Відмінності між версіями «Прокопович Феофан»

Матеріал з Економічна думка України
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 56: Рядок 56:
 
</spoiler>
 
</spoiler>
 
<br>
 
<br>
<spoiler text="Відомі вчені та авторитетні джерела про Феофана (Теофана) Прокоповича  "><div align="justify"><h3><center>Микола Іванович Костомаров (1817–1885) – український і російський історик, поет-романтик, мислитель, громадський діяч</center></h3>[[Файл:Feofan byl.jpg|center|500px]]
+
<spoiler text="Відомі вчені та авторитетні джерела про Феофана (Теофана) Прокоповича  "><div align="justify"><h3><center>Ґоттліб-Зіґфрід Баєр (1694–1738) – німецький історик, філолог, академік Петербурзької академії наук з 1725</center></h3>«А щодо вченості його, то багато освічених людей, іноземці насамперед, які енкомії йому писали, полігістором, пансофом, теологом, філософом, поетом, оратором та іншими його називали. Що він [добрим] економом був, видно із зразкової та похвальної ощадності, обачного й обережного керівництва як домашніми справами, так і церковними, для яких він був добрим і чуйним пастирем, мов керманич для корабля».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Байєр Т.-Г.''' Життєпис Феофана Прокоповича / Т.-Г. Байєр // Філософські твори : у 3 т. / Феофан Прокопович ; ред. В. І. Шинкарук. – Київ : Наук. думка, 1981. – Т. 3. – C. 365.</small>
 +
 
 +
<h3><center>Микола Іванович Костомаров (1817–1885) – український і російський історик, поет-романтик, мислитель, громадський діяч</center></h3>[[Файл:Feofan byl.jpg|center|500px]]
 
<small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Костомаров Н. И.''' Русская история в жизнеописаниях ее главнейших деятелей / Н. И. Костомаров. – Репр. воспр. изд. 1873–1888 гг. – Москва : Книга и бизнес, 1992. – Кн. 3, вып. 6, 7. – С. 885.</small>
 
<small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Костомаров Н. И.''' Русская история в жизнеописаниях ее главнейших деятелей / Н. И. Костомаров. – Репр. воспр. изд. 1873–1888 гг. – Москва : Книга и бизнес, 1992. – Кн. 3, вып. 6, 7. – С. 885.</small>
 
<br />
 
<br />
 
<h3><center>Степан Миколайович Злупко (1931–2006) – український економіст, доктор економічних наук, професор</center></h3><div align="justify">«Поняттями своєї доби український мислитель сформулював предмет економічної науки, що нині відома під теорією мікро- і макроекономіки. Саме цей підхід Ф. Прокоповича до економічної науки дає підставу зарахувати його до геніальних учених, який відчував потребу в такому членуванні економічної теорії, яке вважається тепер винаходом другої половини XX ст. Позитивною особливістю в поглядах на економічну науку Ф. Прокоповича було те, що її предмет тісно пов'язувався з традиціями і звичаями конкретного народу, які надавали узагальненням більшої практичності».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Злупко С.''' Персоналії і теорія української економічної думки / С. Злупко. – Львів : Євросвіт, 2002. – С. 53.</small>
 
<h3><center>Степан Миколайович Злупко (1931–2006) – український економіст, доктор економічних наук, професор</center></h3><div align="justify">«Поняттями своєї доби український мислитель сформулював предмет економічної науки, що нині відома під теорією мікро- і макроекономіки. Саме цей підхід Ф. Прокоповича до економічної науки дає підставу зарахувати його до геніальних учених, який відчував потребу в такому членуванні економічної теорії, яке вважається тепер винаходом другої половини XX ст. Позитивною особливістю в поглядах на економічну науку Ф. Прокоповича було те, що її предмет тісно пов'язувався з традиціями і звичаями конкретного народу, які надавали узагальненням більшої практичності».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Злупко С.''' Персоналії і теорія української економічної думки / С. Злупко. – Львів : Євросвіт, 2002. – С. 53.</small>
<br />
+
 
 
<h3><center>Віктор Дмитрович Базилевич (нар. 1949 р.) – доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України</center></h3>«Представитель украинской философской школы, ученый, мыслитель, богослов, государственный деятель, профессор этики, ректор Киево-Могилянской академии, советник императора Петра I в делах просвещения Феофан Прокопович (1677–1736) обогатил украинскую общественную мысль важными достижениями эпохи Возрождения, Реформации и Просвещения. Вместе с тем он уделял большое внимание экономико-хозяйственным проблемам. Считая, что этика относится к практическим наукам, Ф. Прокопович включал в круг ее проблем экономику и политику. При этом мыслитель ставил перед экономикой задачу изучения хозяйственных обычаев на уровне домашнего хозяйства, а перед политикой – вопросы экономического развития на общегосударственном уровне. Как и современные ему западноевропейские и российские мыслители-экономисты, Ф. Прокопович был сторонником активного торгового баланса. Заботу о развитии экономики и культуры страны, построение экономических взаимоотношений и торговли с другими странами он считал самой главной обязанностью правительства. Развитую экономику ученый рассматривал как самое лучшее обеспечение «общего блага»».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Базилевич В. Д.''' Философия экономики. История : [монография] / В. Базилевич, В. Ильин ; Киев. нац. ун-т им. Тараса Шевченко. – Киев : Знання ; Москва : Рыбари, 2011. – С. 872.</small>
 
<h3><center>Віктор Дмитрович Базилевич (нар. 1949 р.) – доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України</center></h3>«Представитель украинской философской школы, ученый, мыслитель, богослов, государственный деятель, профессор этики, ректор Киево-Могилянской академии, советник императора Петра I в делах просвещения Феофан Прокопович (1677–1736) обогатил украинскую общественную мысль важными достижениями эпохи Возрождения, Реформации и Просвещения. Вместе с тем он уделял большое внимание экономико-хозяйственным проблемам. Считая, что этика относится к практическим наукам, Ф. Прокопович включал в круг ее проблем экономику и политику. При этом мыслитель ставил перед экономикой задачу изучения хозяйственных обычаев на уровне домашнего хозяйства, а перед политикой – вопросы экономического развития на общегосударственном уровне. Как и современные ему западноевропейские и российские мыслители-экономисты, Ф. Прокопович был сторонником активного торгового баланса. Заботу о развитии экономики и культуры страны, построение экономических взаимоотношений и торговли с другими странами он считал самой главной обязанностью правительства. Развитую экономику ученый рассматривал как самое лучшее обеспечение «общего блага»».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Базилевич В. Д.''' Философия экономики. История : [монография] / В. Базилевич, В. Ильин ; Киев. нац. ун-т им. Тараса Шевченко. – Киев : Знання ; Москва : Рыбари, 2011. – С. 872.</small>
 
</div></spoiler>
 
</div></spoiler>

Версія за 14:30, 8 грудня 2015

Prokopovych1.jpg

Прокопович Феофан (чернече ім’я Теофан, справжнє ім’я Єлисей (Єлисій, Єлезар, Єліазар, Єлизар)

(17(7) червня 1677 – 19(8) вересня 1736) –
український релігійний і політичний діяч,
філософ, просвітитель, письменник.
Виразник українського меркантилізму (перша половина XVIII ст.).







Життя та діяльність


Відомі вчені та авторитетні джерела про Феофана (Теофана) Прокоповича


Твори


Література


Фотогалерея