Відмінності між версіями «Бунге Микола Християнович»

Матеріал з Економічна думка України
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 113: Рядок 113:
 
Підсумовуючи проведений аналіз категорії «цінність», Бунге писав, що «…теория ценности не может быть построена дедуктивным путем; причины, под влиянием которых устанавливается ценность, слишком сложны…» (М. Бунге: сучасний дискурс. – С. 558). Сам автор робить висновок, що цінність «определяется спросом и предложением» (М. Бунге: сучасний дискурс. – С. 551). Умови попиту і пропозиції – це, за  визначенням автора, умови соціальні. І тому не випадково він пов’язує ці категорії не лише з проблемами цінності, реалізації, а й із задоволенням потреб населення. Вирішення цих питань він покладає на суспільство і громадську владу, які повинні, «…не нарушая исторического развития и свободы, способствовать такому изменению условий спроса и предложения, которое делало бы удовлетворение потребностей доступным и сообразным с интересами всех и каждого» (М. Бунге: сучасний дискурс. – С. 559).
 
Підсумовуючи проведений аналіз категорії «цінність», Бунге писав, що «…теория ценности не может быть построена дедуктивным путем; причины, под влиянием которых устанавливается ценность, слишком сложны…» (М. Бунге: сучасний дискурс. – С. 558). Сам автор робить висновок, що цінність «определяется спросом и предложением» (М. Бунге: сучасний дискурс. – С. 551). Умови попиту і пропозиції – це, за  визначенням автора, умови соціальні. І тому не випадково він пов’язує ці категорії не лише з проблемами цінності, реалізації, а й із задоволенням потреб населення. Вирішення цих питань він покладає на суспільство і громадську владу, які повинні, «…не нарушая исторического развития и свободы, способствовать такому изменению условий спроса и предложения, которое делало бы удовлетворение потребностей доступным и сообразным с интересами всех и каждого» (М. Бунге: сучасний дискурс. – С. 559).
  
З трактуванням економістами категорії цінності було пов’я¬зане й розуміння проблеми розподілу. Бунге, як більшість тогочасних економістів, вважав, що у виробництві беруть участь три фактори: праця, природа й капітал. Кожний з цих факторів є самостійним джерелом цінності. Цінність, що створюється трьома факторами, відповідно поділяється на три види доходів: заробітну плату, ренту й прибуток. Ці види доходів відповідають трьом класам суспільства (робітники, землевласники, капіталісти). Част¬ка кожного з них у розподілі доходів визначається, на думку Бунге, суперництвом, що може змінювати ці доходи в той чи інший бік. Він підтримував принцип втручання держави в економічне життя й стверджував, що воно сприятиме справедливому розподілу доходів. Бунге не лише викладав власні погляди на теорію розподілу, а й аналізував поширені тоді теорії з цього питання. Він заперечував висновок, що за капіталізму прибуток є відрахуванням від заробітної плати. Такі висновки, на його думку, давали теоретичну зброю в руки соціалізму.
+
З трактуванням економістами категорії цінності було пов’язане й розуміння проблеми розподілу. Бунге, як більшість тогочасних економістів, вважав, що у виробництві беруть участь три фактори: праця, природа й капітал. Кожний з цих факторів є самостійним джерелом цінності. Цінність, що створюється трьома факторами, відповідно поділяється на три види доходів: заробітну плату, ренту й прибуток. Ці види доходів відповідають трьом класам суспільства (робітники, землевласники, капіталісти). Частка кожного з них у розподілі доходів визначається, на думку Бунге, суперництвом, що може змінювати ці доходи в той чи інший бік. Він підтримував принцип втручання держави в економічне життя й стверджував, що воно сприятиме справедливому розподілу доходів. Бунге не лише викладав власні погляди на теорію розподілу, а й аналізував поширені тоді теорії з цього питання. Він заперечував висновок, що за капіталізму прибуток є відрахуванням від заробітної плати. Такі висновки, на його думку, давали теоретичну зброю в руки соціалізму.
  
 
М. Бунге схилявся до теорії розподілу Кері й Бастіа, проте не сприйняв їх теорії «гармонії інтересів». Він визнавав наявність глибоких соціальних антагонізмів в суспільстві, зумовлених нерівномірним розподілом, а теорію «гармонії» визначав[[Файл:7 kak zel.jpg|center|500px]]&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;(Бунге Н. Х. Очерки политико-экономической литературы. – С. 311).<br>Загострення класових суперечностей і посилення диференціації в суспільстві приводять до поширення та зростання впливу ідей соціалізму, що створює загрозу державним засадам, їх стабільності. Ці проблеми турбують Бунге. Він відверто критикує погляди соціалістів-утопістів: К. Сен-Сімона, Ш. Фур’є, Р. Оуена, піддає критиці ідеї Ф. Лассаля і Ж. Прудона за їх утопічні мрії і безпідставні обіцянки щастя у вигаданому суспільстві майбутнього. Нищівній критиці піддає Бунге марксизм. Їй притаманна неупередженість та надзвичайна дотепність.
 
М. Бунге схилявся до теорії розподілу Кері й Бастіа, проте не сприйняв їх теорії «гармонії інтересів». Він визнавав наявність глибоких соціальних антагонізмів в суспільстві, зумовлених нерівномірним розподілом, а теорію «гармонії» визначав[[Файл:7 kak zel.jpg|center|500px]]&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;(Бунге Н. Х. Очерки политико-экономической литературы. – С. 311).<br>Загострення класових суперечностей і посилення диференціації в суспільстві приводять до поширення та зростання впливу ідей соціалізму, що створює загрозу державним засадам, їх стабільності. Ці проблеми турбують Бунге. Він відверто критикує погляди соціалістів-утопістів: К. Сен-Сімона, Ш. Фур’є, Р. Оуена, піддає критиці ідеї Ф. Лассаля і Ж. Прудона за їх утопічні мрії і безпідставні обіцянки щастя у вигаданому суспільстві майбутнього. Нищівній критиці піддає Бунге марксизм. Їй притаманна неупередженість та надзвичайна дотепність.
Рядок 161: Рядок 161:
 
Як про закономірне і позитивне явище писав Бунге про те, що в європейських країнах спостерігається концентрація і централізація промисловості і кредитних організацій. У зв'язку з цим мануфактурний феодалізм переходить у розряд історичних спогадів. Великі підприємства, підкреслював він, вирвали людство з патріархального економічного побуту. І хоча в Росії поки що нічого цього немає, треба сприяти витісненню дрібної промисловості фабричним виробництвом шляхом розвитку акціонерних компаній, що вигідно поєднують "діяльність особи з діяльністю суспільства "».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Кредісов А. І.''' Історія вчень менеджменту : підручник / А. І. Кредісов. – Київ : Знання України, 2001. – С. 87–88.</small>
 
Як про закономірне і позитивне явище писав Бунге про те, що в європейських країнах спостерігається концентрація і централізація промисловості і кредитних організацій. У зв'язку з цим мануфактурний феодалізм переходить у розряд історичних спогадів. Великі підприємства, підкреслював він, вирвали людство з патріархального економічного побуту. І хоча в Росії поки що нічого цього немає, треба сприяти витісненню дрібної промисловості фабричним виробництвом шляхом розвитку акціонерних компаній, що вигідно поєднують "діяльність особи з діяльністю суспільства "».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Кредісов А. І.''' Історія вчень менеджменту : підручник / А. І. Кредісов. – Київ : Знання України, 2001. – С. 87–88.</small>
  
<h3><center>Віктор Дмитрович Базилевич (1949– ) – український економіст, доктор економічних наук, професор</center></h3><div align="justify">«Водночас відверто слід визнати, що ідейний спадок М.Х. Бунге ні в минулому, ні тепер, на жаль, не був адекватно осмислений та поцінований. Після 1917 р. із зрозумілих причин М.Х. Бунге надовго "випав" із поля зору істо¬риків та економістів. Певний інтерес до нього почали проявляти лише у післявоєнний час. В окремих працях 50 – 60-х pp., присвячених внутрішній політиці самодержавства другої половини XIX ст., містились стислі характеристики поглядів і перетворень М.Х. Бунге. Але вони були витри¬мані у відповідній ідеологічній спрямованості. Відтак теоретична спадщина вченого ще чекає належного вивчення та використання сучасним поколінням дослідників.
+
<h3><center>Віктор Дмитрович Базилевич (1949– ) – український економіст, доктор економічних наук, професор</center></h3><div align="justify">«Водночас відверто слід визнати, що ідейний спадок М.Х. Бунге ні в минулому, ні тепер, на жаль, не був адекватно осмислений та поцінований. Після 1917 р. із зрозумілих причин М.Х. Бунге надовго "випав" із поля зору істориків та економістів. Певний інтерес до нього почали проявляти лише у післявоєнний час. В окремих працях 50 – 60-х pp., присвячених внутрішній політиці самодержавства другої половини XIX ст., містились стислі характеристики поглядів і перетворень М.Х. Бунге. Але вони були витримані у відповідній ідеологічній спрямованості. Відтак теоретична спадщина вченого ще чекає належного вивчення та використання сучасним поколінням дослідників.
  
 
Отже, Микола Християнович Бунге – це масштабна історична постать педагога, просвітника, ученого та державного діяча-реформатора, який над усе ставив служіння суспільному благу. Найкращим вшануванням пам'яті видатного співвітчизника може стати перевидання його наукових праць, які і зараз сприймаються як надзвичайно змістовні та пророчі у контексті сучасних процесів реформування вітчизняної економіки та фундаментальної університетської освіти».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;М. Бунге: сучасний дискурс''' / за ред. В. Д. Базилевича. – Київ : Знання, 2005. – С. 55.</small>
 
Отже, Микола Християнович Бунге – це масштабна історична постать педагога, просвітника, ученого та державного діяча-реформатора, який над усе ставив служіння суспільному благу. Найкращим вшануванням пам'яті видатного співвітчизника може стати перевидання його наукових праць, які і зараз сприймаються як надзвичайно змістовні та пророчі у контексті сучасних процесів реформування вітчизняної економіки та фундаментальної університетської освіти».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;М. Бунге: сучасний дискурс''' / за ред. В. Д. Базилевича. – Київ : Знання, 2005. – С. 55.</small>
Рядок 171: Рядок 171:
 
<h3><center>Фінансова думка України</center></h3>«Теоретичний світогляд ученого пройшов певну еволюцію – від наслідування класиків політичної економії до формування засад оригінальної, самобутньої Київської школи. У 1870 р. побачила світ праця «Основи політичної економії», де вже проглядається цей самостійний шлях ученого в розробленні методологічних і практичних проблем економічної теорії. У зазначеній праці системно викладені основні політекономічні погляди вченого».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Фінансова думка України''' : у 3 т. / С. В. Льовочкін, В. М. Федосов, С. І. Юрій та ін. ; за наук. ред. В. М. Федосова. – Київ : Кондор ; Тернопіль : Економічна думка, 2010. – Т. 2 : Енциклопедія. – С. 90.</small>
 
<h3><center>Фінансова думка України</center></h3>«Теоретичний світогляд ученого пройшов певну еволюцію – від наслідування класиків політичної економії до формування засад оригінальної, самобутньої Київської школи. У 1870 р. побачила світ праця «Основи політичної економії», де вже проглядається цей самостійний шлях ученого в розробленні методологічних і практичних проблем економічної теорії. У зазначеній праці системно викладені основні політекономічні погляди вченого».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Фінансова думка України''' : у 3 т. / С. В. Льовочкін, В. М. Федосов, С. І. Юрій та ін. ; за наук. ред. В. М. Федосова. – Київ : Кондор ; Тернопіль : Економічна думка, 2010. – Т. 2 : Енциклопедія. – С. 90.</small>
  
«Пропагуючи передові прогресивні демократичні принципи у своїх чис¬ленних публікаціях, учений жваво відгукувався на гострі й нагальні проблеми реформування напівфеодальної економічної системи, що існувала обґрунтовуючи доцільність радикальної зміни економіко-правових відносин в Україні та Росії. Проте, розуміючи складність суспільних капіталістичних перетворень, які супроводжуються проявом соціальних антагонізмів, український учений виступив з різкою критикою ідей соціал-утопізму та марксизму, що набули поширення в науковому середовищі, наголошуючи на необґрунтованості обіцянок всезагального людського щастя в ідеальному суспільстві майбутнього».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Фінансова думка України'''. – С. 90–91.</small>
+
«Пропагуючи передові прогресивні демократичні принципи у своїх численних публікаціях, учений жваво відгукувався на гострі й нагальні проблеми реформування напівфеодальної економічної системи, що існувала обґрунтовуючи доцільність радикальної зміни економіко-правових відносин в Україні та Росії. Проте, розуміючи складність суспільних капіталістичних перетворень, які супроводжуються проявом соціальних антагонізмів, український учений виступив з різкою критикою ідей соціал-утопізму та марксизму, що набули поширення в науковому середовищі, наголошуючи на необґрунтованості обіцянок всезагального людського щастя в ідеальному суспільстві майбутнього».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Фінансова думка України'''. – С. 90–91.</small>
 
</div></spoiler>
 
</div></spoiler>
 
<br>
 
<br>

Версія за 11:31, 12 червня 2015

Bunge.jpg

Бунге Микола Християнович (Bunge Nikolai Karl Paul von)

(11 (23) листопада 1823 – 3 (15) червня 1895) –
український та російський фінансист, економіст та державний діяч.








Життя та діяльність


Відомі вчені та авторитетні джерела про Миколу Християновича Бунге


Твори


Література


Іконографія