Маркс Карл Генріх

Маркс Карл Генріх

Marx Karl Heinrich
(5 травня 1818 – 14 березня 1883) –
німецький економіст XIX ст.,
філософ, засновник марксизму.

Життя та діяльність

Карл Маркс народився 5 травня 1818 р. у німецькому місті Трірі (Рейнська провінція Пруссії). Він був другим з дев’яти дітей адвоката Генріха Маркса та його дружини Генрієтти Пресбург. Батько Генріха Маркса був рабином, предки його дружини у багатьох поколіннях теж були рабинами. У 1816 р. Генріх Маркс, а у 1825 р. – його дружина прийняли християнство. Батько К. Маркса «… был весьма уважаемым человеком и даже дослужился до юстицрата (почетного звания, дававшегося лишь самым заслуженным юристам), но в юности был завсегдатаем запрещенных сходок и поднял немало тостов за республиканскую Германию. Именно он ввел в рацион своего юного сына Вольтера, Локка и Дидро» (Хайлбронер Р. Л. Философы от мира сего : Великие экономические мыслители: их жизнь, эпоха и идеи / Роберт Л. Хайлбронер ; пер. с англ. Ильи Файбисовича. – [7-е изд.]. – Москва : КоЛибри, 2008. – С. 179).

Блискучі природні дані виявились у Карла Маркса вже у ранньому дитячому віці. У 1830–1835 рр. він навчався у гімназії Фрідріха-Вільгельма міста Тріра. Інтерес до соціальних питань та потяг до суспільного ідеалу рано виявилися у Маркса. У сімнадцятирічному віці у творі на випускному іспиті він пише, що потрібно вибирати «професію, яка відкриває найширше поле для діяльності в інтересах людства» (Маркс К. З ранніх творів / К. Маркс, Ф. Енгельс. – Київ : Політвидав України, 1973. – С. 3). Після закінчення гімназії К. Маркс вступив до Боннського університету на відділення права.

У Бонні Маркс провчився лише два семестри, а потім, за порадою батька, вирішив продовжувати заняття в Берлінському університеті, де у 1836–1841 рр. вивчав право, філософію, історію та теорію мистецтва. Після закінчення університету у віці 23 років отримав ступінь доктора на філософському факультеті Єнського університету. Тема його докторської дисертації, захищеної 15 квітня 1841 р. – «Відмінність між натурфілософією Демокріта і натурфілософією Епікура». Незважаючи на сподівання батька, з яким Карл Маркс мав дуже теплі, дружні стосунки і який хотів бачити свого талановитого сина успішним юристом, переповнений бажанням змінити світ на краще він обирає інший шлях – журналістику. Він приймає участь в опозиційній до прусської монархії «Рейнській газеті» («Rheinische Zeitung»), з квітня 1842 р. – як співробітник, а з жовтня 1842 р. – як один з редакторів. 31 березня 1843 р. рішенням уряду опозиційне видання було заборонено і закрито. Але К. Маркса не полишає бажання боротися за зміни існуючої дійсності, і він приймає пропозицію переїхати до Парижа для започаткування журналу «Німецько-французький щорічник» («Deutsch-Französische Jahrbücher»). Незадовго до цього у червні 1843 р. він одружується з Іоганною-Бертою-Юлією-Женні фон Вестфален (1814–1881 рр.), дочкою прусського дворянина, таємного урядового радника, барона Людвіга фон Вестфалена. Як напише через багато років молодша донька Маркса Елеонора, «не будет преувеличением, если я скажу, что без Женни фон Вестфален Карл Маркс никогда не мог бы стать тем, кем он был. Никогда еще две жизни – и обе такие замечательные – не были так тесно связаны, дополняя одна другую.

Своей необычайной красотой – красотой, которой Маркс всегда восхищался и гордился до конца жизни и которая приводила в восторг таких людей, как Гейне, Гервег и Лассаль, – своим умом и остроумием, столь же блестящими, как и красота ее, Женни фон Вестфален выделялась из тысяч» (Воспоминания о К. Марксе и Ф. Энгельсе. – 2-е изд., испр. и доп. – Москва : Политиздат, 1983. – Ч. 1. – С. 113).

Шлюб між Марксом і Женні було укладено через 7 років після їх спочатку таємного, пізніше з дозволу батьків заручення. Проте незважаючи на те, що батьки закоханих – Генріх Маркс та Людвіг фон Вестфален приятелювали, а молодший син барона фон Вестфалена Едгар був однокласником і другом Карла, та на демократичні погляди та добре особисте ставлення батька Женні до талановитого юнака, родина фон Вестфаленів не схвалювала вибір Женні. Аргументами проти шлюбу були вік Маркса (Женні була старшою за свого обранця на 4 роки), невизначеність його майбутнього та відсутність у нареченого необхідних для існування родини коштів. Женні і Карл одружилися після смерті барона фон Вестфалена з дозволу її матері. Женні стала на все життя однодумцем, послідовником, помічником, головною підтримкою і опорою Маркса. Вони прожили разом нелегке життя, повне боротьби за свої ідеали, злиднів, переслідувань, втратили чотирьох зі своїх семи дітей, але до кінця життя зберігали віру у правильність обраного шляху і велику любов та повагу один до одного. Багато праць Маркса побачили світ і, зокрема, завдяки зусиллям Женні, яка крім численних обов’язків господині і матері виконувала обов’язки його секретаря, переписувала для видання рукописи чоловіка, розбираючи важкий та незрозумілий почерк. Вона була першим читачем і критиком його творів. Маркс дуже уважно прислухався до думки і зауважень дружини, особливо корисними вони були на початку його літературної діяльності. «Не пиши так желчно и раздраженно, – писала Женні у листі від 21 червня 1844 р. – Ты знаешь, насколько сильнее воздействовали твои другие статьи. Пиши по существу, но тонко, с юмором, легко. Пожалуйста, родной мой, дай перу свободно скользить по бумаге: не беда, если оно где-нибудь споткнется или даже целая фраза будет неуклюжей. Мысли твои все равно останутся в строю» (Маркс Ж. Письмо Карлу Марксу, около 21 июня 1844 р., Трир / Женни Маркс // Переписка Карла Маркса, Фридриха Энгельса и членов семьи Маркса, 1835–1871 гг. / Ин-т марксизма-ленинизма при ЦК КПСС. – Москва : Политиздат, 1983. – С. 97). Сам Маркс дуже цінував літературний стиль дружини і вважав, що листи Женні стоять на рівні епістолярного мистецтва. Коли Ф. Енгельс побачив Маркса після смерті його дружини він як згадувала згодом Елеонора Маркс, промовив: «… «Мавр тоже умер». Это действительно так и было. С жизнью мамочки ушла и жизнь Мавра» (Воспоминания о К. Марксе и Ф. Энгельсе. – Ч. 1. – С. 271).

«Женни была цельным, жизнерадостным человеком, – зазначає автор біографічного дослідження про Женні Маркс П. Виноградська. – Все знавшие ее свидетельствуют о том, что с природной красотой она соединяла большой ум, образованность и очень веселый, простой характер вместе с большим чувством собственного достоинства. Она очаровывала людей с первого же раза (Виноградская П. С. Женни Маркс (фон Вестфален) : документальная повесть / П. С. Виноградская. – 7-е изд. – Москва : Мысль, 1987. – С. 196). Стефан Борн зазначав: «Ich habe auch selten eine in ihrer äußern Erscheinung wie in ihrem Herzen und Geiste so harmonisch gestaltete Frau gekannt, die bei der ersten Begegnung so sehr für sich eingenommen hätte wie Frau Marx» (Born S. Erinnerungen eines Achtungvierzigers / S. Born. – Leipzig, 1898. 0 S. 88–89) («Я мало коли бачив жінку, у якої б гармоніювали і гарна зовнішність, і серце, і розум і котра з першого б погляду так привернути до себе, як Женні Маркс». – Пер. укл).

Фрідріх Лесснер писав: «Дом Маркса был открыт для каждого заслуживающего доверия товарища. Те чудесные часы, которые я, как и многие другие, провел в кругу его семьи, для меня незабываемы. Здесь прежде всего блистала прелестная г-жа Маркс, высокая, очень красивая женщина, благородной внешности и притом такая необыкновенно приветливая, любезная, остроумная, настолько лишенная всякого высокомерия и чопорности, что в ее обществе любой чувствовал себя так же уютно, словно у собственной матери или сестры. … Она была воодушевлена делом рабочего движения, и каждый, даже самый незначительный, успех в борьбе против буржуазии приносил ей величайшее удовлетворение и радость» (Воспоминания о К. Марксе и Ф. Энгельсе. – Ч. 1. – С. 328).

Наприкінці жовтня 1843 р. К. Маркс з дружиною вирушили до Парижа. У Парижі Маркс розраховував видавати разом з А. Руге журнал «Німецько-французький щорічник». У лютому 1844 р. вийшов єдиний подвійний випуск цього журналу. Праці Маркса, що були там надруковані, відображають результати дослідження «громадського суспільства», суспільних відносин у зв’язку з критикою гегелівської філософії. Надруковані у журналі праці «До єврейського питання» та «До критики гегелівської філософії права» були першими роботами, що відобразили становлення матеріалістичних та комуністичних поглядів Маркса. У Парижі Маркс приймає активну участь у діяльності численних комуністичних гуртків. К. Марксу поталанило у житті не тільки на незвичайну дружину та гарних і талановитих дітей (доньки – Лаура, Женні та Елеонора), але й на чудового друга – Фрідріха Енгельса (див. Енгельс). Вони вперше зустрілися влітку 1844 р., їх дружба та співробітництво продовжувалися майже 40 років. Як пише Р. А. Хайлбронер, «они различались не только внешне; трудно найти и два менее схожих характера. Веселый и наблюдательный Энгельс обладал быстрым и гибким умом; говорят он худо-бедно мог изъясниться на двадцати языках … Марксу же легкости явно недоставало. Он был идеальным немецким ученым – неторопливым, внимательным к деталям – и неисправимым, до болезненности, перфекционистом. Энгельсу ничего не стоило написать трактат, Маркс же корпел над своими трудами долгие годы. В то время как Энгельса ставил в тупик лишь арабский язык с его четырьмя тысячами глагольных корней, Маркс и после двадцати лет практики разговаривал по-английски с тяжелым тевтонским акцентом.

… Несмотря на эти особенности, интеллектуальное первенство принадлежало именно Марксу; у Энгельса была широта охвата, случались озарения, но в поисках истинной глубины надо обращаться к его старшему товарищу» (Хайлбронер Р. Л. Философы от мира сего. – С. 176–177). Енгельс якось жартома говорив, що Маркс не випустить у світ свій твір, доки не перечитає усі існуючі у світі книги з даного питання (Див.: Виноградская П. С. Женни Маркс (фон Вестфален). – С. 174). Між тим Р. Хайлбронер зазначає: «Трудно назвать работу одного, которая не была бы так или иначе отредактирована другим или хотя бы обсуждена с другим, а их переписка занимает много томов» (Хайлбронер Р. Л. Философы от мира сего. – С. 177). «Дорогий Фред! – писав Маркс у листі Енгельсу після передачі до редакції рукопису I тому «Капіталу». – Тільки що закінчив коректуру останнього (49-го) аркуша книги…Отже, цей том готовий. Тільки тобі зобов`язаний я тим, що це стало можливим! Без твоєї самопожертви заради мене я нізащо не міг би виконати всю величезну роботу для трьох томів. Обнімаю тебе, сповнений подяки!» (Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 31. – С. 267).

Раніше, після тяжкої втрати – смерті сина Едгара, К. Маркс у листі до друга писав: «При всіх жахливих муках, пережитих … мене завжди підтримувала думка про тебе і твою дружбу і надія, що ми вдвох маємо зробити ще на світі дещо розумне» (Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 28. – С. 350). Майже чотири десятиліття Ф. Енгельс всіляко підтримував К. Маркса та його родину, зокрема фінансово, іноді навіть у збиток самому собі.

У лютому 1845 р. на вимогу прусського уряду уряд Франції пропонує К. Марксу залишити країну, і він змушений переїхати з Парижа у Брюссель, куди невдовзі приїхав й Енгельс. У 1845–1846 рр. вони пишуть разом праці «Святе сімейство» та «Німецька ідеологія». У першій праці Маркс і Енгельс на основі критики дрібнобуржуазної ідеології розробляють теорію і тактику революційного пролетаріату. У «Німецькій ідеології» сформульовані основні положення діалектичного та історичного матеріалізму. У 1848 р. за дорученням 2-го конгресу Союзу комуністів, який проходив у грудні 1847 р. у Лондоні, Маркс і Енгельс розробили перший програмний документ марксизму і партії пролетаріату – «Маніфест Комуністичної партії». Саме тут вперше прозвучав знаменитий лозунг комунізму: «Пролетарям нічого втрачати… крім своїх кайданів. А здобудуть вони весь світ. Пролетарі всіх країн, єднайтеся!» (Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 4. – С. 441).

Після початку революції 1848 р. у Франції бельгійський уряд заарештовує К. Маркса і висилає його з країни. Маркс їде у Париж, де формує новий Центральний комітет Союзу комуністів. У квітні 1848 р. Маркс і Енгельс переїхали до Кельна, де Маркс став головним редактором «Нової Рейнської газети» («Neue Rheinische Zeitung»). Але вже у травні 1849 р. прусський уряд знову висилає Маркса з країни і закриває газету. Маркс їде до Парижа, а у серпні 1849 р. він знову змушений міняти місце проживання. Новим місцем проживання стає Лондон, де Маркс зі своєю родиною прожив до кінця життя. Досвід революції 1848–1849 рр. він узагальнив у праці «Класова боротьба у Франції з 1848 по 1850 р.».

Після переїзду до Лондона Маркс не мав роботи. Поразка революції в Європі призвела до реакції. Маркс опинився у складній ситуації: обвинувачення, постійні нападки ворогів, літературні проблеми тощо. Його як і раніше підтримує Ф. Енгельс, надаючи родині Маркса, зокрема, постійну фінансову допомогу. У 1850–1851 рр. Маркс робить першу спробу видати свої твори у двох томах за допомогою члена Союзу комуністів Г. Беккера. Проте арешт та засудження Беккера не дозволяють планам здійснитися. У Кельні у 1851 вийшов тільки перший випуск «Зібрання творів Карла Маркса» («Gesammelte Aufsätze von Karl Marx»), майже весь тираж якого (15 тис. примірників) було конфісковано. У 1859 р. вийшла праця Маркса «До критики політичної економії», у якій були сформульовані основні теоретичні положення його економічного вчення. Намагаючись об’єднати робітничий рух різних країн, Карл Маркс організує у Лондоні 28 вересня 1864 р. І Інтернаціонал.

Маркс так і не зміг до самої смерті завершити свій «великий шедевр» – «Капітал». За його життя за підтримки Ф. Енгельса був опублікований тільки I том праці (1867 р.). «Появлением “Капитала”, – пише П. Виноградська у книзі «Женни Маркс», – мы обязаны кроме Энгельса также и Женни Маркс. Если бы не она, мы не увидели бы и первого тома. Она торопила Маркса с окончанием «Капитала», прилагая к этому все усилия, оберегая его от докучливых посетителей, от чтения несущественной литературы, даже от изучения новых языков» (Виноградская П. С. Женни Маркс (фон Вестфален). – С. 177).

Після смерті Маркса Енгельс витратив більше 10 років, готуючи до публікації II і III томи (1885, 1894 рр.). Енгельс вважав підготовку видання творів К. Маркса своєю «… повинністю, перед якою все інше має відійти на задній план» (Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 36. – С. 389). Після смерті Енгельса у 1895 р. IV том праці, присвячений історії економічної думки від Петті до Мілля, який складався майже з 10000 сторінок, залишився невідредагованим. Згодом він був опублікований відомим німецьким марксистом Карлом Каутським. Як зазначає М. Блауг, «… дружба Энгельса с Марксом является одним из самых удивительных в истории социальной науки примером бескорыстной интеллектуальной привязанности» (Блауг М. 100 великих экономистов до Кейнса / М. Блауг ; пер. с англ. под ред. А. А. Фофонова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2005. – С. 201).

К. Маркс помер 14 березня 1883 р. у Лондоні і був похований на Хайгетському кладовищі. Ф. Енгельс виголосив на похоронах промову, в якій сказав: «І ім’я його і справа переживуть віки!» – і у якості найвизначніших його досягнень відзначив два відкриття: матеріалістичне розуміння історії та закон руху сучасного капіталістичного способу виробництва – виробництво додаткової вартості (Див.: Енгельс Ф. Похорон Карла Маркса / Ф. Енгельс // Твори / К. Маркс, Ф. Енгельс. – Т. 19. – С. 338–340).

«Стали популярными разговоры о том, – зазначає М. Блауг, – что Маркс был не просто экономистом, но разносторонним специалистом в области общественных наук, который интегрировал экономическую теорию, социологию, политическую науку, историю и даже антропологию: о Марксе написаны сотни книг, в которых его экономические идеи едва упоминаются. Но Маркс написал не больше дюжины страниц о понятии общественного класса, теории государства и материалистической концепции истории. В то же время, им написаны едва ли не 10000 страниц, посвященных чистой и фундаментальной экономической теории. Экономика была единственной общественной наукой, все аспекты которой он профессионально освоил и пусть не будет сомнений в том, что он был действительно великим экономистом» (Блауг М. 100 великих экономистов до Кейнса. – С. 203).

У 40-х роках XIX ст. виник марксизм як напрям економічної думки, що претендував на глибокий аналіз капіталістичної системи господарства та його суперечностей і створення нової соціальної картини світу.

Засновники марксизму Карл Маркс і Фрідріх Енгельс були сучасниками утвердження капіталістичних відносин і ринкової економічної системи. Остання не тільки розкрила свої можливості, але й виявила притаманні їй економічні та соціальні суперечності. Так, у Англії 1825 р. став початком пори економічних криз, банкрутств та збільшенням безробіття на тлі бурхливого розвитку промисловості. Робітничий клас у першій половині XIX ст. стає не просто новим численним соціальним прошарком, але й соціальною силою, яка усвідомлює свої інтереси і відстоює свої права. Першими організованими виступами робітничого класу став чартистський рух в Англії (1836 p.), повстання ліонських ткачів у Франції (1833, 1834 pp.) та сілезьких ткачів у Німеччині (1844 p.). Ці виступи вперше поставили питання про необхідність ідеології, яка теоретично обґрунтувала б і сформулювала інтереси робітничого класу, його мету і завдання.

Найпридатнішою для цього була соціалістична ідея, яка утверджувала можливість зміни світу на користь пригноблених і знедолених. Перед К. Марксом та Ф. Енгельсом постала необхідність створення теорії, яка б обґрунтувала можливість і необхідність руху до соціалістичного суспільства. Зрештою, вона сформувалась у цілісну теоретичну систему – марксизм, який включає філософське й економічне вчення та вчення про соціалізм. Економічне вчення марксизму є своєрідним теоретичним узагальненням досвіду капіталістичного розвитку європейських країн епохи вільної конкуренції.

Свій аналіз капіталістичного суспільства К. Маркс та Ф. Енгельс розпочали з того, що у низці праць середини XIX ст. обґрунтували принцип матеріалістичного розуміння історії і дали його економічну інтерпретацію з урахуванням діалектичного взаємозв'язку продуктивних сил та виробничих відносин, розробили вчення про базис і надбудову та створили лінійну модель розвитку суспільства, аналізуючи його еволюцію як закономірну зміну соціально-економічних формацій, основу якої становить суперечність між розвитком продуктивних сил і виробничих відносин.

Однак економічні ідеї, викладені в ранніх працях учених, потребували подальшого теоретичного обґрунтування. З 1850 p. K. Маркс розпочинає роботу над створенням фундаментальної економічної праці, головною метою якої, за його словами, було відкриття економічного закону руху капіталістичного суспільства (Див.: Маркс К. Капітал. Т. 1 / К. Маркс // Твори / К. Маркс, Ф. Енгельс. – Т. 23. – С. 12). Ця праця була видана у вигляді чотирьох томів, де послідовно викладалися проблеми виробництва капіталу, обігу капіталу, проблеми виробництва й обігу та історія теорії під загальною назвою «Капітал».

Наріжним каменем економічної теорії К. Маркса є вчення про вартість і додаткову вартість. Свою теорію вартості він створює на базі концепції трудової вартості класичної школи, розв'язавши її суперечності й доповнивши її новими положеннями. А. Сміт і Д. Рікардо досліджували лише кількісні мінові пропорції товарів, що обмінювалися. А К. Маркс розпочинає дослідження капіталістичного способу виробництва з визначення природи товару, характеризуючи його як продукт праці, призначений не для власного споживання, а для обміну. Вчений проаналізував дві основні властивості товару: споживну і мінову вартість.

Мінова вартість, на думку К. Маркса, – це спосіб вираження або форма прояву вартості товару. При цьому він розглядав вартість товару як «те спільне, що виражається в міновому відношенні» і «визначається лише кількістю робочого часу, суспільно необхідного для... виготовлення» певної споживної вартості (Маркс К. Капітал. Т. 1 / К. Маркс // Твори / К. Маркс, Ф. Енгельс. – Т. 23. – С. 48, 49). Діалектичний взаємозв'язок вартості та споживної вартості К. Маркс пояснював двоїстим характером праці, втіленої в товарі. При цьому конкретна праця створювала споживну вартість, а абстрактна – вартість. У цілому всі товари як вартості є кристалізованою людською працею. Таким чином, на відміну від Д. Рікардо, К. Маркс трактував працю не лише як мірило, але й як субстанцію вартості.

Загальний висновок: товари повинні обмінюватися на ринку відповідно до їх вартості, ціна товару стає грошовою формою цієї внутрішньої (трудової) вартості, а вартість вимірюється тривалістю праці, суспільно необхідним часом, затраченим на виготовлення певного товару.

Спираючись на трудову теорію вартості, К. Маркс відкрив і розробив теорію додаткової вартості. Слід зазначити, що Д. Рікардо не міг пояснити походження прибутку капіталіста без визнання порушення теорії трудової вартості й еквівалентного обміну. Відповідно до його підходу купівля капіталістом праці робітника за її вартістю робить неможливим виникнення прибутку, а наявність прибутку означає, що закон вартості порушений.

К. Маркс вирішив дану проблему, відкривши відмінності між працею і робочою силою як товаром. Він показав, що предметом продажу є не праця, а робоча сила як товар, тобто здатність до праці. Праця вартості не має, як і не може бути товаром, оскільки процес поєднання робочої сили і засобів виробництва не існує до моменту її продажу. Вона сама є джерелом та творцем (виробником) більшої вартості, ніж коштує робоча сила як товар. У кількісному виразі додаткова вартість – це різниця між вартістю виробленого товару і вартістю спожитих засобів виробництва й робочої сили.

Учення про додаткову вартість є вузловою проблемою «Капіталу». На її основі К. Маркс розкрив таємницю капіталістичної експлуатації й показав непримиримий антагоністичний характер суперечностей між робітничим класом та буржуазією. Він вивів основне протиріччя капіталістичного способу виробництва – між суспільним характером виробництва і приватною формою привласнення його результатів.

Слід підкреслити, що в загальнотеоретичному плані К. Маркс розглядав кризи при капіталізмі як результат тимчасового і часткового вирішення названого основного протиріччя, вважаючи, що воно може бути вирішене лише при заміні капіталізму соціалізмом, який спиратиметься на суспільну власність на засоби виробництва. В цілому ж марксистська економічна теорія була підпорядкована ідеї обґрунтування неминучості загибелі капіталізму в силу притаманних йому внутрішніх суперечностей.

Капіталізм не загинув, як це передбачали К. Маркс і Ф. Енгельс. Майбутнє виявилося в кінцевому рахунку за ринковою системою економіки, яка виявила здібність до внутрішньої трансформації та суттєвої зміни ключових принципів свого функціонування. Економіка ринкового типу продовжує і сьогодні динамічно розвиватися. Разом з тим у ній посилюються процеси усуспільнення та соціалізації, про об'єктивний характер яких писав К. Маркс у своїх працях.

Таким чином, якщо капіталізм вільної конкуренції, детально проаналізований у «Капіталі», справді довів у процесі розвитку свій історично минущий характер (і тут К. Маркс був, звичайно, правий), то цього не можна сказати про ринкову систему економіки в цілому. Весь її подальший, хоч і суперечливий розвиток продовжує й сьогодні залишатися об'єктом вивчення економічної науки.

Відомі вчені та авторитетні джерела про Карла Маркса

Микола Іванович Зібер (1844–1888) – український економіст, соціолог,
правознавець, громадський діяч

«…исследования Маркса составляют в сущности не что иное, как дальнейшее историческое развитие тех основных начал науки, которыми мы одолжены классическим экономистам, обогащенное успехами новейшего общественно-экономического изучения».
     Зибер Н. И. Избранные экономические произведения : в 2 т. / Н. И. Зибер. – Москва : Соцэкгиз, 1959. – Т. 1. – С. 256.

«…какие перемены в сложении производственных операций сопровождают появление и развитие машинной индустрии и как отражаются эти перемены на положении большинства народонаселения. Все это изложено у Маркса до того отчетливо и полно, что не остается ничего желать в этом отношении. Но можно пожалеть, что автор «Капитала», не рискуя выйти из пределов своей задачи, должен был ограничиться изучением форм сочетания труда и движения этих форм среди одного только капиталистического общества. Вот почему мы не находим у него изображения общественной кооперации на предыдущих ступенях экономического развития, и самый даже феодально-ремесленный строй, породивший собой капиталистическую мануфактуру, почти совершенно оставляется им без внимания».
     Зибер Н. И. Избранные экономические произведения. – Т. 1. – С. 388.

Шарль Жид (1847–1932), Шарль Ріст (1874–1955) – французькі економісти

«Всем известно, что учение Маркса является новейшей формой социализма, и притом такой, которая приблизительно сорок лет оставляла в тени все другие формы, презрительно квалифицируемые утопическими; но что особенно важно отметить – так это то, что эта социалистическая доктрина в отличие от предшествовавших ей, например коммунизма и фурьеризма, вовсе не представляется еретической; наоборот, восстанавливая более верное понимание великих классических доктрин, она претендует быть продолжательницей их.

Не задаваясь целью изложить в одной главе учение, которое касается всех принципов экономической науки и претендует на ее обновление, мы попытаемся выяснить две основные экономические концепции Маркса: одну, представляющую теорию прибавочного труда и прибавочной стоимости, и другую, касающуюся закона автоматической экспроприации, или, как чаще говорят в более простых, но менее точных выражениях, закона концентрации. Первая основывается на особой концепции обмена и стоимости, и ее можно было бы назвать, пользуясь терминологией Огюста Конта, статической; вторая – на особой концепции экономической эволюции, и ее можно было бы назвать динамической».
     Жид Ш. История экономических учений : пер. с фр. / Ш. Жид, Ш. Рист ; [предисл. Я. И. Кузьминова]. – Москва : Экономика, 1995. – С. 351–352.

Михайло Іванович Туган-Барановський (1865–1919) – український економіст,
публіцист і громадський діяч

«В лице Маркса мы имеем перед собою удивительно законченную и цельную фигуру, как бы всю вылитую из бронзы. Что-то мощное, непоколебимое и безгранично самоуверенное, но в то же время угловатое, жесткое, резкое сквозит во всякой черте его характерного нравственного облика. Видно, что перед вами человек, привыкший царить над умами людей и не допускающий ни минуты сомнения в своем праве на это. Его портрет несколько напоминает изображение Юпитера Олимпийца. И действительно, таким олимпийцем, повелителем неба, держащим в своих руках громоносные стрелы, должен был казаться Маркс своим многочисленным ученикам и последователям. В своем собственном царстве он был не конституционным монархом, но самодержавным владыкой. Его умственное руководительство превращалось в железную диктатуру, которой должен был подчиняться каждый, поддерживавший с ним духовное общение».
     Туган-Барановский М. И. Экономические очерки / М. И. Туган-Барановский. – Москва : РОССПЭН, 1998. – C. 237–238.

«…мы можем свести теорию развития капиталистического строя, разработанную Марксом и, отчасти, Энгельсом, к следующим положениям:

1) Рост капиталистического производства непосредственно вызывает уничтожение мелкого самостоятельного производства. Прежние мелкие самостоятельные производители становятся наемными рабочими капиталистов и пополняют собой ряды пролетариата.

2) Соответственно этому производство принимает все более общественный характер и все ярче выступает наружу несовместимость общественного производства с капиталистическим присвоением.

3) В среде капиталистического производства происходит аккумуляция и централизация средств производства. Общественное богатство все более сосредоточивается в руках сокращающейся кучки капиталистов-магнатов.

4) Периодические промышленные кризисы с возрастающей силой приводят в расстройство капиталистическое хозяйство. В кризисах обнаруживается неспособность капитализма руководить общественным процессом производства и неизбежность крушения капитализма.

5) Параллельно росту общественного богатства растет, при капиталистическом способе производства, и нищета рабочего класса. Капиталистический способ производства порождает избыточное население, принимающее различные формы. Промышленная резервная армия является условием существования капиталистического производства.

6) Увеличение нищеты и страданий численно все возрастающего пролетариата сопровождается ростом организации рабочего класса под влиянием условий самого капиталистического производства.

7) Таким образом, капитализм, с одной стороны, становится тормозом дальнейшего развития производительных общественных сил; с другой же стороны, капитализм организует и общественный класс, непосредственно заинтересованный в превращении капиталистического хозяйства в социалистическое».
     Туган-Барановский М. И. Экономические очерки. – C. 266–267.

Людвіг фон Мізес (1881–1973) – австрійський економіст,
засновник неоавстрійської школи економіки

«Разрабатывая свою доктрину идеологии, Маркс целился исключительно в экономическую науку и социальную философию утилитаризма. Его единственным намерением было разрушить репутацию экономических учений, которые он не смог опровергнуть средствами логики и умозаключений. Он придал своей теории форму всеобщего закона, действительного для всей исторической эпохи общественных классов, потому что утверждение, которое приложимо лишь к единичному историческому факту, не может рассматриваться в качестве закона. По тем же причинам он не ограничил сферу ее действительности только рамками экономической мысли, но включил сюда все отрасли знания».
     Мизес Л. фон. Человеческая деятельность. Трактат по экономической теории  : пер. с англ. / Л. фон Мизес. – Челябинск : Социум, 2005. – С. 76–77.

Йозеф А. Шумпетер (1883–1950) – австрійський та американський економіст,
історик економічної думки

«Не имеет смысла читать избранные отрывки из произведений Маркса или только первый том «Капитала». Экономист, желающий изучить творчество Маркса, должен примириться с мыслью о необходимости внимательно прочесть все три тома «Капитала» и все три тома «Теорий прибавочной стоимости». Кроме того, не имеет смысла приниматься за труды Маркса без подготовки. Он сложный автор, а кроме того, особенности его научного аппарата не позволяют понять его труды без достаточного знания экономической теории той эпохи, в частности Рикардо, и экономической теории вообще. Эти моменты тем более важно учесть, что необходимость такой работы не лежит на поверхности. Вновь призываю читателя быть настороже, чтобы его не ввели в заблуждение следы гегелевской терминологии. Далее мы покажем, что Маркс не допустил влияния гегелевской философии на свой анализ, но иногда он использовал термины в специфически гегелевском значении, и читатель, воспринимающий эти термины в их обычном значении, упустит смысл высказываний Маркса. И наконец, читатель, стремящийся не только к получению первоначальных знаний, но и к достижению иных целей, должен, конечно, научиться отличать факты и логически корректную аргументацию от идеологических миражей. Маркс сам нам в этом поможет: иногда, отчасти осознавая свое идеологическое заблуждение и все же защищая свою идеологию, его язвительная риторика достигает высшей точки, и это обычно происходит там, где допускается ошибочная аргументация».
     Шумпетер Й. А. История экономического анализа : в 3 т. / Йозеф А. Шумпетер ; пер. с англ. под ред. В. С. Автономова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2004. – Т. 2. – С. 514–515. – (Библиотека "Экономической школы" ; вып. 33).

Огюст Корню (1888–1981) – французький філософ і історик

«Взгляд на промышленность как на главный фактор образования человека в процессе преобразования природы и, следовательно, как на движущую силу истории позволил Марксу связать диалектический материализм с историческим; тем самым он окончательно преодолевает идеалистическую философию и диалектику Гегеля.

Объединяя историю человека и историю природы, Маркс делает первый шаг к общему пониманию роли производства в историческом развитии. Тем самым диалектический материализм как объяснение формы движения природы и отношений человека к природе дополняется и подтверждается историческим материализмом, который в своих основных чертах уже был сформулирован Марксом. В это время Маркс уже отчетливо видит, что производство определяет развитие общественных отношений, что следствием этого развития в условиях капитализма является образование противоположных классов и что классовая борьба есть движущая сила истории».
     Корню О. Карл Маркс и Фридрих Энгельс: жизнь и деятельность : в 2 т. / О. Корню ; пер. с нем. – Москва : Изд-во иностр. лит., 1961. – Т. 2. – С. 232–233.

Вальтер Ойкен (1891–1950) – німецький економіст

«Отторжение частной собственности на средства производства от рабочих является для Маркса главным обстоятельством, которое позднее преодолевается в результате неизбежного развития в эпоху кооперирования и совместного владения произведенными средствами производства, то есть только тогда, когда рабочие вновь будут связаны со средствами производства.

Маркс перенес центр тяжести необходимой самой по себе критики не туда, куда следовало бы. Решающим было не то обстоятельство, что машина не принадлежит рабочему, а то, что покупатели труда, которым принадлежали машины, предъявляли спрос в рамках монополистических форм рынка. Конечно, развитие собственности на средства производства являлось предпосылкой возникновения нового социального вопроса. Но характер последнего определялся формами рынка рабочей силы. Из-за монополистической или частично монополистической позиции предъявляющих спрос предпринимателей рабочий получал в качестве заработной платы отнюдь не предельный продукт своего труда. Бедственное положение рабочих, которое Маркс изобразил убедительно и верно, было объяснено им неправильно. Маркс, проводя анализ, допускает промах в решающем пункте своей системы, а именно тогда, когда он проигнорировал формы рынка. В той же малой степени, в какой отторжение труда от собственности на средства производства породило в XIX в. социальный вопрос, оно могло быть преодолено путем создания коллективной собственности на средства производства. То, что бедственное положение индустриальных рабочих того времени объяснялось не так, как считали Маркс и его последователи, подтверждается дальнейшим ходом развития».
     Ойкен В. Основные принципы экономической политики / Вальтер Ойкен ; пер. с нем. Л. А. Козлова, Ю. И. Куколева ; общ. ред. Л. И. Цедилина и К. Херманн-Пиллата ; вступ. ст. О. Р. Лациса. – Москва : Прогресс : Универс, 1995. – С. 100–101.

Фредерік Чарльз Коплстон (1907–1994) – англійський філософ

«Можно спорить, справедлив ли Маркс к Гегелю. Но в любом случае он противопоставляет первичности идеи первичность чувственной реальности. И он утверждает, что основной формой человеческой деятельности является не мышление, а ручной труд, в котором человек отчуждает себя в объективном продукте своего труда, продукте, который в обществе, устроенном как сейчас, не принадлежит производителю. Это отчуждение не может быть преодолено процессом мышления, в котором идея частной собственности рассматривается в качестве момента диалектического движения к высшей идее. Оно может быть преодолено только социальной революцией, упраздняющей частную собственность и вызывающей переход к коммунизму. Диалектическое движение – это не движение мысли о реальности, но движение самой реальности, исторический процесс. И отрицание отрицания (упразднение частной собственности) подразумевает позитивное возникновение новой исторической ситуации, в которой действительно, а не только в мысли преодолено самоотчуждение человека».

     Коплстон Ф. Ч. От Фихте до Ницше : пер. с англ. / Ф.Ч. Коплстон. – Москва : Республика, 2004. – С. 350–351.

Джон Кеннет Гелбрейт (1908–2006) – американський економіст

«В середине прошлого столетия он сделал вопрос о власти предметом экономической науки, и сделал это с такою страстностью, с которой многие не могут смириться по сию пору. Он отверг представление о капитализме как системе конкурирующих между собой и потому пассивных частных фирм, считая такое представление вульгарной апологетикой. В производстве господствуют те, кто контролирует и поставляет капитал. Власть владельцев капитала на предприятии безгранична. Цены и заработная плата устанавливаются в соответствии с их коллективными интересами. Владельцы капитала господствуют в обществе и определяют его моральный облик. Они контролируют также государство, которое превращается в исполнительный комитет, подчиненный воле и интересам капиталистического класса. Не может быть речи о том, что власть связана с каким-либо другим фактором производства. На данной стадии исторического развития она совершенно явно и полностью принадлежит капиталу.

Представители классической традиции экономической мысли в конце концов пришли к согласию с Марксом. Концепция конкурентного рынка отступила на задний план; сегодня ее можно найти в экономических учебниках только в порядке иллюстрации исключительного случая. Считается общепринятым, что частное предприятие обладает контролем над ценами и объемом продукции, то есть властью, которая вытекает из ее положения как единственного продавца (или монополии), из наличия нескольких продавцов (или олигополии), или же связано с какой-либо специфической особенностью продукции данного предприятия или оказываемых им услуг, особенностью, обеспечивающей ему надежную защиту от конкуренции. Только профессиональные защитники системы свободного предпринимательства, занимающиеся этим скудно оплачиваемым ремеслом, продолжают доказывать, что законы конкуренции действуют, хотя именно с этой точки зрения их клиенты наиболее уязвимы».
     Гэлбрейт Дж. К. Новое индустриальное общество. Избранное : [пер. с англ.] / Джон Кеннет Гэлбрейт ; [под науч. ред. И. В. Филатова]. – Москва : ЭКСМО, 2008. – С. 65–66.

Мартін Бронфенбреннер (1914–1997) – американський економіст

«Американський економіст Мартин Бронфенбреннер в доповіді на сесії Американської економічної асоціації, присвяченій 100-річчю виходу "Капіталу", відзначив дев'ять важливих відкриттів Маркса, які до 30-х років ігнорували економісти і потім були вимушені "відкрити" їх заново. Ось який перелік відкриттів Маркса наводить Бронфенбреннер: 1) поділ економіки на "інвестиційний" і "споживчий" сектори; 2) відкриття ще до Л.Вальраса теорії загальної ринкової рівноваги; 3) розробка до Кейнса теорії рівноваги при неповній зайнятості; 4) розробка до Кейнса питання про перевагу ліквідності та кредитно-грошової теорії відсотка; 5) Маркс передбачив теорії інституціоналістів і структуралістів від Веблена і Ейра до Леонтьева і Ченері, показав важливу роль техніко-виробничих відносин; 6) сучасна теорія циклу своїм існуванням цілком зобов'язана Марксовій економії; 7) в аналізі кон'юнктурних коливань і недосконалої конкуренції Маркс зробив відкриття, які послужили основою для нових здобутків через багато років після його смерті; 8) Маркс поєднував в своїй теорії статичний і динамічний підходи, і економісти дотепер ще не піднялися до Марксового рівня; 9) Маркс поєднав теорію і практику, економіку та інші соціальні науки, він є найвизначнішим прикладом наукової багатогранності, і ніхто з економістів, включаючи Кейнса і Шумпетера, його в цьому не перевершив».

     Мочерний С. В. Методологія економічного дослідження : монографія / С. В. Мочерний. – Львів : Свiт, 2001. – С. 323–324.

Пол Ентоні Самуельсон (1915–2009) та Вільям Даубні «Білл» Нордгауз (нар. 1941 р.) – американські економісти

«У центрі економічної концепції Маркса була теорія трудової вартості. Маркс уважав, що тільки праця створює вартість товару. При цьому у вартість входить як жива, так і вже уречевлена праця, втілена у будовах, спорудах та техніці, що їх використовують під час виробництва. Він усвідомлював, що при конкурентному капіталізмі ринкові ціни не обов'язково дорівнюють трудовій діяльності, бо капіталісти отримують надлишок над затратами праці – додаткову вартість. Під додатковою вартістю Маркс розумів різницю між виторгом від продажу та всіма затратами праці. Ця різниця виникає тому, що робітників змушують продавати робочу силу капіталістам, які оплачують робітникам тільки частину їхнього продукту.

У простому випадку, де не використовують техніку, норма додаткової вартості (яку Маркс називав нормою експлуатації) – це просто співвідношення прибутку до заробітної плати.

Дехто з тих, хто знає поняття сучасної економіки, міг би запитати: «Що отримуємо, якщо дивитися на капіталістичну економіку очима Маркса?» Глибокий аналіз свідчить, що теорія цін Маркса мало чим відрізняється від теорії трудової вартості, розробленої Рікардо півстоліття раніше. Замість того Маркс прагнув розкрити природу прибутку. Він по суті намагався довести, що прибутки – частина продукції, вироблена робітниками, але привласнена капіталістами, – і зводиться до «незаробленого доходу»».

     Семюелсон П. А. Мікроекономіка : пер. з англ. за ред. С. Панчишина / П. А. Семюелсон, В. Д. Нордгауз. – Київ : Основи, 1998. – С. 516.

Стенлі Фішер (нар. 1943 р.), Рудигер Дорнбуш (1942–2002)
та Річард Шмалензі (нар. 1944 р.) – американські економісти

«Маркс утверждал, что полученная капиталистами прибыль является результатом эксплуатации рабочих, а не наградой за нововведения и не рентой за использование оборудования, которым они владеют. Причина этого в том, что сами машины обязаны своим существованием труду, затраченному на их изготовление, труду, затраченному на изготовление машин, использованных при их изготовлении, и т.д. Отсюда Маркс делал вывод, что не капиталисты, а рабочие должны получать прибыли. Современные экономисты сходятся во мнении, что очень мало в теории Маркса (а также Смита и Рикардо) действительно построено на трудовой теории стоимости и что Маркс мог легко сделать большинство своих выводов, вовсе не полагаясь на нее.

Приверженность Маркса трудовой теории стоимости создала трудности для функционирования советской экономики. Плановые органы не желали включать в издержки производства различных товаров плату за капитал, израсходованный в их производстве. Использование в ценообразовании одной лишь величины затраченного в производстве труда привело к систематической недооценке стоимости товаров, производство которых является капиталоемким. Поскольку со временем стало очевидным, что исключение из цены товара платы за использование капитала ведет к искажениям в ценообразовании и производстве, были найдены пути, позволяющие обходить это запрещение.

Чем же теория стоимости, которую мы уже изучили в этой книге, отличается от трудовой теории стоимости? Современные экономисты считают, что цены товаров зависят от спроса и предложения, а не только от издержек производства. Кроме того, в совокупные издержки производства мы включаем альтернативные издержки всех использованных в производстве факторов, в том числе капитал».

     Фишер С. Экономика : пер. с англ. / С. Фишер, Р. Дорнбуш, Р. Шмалензи. – Москва : Дело, 2002. – С. 755.

Твори

• Gesamtausgabe (MEGA). Abt. 1–4 / Karl Marx, Friedrich Engels. – Berlin : Dietz, 1975–
  Шифр зберігання книги: 3И(Нім) M36
• Сочинения : в 50 т. / К. Маркс, Ф. Энгельс. – 2-е изд. – Москва : Политиздат, 1955–1981.
  Шифр зберігання книги: 3К М27
• Твори : в 50 т. / К. Маркс, Ф. Енгельс. – Київ : Політвидав України, 1958–1985.
  Шифр зберігання книги: 3К М27
• З ранніх творів : пер. з рос. вид. / К. Маркс, Ф. Енгельс. – Київ : Політвидав України, 1973. – 643 с.
  Шифр зберігання книги: 3К З-11
• Капітал : Критика політичної економії = Das Kapital : [в 3 т.]. Т. 1, кн. 1. Процес виробництва капіталу ; Т. 2, кн. 2. Процес обігу капіталу ; Т. 3, кн. 3. Процес капіталістичного виробництва, взятий в цілому / Карл Маркс. – Київ : Політвидав України, 1982. – 932 с.
  Шифр зберігання книги: 3К М27
• Капітал. Критика політичної економії : [уривки] / К. Маркс // Історія економічних учень : хрестоматія : навч. посіб. / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка ; за ред. В. Д. Базилевича ; [уклад.: В. Д. Базилевич, Н. І. Гражевська, А. О. Маслов та ін.]. – Київ : Знання, 2011. – С. 351–379.
  Шифр зберігання книги: 330.8 І-90
• Теории прибавочной стоимости : IV т. "Капитала" / К. Маркс. – Москва : Политиздат, 1978. – Ч. 1. – 476 с. ; Ч. 2. – 703 с. ; Ч. 3. – 674 с.
  Шифр зберігання книги: 3К Т33
• Манифест Коммунистической партии ; Экономические рукописи 1857–1859 годов ; К критике политической экономии ; Капитал. Критика политической экономии. Том первый ; Капитал. Критика политической экономии. Том второй ; Капитал. Критика политической экономии. Том третий ; Теории прибавочной стоимости (IV том "Капитала") ; Критика Готской программы : [извлечения] / Карл Маркс // Мировая экономическая мысль. Сквозь призму веков : в 5 т. / Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова ; [сопред. редкол. Г. Г. Фетисов, А. Г. Худокормов]. – Москва : Мысль, 2005. – Т. 2. – С. 445–583.
  Шифр зберігання книги: 330.8 М64
• Экономические рукописи, 1857–1861 гг. : первоначальный вариант "Капитала" : в 2 ч. / К. Маркс. – Москва : Политиздат, 1980. – Ч. 1. – 564 с. ; Ч. 2. – 619 с.
  Шифр зберігання книги: 3К Э40

Література

• Энциклопедический словарь / под ред. К. К. Арсеньева, Ф. Ф. Петрушевского. – Санкт-Петербург : Брокгауз и Ефрон, 1896. – Т. 18а (полутом 36). – С. 662–667.
  Шифр зберігання книги: 030 Э68
• Економічна енциклопедія : у 3 т. – Київ : Академія ; Тернопіль : Акад. нар. госп-ва, 2000. – Т. 2. – С. 257–261.
  Шифр зберігання книги: 330 Е40
• Юридична енциклопедія : в 6 т. / редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова) [та ін.]. – Київ : Укр. енцикл., 2001. – Т. 3. – С. 584–585.
  Шифр зберігання книги: 34 Ю70
• Encyclopedia Britannica [Electronic resource]. – Electronic text data. – Mode of access: https://www.britannica.com/biography/Karl-Marx. – Title from the screen. – Date of request: 11.01.2017.
• Автономов В. С. Модель человека в экономической науке / В. С. Автономов. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 1998. – Гл. 2.3 : Концепция человека в «Капитале» Карла Маркса. – С. 79–83. – (Этическая экономия. Исследования по этике, культуре и философии хозяйства ; вып. 2).
  Шифр зберігання книги: 330.1 А22
• Арон Р. Карл Маркс / Реймон Арон // Етапи розвитку соціологічної думки / Реймон Арон ; пер. с фр. Григорія Філіпчука ; [наук. ред. Олексій Шевченко]. – Київ : Юнiверс, 2004. – С. 151–232.
  Шифр зберігання книги: 301 А84
• Афанасьев В. С. Первые системы политической экономии : (Метод экономической двойственности) : учеб. пособие / В. С. Афанасьев ; Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова, Экон. фак. – Москва : ИНФРА-М, 2005. – Гл. 9 : К. Маркс о системообразующей роли учения о двойственном характере труда. – С. 206–303. – (Учебники экономического факультета МГУ им. М. В. Ломоносова).
  Шифр зберігання книги: 330.1 А94
• Аттали Ж. Карл Маркс: мировой дух : [пер.с фр.] / Жак Аттали. – Москва : Молодая гвардия, 2008. – 405 с. – (Жизнь замечательных людей : ЖЗЛ : сер. биогр. : осн. в 1890 г. ; вып. 1308 (1108)).
  Шифр зберігання книги в НБУВ: В301469/1308 (1108)
• Базилевич В. Д. Інтелектуальна власність. Креативи метафізичного пошуку / В. Д. Базилевич, В. В. Ільїн. – Київ : Знання, 2008. – Ч. 2, розд. 5.8 : Марксизм: подолання відчуження через заперечення приватної власності. – С. 286–298. – (Київському національному університету ім. Т. Шевченка – 175 років).
  Шифр зберігання книги: 330.3 Б17
• Базилевич В. Д. Философия экономики. История : [монография] / В. Базилевич, В. Ильин ; Киев. нац. ун-т им. Тараса Шевченко. – Киев : Знання ; Москва : Рыбари, 2011. – Разд. 11.8 : Философия экономики марксизма: достижения и просчеты. – С. 514–521.
  Шифр зберігання книги: 330.8 Б17
• Байрачный К. А. Карл Маркс и XXI век. Преодоление противоречий между трудом и капиталом / К. А. Байрачный // Гуманітарний часопис. – 2012. – № 1. – С. 5–15. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gumc_2012_1_3. – Дата звернення: 11.01.2017.
  Шифр зберігання журналу в НБУВ: Ж72856
• Бергман Е. Э. Исторический очерк теорий экономических кризисов / Е. Э. Бергман. – Изд. 2-е. – Москва : ЛЕНАНД, 2015. – VI, 430 с. – (Классика политэкономической мысли). – С. 339–363: о Марксе.
  Шифр зберігання книги: 330.8 Б48
• Бетелл Т. Собственность и процветание / Том Бетелл ; [пер. с англ. Б. Пинскера ; науч. ред. А. Куряев]. – Москва : Ирисэн, 2008. – Гл. 8 : Милль, Маркс и Маршалл. – С. 157–162.
  Шифр зберігання книги: 330.8 Б54
• Бём-Баверк О. Критика теории Маркса : пер. с нем. / О. Бём-Баверк ; ред. В. Н. Поздняков. – Челябинск : Социум, 2002. – 283 с.
  Шифр зберігання книги: 330.8 Б45
• Блауг М. Маркс Карл Генрих / М. Блауг // 100 великих экономистов до Кейнса / М. Блауг ; пер. с англ. под ред. А. А. Фофонова. – Санкт-Петербург : Экон. школа, 2005. – С. 200–204.
  Шифр зберігання книги в НБУ ім. Ярослава Мудрого: Б343468
• Блауг М. Економічна теорія в ретроспективі : пер. з англ. / М. Блауг. – Київ : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001. – Розд. 7 : Марксова економічна наука. – С. 214–269.
  Шифр зберігання книги: 330.8 Б68
• Бондарь Д. О. Теория денег К. Маркса и институциональная теория денег [Електронний ресурс] / Д. О. Бондарь // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія : Економічна. – 2014. – № 3. – С. 13–22. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npdntu_ekon_2014_3_4. – Дата звернення: 02.06.2017.
• Видатні фінансисти та сучасна практика : енциклопедичний довідник / [голов. ред. В. В. Фещенко]. – Київ : Укр. агентство фін. розвитку, 2011. – Розд. 1.5 : Карл Маркс – філософ, революціонер та дослідник капіталу. – С. 34–45. – (Фінансові операції. Бібліотека фахівця).
  Шифр зберігання книги: 336 В42
• Виноградская П. С. Женни Маркс (фон Вестфален) : документальная повесть / П. С. Виноградская. – 7-е изд. – Москва : Мысль, 1987. – 270 с.
  Шифр зберігання книги: 3К 1 В49
• Вознесенский А. А. Значение, придававшееся Марксом разделению труда на конкретный и абстрактный ; Ссылки на Маркса / А. А. Вознесенский // Избранные экономические сочинения (1923–1941 гг.) / А. А. Вознесенский. – Москва : Наука, 1985. – С. 201–202, 216–219.
  Шифр зберігання книги: 330.8 В64
• Воспоминания о К. Марксе и Ф. Энгельсе. – 2-е испр. и доп. изд. – Москва : Политиздат, 1983. – Ч. 1. – 299 с. ; Ч. 2. – 185 с.
  Шифр зберігання книги: 3К В77
• Всемирная история экономической мысли : в 6 т. / Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова. – Москва : Мысль, 1988. – Т. 2, ч. 3 : Создание К. Марксом и Ф. Энгельсом пролетарской политической экономии. – С. 328–538.
  Шифр зберігання книги в НБУВ: ВЗ35141/2
• Гальчинский А. С. К. Маркс и развитие экономической мысли Запада / А. С. Гальчинский. – Москва : Экономика, 1990. – 197 с.
  Шифр зберігання книги: 330.8 Г17
• Гальчинский А. Маркс и современный мир : Гуманистическая доминанта / Анатолий Гальчинский ; [гл. ред. С. Головко]. – Киев : Лыбидь, 2015. – 328 с.
  Шифр зберігання книги: 1Ф Г17
• Гальчинский А. С. Методологические проблемы денежных отношений в трудах К. Маркса / А. С. Гальчинский ; ред. Ю. Н. Пахомов. – Киев : Вища шк., 1979. – 175 с.
  Шифр зберігання книги: 3К Г17
• Гальчинский А. Переосмысление Маркса – актуальность для Украины в современном контексте / А. Гальчинский // Фондовый рынок. – 2013. – № 8. – С. 2–7.
  Місце зберігання журналу: Бібліотека КНЕУ
• Гемков Г. "Мы прожили не напрасно..." : биография К. Маркса и Ф. Энгельса : пер. с нем. / Г. Гемков. – Москва : Политиздат, 1986. – 336 с.
  Шифр зберігання книги: 3К Г33
• Гончаров В. Актуальность "Капитала" К. Маркса в XXI веке / Вадим Гончаров // Проблемы теории и практики управления. – 2012. – № 4. – С. 113–126 ; № 7–8. – С. 180–190 ; № 9–10. – С. 179–190.
  Місце зберігання журналу: Бібліотека КНЕУ
• Гордеев Г. С. Теория земельной ренты Рикардо: введение в изучение теории земельной ренты Карла Маркса / Г. С. Гордеев ; ред. С. Б. Членов. – Краснодар : Буревестник, 1924. – 104 с.
  Шифр зберігання книги в НІБ України: 330.13 Г68
• Гордіца К. А. Критика теорії цінності К. Маркса українськими економістами кінця ХІХ – початку ХХ ст. / К. А. Гордіца // Історія народного господарства та економічної думки України : зб. наук. пр. / ДУ "Ін-т екон. та прогнозування" НАНУ ; [відп. ред. Т. І. Дерев’янкін]. – Київ, 2007. – Вип. 39–40. – С. 242–255.
  Шифр зберігання книги: 338 І-90
• Грабовський С. Актуальний Маркс : Щодо публікації невідомої і прихованої радянськими ідеологами роботи основоположника марксизму / С. Грабовський // Сучасність : політика, історія, література, наука, мистецтво, суспільне життя / Український інститут національної пам’яті. – 2008. – № 3/4. – С. 26–31.
  Шифр зберігання журналу в Науковій бібліотеці ім. М. Максимовича: 05 Суча
• Гриффен Л. А. «Капитал» и капитализм / Л. А. Гриффен. – Киев : [ЭЛМА], 2003. – 144 с.
  Шифр зберігання книги в НБУ ім. Ярослава Мудрого: А626168
• Єрмоленко В. А. Теорія Карла Маркса в контексті ХХІ ст. / В. А. Єрмоленко // Європейський вектор економічного розвитку. – 2012. – № 2 (13). – С. 62–65.
  Шифр зберігання журналу в НБУВ: Ж73230
• Єфремов В. Трудова діяльність людини як об'єкт дослідження марксизмом та фізичною економікою / В. Єфремов // Україна: аспекти праці. – 2014. – № 2. – С. 46–51. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uap_2014_2_10. – Дата звернення: 02.06.2017.
  Місце зберігання журналу: Бібліотека КНЕУ
• Жид Ш. История экономических учений : пер. с фр. / Ш. Жид, Ш. Рист ; [предисл. Я. И. Кузьминова]. – Москва : Экономика, 1995. – Кн. 4, гл. 3 : Марксизм. – С. 351–373. – (Экономическое наследие).
  Шифр зберігання книги: 330.8 Ж69
• Зибер Н. И. Давид Рикардо и Карл Маркс в их общественно-экономических исследованиях / Н. И. Зибер // Избранные экономические произведения : в 2 т. / Н. И. Зибер. – Москва : Соцэкгиз, 1959. – Т. 1. – С. 167–271.
  Шифр зберігання книги: 330.8 З-59
• Злотников А. Г. Социология и экономическая мысль : [монография] / А. Г. Злотников ; [наук. ред.: И. В. Котляров]. – Минск : Современное слово, 2002. – Гл. 3.1 : И экономист, и социолог [Карл Маркс]. – С. 52–60.
  Шифр зберігання книги: 301 З-68
• Історія економіки та економічної думки : навч. посіб. / С. В. Степаненко, В. М. Лавриненко, Н. О. Тимочко, С. Б. Погорєлов [та ін.] ; за заг. ред. С. В. Степаненка ; М-во освіти і науки України, ДВНЗ "Київ. нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана". – Київ : КНЕУ, 2010. – С. 250–253.
  Шифр зберігання книги: 330.8 І-90
• Історія економічних учень : підручник : у 2 ч. / за ред. В. Д. Базилевича. – 2-ге вид., випр. – Київ : Знання, 2005. – Ч. 1. – С. 319–359.
  Шифр зберігання книги: 330.8 І-90
• Их простота и человечность : письма и документы К. Маркса и Ф. Энгельса и воспоминания о них. – 6-е изд. – Москва : Политиздат, 1984. – 367 с.
  Шифр зберігання книги: 3К И95
• Карл Маркc : біографія / авт. кол.: П. М. Федосєєв (голова), І. О. Бах, Л. І. Гольман [та ін.]. – Київ : Політвидав України, 1975. – 720 с.
  Шифр зберігання книги: 3К М27
• Карл Маркс : даты жизни и деятельности, 1818–1883 / под ред. В. В. Адоратского. – Изд. 2-е. – Москва : URSS : Либроком, 2012. – 447 с. – (Маркс, Энгельс – творцы научного социализма).
  Шифр зберігання книги: 1Ф М27
• Карл Маркс, Фридрих Энгельс : собрание фотографий : альбом-каталог. – Москва : Плакат, 1976. – 284 с.
  Шифр зберігання книги: 3К М27
• Каутский К. Экономическое учение Карла Маркса / К. Каутский. – Москва : Госполитиздат, 1956. – 232 с.
  Шифр зберігання книги: 3К К30
• Корнаи Я. Размышления о капитализме / Янош Корнаи ; пер. с венг. Оксаны Якименко ; под науч. ред. Данилы Раскова. – Москва : Изд-во Ин-та Гайдара, 2012. – Ч. 4 : Маркс глазами восточноевропейского интеллектуала. – С. 301–327.
  Шифр зберігання книги: 330.3 К67
• Корню О. Карл Маркс и Фридрих Энгельс. Жизнь и деятельность : пер. з фр. / О. Корню ; под общ. ред. Н. И. Лапина. – 2-е доп. изд. – Москва : Прогресс, 1976 – Т. 1. – 591 с.
  Шифр зберігання книги: 3К К67
• Корню О. Карл Маркс и Фридрих Энгельс. Жизнь и деятельность: пер. с нем. / О. Корню. – Москва : Изд-во иностр. лит., 1961. – Т. 2. – 427 с.
  Шифр зберігання книги: 3К К67
• Котов Ж. В. Логика развития мысли молодого Маркса в процессе выработки историко-материалистического воззрения. Проблема соотношения политики и экономики в работах К. Маркса 1835–1844 гг. : монография / Ж. В. Котов ; Приднепр. гос. акад. стр-ва и архитектуры. – Днепропетровск : ПГАСА, 2010. – 162 с.
  Шифр зберігання книги в НБУВ: ВА729032
• Краус Н. М. Історія економіки та економічної думки: структурно-логічні схеми, таблиці, малюнки : навч. посіб. / Н. М. Краус ; М-во освіти і науки України, ВНЗ Укоопспілки "Полтав. ун-т економіки і торгівлі". – Київ : Центр учб. літ., 2014. – Модуль 1, тема 4.8 : Марксистська економічна теорія. Основні проблеми «Капіталу» К. Маркса. – С. 174–188.
  Шифр зберігання книги: 330.8 К78
• Кривенко К. Т. Теорія вартості і мінової вартості : монографія / К. Т. Кривенко. – Київ : КНЕУ, 2004. – Розд. 3.1.1 : Класична теорія вартості та її розвиток К. Марксом. – С. 63–71. – (До 100-річчя Київського національного економічного університету).
  Шифр зберігання книги: 330.1 К82
• Кузьмін О. Є. Досягнення і проблеми еволюційної економіки : монографія / О. Є. Кузьмін, Ю. І. Сидоров, В. В. Козик ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Нац. ун-т "Львівська політехніка". – Львів : Вид-во Львів. політехніки, 2011. – Гл. 1.1.2 : Марксизм і економіка. – С. 22–25.
  Шифр зберігання книги: 330.1 К89
• Курц Х. Д. Капитал, распределение, эффективный спрос : пер. с англ. / Х. Д. Курц. – Москва : Аудит : ЮНИТИ, 1998. – Ч. 2, гл. 7.2.2 : Карл Маркс: «выделения» производства и потребления. – С. 184–187.
  Шифр зберігання книги: 330.1 К93
• Леонтьев В. Экономические эссе. Теории, исследования, факты и политика : пер. с англ. / Василий Леонтьев. – Москва : Политиздат, 1990. – 415 с. – Из содерж.: Современное значение экономической теории К. Маркса. – С. 99–111.
  Шифр зберігання книги: 330.8 Л47
• Лонге Р.-Ж. Карл Маркс – мой прадед : пер. с фр. / Робер-Жан Лонге ; предисл. И. А. Бах. – Москва : Прогресс, 1983. – 248 с.
  Шифр зберігання книги в НБУ ім. Ярослава Мудрого: А368495
• Майбурд Е. М. Введение в историю экономической мысли : От пророков до профессоров / Е. М. Майбурд. – 2-е изд., испр. и доп. – Москва : Дело, 2000. – Гл. 19 : Из ниоткуда в никуда, далее везде [о Карле Марксе]. – С. 269–307.
  Шифр зберігання книги: 330.8 М14
• Мареев С. К. Маркс о природе экономических кризисов / С. К. Мареев // Свободная мысль : международ. обществ. журнал. – 2009. – № 4 (1599). – С. 155–168.
  Шифр зберігання журналу в Науковій бібліотеці ім. М. Максимовича: 05 Своб
• Меринг Ф. Карл Маркс : История его жизни / Ф. Меринг. – 2-е изд. – Москва : Политиздат, 1990. – 559 с.
  Шифр зберігання книги: 3К М52
• Моска Г. История политических доктрин / Гаэтано Моска ; [пер. с итал. Е. И. Темнова]. – Москва : Мысль, 2012. – Гл. 17, [разд.] 37 : Карл Маркс, «Капитал» и исторический материализм. – С. 261–275.
  Шифр зберігання книги: 1Ф М82
• Леоненко П. М. Маркс Карл Генріх / П. М. Леоненко // Фінанси. Бюджет. Податки : національна та міжнародна термінологія : у 3 т. / Ін-т світ. економіки і міжнар. відносин НАН України, Держ. навч.-наук. установа «Акад. фін. упр.» ; за ред. Т. І. Єфименко. – Київ, 2010. – Т. 1. – С. 305–311.
  Шифр зберігання книги: 336 Ф59
• Негиши Т. История экономической теории / Такаши Негиши ; пер. с англ. под ред. Л. Л. Любимова, В. С. Автономова. – Москва : Аспект Пресс, 1995. – Гл. 1.5 : Экономическая теория Маркса. – С. 37–41.
  Шифр зберігання книги: 330.8 Н41
• Нисбет Р. Прогресс: история идеи / Роберт Нисбет ; пер. с англ. [под ред. Ю. Кузнецова и Гр. Сапова]. – Москва : ИРИСЭН, 2007. – Ч. 2, гл. 7.5 : Карл Маркс. – С. 392–405. – (Серия "Социология").
  Шифр зберігання книги: 301 Н69
• Орлов А. От трудовой теории стоимости Маркса к новой экономической концепции, или о природной основе законов экономики / А. Орлов // Общество и экономика. – 2012. – № 3–4. – С. 101–116.
  Місце зберігання журналу: Бібліотека КНЕУ
• Певзнер Я. А. Экономическое учение Карла Маркса перед судом двадцатого столетия / Я. А. Певзнер ; Ин-т мировой экономики и междунар. отношений РАН ; отв. ред. В. Я. Росин. – Москва, 1996. – 161 с.
  Шифр зберігання книги в НБУ ім. Ярослава Мудрого: В48587
• Пикетти Т. Капитал в XXI веке = Le Capital au XXIe siecle / Томас Пикетти ; [науч. ред. А. Володин ; пер. А. Дунаев]. – Москва : Ад Маргинем Пресс, [2015]. – 591 с. – Из содерж.: Маркс: принципы бесконечного накопления. – С. 25–29.
  Шифр зберігання книги: 330.1 П32
• Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги / Карл Поппер ; пер. з англ. О. Буценко. – Київ : Основи, 1994. – Т. 2 : Спалах пророцтва: Гегель, Маркс та послідовники. – С. 91–228.
  Шифр зберігання книги: 301 П58
• Рассел Б. История западной философии и ее связи с политическими и социальными условиями от Античности до наших дней : [в 3 кн.] / Бертран Рассел ; [науч ред. В. В. Целищев]. – [Изд. 7-е, стереотип.]. – Москва : Академический Проект, 2009. – Кн. 3, ч. 2, гл. 27 : Карл Маркс. – С. 905–914.
  Шифр зберігання книги: 1Ф Р24
• Роббинс Л. История экономической мысли. Лекции в Лондонской школе экономики / Лайонел Роббинс ; пер. с англ. Натальи Автономовой ; под ред. Владимира Автономова. – Москва : Изд-во Ин-та Гайдара, 2013. – 496 с. – С. 319–325: Карл Маркс.
  Шифр зберігання книги: 330.8 Р58
• Розенберг Д. И. Комментарии к "Капиталу" К. Маркса / Д. И. Розенберг ; под ред. Н. А. Цаголова. – Москва : Экономика, 1984. – 720 с.
  Шифр зберігання книги: 3К Р64
• Рьод В. Шлях філософії: XIX–XX століття : посібник / Вольфґанґ Рьод ; пер. з нім. М. Д. Култаєвої, В. І. Кебуладзе, В. М. Терлецького. – Київ : Дух і літера, 2010. – Ч. 3.2 : Карл Маркс. – С. 24–31. – (Сучасна гуманітарна бібліотека : засн. 2001 р.).
  Шифр зберігання книги: 1Ф Р95
• Рябінчук М. В. Дослідження марксової категорії "verkehr" (спілкування) у спорідненості з теорією соціального капіталу [Електронний ресурс] / М. В. Рябінчук // Вісник Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". Філософія. Психологія. Педагогіка. – 2011. – № 3. – С. 65–69. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKPI_fpp_2011_3_12. – Дата звернення: 02.06.2017.
• Саттон Э. Власть доллара / Энтони Саттон ; [сост. и глав. ред.: П. В. Тулаев ; пер. с англ., предисл. Д. М. Карева]. – Москва : Фэри-В, 2003. – Гл. 5 : Манифест Карла Маркса. – С. 51–66.
  Шифр зберігання книги: 339 С21 (Колекція професора Л. Я. Корнійчук)
• Смит Д. Бесплатный обед. Удобоваримые экономические идеи, или Почему не бывает бесплатных обедов : пер. с англ. / Дэвид Смит. – Москва : Олимп-Бизнес, 2004. – Гл. 8 : Глинтвейн по Марксу. – С. 114–125.
  Шифр зберігання книги: 330.1 С50
• Степанова Е. А. Карл Маркс : краткий биогр. очерк / Е. А. Степанова. – 2-е изд. – Москва : Политиздат, 1983. – 286 с.
  Шифр зберігання книги: 3К С79
• Туган-Барановский М. И. Теоретические основы марксизма / М. И. Туган-Барановский. – 3-е изд., стер. – Москва : Едиториал УРСС, 2003. – VI, 218 с.
  Шифр зберігання книги в НБУВ: ВА670768
• Туган-Барановский М. И. Экономические очерки / М. И. Туган-Барановский. – Москва : РОССПЭН, 1998. – Очерк 9.3 : Маркс. – C. 237–279.
  Шифр зберігання книги: 330.8 Т81
• Ущаповський Ю. В. Ідеї інституціоналізму в економічній думці України XIX – початку XX ст. [Електронний ресурс] : монографія / Ю. В. Ущаповський ; Київ. нац. екон. ун-т імені Вадима Гетьмана. – Київ : КНЕУ, 2012. – Розд. 2.4.1 : Економічна теорія марксизму. – С. 82–88. – Див. повний текст в Електронній бібліотеці: http://lib.kneu.edu.ua/ua/e_resours_bibl/elek_bibl_litr/.
  Шифр зберігання книги: 330.8 У96
• Уэрта де Сото Х. Социализм, экономический расчет и предпринимательская функция / Хесус Уэрта де Сото ; [пер. с англ. В. Кошкина ; под ред. А. Куряева]. – Москва : ИРИСЭН ; Челябинск : Социум, 2008. – Гл. 4.3 : Функционирование социализма по Марксу. – С. 201–212. – (Серия "Экономика").
  Шифр зберігання книги: 330.3 У98
• Фесенко А. М. Внесок К. Маркса та Ф. Енгельса у становлення соціологічних знань про працю [Електронний ресурс] / А. М. Фесенко // Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Могили]. Серія : Соціологія. – 2011. – Т. 156, вип. 144. – С. 16–19. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npchdusoc_2011_156_144_5. – Дата звернення: 02.06.2017.
• Хайлбронер Р. Л. Философы от мира сего : Великие экономические мыслители: их жизнь, эпоха и идеи / Роберт Л. Хайлбронер ; пер. с англ. Ильи Файбисовича. – [7-е изд.]. – Москва : КоЛибри, 2008. – Гл. 5 : Неумолимая система Карла Маркса. – С. 171–213.
  Шифр зберігання книги: 330.8 Х15
• Черковец В. К вопросу об основных альтернативах в общей экономической теории (по поводу 140-летия І тома "Капитала" К. Маркса) / В. Черковец // Российский экономический журнал. – 2007. – № 11–12. – С. 74–98.
  Місце зберігання журналу: Бібліотека КНЕУ
• Чистилин Д. К. Самоорганизация мировой экономики : Евразийский аспект : монография / Д. К. Чистилин. – Москва : Экономика, 2004. – Гл. 1.1.2 : Карл Маркс и инстуциональная экономическая теория. – С. 32–36.
  Шифр зберігання книги: 33М Ч-68
• Шпорлюк Р. Комунізм і націоналізм : Карл Маркс проти Фрідріха Ліста : пер. с англ. / Р. Шпорлюк. – Київ : Основи, 1998. – 479 с. – С. 50–144, 314–356.
  Шифр зберігання книги: 1Ф Ш84
• Штамен Т. Маркс / Тео Штамен ; пер. Анатолій Лой // Класики політичної думки від Платона до Макса Вебера : пер. з нім. / ред. Є. Причепій. – Київ : Тандем, 2002. – С. 394–420.
  Шифр зберігання книги: 1Ф К47
• Шумпетер Й. Десять великих экономистов от Маркса до Кейнса / Йозеф Шумпетер ; пер. с англ. Натальи Автономовой при участии И. Осадчей и Н. Розинской ; под науч. ред. Владимира Автономова. – Москва : Изд-во Ин-та Гайдара, 2011. – Гл. 1 : Карл Маркс (1818–1883). – С. 17–116.
  Шифр зберігання книги: 330.8 Ш96
• Шумпетер Й. А. Капитализм, социализм и демократия. Ч. 1. Марксистская доктрина. Ч. 5, гл. 25. Условия, в которых сформировались взгляды Маркса / Йозеф Алоиз Шумпетер // Теория экономического развития. Капитализм, социализм и демократия : [пер. с нем., англ.] / Йозеф Алоиз Шумпетер ; [под науч. ред. В. С. Автономова]. – Москва : ЭКСМО, 2008. – С. 375–438, 714–723. – (Антология экономической мысли / отв. ред. Л. А. Амелёхин).
  Шифр зберігання книги: 330.8 Ш96
• Экономическая теория : пер. с англ. / под ред. Дж. Итуэлла, М. Милгейта, П. Ньюмена ; науч. ред. В. С. Автономов. – Москва : ИНФРА-М, 2004. – 930 с. – (New Palgrave). – С. 233–245, С. 529–541: о Карле Марксе.
  Шифр зберігання книги: 330.1 Э40
• Эмаг В. Экономическое учение Маркса: бессилие и сила / В. Эмаг. – Обнинск : Эндемик, 2001. – 326 с.
  Шифр зберігання книги в НБУВ: ВА629998
• Энгельс Ф. О Карле Марксе : [сборник] / [сост. и авт. предисл. Н. Х. Оболонков]. – Москва : Политиздат, 1990. – 268, [1] с.
  Шифр зберігання книги: 3К Э63
• Ahumada P. The mercantile form of value and its place in Marx’s theory of the commodity / Pablo Ahumada // Cambridge Journal of Economics. – 2012. – Vol. 36, № 4. – P. 843–867.
  Шифр зберігання журналу в НБУ ім. Ярослава Мудрого: Я52 C17
• Heilbroner R. The worldly philosophers: The lives, times and ideas of the great economic thinkers / Robert L. Heilbroner. – 4th ed. – Completely Revised for the 1970`s. – New York, 1972. – 368 p. – P. 131–163: about Karl Marx.
  Шифр зберігання книги в НБУ ім. Ярослава Мудрого: У02 Н466
• Ho P. S. Linking the insights of Smith, Marx, Young and Hirschman on the division of labour: implications for economic integration and uneven development / P. Sai-wing Ho // Cambridge Journal of Economics. – 2016. – Vol. 40, № 3, May. – P. 913–939.
  Шифр зберігання журналу в НБУ ім. Ярослава Мудрого: Я52 C17
• Passarella M. V. Capital’s humpback bridge: ’financialisation’ and the rate of turnover in Marx’s economic theory / Marco Veronese Passarella, Hervé Baron // Cambridge Journal of Economics. – 2015. – Vol. 39, № 5. – P. 1415–1441.
  Шифр зберігання журналу в НБУ ім. Ярослава Мудрого: Я52 C17
• Paulani L. M. Money in contemporary capitalism and the autonomisation of capitalist forms in Marx’s theory / Leda Maria Paulani // Cambridge Journal of Economics. – 2014. – Vol. 38, № 4. – P. 779–795.
  Шифр зберігання журналу в НБУ ім. Ярослава Мудрого: Я52 C17
• Marx/Engels Biography and Archives of Family Members [Electronic recourse] : web-site. – Electronic text data. – Mode of access: https://www.marxists.org/archive/marx/bio/index.htm. – Title from the screen. – Date of request: 11.01.2017.

Фотогалерея

• 

  Режим доступу: https://marxistnkrumaistforum.wordpress.com/karl-marx-the-poverty-of-philosophy/karl-marx-economic-and-philosophic-manuscript-of-1844/. – Дата звернення: 29.06.2017.

• 

  Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Карл_Маркс. – Дата звернення: 29.06.2017.

• 

  Режим доступу: http://en.wikipedia.org/wiki/File:Karl_Marx_Grave.jpg. – Дата звернення: 29.06.2017.

• 

  Режим доступу: https://www.ft.com/content/f5bc9fac-27dd-11e6-8ba3-cdd781d02d89. – Дата звернення: 29.06.2017.

• 

  Режим доступу: https://de.wikipedia.org/wiki/Jenny_Marx. – Дата звернення: 29.06.2017.

• 

  Режим доступу: http://en.wikipedia.org/wiki/File:Marx%2BFamily_and_Engels.jpg. – Дата звернення: 29.06.2017.

• 

  Режим доступу: https://www.german-way.com/notable-people/featured-bios/karl-marx/. – Дата звернення: 29.06.2017.

• 

  Прижизненные издания и публикации произведений К. Маркса и Ф. Энгельса : Произведения 1837–1895 гг. : библиогр. указатель : в 2 ч. – Москва : Книга, 1974. – Ч. 1. – С. 290.

• 

  Прижизненные издания и публикации произведений К. Маркса и Ф. Энгельса. – Ч. 2. – С. 46

• 

  Прижизненные издания и публикации произведений К. Маркса и Ф. Энгельса. – Ч. 1. – С. 43.

• 

  Прижизненные издания и публикации произведений К. Маркса и Ф. Энгельса. – Ч. 1. – С. 55.

• 

  Прижизненные издания и публикации произведений К. Маркса и Ф. Энгельса. – Ч. 2. – С. 48.

• 

  Прижизненные издания и публикации произведений К. Маркса и Ф. Энгельса. – Ч. 1. – С. 57.