Відмінності між версіями «Левитський Микола Васильович»

Матеріал з Економічна думка України
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 45: Рядок 45:
 
Дійсність спростувала сподівання Левитського. Комісія Вільного економічного товариства 1896 р. здійснила перевірку стану землеробських артілей Херсонської губернії. Всього в губернії налічувалось 85 артілей, Комісія перевірила 72. На час перевірки жодної артілі, що були організовані 1894 р., не залишилося. Переважну кількість артілей, близько 88%, становили ті, що були утворені 1896 р. З обслідуваних артілей 69% не проводили і не збирались проводити спільного обробітку землі. Лише мала кількість артілей, близько 17%, збиралися спільно обробляти незначну частку землі для сплати податків і заборгованості за кредити. Понад 80% артілей мали ще й борги, крім позички, одержаної на час об’єднання. Артілі були невеликими за складом господарств, вони об’єднували переважно 2–3 або 4–5 господарств.
 
Дійсність спростувала сподівання Левитського. Комісія Вільного економічного товариства 1896 р. здійснила перевірку стану землеробських артілей Херсонської губернії. Всього в губернії налічувалось 85 артілей, Комісія перевірила 72. На час перевірки жодної артілі, що були організовані 1894 р., не залишилося. Переважну кількість артілей, близько 88%, становили ті, що були утворені 1896 р. З обслідуваних артілей 69% не проводили і не збирались проводити спільного обробітку землі. Лише мала кількість артілей, близько 17%, збиралися спільно обробляти незначну частку землі для сплати податків і заборгованості за кредити. Понад 80% артілей мали ще й борги, крім позички, одержаної на час об’єднання. Артілі були невеликими за складом господарств, вони об’єднували переважно 2–3 або 4–5 господарств.
  
Основною метою об’єднання було одержання кредитів, яких нагально потребувало малоземельне селянство. Після одержання кредитів частина членів артілі виходила з неї. Отже мета, яку ставив Левитський, організовуючи артілі, а саме – виробниче кооперування, не була досягнута. Артілі існували лише формально. Комісія, що обстежувала артілі, зробила висновок:[[Файл:Nelzja.jpg|center|530px]](Сборник Херсонського земства. – 1896. – № 10. – С. 271).
+
Основною метою об’єднання було одержання кредитів, яких нагально потребувало малоземельне селянство. Після одержання кредитів частина членів артілі виходила з неї. Отже мета, яку ставив Левитський, організовуючи артілі, а саме – виробниче кооперування, не була досягнута. Артілі існували лише формально. Комісія, що обстежувала артілі, зробила висновок:[[Файл:Nelzja.JPG|center|530px]](Сборник Херсонського земства. – 1896. – № 10. – С. 271).
  
 
Незважаючи на невдачі, що спіткали артілі, заходи Левитського щодо їх організації набули широкого відгуку як в країні, так і за кордоном. Дослідниками наукової спадщини Левитського виявлено в періодичних виданнях за 1895–1917 рр. понад 350 статей і заміток, присвячених артілям Левитського, його проектам та його діяльності (Див.: Кокоріна О. І. Критика економічних поглядів ліберального народника М. В. Левитського. – С. 303). Крім виступів на міжнародних кооперативних конгресах, Левитський безпосередньо спілкувався, листувався з багатьма західними і американськими кооперативними діячами (Див.: Фаресов А. Народники и марксисты. – С. 38). Відомий кооперативний діяч С. В. Бородаєвський писав, що Левитський доклав чимало зусиль для організації хліборобських артілей в Україні. «Це в справжньому розумінні слова були його діти, й не дивно, що визначення «артільного батька», яке, якщо не помиляюся, я перший застосував до його в одній зі статей часопису “Росія” – так міцно пристало до нього» (Бородаєвський С. В. Історія кооперації / С. В. Бородаєвський. – Прага, 1925. – С. 327–328).
 
Незважаючи на невдачі, що спіткали артілі, заходи Левитського щодо їх організації набули широкого відгуку як в країні, так і за кордоном. Дослідниками наукової спадщини Левитського виявлено в періодичних виданнях за 1895–1917 рр. понад 350 статей і заміток, присвячених артілям Левитського, його проектам та його діяльності (Див.: Кокоріна О. І. Критика економічних поглядів ліберального народника М. В. Левитського. – С. 303). Крім виступів на міжнародних кооперативних конгресах, Левитський безпосередньо спілкувався, листувався з багатьма західними і американськими кооперативними діячами (Див.: Фаресов А. Народники и марксисты. – С. 38). Відомий кооперативний діяч С. В. Бородаєвський писав, що Левитський доклав чимало зусиль для організації хліборобських артілей в Україні. «Це в справжньому розумінні слова були його діти, й не дивно, що визначення «артільного батька», яке, якщо не помиляюся, я перший застосував до його в одній зі статей часопису “Росія” – так міцно пристало до нього» (Бородаєвський С. В. Історія кооперації / С. В. Бородаєвський. – Прага, 1925. – С. 327–328).

Версія за 12:20, 26 травня 2017

Levitsky.png

Микола Васильович Левитський (Левицький)

(псевдонім – Запорожець Мирон)
(7 квітня (25 березня) 1859 – 1 грудня 1936) –
організатор артільного і кооперативного руху,
громадський діяч, публіцист.







Життя та діяльність


Відомі вчені та авторитетні джерела про Миколу Васильовича Левитського


Твори


Література


Фотогалерея