Відмінності між версіями «Jaroslav Volodumurovu4»

Матеріал з Економічна думка України
Перейти до: навігація, пошук
м (Admin перейменував сторінку з Ярослав Володимирович на Jaroslav Volodumurovu4)
м (Заміна тексту — „виправл. і доповн.“ на „випр. і допов.“)
Рядок 53: Рядок 53:
 
<br />
 
<br />
 
<spoiler text="Відомі вчені та авторитетні джерела про Ярослава Мудрого"><h3><center>Степан Миколайович Злупко (1931–2006) – відомий український<br> економіст, доктор економічних наук, професор</center></h3>
 
<spoiler text="Відомі вчені та авторитетні джерела про Ярослава Мудрого"><h3><center>Степан Миколайович Злупко (1931–2006) – відомий український<br> економіст, доктор економічних наук, професор</center></h3>
<div align="justify">«Гідним продовжувачем економічної і культурної справи Володимира став його син – князь Ярослав Мудрий. Князь Ярослав розширював межі Київської Русі завоюванням нових земель, закладав нові міста, збирав данину навіть з литвинів, укріпив західні кордони держави, примирившись з поляками, породичався з можновладцями Європи. Та найбільший слід у пам'яті людей він залишив своїми внутрідержавними справами. Народ називав Ярослава "хоромцем" за пристрасть до будівництва. Він створив у Києві знамениту бібліотеку, започаткував видатну пам'ятку "Правда Руська".<br>Коротка редакція "Правди Руської" складається з 42 статей, або частин, і виникла не пізніше XI ст.; розширена "Правда" містить 121 статтю і належить до середини XII – початку XIII ст. Отже, "Правда Руська" в різних редакціях охоплює тривалий період розвитку Київської Русі і дає змогу оцінити як еволюцію закріплених в ній економічних відносин, так і тогочасний стан економічної думки».<br><small><b>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Злупко С. М.</b> Історія економічної теорії : підручник / С. М. Злупко ; Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка. – 2-ге вид., виправл. і доповн. – К. : Знання, 2005. – С. 93.</small>
+
<div align="justify">«Гідним продовжувачем економічної і культурної справи Володимира став його син – князь Ярослав Мудрий. Князь Ярослав розширював межі Київської Русі завоюванням нових земель, закладав нові міста, збирав данину навіть з литвинів, укріпив західні кордони держави, примирившись з поляками, породичався з можновладцями Європи. Та найбільший слід у пам'яті людей він залишив своїми внутрідержавними справами. Народ називав Ярослава "хоромцем" за пристрасть до будівництва. Він створив у Києві знамениту бібліотеку, започаткував видатну пам'ятку "Правда Руська".<br>Коротка редакція "Правди Руської" складається з 42 статей, або частин, і виникла не пізніше XI ст.; розширена "Правда" містить 121 статтю і належить до середини XII – початку XIII ст. Отже, "Правда Руська" в різних редакціях охоплює тривалий період розвитку Київської Русі і дає змогу оцінити як еволюцію закріплених в ній економічних відносин, так і тогочасний стан економічної думки».<br><small><b>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Злупко С. М.</b> Історія економічної теорії : підручник / С. М. Злупко ; Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка. – 2-ге вид., випр. і допов. – К. : Знання, 2005. – С. 93.</small>
 
<br />
 
<br />
 
<h3><center>Микола Михайлович Карамзін (1766–1826) – письменник, історик</center></h3>
 
<h3><center>Микола Михайлович Карамзін (1766–1826) – письменник, історик</center></h3>

Версія за 07:41, 22 червня 2016

ImageMJ.jpg

Ярослав Володимирович

(Ярослав Мудрий)
(970 або перша пол. 980-х рр. – 20 лютого 1054) –
видатний державний діяч і полководець Київської Русі, великий київський князь (1019–1054).






Життя та діяльність


Відомі вчені та авторитетні джерела про Ярослава Мудрого


Твори


Література


Фотогалерея