Данило Заточеник

Данило (Даниїл) Заточеник (Заточник)

(кінець ХІІ – початок ХІІІ) –
давньоруський письменник XII–XIII ст., автор послання до князя Ярослава Володимировича, відомого в літературі як «Слово» Данила Заточеника та близького до нього за текстом «Моління» («Посланія») – звернення до Ярослава Всеволодовича, князя Переяславського і Володимирського.

Життя та діяльність

Твір Данила Заточеника є видатною пам’яткою давньоруської літератури. Твір існує в двох основних редакціях, одну з яких прийнято називати «Словом», а іншу – «Молінням». «Слово» адресоване князю Ярославу Володимировичу – ймовірно, сину Володимира Мстиславовича, правнуку Володимира Мономаха. Дослідники датують твір кінцем XII ст. «Моління», що є переробкою «Слова», – це звернення до Ярослава Всеволодовича, князя Переяславського і Володимирського. Дослідники припускають, що твір міг виникнути у першій чверті XIII ст. Основою даної версії є посилання дослідників на ту частину тексту, де автор, на їх думку, передбачає загрозу монголо-татарської навали: «Не дай же, господи, в плен земли нашей народам, не знающим бога, да не скажут иноплеменники: “Где есть бог их?”» (Хрестоматия по древнерусской литературе / сост. М. Е. Федорова, Т. А. Сумникова. – 2-е изд., испр. – Москва : Высш. шк., 1974. – С. 74). Взагалі стосовно «Слова» і «Моління» в науковій літературі існує багато гіпотез і припущень.

На сьогодні збереглося 19 списків XV–XVII ст. двох основних редакцій пам’яток (XII і XIII ст.). Д. С. Лихачов, розглядаючи «“Слово” и “Моление” условно как единое произведение под названием “Моления”», підкреслював: «Как бы мы ни смотрели на происхождение отдельных редакций “Моления” Даниила Заточника, ясно одно: “Моление” не только читалось и переписывалось, – оно постоянно перерабатывалось, дополнялось, из него делались выборки, оно жило, творилось в течение ряда веков. При этом удивительно следующее: всякий из его соавторов умел попадать в стиль “Моления” и не расходиться с его идеологией. Вновь дописанное или переработанное почти не отличалось по своему характеру от основной части, точно стиль, в котором было написано “Моление”, был хорошо знаком всем, кто так или иначе «вмешивался» в работу автора этого произведения. “Моление” ценилось и за свою идейную направленность, и за свой стиль. Во всех редакциях оно оставалось тем же самым, отличалось выработанностью, устойчивостью формы. При чтении “Моления” остается такое ощущение, точно оно написано в хорошо знакомой Древней Руси манере, продолжает какую-то традицию, тесно связанную с русской жизнью. Безвестные соавторы и «редакторы» “Моления” отлично ощущали тот стиль, ту манеру, ту идейную направленность, в которой оно было написано, ценили их и стремились их не нарушать» (Лихачев Д. С. Избранные работы : в 3 т. / Д. С. Лихачев. – Ленинград : Худож. лит., 1987. – Т. 2. – С. 228).

Вважається, що в основі «Слова» лежить реальна подія і його автор Данило був засланий за якусь провину на береги озера Лача Новгородської землі. Про Данила Заточеника – особу, дійсно ув’язнену на озері Лача, повідомляє і літописець XIV ст. (Симеонівський літопис) (Див.: Українська літературна енциклопедія : в 5 т. / редкол.: Дзеверін І. О. (відп. ред.) та ін. – Київ : Укр. рад. енцикл., 1988. – Т. 1. – С. 12–13).

Достеменно невідомо, до якого соціального середовища належав Д. Заточеник, інтереси яких соціальних груп він намагався захищати – дворян, дружинників, холопів. З цього приводу в літературі існує цілий ряд припущень.

«Б. А. Романов считает его княжеским дружинником, дворянином XII–XIII вв. М. Н. Тихомиров, подчеркивая отличное знание Даниилом ремесел, причислял его к ремесленному сословию. А. П. Щапов и Н. К. Гудзий предполагали, что Даниил Заточник – холоп, усматривая доказательство этому в защите им «нищих». К такому же мнению склоняются Д. С. Лихачев и Б. А. Рыбаков. На наш взгляд, достаточно сказать, что Даниил Заточник был своего рода древнерусским интеллигентом, ярким представителем секуляризирующейся раннегуманистической культуры, зарождавшейся в тот период в Киевской Руси», – зазначають з цього приводу автори дослідження «Мыслители Киевской Руси» (Замалеев А. Ф. Мыслители Киевской Руси / А. Ф. Замалеев, В. А. Зоц. – 2-е изд., перераб. и доп. – Киев : Вища шк., 1987. – С. 113–114).

З тексту твору зрозуміло, що соціальний статус Д. Заточеника був невисоким. Д. С. Лихачов відносив його до типових княжих «милостників», які «вербувалися» з різних прошарків і категорій залежних людей. На думку Д. С. Лихачова, «… к какой бы категории зависимых людей ни принадлежал Даниил, одна черта выделяет его из всех: Даниил подчеркивает свою полную зависимость только от князя. Только в князе видит он возможный источник своего благополучия, только князя восхваляет, превозносит до небес. Это обстоятельство позволяет видеть в Данииле типичного княжеского «милостника» … Это были люди часто пришлые, неустроенные в жизни, единственную свою надежду возлагавшие на князя, на его “милость”» (Лихачев Д. С. Избранные работы. – Т. 2. – С. 229–230).

Судячи з тексту «Моління», його автор знаходиться у критичному матеріальному становищі. Зважаючи на скрутні обставини, він звертається до князя Переяслава Ярослава Всеволодовича з проханням про допомогу і підтримку у важку хвилину, пропонуючи йому свої послуги радника і підкріплюючи свої доводи посиланнями на Священне Писання та історичні факти. В. Г. Бєлінський писав про нього: «Кто бы ни был Даниил Заточник, – можно заключать не без основания, что это была одна из тех личностей, которые, на беду себе, слишком умны, слишком даровиты, слишком много знают и, не умея прятать от людей своего превосходства, оскорбляют самолюбивую посредственность; которых сердце болит и снедается ревностью по делам, чуждым им, которые говорят там, где лучше было бы помолчать, и молчат там, где выгодно говорить; словом, одна из тех личностей, которых сперва люди хвалят и холят, потом сживают со свету и, наконец, уморивши, снова начинают хвалить» (Белинский В. Г. Статьи о народной поэзии / В. Г. Белинский // Полн. собр. соч. : в 13 т. – Москва : Изд-во АН СССР, 1954. – Т. 5. – С. 351).

Зважаючи на те, що «Моління» майже повністю включає текст «Слова» і не відрізняється від нього сутністю поглядів, обидва твори можуть бути розглянуті як один твір у двох редакціях. Цей твір містить надзвичайно глибокі думки про характер тогочасного суспільства, його економічний стан, княжу владу, безправ’я і злидні народу. Такі думки, характеристика різних сторін тогочасного суспільства органічно вплетені в скаргу Данила на своє нужденне, злиденне життя, що викликане якимись обставинами.

Обидві редакції твору починаються з вихваляння розуму і мудрості, що є для автора головним критерієм значущості людини. «Засурмимо, наче в труби золотокуті, в розум ума свого й почнемо грати на срібних органах, мудрість свою засвідчуючи. Встань, слава моя, встань у псалтирі й у гуслях» (Українська економічна думка : хрестоматія / М-во освіти і науки України, Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, Екон. ф-т ; упоряд. С. М. Злупко. – Київ : Знання, 2007. – С. 24). Підносячи розум і мудрість, він пише, що розумним може бути і багатий і бідний, проте багатство само по собі не дарує мудрості: «Злидар бо мудрий, мов злато в нечистій посудині, а багатий красивий та безтямний, наче з паволоки подушка соломою напхана» (Українська економічна думка : хрестоматія. – С. 27).

Керуючись цими засадами, Данило радить князю: «Не позбавляй хліба злидаря мудрого, не піднось до хмар багатого нерозумного» (Українська економічна думка : хрестоматія. – С. 27). Він розуміє безправне, зневажене життя вбогої людини і вболіває за неї. «…Багатий муж усюди знаний є, і на чужинській стороні друзів має, а вбогий – у своїй зненавиджений ходить… Багатий промовить – усі змовкнуть та піднесуть слово його до хмар, а вбогий скаже – усі на нього кричатимуть. Чиї ризи багаті, того й мова поважна» (Українська економічна думка : хрестоматія. – С. 25–26).

Бідність і багатство позначаються й на моральній, етичній поведінці людей. Данило з гіркотою пише: «Друзі ж мої та близькі мої й ті зневажають мене, бо не поставив перед ними трапези зі стравами різноманітними. Багато хто дружить зі мною, тицяючи руку зі мною в миску, а у напасті ворогами себе виявляють і навіть допомагають уразити ноги мої. Очима плачуть зі мною, серцем сміються. Тим же не вір другові, на брата не сподівайсь» (Українська економічна думка : хрестоматія. – С. 25).

Проголошуючи ідею вищості мудрої людини над нерозумною, Данило поширює її й на соціальні стани. Мудра людина має переваги над всяким чином і перш за все «ангельським». Він критикує чернецтво за «беззаконня» й дармоїдство з позицій людського розуму, людини, що любить життя. Данило – людина віруюча. Проте релігія для нього не предмет сліпої віри, вона позбавлена офіційності. Це – синонім істини, що становить ядро мудрості. З позицій величності розуму, мудрості він аналізує політичну владу. «Лучше один умный, чем десять властелинов без ума, владеющих городами» (Хрестоматия по древнерусской литературе. – С. 68). Мудрість дає право на самовладдя, яке Данило визнає необхідним, бо воно забезпечує мир і безпеку країни. «Кораблю глава – кормчий, а ты, князь, – глава людям своим… Женам глава – муж, мужам – князь, а князьям – бог» (Хрестоматия по древнерусской литературе. – С. 68). Разом з тим Данило застерігає щодо необмеженості самовладдя, яке може послужити беззаконню, особливо якщо князь буде покладатись на «лукавих» радників – думців. Проте він не допускає думку про поділ влади між князем і думцями. Він – прихильник самовладдя.

Данило Заточеник – людина високоосвічена, людина книжна – проголошує гімн людському розуму, стверджує його соціальну значимість. Він засуджує ієрархію соціального буття на засадах влади і багатства. Надзвичайно цікаві і повчальні його притчі-афоризми. Він цитує Святе Письмо: «Ищите премудрость, чтоб жива была душа ваша. Прилепляясь к премудрым, премудр будешь. Мужа лукавого избегай и наставлений его не слушай» (Хрестоматия по древнерусской литературе. – С. 71). Свої настанови він черпає як із книг, так і з усної словесності народу. В своєму творі Данило пише: «Мужа мудрого посилай і мало йому кажи, а глупого посилай та сам не лінуйсь за ним іти. Бо хоч очі мудрих жадають блага, а глупого учти в оселі. Ліпше слухати суперечку розумних, ніж настанови безглуздих. Дай премудрому настанову, ще мудріший буде» (Українська економічна думка : хрестоматія. – С. 27).

Саме ці, як і інші світоглядні позиції автора, визначили і його економічні погляди, хоч їм приділено менше уваги в творі.

Лейтмотивом твору є скарга Данила Заточеника на своє вимушено нужденне й фактично безправне життя і звернення до князя «позбавити від усіх скорбот».

З великим співчуттям пише Данило про долю бідних, яка його самого спіткала. «Княже мій, пане! Позбав мене злиднів оцих, як сарну від тенет, як пташеня від сильця, як каченя від пазурів яструба, як вівцю від пащі лев’ячої» (Українська економічна думка : хрестоматія. – С. 26). Бідних він образно порівнює з жертвами в кігтях хижаків. Бідна людина до того ж безправна. «Я ж бо, княже, – пише Данило про своє становище, – мов дерево при дорозі: багато хто стинає його та у вогонь кидає. Так і я всіма скривджений, бо не огороджений пострахом грози твоєї» (Українська економічна думка : хрестоматія. – С. 26). Бідному сама смерть видається звільненням від страждань.

З надзвичайною емоційністю і глибиною розкриває Данило прірву між багатством і бідністю. «Тож як звеселяєшся ти багатьма ласощами, мене спом’яни, що хліб їсть сухий, п’єш солодке питво, то мене спом’яни, що теплу воду п’є, од вітру незахищений, коли ж лежиш на м’якій постелі під ковдрами соболиними, мене спом’яни, що під єдиною холстиною лежить та від холоду конає і краплями дощовими мов стрілами до серця пронизаний» (Українська економічна думка : хрестоматія. – С. 26).

Його турбує проблема залежності холопів від боярської влади, яка знеособлює людину. «… Подневольный хлеб, – пише Данило, – как полынь во рту…» (Хрестоматия по древнерусской литературе. – С. 69). При цьому він вірить у добрих і злих князів і бояр. Щедрий князь – отець слугам своїм численним. «… Князь щедрий, мов річка без берегів, що плине крізь діброви, та напуває не лише людей, а й звірів, а князь скнарий, як річка в берегах, а береги кам’яні – ні пити, ані коня напоїти. Боярин щедрий, мов колодязь солодкий при дорозі – перехожих напуває, а скупий, як колодязь солоний» (Українська економічна думка : хрестоматія. – С. 27).

Разом з тим він засуджує свавілля князів і бояр, які загрожували майну і життю вільних людей. Він застерігає їх: «Не став собі двір близько двору царського, і не держи села біля села княжого, бо тіун його мов вогонь трепетою розпалений, а рядовичі його наче іскри. Якщо й від вогню встережешся, то від іскор не зможеш уберегтись і одежу спалиш» (Українська економічна думка : хрестоматія. – С. 27).

Великі надії щодо покращення становища бідних він покладає на благодійність. «Ибо кто в печали человеку поможет, тот как студеной водой напоит его в знойный день» (Хрестоматия по древнерусской литературе. – С. 70). Із закликом про благодійність він звертається до бояр і князів. «Хай не буде, княже мій, пане, рука твоя скута на подаяння вбогим, бо ані чашею море не вичерпати, ані нашими стягненнями твого дому не виснажити. Як невід не втримає води, а лише рибу, так і ти, княже, ані злата, ані срібла не держи – роздавай людям» (Українська економічна думка : хрестоматія. – С. 26).

Він хоче переконати князя, що багатство не в золоті і сріблі, а в мужніх воїнах, в мужах надійних. Дуб, пише він, кріпиться численним корінням, «…отак і ти, княже, багатьом людям своїм чесним і славним у всіх краях виявишся» (Українська економічна думка : хрестоматія. – С. 26).

Твір Данила Заточеника – видатне і багате думками явище давньоруської літератури. Пов’язуючи свої надії і сподівання з княжою милістю, Данило, по суті, відображає тогочасні суспільно-економічні відносини. Він уперше в давньоруській літературі показує нужденне життя і біль народу, відчуває і виливає письмово його надії і сподівання.

Глибокий за змістом твір Данила Заточеника свідчить про високу освіченість автора, його ерудицію. І що цікаво, сам Данило пише: «Я, княже, ні за море не ходив, ні від філософів не навчався, та був як бджола – припадав до різних квітів, збираючи мед у щільники. Тож і я по книгах багатьох збирав солодощі словесні й розум. І зібрав їх, наче у міх води морські» (Українська економічна думка : хрестоматія. – С. 29).

“В изумительно оригинальном и самобытном тексте «Моления» уникально сочетаются панегирик и скрытая ирония в отношении князя, очевидная серьезность и балагурство. Глубокий, критичный и насмешливо-мудрый взгляд на общественное устройство Древней Руси в произведениях Д. Заточника до сих пор ставит в недоумение многих исследователей. И в его осмыслении ставить точку еще рано” (Иншаков О. В. Эволюция институционализма в российской экономической мысли (IX–XXI вв.) : [монография : в 4 т.] / О. В. Иншаков, Д. П. Фролов. – Москва : Экономистъ, 2007. – Т. 1. – С. 108).

Відомі вчені та авторитетні джерела про Данила Заточеника

Вілен Сергійович Горський (1931–2007) – доктор філософських наук, історик української філософії, професор

«За формою «Моління», здавалось би, тяжіє до традиційного для середньовічної культури знеособленого способу виразу. Воно буквально перенасичене афоризмами, авторитетними цитатами, приповідками, що виражають вічні й загальні істини житійської мудрості. Але тут ці абстрактні ідеї втрачають свій знеособлений характер, перетворюючись на розповідь про перипетії долі конкретної людини – того самого Данила. І це надає пам'яті характеру не збірки афоризмів, а оповіді про конкретну долю конкретної людини. Важко сказати, що це – чи свідомо обраний літературний засіб, чи дійсно розповідь якогось Данила про свою гірку долю, який при цьому користується запозиченими або ж вигаданими ним самим афоризмами. Але в будь-якому разі перед нами глибоко оригінальний твір, що прориває традиційний горизонт знеособленої середньовічної писемності і демонструє в межах її високий рівень розвитку самосвідомості особи, сповненої почуття власної гідності».
     Горський В. С. Нариси з історії філософської культури київської Русі (середина ХII – середина ХIII ст) : монографія / В. С. Горський. – Київ : Наук. думка, 1993. – С. 129–134.

Степан Миколайович Злупко (1931–2006) – український економіст, доктор економічних наук, професор

«Особливо цінним є економічний світогляд Данила Заточеника з погляду української ретроспективи і перспективи. Його «економічні моління» (а так можна узагальнююче назвати звернення мислителя до князя) своїми гуманістично-раціоналістичними цінностями співзвучне, наприклад, з роздумами скіфа Анахарсиса і відгукується в «Божественній економіці» Григорія Сковороди. У тому контексті світоглядна концепція Данила Заточеника набирає широкомасштабного сенсу, репрезентує економічне мислення Київської Русі як важливого етапу в еволюції української економічної думки від найдавніших часів до сучасності, є реальним підтвердженням того, що на шляху розвитку економічної свідомості українців з'явилися постаті світового виміру».
     Злупко С. Персоналії і теорії української економічної думки / С. Злупко. – Львів : Євросвіт, 2002. – С. 20.

Олександр Фазлаєвич Замалеєв (нар. 1943 р.) – російський філософ, доктор філософських наук, професор

«Даниил возвестил пробуждение личностного начала в древнерусской мысли, предав страстному осуждению всякую иерархизацию социального бытия, основанную на богатстве и власти.

Человек интересен для него сам по себе – вне принадлежности к какому-либо сословию или занимаемой должности. Главным критерием общественной значимости человека выступал у него ум. С прославления ума, мудрости и начинается «Моление» …

Мудрость Даниил соотносил с красотой, признавая то и другое опорой сердца. Разум украшает человека, наделяет его силой, превосходящей силу богатства. Умным или глупым может быть любой человек – и богатый, и нищий, но вот богатство само по себе еще не дарует мудрости».
     Замалеев А. Ф. Философская мысль в средневековой Руси (XI–XVI вв.) / А. Ф. Замалеев ; ред. М. Г. Макаров ; АН СССР, Ленингр. каф. философии. – Ленинград : Наука, 1987. – С. 157.

Твори

Моление Даниила Заточника / Даниил Заточник // Хрестоматия по древнерусской литературе / сост. М. Е. Федорова, Т. А. Сумникова. – 2-е изд., испр. – Москва : Высш. шк., 1974. – С. 66–75.
Шифр зберігання книги: 8Р Х91
Моление Даниила Заточника / Даниил Заточник // Памятники литературы Древней Руси : XII век / сост. Л. А. Дмитриев, Д. С. Лихачев. – Москва : Худож. лит., 1980. – С. 388–399. – (Памятники литературы Древней Руси).
Шифр зберігання книги: Р1 П15
Моление Даниила Заточника / Даниил Заточник // Изборник : Повести Древней Руси. – Москва : Худож. лит., 1986. – С. 99–105. – (Классики и современники).
Шифр зберігання книги: Р1 И32
Моление к своему князю Ярославу Всеволодовичу [Электронный ресурс] / Даниил Заточник // Новая редакция [XIII века Слова] Даниила Заточника / открытие [и вступ. ст.] В. М. Ундольского. – Электрон. текстовые данные. – Москва : тип. Александра Семена, 1856. – С. 13–34. – Режим доступа: http://dlib.rsl.ru/viewer/01003572946#?page=1. – Дата обращения: 05.05.2017.
Послание (Моление) Даниила Заточника к великому князю Ярославу Всеволодовичу / Даниил Заточник // Антология мировой правовой мысли : в 5 т. / рук. работы Г. Ю. Семигин. – Москва : Мысль, 1999. – Т. 4. – С. 48–54.
Шифр зберігання книги: 340 А72
Слово Даниила Заточника. (По всем известным спискам) / Даниил Заточник ; предисл. и примеч. И. А. Шляпкина. – Санкт-Петербург : типохромолитогр. А. Траншель, 1889. – 42, 84, IV с. – (Памятники древней письменности и искусства). – Режим доступа: http://books.e-heritage.ru/book/10083558. – Дата обращения: 05.05.2017.
Шифр зберігання книги в НБУВ: В30087/81
Слово Данила Заточеника, що написав він князю своєму Ярославу Володимировичу / Данило Заточеник // Історія філософії України : хрестоматія : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закладів / уклад. М. Ф. Тарасенко. – Київ : Либідь, 1993. – С. 30–37. – Режим доступу: http://litopys.org.ua/oldukr2/oldukr62.htm. – Дата звернення: 05.05.2017.
Шифр зберігання книги: 1ФС I-90
Слово Данила Заточеника, що написав він князю своєму Ярославу Володимировичу / Данило Заточеник // Тисяча років української суспільно-політичної думки : у 9 т. – Київ : Дніпро, 2001. – Т. 1. – С. 344–350.
Шифр зберігання книги: 1Ф Т93
Слово Данила Заточеника, що написав він князю своєму Ярославу Володимировичу / Данило Заточеник // Українська економічна думка : хрестоматія / М-во освіти і науки України, Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, Екон. ф-т ; упоряд. С. М. Злупко. – Київ : Знання, 2007. – С. 24–29.
Шифр зберігання книги: 330.8 У45
Слово Данила Заточеника, що написав він князю своєму Ярославу Володимировичу / Данило Заточеник // Україна. Антологія пам'яток державотворення X–XX ст. : у 10 т. / [редкол.: І. М. Дзюба та ін.]. – Київ : Вид-во Соломії Павличко "Основи". – Т. 1. – С. 280–286
Шифр зберігання книги: 9(С2) У45

Література

Энциклопедический словарь / под ред. К. К. Арсеньева, Ф. Ф. Петрушевского. – Санкт-Петербург : Брокгауз и Ефрон, 1893. – Т. 10 (полутом 19). – С. 90–91. – Режим доступа: http://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Даниил_Заточник. – Дата обращения: 05.05.2017.
Шифр зберігання книги: 030 Э68
Энциклопедический словарь. – Репр. воспр. изд. Ф. А. Брокгауз–И. А. Ефрон 1890 г. – [Москва] : ТЕРРА, 1991. – Т. 19. – С. 90–91.
Шифр зберігання книги: 030 Э68
Українська літературна енциклопедія : в 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відп. ред.) та ін. – Київ : Укр. рад. енцикл., 1990. – Т. 2. – С. 12–13.
Шифр зберігання книги: 8У У45
Энциклопедия "Слова о полку Игореве" / отв. ред. О. В. Творогов [и др.] ; РАН, Институт русской литературы (Пушкинский Дом). – Санкт-Петербург : Дмитрий Булавин, 1995. – Т. 5 : Слово Даниила Заточника – Я. – Дополнения. – Карты. – Указатели. – 399 с.
Шифр зберігання книги в НБУВ: В340794/Т. 5
Юридична енциклопедія : в 6 т. / редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова) та ін. – Київ : Укр. енцикл., 1999. – Т. 2. – С. 8–9.
Шифр зберігання книги: 34 Ю70
Енциклопедія історії України / НАН України, Ін-т історії України ; редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. – Київ : Наук. думка, 2004. – Т. 2. – С. 284. – Режим доступу: http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?C21COM=F&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU. – Дата звернення: 05.05.2017.
Шифр зберігання книги: 9(С2) Е68
Енциклопедія історії України / НАН України, Ін-т історії України ; редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. – Київ : Наук. думка, 2010. – Т. 7. – С. 37. – Режим доступу: http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?C21COM=F&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU. – Дата звернення: 05.05.2017.
Шифр зберігання книги: 9(С2) Е68
Большая энциклопедия : в 62 т. / гл. ред. С. А. Кондратов. – Москва : ТЕРРА, 2006. – Т. 14. – С. 254.
Шифр зберігання книги: 030 Б79
Православная Энциклопедия [Электронный ресурс]. – Электрон. текстовые данные. – Режим доступа: http://www.pravenc.ru/text/171298.html. – Название с экрана. – Дата обращения: 05.05.2017.
Горський В. С. Нариси з історії філософської культури Київської Русі (середина ХІІ – середина ХІІІ ст) : монографія / В. С. Горський. – Київ : Наук. думка, 1993. – С. 129–149.
Шифр зберігання книги: 1ФС Г70
Горський В. С. Філософія в українській культурі (методологія та історія) / В. С. Горський. – Київ : Віпол, 2001. – C. 95–108.
Шифр зберігання книги: 1ФС Г70
Замалеев А. Ф. Мыслители Киевской Руси / А. Ф. Замалеев, В. А. Зоц. – 2-е изд., перераб. и доп. – Киев : Вища шк., 1987. – С. 113–117.
Шифр зберігання книги: 1ФС З-26
Злупко С. М. Економічна думка України (від давнини до сучасності) : навч. посіб. / С. М. Злупко. – Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2000. – С. 71–74.
Шифр зберігання книги: 330.8 З-68 (Колекція професора Л. Я. Корнійчук)
Злупко С. Персоналії і теорії української економічної думки / С. Злупко. – Львів : Євросвіт, 2002. – С. 528.
Шифр зберігання книги: 330.8 З-68
Иншаков О. В. Эволюция институционализма в российской экономической мысли (IX–XXI вв.) : [монография : в 4 т.] / О. В. Иншаков, Д. П. Фролов. – Москва : Экономистъ, 2007. – Т. 1. – С. 102–108.
Шифр зберігання книги: 330.8 И74
Историки экономической мысли России : В. В. Святловский, М. И. Туган-Барановский, В. Я. Железнов / под ред. М. Г. Покидченко, Е. Н. Калмычковой. – Москва : Наука, 2003. – С. 27, 29–30. – (Российская экономическая мысль).
Шифр зберігання книги: 330.8 И90
Корнійчук Л. Я. Історія економічної думки України : навч. посіб. / Л. Я. Корнійчук ; М-во освіти і науки України, Київ. нац. екон. ун-т. – Київ : КНЕУ, 2004. – С. 38–42. – Див. повний текст в Електронній бібліотеці: http://lib.kneu.edu.ua/ua/e_resours_bibl/elek_bibl_litr/.
Шифр зберігання книги: 330.8 К67
Лихачев Д. С. Великое наследие : классические произведения литературы Древней Руси / Д. С. Лихачев. – 2-е изд., доп. – Москва : Современник, 1980. – С. 241–257. – (Библиотека ”Любителям российской словесности”).
Шифр зберігання книги в НБУ ім. Ярослава Мудрого: А330710
Лихачев Д. С. Избранные работы : в 3 т. / Д. С. Лихачев. – Ленинград : Худож. лит., 1987. – Т. 2. – С. 227–244.
Шифр зберігання книги: 8Р1 Л65
Лященко А. О времени написания "Слова Даниила Заточника" [Электронный ресурс] / А. Лященко. – Москва : тип. Г. Лисснера и А. Гешнера, [18--]. – 8 с. – Электрон. текстовые данные. – Режим доступа: http://dlib.rsl.ru/viewer/01004827041#?page=1. – Дата обращения: 05.05.2017.
Лященко А. О "Молении Даниила Заточника" [Электронный ресурс] / А. Лященко. – Санкт-Петербург : типолитогр. Р. Голике, 1896. – 46 с. – Электрон. текстовые данные. – Режим доступа: http://dlib.rsl.ru/viewer/01003675017#?page=1. – Дата обращения: 05.05.2017.
Миндалев П. П. Моление Даниила Заточника и связанные с ним памятники : Опыт ист.-лит. исслед. [Электронный ресурс] / П. Миндалев. – Казань : типолит. Ун-та, 1914. – 346, XXXVI с. – Электрон. текстовые данные. – Режим доступа: http://dlib.rsl.ru/viewer/01004192073#?page=7. – Дата обращения: 05.05.2017.
Морська Н. Право особистості на свободу, гідність та повагу у творчості Данила Заточника "Молінння" [Електронний ресурс] / Н. Морська // Наукові записки [Національного університету "Острозька академія"]. Сер. : Філософія. – 2011. – Вип. 9. – С. 137–148. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoafs_2011_9_17. – Дата звернення: 05.05.2017.
Новая редакция [XIII века Слова] Даниила Заточника [Электронный ресурс] / открытие [и вступ. ст.] В. М. Ундольского. – Электрон. текстовые данные. – Москва : тип. Александра Семена, 1856. – С. 1–11. – Режим доступа: http://dlib.rsl.ru/viewer/01003572946#?page=1. – Дата обращения: 05.05.2017.
Покровский В. С. История русской политической мысли : конспект лекций / В. С. Покровский. – Москва : Госюриздат, 1951. – Вып. 1. – С. 34–38.
Шифр зберігання книги: 1ФС П48 (Колекція професора Л. Я. Корнійчук)
Романов Б. А. Люди и нравы древней Руси : (историко-бытовые очерки ХI–XII в.) / Б. А. Романов. – Ленинград : Изд-во Ленингр. ун-та, 1947. – С. 17–46.
Шифр зберігання книги: 9(С)1 Р69
Семенюк О. О. "Слово", "Моление" Даниила Заточника: кто автор? / Семенюк Ольга Олеговна // История государства и права. – 2015. – № 13. – С. 56–58.
Шифр зберігання журналу в Науковій бібліотеці ім. М. Максимовича: 05 Исто
Словарь книжников и книжности Древней Руси. – Ленинград, 1987. – Вып. 1 : (XI – первая половина XIVв.). – С. 112–115.
Шифр зберігання книги в НІБ України: 8(C) C481
Українська література у портретах і довідниках : Давня література – література ХIХ ст. : довідник / редкол.: С. П. Денисюк та ін. – Київ : Либідь, 2000. – С. 80.
Шифр зберігання книги: 8У У45
Українські письменники : біобібліографічний словник : у 5 т. / редкол.: О. І. Білецький (голова). – Вид. перероб. – Харків : Прапор, 2005. – Т. 1 / уклад. Л. Є. Махновець. – С. 37–42.
Шифр зберігання книги: 8У У45
Яценко Б. Історична основа "Слова Данила Заточеника" / Б. Яценко // Український історичний журнал. – 1971. – № 12. – C. 58–67.
Шифр зберігання журналу в НІБ України: 05 E45

Фотогалерея

• 

  Режим доступу:
  http://www.haidamaka.org.ua/page_kurknzlitsxslob.html. – Дата звернення: 05.05.2017.

• 

  Режим доступу:
  https://uk.wikipedia.org/wiki/Моленіє_Данила_Заточника#/media/File:Praying_of_Daniel_the_Immured_01.png. – Дата звернення: 05.05.2017.