Е. М. Введение в историю экономической мысли : От пророков до профессоров / Е. М. Майбурд. – 2-е изд., испр. и доп. – Москва : Дело, 2000. – C. 84.

Твори

• England’s Treasure by Foreign Trade or the Balance of our Foreign Trade is the Rule of our Treasure [Electronic resource] / Thomas Mun. – London, 1664. – 88 p. – Mode of access: https://books.google.com.ua/books?id=1kozAQAAMAAJ&dq=Thomas%20Mun&hl=ru&source=gbs_book_other_versions
• Богатство Англии во внешней торговле или баланс нашей внешней торговли как регулятор нашего богатства / Томас Мен // Меркантилизм / под ред. и со вступ. ст. И. С. Плотникова. – Ленинград : Соцэкгиз, 1935. – C. 153–183. – (Библиотека истории экономической мысли). – Режим доступа из сети КНЭУ: http://10.1.1.111/Legacy/foreign.htm
  Режим доступа из сети Интернет: http://wiki.kneu.kiev.ua/Legacy/foreign.htm
  Шифр зберігання книги: 33(09) М52
• Богатство Англии во внешней торговле или баланс нашей внешней торговли как регулятор нашего богатства / Томас Мен // Мировая экономическая мысль. Сквозь призму веков : в 5 т. / Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова ; [сопред. редкол. Г. Г. Фетисов, А. Г. Худокормов]. – Москва : Мысль, 2004. – Т. 1 : От зари цивилизации до капитализма.– С. 153–161.
  Шифр зберігання книги: 33(09) М64
• Богатство Англии во внешней торговле. [Гл. 2, 3] / Томас Мен // Экономическая теория : хрестоматия / сост. Е. Ф. Борисов. – 2-е изд. – Москва : Высш. шк., 2000. – С. 8–11.
  Шифр зберігання книги: 33 Э40
• Богатство Англии во внешней торговле или баланс нашей внешней торговли как регулятор нашего богатства. [Гл. 2, 3, 4, 7, 8, 10] / Томас Ман // История экономических учений : хрестоматия / Г. В. Борисов, С. Ф. Сутырин, М. В. Шишкин. – Санкт-Петербург : Сентябрь : Бизнес-пресса, 2003. – С. 6–19.
  Шифр зберігання книги: 33(09) Б82
• Богатство Англии во внешней торговле, или баланс нашей внешней торговли как регулятор нашего богатства. [Гл. 2, 3, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 15, 19] / Томас Мен // Історія економічних учень : хрестоматія : навч. посіб. / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка ; за ред. В. Д. Базилевича ; [уклад.: В. Д. Базилевич, Н. І. Гражевська, А. О. Маслов та ін.]. – Київ : Знання, 2011. – С. 113–130.
  Шифр зберігання книги: 33(09) І-90
• Рассуждение о торговле Англии с Ост-Индией: ответ на различные возражения, которые обычно делаются против нее / Томас Мен // Меркантилизм / под ред. и со вступ. ст. И. С. Плотникова. – Ленинград : Соцэкгиз, 1935. – C. 109–139. – (Библиотека истории экономической мысли). – Режим доступа из сети КНЭУ: http://10.1.1.111/Legacy/foreign.htm
  Режим доступа из сети Интернет: http://wiki.kneu.kiev.ua/Legacy/foreign.htm
  Шифр зберігання книги: 33(09) М52

Література

• Энциклопедический словарь / под ред. К. К. Арсеньева, Ф. Ф. Петрушевского. – Санкт-Петербург : Брокгауз и Ефрон, 1895. – Т. 20 (полутом 39). – С. 345. – Режим доступа: https://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Мэн,_Томас

  
  Шифр зберігання книги: 03 Э68

• Энциклопедический словарь. – Репр. воспр. изд. Ф.А. Брокгауз–И.А. Ефрон 1890 г. – [Москва] : ТЕРРА, 1992. – Т. 39. – С. 345.
  Шифр зберігання книги: 03 Э68
• Энциклопедический словарь Русского библиографического института Гранат / ред. Ю. С. Гамбаров и др. – 11-е изд., стер. – Москва : Русский библиогр. ин-т Гранат, 1934. – Т. 29. – Стб. 496–497.
  Шифр зберігання книги: 03 Э68
• Экономическая энциклопедия. Политическая экономия : в 4 т. / гл. ред. А. М. Румянцев. – Москва : Сов. энцикл., 1975. – Т. 2. – С. 466.
  Шифр зберігання книги: 03 Э40
• Большая энциклопедия : в 62 т. / гл. ред. С. А. Кондратов. – Москва : ТЕРРА, 2006. – Т. 29. – С. 49.
  Шифр зберігання книги: 03 Б79
• Румянцева Е. Е. Новая экономическая энциклопедия / Е. Е. Румянцева. – 4-е изд. – Москва : ИНФРА-М, 2011. – С. 362–363.
  Шифр зберігання книги: 33 Р86
• Dictionary of national biography [Electronic resource] / edited by Sidney Lee. – New York : Macmillan and Co ; London : Smith, Elder and Co, 1894. – Vol. 39. – P. 286–289. – Mode of access: https://archive.org/details/dictionaryofnati39stepuoft
• Encyclopedia Britannica [Electronic resource]. – Mode of access: http://www.britannica.com/biography/Thomas-Mun. – Title from the screen.
• Аникин А. В. Юность науки: жизнь и идеи мыслителей-экономистов до Маркса / А. В. Аникин. – 4-е изд. – Москва : Политиздат, 1985. – Гл. 2.2 : Томас Манн: стратег торговли. – С. 38–42.
  Шифр зберігання книги: 33(09) А67
• Базилевич В. Д. Философия экономики. История : [монография] / В. Базилевич, В. Ильин ; Киев. нац. ун-т им. Тараса Шевченко. – Киев : Знання ; Москва : Рыбари, 2011. – 927 с. – С. 269–272: про Томаса Мэна.
  Шифр зберігання книги: 33 Б17
• Блауг М. Ман Томас / М. Блауг // 100 великих экономистов до Кейнса / М. Блауг ; пер. с англ. под ред. А. А. Фофонова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2005. – С. 191–194.
  Шифр зберігання книги в НПБ України: Б343468
• Всемирная история экономической мысли : в 6 т. Т. 1. От зарождения экономической мысли до первых теоретических систем политической экономии / Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова. – Москва : Мысль, 1987. – 607 с. – С. 390–391: про экономические взгляды Томаса Мана. – Режим доступа: http://www.booksite.ru/fulltext/mys/lye/cjn/omik/14.htm#81
  Шифр зберігання книги в НБУВ: ВЗ35141/1
• Історія економічних учень : підручник : у 2 ч. / за ред. В. Д. Базилевича. – 2-ге вид., випр. – Київ : Знання, 2005. – Ч. 1. – С. 123–128.
  Шифр зберігання книги: 33(09) І-90
• Кредісов А. І. Історія вчень менеджменту : підручник / А. І. Кредісов. – Київ : Знання України, 2001. – С. 46–48.
  Шифр зберігання книги: 33(09) К79
• Кулишер И. М. История экономического быта Западной Европы. Т. 1–2 / И. М. Кулишер. – 10-е изд., стереотип. – Челябинск ; Москва : Социум, 2012. – Т. 2, отдел 4, гл. 46, [разд. 13] : Взгляд Ралея, Томаса Мэна. – С. 215.
  Шифр зберігання книги: 9(И) К90
• Мицюк О. К. Історія політичної економії [Електронний ресурс] / О. К. Мицюк. – Подєбради, 1922. – Т. 1. – С. 145–149. – Режим доступу: http://diasporiana.org.ua/politologiya/12096-mitsyuk-o-istoriya-politichnoyi-ekonomiyi-t-1/
• Розенберг Д. И. История политической экономии : учеб. пособие для экон. вузов / Д. И. Розенберг. – Москва : Соцэкгиз, 1940. – Т. 1. – 482 с. – С. 53–54: про экономические взгляды Томаса Мена.
  Шифр зберігання книги: 33(09) Р64
• Роббинс Л. История экономической мысли : лекции в Лондонской школе экономики / Лайонел Роббинс ; пер. с англ. Натальи Автономовой ; под ред. Владимира Автономова. – Москва : Изд-во Ин-та Гайдара, 2013. – Лекция 5 : Памфлетисты: меркантилизм (Малин, Мисселден, Ман). – С. 93–97.
  Шифр зберігання книги: 33(09) Р58
• Холопов А. В. История экономических учений : учеб. пособие / А. В. Холопов. – 2-е изд., доп. – Москва : ЭКСМО, 2009. – С. 54–59.
  Шифр Зберігання книги: 33(09) Х73 (Колекція професора Л. Я. Корнійчук)
• Шумпетер Й. А. История экономического анализа : в 3 т. / Й. А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 1, ч. 2 : От истоков до первого классического состояния (примерно до 1790 г.), гл. 7 : «Меркантилистская» литература, [разд.] 4.d : Серра, Малин, Мисселден, Ман. – С. 467–469. – (Библиотека "Экономической школы" ; вып. 33).
  Шифр зберігання книги: 33(09) Ш96
• Эйдельнант А. Б. Новейший номинализм и его предшественники. Очерки из истории денежных теорий / А. Б. Эйдельнант. – 2-е изд., перераб. и доп. – Москва : Госфиниздат, 1948. – Гл. 2, § 1 : Товарно-металлистическая теория английских меркантилистов (Стаффорд, Мэн, Чайльд, Норс). – С. 44–46.
  Шифр зберігання книги: 336.5/7 Э34
• Экономическая история мира. Европа. [Т. 1] / Ин-т Европы РАН ; под общ. ред. М. В. Конотопова. – Москва : Дашков и К°, 2004. – [Разд.] 12.2 : Томас Ман и меркантилизм. – С. 427–436.
  Шифр зберігання книги: 33М Э40
• Янжул И. Английская свободная торговля : исторический очерк развития идей свободной конкуренции и начал государственного вмешательства / И. Янжул. – Москва, 1876. – Вып. 1. – С. 74–83.
  Шифр зберігання книги в НБУВ: В 46234/1

Фотогалерея

<gallery widths=200px heights=220px perrow=2>

Файл:T.Man.gif|Режим доступу: https://ru.wikipedia.org/wiki/Ман,_Томас#/media/File:Thomas_Mun.gif Файл:discourse-of-trade1.gif|Режим доступу: http://www.lib.kobe-u.ac.jp/kichosyo/kichosyo-e-index.html Файл:Chancel.jpg|Режим доступу: http://www.alexeikireyev.com/471.html