Відмінності між версіями «Зіновіїв Климентій»

Матеріал з Економічна думка України
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 6: Рядок 6:
 
<spoiler text="Життя та діяльність"><div align="justify"><p> Відомостей про автора рукописної книги “Вірші. Приповісті посполиті” дуже мало, тільки те, що він сам про себе пише у книжці. Більшість дослідників датує рукопис кінцем XVII – початком XVIII ст. і до цього періоду відносить творчий період життя поета. Написав його Климентій, син Зіновія, ієромонах, тобто чернець, який мав право правити церковну службу, інакше кажучи, чернець-священик. Життя його складалося нелегко. Незважаючи на те, що згадки досить невиразні, вони дають певну інформацію. Народився на Правобережжі. У літературі існує припущення, що народився автор “Віршів” приблизно в 1633–1634 рр., а помер між 1701 і 1712 рр. Був Климентій сиротою, його батько, можливо, – козак, який чи загинув у війні, чи рано помер. Дітям, що залишилися без батьків, поет присвятив вірш “Про малих дітей, що лишаються без родичів своїх”. У ті часи сироти, як правило, виховувалися по школах біля церков. Певно у такій школі виховувався і Климентій. До вірша “Про школярів, що дрова крадуть, і про школу” він, виявляючи добре знання школярського життя, робить приписку: “Бо один школяр-бідак прозивався Трясця, де б не жив чи буде жить, не зазнає щастя” (Слово многоцінне. Хрестоматія української літератури, створеної різними мовами в епоху Ренесансу (друга половина XV–XVI століття) та в епоху Бароко (кінець XVI–XVIII століття) : в 4 кн. / керівник проекту Василь Яременко ; упоряд. Валерій Шевчук, Василь Яременко. – Київ : Аконіт, 2006. – Кн. 3. – С. 162). Отже, він, напевне, був одним із тих сиріт-школярів. Більш того, ще у школі він хворів на епілепсію, через що його й прозивали Трясця. Після докладного дослідження текстів “Віршів” автор монографії “Климентій Зіновієв” В. П. Колосова та автор дослідження з історії української літератури XVI–XVIII століть “Муза Роксоланська” В. О. Шевчук припускають, що Климентій Зіновіїв міг навчатися у Києво-Могилянській колегії. Закінчити весь курс сироті було важко, отож знаходить собі писарську службу, про що пише у вірші “Про писарів”: “Сам також писарював, знає те труждання” (Слово многоцінне. – Кн. 3. – С. 251). Ще П. Куліш висловив думку, що Климентій був білим священиком і лише після смерті своєї жінки постригся у ченці, ставши ієромонахом. В. Шевчук припускає, що поет після навчання став духовним писарем, вже тоді і прийнявши чернецтво. Цю думку підтримує й В. П. Колосова: “Очевидно, Климентій постригся в монахи давно – ще замолоду – і мандрував як монах” (Колосова В. П. Климентій Зиновієв. Життя і творчість / В. П. Колосова. – Київ : Наук. думка, 1964. – С. 26). Він багато блукав Україною, був у Росії, Литві та Польщі, збираючи милостиню для монастиря.
 
<spoiler text="Життя та діяльність"><div align="justify"><p> Відомостей про автора рукописної книги “Вірші. Приповісті посполиті” дуже мало, тільки те, що він сам про себе пише у книжці. Більшість дослідників датує рукопис кінцем XVII – початком XVIII ст. і до цього періоду відносить творчий період життя поета. Написав його Климентій, син Зіновія, ієромонах, тобто чернець, який мав право правити церковну службу, інакше кажучи, чернець-священик. Життя його складалося нелегко. Незважаючи на те, що згадки досить невиразні, вони дають певну інформацію. Народився на Правобережжі. У літературі існує припущення, що народився автор “Віршів” приблизно в 1633–1634 рр., а помер між 1701 і 1712 рр. Був Климентій сиротою, його батько, можливо, – козак, який чи загинув у війні, чи рано помер. Дітям, що залишилися без батьків, поет присвятив вірш “Про малих дітей, що лишаються без родичів своїх”. У ті часи сироти, як правило, виховувалися по школах біля церков. Певно у такій школі виховувався і Климентій. До вірша “Про школярів, що дрова крадуть, і про школу” він, виявляючи добре знання школярського життя, робить приписку: “Бо один школяр-бідак прозивався Трясця, де б не жив чи буде жить, не зазнає щастя” (Слово многоцінне. Хрестоматія української літератури, створеної різними мовами в епоху Ренесансу (друга половина XV–XVI століття) та в епоху Бароко (кінець XVI–XVIII століття) : в 4 кн. / керівник проекту Василь Яременко ; упоряд. Валерій Шевчук, Василь Яременко. – Київ : Аконіт, 2006. – Кн. 3. – С. 162). Отже, він, напевне, був одним із тих сиріт-школярів. Більш того, ще у школі він хворів на епілепсію, через що його й прозивали Трясця. Після докладного дослідження текстів “Віршів” автор монографії “Климентій Зіновієв” В. П. Колосова та автор дослідження з історії української літератури XVI–XVIII століть “Муза Роксоланська” В. О. Шевчук припускають, що Климентій Зіновіїв міг навчатися у Києво-Могилянській колегії. Закінчити весь курс сироті було важко, отож знаходить собі писарську службу, про що пише у вірші “Про писарів”: “Сам також писарював, знає те труждання” (Слово многоцінне. – Кн. 3. – С. 251). Ще П. Куліш висловив думку, що Климентій був білим священиком і лише після смерті своєї жінки постригся у ченці, ставши ієромонахом. В. Шевчук припускає, що поет після навчання став духовним писарем, вже тоді і прийнявши чернецтво. Цю думку підтримує й В. П. Колосова: “Очевидно, Климентій постригся в монахи давно – ще замолоду – і мандрував як монах” (Колосова В. П. Климентій Зиновієв. Життя і творчість / В. П. Колосова. – Київ : Наук. думка, 1964. – С. 26). Він багато блукав Україною, був у Росії, Литві та Польщі, збираючи милостиню для монастиря.
 
</p>
 
</p>
П. Куліш писав про поета так:[[Файл:Kyliw_na_zinojeva.jpg|center|500px]](Кулиш П. Обзор украинской словесности. 1. Климентий / П. Кулиш // Основа. – 1861. - № 1 (январь). – С. 195–196).
+
П. Куліш писав про поета так:[[Файл:Kyliw_na_zinojeva.jpg|center|500px]](Кулиш П. Обзор украинской словесности. 1. Климентий / П. Кулиш // Основа. – 1861. № 1 (январь). – С. 195–196).
  
 
“Ось який приблизно образ поета XVII ст., – підкреслює В. Шевчук, – складається перед нами після уважного прочитання його книги, адже вона з усіх відомих тогочасних книг особлива: Климентій не тільки прожив странницьке і страдницьке життя, але й піднявся на творчий подвиг, поклавши собі за мету дати образ свого віку, створивши … універсальну картину тогочасного світу” (Шевчук В. Муза Роксоланська : Українська література ХVI-XVIII століть : у 2 кн. / Валерій Шевчук ; ред. С. Головко. – Київ : Либідь, 2005. – Кн. 2. – С. 185).
 
“Ось який приблизно образ поета XVII ст., – підкреслює В. Шевчук, – складається перед нами після уважного прочитання його книги, адже вона з усіх відомих тогочасних книг особлива: Климентій не тільки прожив странницьке і страдницьке життя, але й піднявся на творчий подвиг, поклавши собі за мету дати образ свого віку, створивши … універсальну картину тогочасного світу” (Шевчук В. Муза Роксоланська : Українська література ХVI-XVIII століть : у 2 кн. / Валерій Шевчук ; ред. С. Головко. – Київ : Либідь, 2005. – Кн. 2. – С. 185).
Рядок 30: Рядок 30:
 
</spoiler>
 
</spoiler>
 
<br>
 
<br>
<spoiler text="Відомі вчені та авторитетні джерела про Климентія Зіновіїва"><h3><center>Іван Якович Франко (1856–1916) – український письменник, учений, громадсько-політичний діяч</center></h3>“… у … творах крізь старосвітську форму проблискують іскри нових почувань і поглядів, критицизму і рефлексії, зароджується тип новочасного письменника, що виступає не як речник типових поглядів маси або приписів традиційної доктрини, але як індивідуальна поява зі своїми власними поглядами, виробленими сильно розвитим індивідуальним життям і думанням”.<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Франко І.''' Зібрання творів : у 50 т. / Іван Франко. – Київ : Наук. думка, 1983. – Т. 40. – С. 362.</small>
+
<spoiler text="Відомі вчені та авторитетні джерела про Климентія Зіновіїва"><div align="justify"><h3><center>Іван Якович Франко (1856–1916) – український письменник, учений, громадсько-політичний діяч</center></h3>“… У … творах крізь старосвітську форму проблискують іскри нових почувань і поглядів, критицизму і рефлексії, зароджується тип новочасного письменника, що виступає не як речник типових поглядів маси або приписів традиційної доктрини, але як індивідуальна поява зі своїми власними поглядами, виробленими сильно розвитим індивідуальним життям і думанням”.<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Франко І.''' Зібрання творів : у 50 т. / Іван Франко. – Київ : Наук. думка, 1983. – Т. 40. – С. 362.</small>
  
 
«Із письменників XVIII віку, яких твори дійшли до нас у рукописах або в сучасних друках, заслугують на ближчу увагу три, а власне віршописець Климентій, мандрівний монах, якого простора збірка віршів, хоч невисокої поетичної вартості, дає дуже багато характерних рисів для зрозуміння життя і побуту особливо нижчих верстов народної маси придніпрянської України в першій половині XVIII віку, а також немало автобіографічних подробиць для характеристики самого автора».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Франко І.''' Зібрання творів : у 50 т. / Іван Франко. – Київ : Наук. думка, 1984. – Т. 41. – С. 256.</small>
 
«Із письменників XVIII віку, яких твори дійшли до нас у рукописах або в сучасних друках, заслугують на ближчу увагу три, а власне віршописець Климентій, мандрівний монах, якого простора збірка віршів, хоч невисокої поетичної вартості, дає дуже багато характерних рисів для зрозуміння життя і побуту особливо нижчих верстов народної маси придніпрянської України в першій половині XVIII віку, а також немало автобіографічних подробиць для характеристики самого автора».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Франко І.''' Зібрання творів : у 50 т. / Іван Франко. – Київ : Наук. думка, 1984. – Т. 41. – С. 256.</small>
Рядок 61: Рядок 61:
 
<li>'''Ісіченко І. (Архиєпископ)'''. Історія української літератури: епоха бароко XVII–XVIII ст. : навч. посібник / Архиєпископ Ігор Ісіченко ; Нац. ун-т "Києво-Могилянська академія". – Львів ; Київ ; Харків : Святогорець, 2011. – С. 377–385.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''8У1  І-85'''
 
<li>'''Ісіченко І. (Архиєпископ)'''. Історія української літератури: епоха бароко XVII–XVIII ст. : навч. посібник / Архиєпископ Ігор Ісіченко ; Нац. ун-т "Києво-Могилянська академія". – Львів ; Київ ; Харків : Святогорець, 2011. – С. 377–385.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''8У1  І-85'''
 
<li>'''Історія українського козацтва''' : нариси : у 2 т. / ред. В. А. Смолій (відп. ред.) та ін. ; НАН України, Ін-т історії України, НДІ козацтва. – Київ : КМ Академiя, 2007. –  Т. 2. – <u>'''[[Медіа:Ist_ukr_koz_119.pdf|<span style="color:#3366BB">С. 119</span>]]'''</u>.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''9(С2)  І-90'''
 
<li>'''Історія українського козацтва''' : нариси : у 2 т. / ред. В. А. Смолій (відп. ред.) та ін. ; НАН України, Ін-т історії України, НДІ козацтва. – Київ : КМ Академiя, 2007. –  Т. 2. – <u>'''[[Медіа:Ist_ukr_koz_119.pdf|<span style="color:#3366BB">С. 119</span>]]'''</u>.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''9(С2)  І-90'''
<li>'''Києво-Могилянська академія в іменах''' : XVII–XVIII ст. : енцикл. видання / відп. ред. С. Брюховецький. – Київ : КМ Академія, 2001. – С. 227–228.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''37  К38'''
+
<li>'''Києво-Могилянська академія в іменах'''. XVII–XVIII ст. : енцикл. видання / відп. ред. С. Брюховецький. – Київ : КМ Академія, 2001. – С. 227–228.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''37  К38'''
 
<li>'''Колосова В. П.''' Климентій Зиновієв. Життя і творчість / В. П. Колосова. – Київ : Наук. думка, 1964. – 206 с.<br>''Шифр зберігання книги в '''<font color="FF0000">НБУВ</font>''':'' '''В0937248'''
 
<li>'''Колосова В. П.''' Климентій Зиновієв. Життя і творчість / В. П. Колосова. – Київ : Наук. думка, 1964. – 206 с.<br>''Шифр зберігання книги в '''<font color="FF0000">НБУВ</font>''':'' '''В0937248'''
 
<li>'''Кулиш П.''' Климентий, украинский стихотворец времен гетмана Мазепы / П. Кулиш // Русская беседа. – 1859. – Т. 5, кн. 17. – С. 79–140.<br>''Шифр зберігання книги в '''<font color="FF0000">НІБ України</font>''':'' '''05  Р89'''
 
<li>'''Кулиш П.''' Климентий, украинский стихотворец времен гетмана Мазепы / П. Кулиш // Русская беседа. – 1859. – Т. 5, кн. 17. – С. 79–140.<br>''Шифр зберігання книги в '''<font color="FF0000">НІБ України</font>''':'' '''05  Р89'''

Версія за 09:21, 9 квітня 2015

Зіновіїв (Зіновієв, Зинов’єв) Климентій

(близько 1633–1634 – після 1701) –

мандрівний чернець (ієромонах), поет, автор рукописної книги віршів (XVII ст.).




Життя та діяльність


Відомі вчені та авторитетні джерела про Климентія Зіновіїва


Твори


Література


Іконографія