Відмінності між версіями «Апостол Данило Павлович»

Матеріал з Економічна думка України
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 33: Рядок 33:
 
</p><p>Як вважає Б. Крупницький: “В загальному ж ми знаходимо, що були два періоди в діяльності гетьмана: перші роки, коли він із справжнім запалом, з надзвичайною енергією взявся направляти справи на Україні, і останні роки, коли ця кипуча енергія поволі занепадала і поступалася місцем апатії. Нерівна і важка боротьба з російськими тенденціями, які виявляли себе щораз сильніше, не давали багато надій на будуче. Показалося, що гетьман був і дуже старий та хворий. В останні роки життя Апостола хвороби раз-у-раз кидали його на ліжко. І дух і тіло знеможеної людини вимагали спокою” (Крупницький Б. Д. Гетьман Данило Апостол і його доба / Б. Д. Крупницький. – К. : Україна, 2004. – С. 242).
 
</p><p>Як вважає Б. Крупницький: “В загальному ж ми знаходимо, що були два періоди в діяльності гетьмана: перші роки, коли він із справжнім запалом, з надзвичайною енергією взявся направляти справи на Україні, і останні роки, коли ця кипуча енергія поволі занепадала і поступалася місцем апатії. Нерівна і важка боротьба з російськими тенденціями, які виявляли себе щораз сильніше, не давали багато надій на будуче. Показалося, що гетьман був і дуже старий та хворий. В останні роки життя Апостола хвороби раз-у-раз кидали його на ліжко. І дух і тіло знеможеної людини вимагали спокою” (Крупницький Б. Д. Гетьман Данило Апостол і його доба / Б. Д. Крупницький. – К. : Україна, 2004. – С. 242).
 
</p><p>“В загальному процес деформації України, її перетворення на російську провінцію Апостолові до певної міри і на деякий час удалося спинити. Але сили одної і другої сторони були занадто нерівні. Після смерті Апостола зараз же почалася ера безпосереднього російського правління Україною, наслідком якого українська автономна державність поволі втрачала свої права, питоменності і особливості.
 
</p><p>“В загальному процес деформації України, її перетворення на російську провінцію Апостолові до певної міри і на деякий час удалося спинити. Але сили одної і другої сторони були занадто нерівні. Після смерті Апостола зараз же почалася ера безпосереднього російського правління Україною, наслідком якого українська автономна державність поволі втрачала свої права, питоменності і особливості.
</p><p>Але що ця державність трималася ще і в другій половині XVIII в. і що завдяки цьому процес нівеляції, вирівняння України на кріпацьку Росію затримувався (а це скорочувало і наступний період кріпацтва на Україні), – в цім немала заслуга Апостола як гетьмана” (Крупницький Б. Д. Гетьман Данило Апостол і його доба / Б. Д. Крупницький. – К. : Україна, 2004. – С. 251).</spoiler><br><spoiler text="Відомі вчені та авторитетні джерела про Данила Павловича Апостола"><h3><center>Дмитро Іванович Дорошенко (1882–1951) – український державний і політичний діяч, історик</center></h3>
+
</p><p>Але що ця державність трималася ще і в другій половині XVIII в. і що завдяки цьому процес нівеляції, вирівняння України на кріпацьку Росію затримувався (а це скорочувало і наступний період кріпацтва на Україні), – в цім немала заслуга Апостола як гетьмана” (Крупницький Б. Д. Гетьман Данило Апостол і його доба / Б. Д. Крупницький. – К. : Україна, 2004. – С. 251).</spoiler><br>
 +
<spoiler text="Відомі вчені та авторитетні джерела про Данила Павловича Апостола"><h3><center>Дмитро Іванович Дорошенко (1882–1951) – український державний і політичний діяч, історик</center></h3><div align="justify"><p>«Його шостилітнє гетьманування було короткою яснішою смугою на темному тлі укра¬їнського життя після упадку Мазепи. Йому вдалося зміцнити гетьман¬ську владу й авторитет гетьмана супроти російських і місцевих укра¬їнських властей. Хоча не всі його заходи щодо піднесення економіч¬ного добробуту краю й полекшення становища населення були дове¬дені до кінця, проте Гетьманщина вільніше зітхнула й відпочила після страшного терору, під яким вона жила майже двадцять років».<br><small>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;'''Дорошенко Д. І.''' Нарис історії України : у 2 т. / Д. І. Дорошенко. – Репр. вид. – К. : Глобус, 1992. – Т. 2. – С. 187. – (Пам’ятки історичної думки України).</small></p><br>
 +
<center><h3>'''Борис Дмитрович Крупницький (1894–1956) – історик, визначний вчений українського зарубіжжя'''</h3></center><p>«Взагалі ж це була освічена людина з зацікавленням до загальноєвропейських подій, але з типовими ознаками барокової епохи з її підкресленою релігійністю. Однак не це і не поетичний нахил до природи разом з своєрідною добродушністю (кохався в прекрасних садах, виплеканих у його улюблених Сорочинцях спеціальними німецькими садівниками), також не людське, терпиме, а навіть більше – гуманне ставлення до своїх підданих і взагалі до української людності (в маєтках гетьмана населенню значно легше було жити, як деінде!) характеризують його в першу чергу.
 +
</p><p>Як полковник був він не тільки вояком з безперечною військовою вдачею, який за часи своєї довголітньої військової служби виконав цілий ряд важливих військових доручень, але й розумним адміністратором. Він знав життя і вмів при всяких обставинах, іноді дуже критичних, поставити себе на належне місце. Людина практичної складки, був він зразковим господарем, який пильно і з великим умінням створював підстави свого власного багатства, основу якого положено було вже його батьком.
 +
</p><p>Але миродайними були для нього не тільки службова кар'єра та власні обивательські інтереси. Він, безперечно, належав до кола людей, яких можна назвати тодішніми українськими патріотами. Доля України лежала йому на серці, і їй присвятив він свої сили і як вояк, і як адміністратор. Не дурно ж він брав найближчу участь у небезпечних задумах Мазепи, а пізніше боровся разом з Полуботком проти ґвалтовного царя Петра І.
 +
</p><p>Але дивним робом у парі з сміливістю йшла в нього й обережність, або скоріше – одне приходило після другого. В його житті були не тільки періоди патріотичного злету, але й пристосування до обставин. В певних випадках він готовий був іти на далекосяжні компроміси, включно з денунціаціями, якими він піддобрювався до Мазепи на початках Мазепиного гетьманування, коли його вважали прихильником скиненого Самойловича. Найбільш меркантним для його тактики пристосування був перехід від орієнтації на шведів і Мазепу до орієнтації на царя і Скоропадського, коли обставини наче змінилися не на користь перших».<br><small>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;'''Крупницький Б.''' Гетьман Данило Апостол і його доба / Б. Крупницький. – К. : Україна, 2004. – C. 239–240.</small></p>
 +
 
 +
</div>
 
</spoiler><br>
 
</spoiler><br>
 
<spoiler text="Твори"><ul type="square"><div align="justify"><li>
 
<spoiler text="Твори"><ul type="square"><div align="justify"><li>

Версія за 12:20, 14 травня 2014

Apostol.jpg

Апостол Данило Павлович

(4 (14) грудня 1654 – 17 (28) січня 1734) –
військовий і політичний діяч України кінця XVII – першої половини XVIII ст.,
гетьман (1727–1734 рр.) Лівобережної України.







Життя та діяльність


Відомі вчені та авторитетні джерела про Данила Павловича Апостола


Твори


Література


Іконографія