Відмінності між версіями «Степанов Тихон Федорович»

Матеріал з Економічна думка України
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 63: Рядок 63:
 
</spoiler>
 
</spoiler>
 
<br>
 
<br>
<spoiler text="Відомі вчені та авторитетні джерела про Тихона Федоровича Степанова"><h3><center>Лариса Павлівна Горкіна (1941–2013) – український науковець, професор, доктор економічних наук, лауреат премії імені М. І. Туган-Барановського</center></h3><div align="justify">«Т. Степанов зробив ряд плідних висновків щодо завдань економічної політики держави в галузі вдосконалення оподаткування в бік розподілу податкового тягаря відповідно статкам різних верств населення, ліквідації їх станового характеру та більшого спрямування на суспільні потреби. Відстоюючи ідею прогресивного оподаткування, він наголошував на тому, що податок має збільшуватися в міру збільшення прибутків і встановлюватися більш високим на речі розкоші, ніж на предмети споживання «бідних класів». При цьому вчений виходив з положення Г. фон Шторха про те, що «капітал є не що інше, як прибуток, який використовується для здобування нового капіталу».
+
<spoiler text="Відомі вчені та авторитетні джерела про Тихона Федоровича Степанова"><h3><center>Іван Васильович Вернадський (1821–1884) – український і російський економіст, статистик, громадський діяч</center></h3>«Сочинение нашего экономиста, харьковского профессора ''Т. Степанова: Записки о политической экономии. С.-Петерб., 1844. 8'' принадлежит также к эклектической школе. Автор в нем не следует одному авторитету, а напротив старается свои положения вывести из критики мнений, уже существующих. Эта критика не всегда бывает верна и глубока; большею частью он в ней увлекается сердцем, доказательства которого как бы предпочитает доводом ума; иногда впрочем он опровергает даже одним голословным отрицанием; тем не менее ему нельзя совершенно отказать в самостоятельности. Вообще форма сочинения выбрана им неудачно, и слог часто бывает слишком небрежен, что показывает, что сочинение не назначалось первоначально для публики. Изложение его обыкновенно состоит в следующем: он берет какое-нибудь положение преимущественно из французских экономических писателей, приводит слова автора, выражающие без полного, впрочем, развития его мысли, и потом представляет ряд более или менее сильных опровержений. Системы у него почти нет; статистические данные иногда мало применены к вопросу. Замечательно, впрочем, что он, как и Шторх, вводит в науку невещественное богатство и везде показывает истинное сочувствие к классу работающему. Сочинение это, к сожалению, не кончено, и заключает в себе кроме введения, истории и основных понятий о политической экономии, только главы: о богатстве, его источнике, природе труда, непроизводительности классов, о нематериальной ценности, о принадлежностях трех промышленностей, о сравнительной производительности их, о непроизводительном классе, о машинах, о капитале, о разделении капиталов, об увеличении капиталов, об отношении произведения к потреблению».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;І. Вернадський.''' Витоки : Творча спадщина у контексті історії економічної думки в Україні : [монографія] / за ред. В. Д. Базилевича. – К. : Знання, 2009. –  C. 661–662.</small>
  
Продуктивними були і погляди Т. Степанова на кредит (який він називав душею всіх стосунків у суспільному житті) та на завдання держави щодо всемірного сприяння його розвитку. «Я впевнений, писав учений, – що прийде час, коли не тільки держави, а й кожне місто, кожна місцевість будуть мати свої банки, свої компанії, свої страхові товариства та інші установи щодо матеріального життя, так само як і вчені товариства розповсюдяться по всіх країнах». Великого значення надавав він також розвитку статистичних досліджень для обгрунтування теоретичних положень».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Горкіна Л. П.''' Нормативний аспект економічної теорії у працях українських економістів ХІХ ст. / Л. П. Горкіна // Історія народного господарства та економічної думки України : зб. наук. праць / Ін-т економіки НАНУ ; ред. Т. І. Дерев’янкін. – К. : Ін-т економіки НАН України, 2003. – Вип. 35–36. – С. 193.</small>
+
<h3><center>Михайло Васильович Птуха (1884–1961) – український статистик і демограф, економіст</center></h3>«Степанов поставил перед статистикой такие задачи, которые в случае их успешного выполнения сделали бы ее наукой. Знание, показывающее взаимосвязи между частями государствоведения, устанавливающее при посредстве глубокого сравнительного изучения причиннозависимости и выявляющее законы, раскрывающее содержание отраслей статистики при помощи соединения и раздробления трудов, является наукой в самом строгом смысле слова…
 +
 
 +
Интересное положение сформулировал Степанов по вопросу об установлении «безусловных законов» физической и нравственной жизни земного шара. Экономист и политик должны «показать» эти законы, «условное (т. е. конкретное. – М. Птуха) же раскрытие изложить» дело статистика.
  
<br />
+
В качестве других больших теоретических достижений следует отметить положения Т. Ф. Степанова об изучении явлений в разрезе социальных групп и о необходимости изучения динамики экономических явлений во времени. По глубине и содержательности идей он был выше своих современников».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Птуха М. В.''' Очерки по истории статистики в СССР / М. В. Птуха ; АН СССР. – М. : Изд-во АН СССР, 1959. – Т. 2. – С. 354.</small>
<h3><center>Іван Васильович Вернадський (1821–1884) – український і російський економіст, статистик, громадський діяч</center></h3>«Сочинение нашего экономиста, харьковского профессора ''Т. Степанова: Записки о политической экономии. С.-Петерб., 1844. 8'' принадлежит также к эклектической школе. Автор в нем не следует одному авторитету, а напротив старается свои положения вывести из критики мнений, уже существующих. Эта критика не всегда бывает верна и глубока; большею частью он в ней увлекается сердцем, доказательства которого как бы предпочитает доводом ума; иногда впрочем он опровергает даже одним голословным отрицанием; тем не менее ему нельзя совершенно отказать в самостоятельности. Вообще форма сочинения выбрана им неудачно, и слог часто бывает слишком небрежен, что показывает, что сочинение не назначалось первоначально для публики. Изложение его обыкновенно состоит в следующем: он берет какое-нибудь положение преимущественно из французских экономических писателей, приводит слова автора, выражающие без полного, впрочем, развития его мысли, и потом представляет ряд более или менее сильных опровержений. Системы у него почти нет; статистические данные иногда мало применены к вопросу. Замечательно, впрочем, что он, как и Шторх, вводит в науку невещественное богатство и везде показывает истинное сочувствие к классу работающему. Сочинение это, к сожалению, не кончено, и заключает в себе кроме введения, истории и основных понятий о политической экономии, только главы: о богатстве, его источнике, природе труда, непроизводительности классов, о нематериальной ценности, о принадлежностях трех промышленностей, о сравнительной производительности их, о непроизводительном классе, о машинах, о капитале, о разделении капиталов, об увеличении капиталов, об отношении произведения к потреблению».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;І. Вернадський.''' Витоки : Творча спадщина у контексті історії економічної думки в Україні : [монографія] / за ред. В. Д. Базилевича. – К. : Знання, 2009. – C. 661–662.</small>
 
  
<br />
 
 
<h3><center>Степан Миколайович Злупко (1931–2006) – український економіст, доктор економічних наук, професор</center></h3>«Сучасники зараховували Т. Степанова до справжніх «харківців старого гарту» – щирих, правдивих і талановитих особистостей».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Злупко С.''' Персоналії і теорії української економічної думки / С. Злупко. – Львів : Євросвіт, 2002. – С. 73.</small>
 
<h3><center>Степан Миколайович Злупко (1931–2006) – український економіст, доктор економічних наук, професор</center></h3>«Сучасники зараховували Т. Степанова до справжніх «харківців старого гарту» – щирих, правдивих і талановитих особистостей».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Злупко С.''' Персоналії і теорії української економічної думки / С. Злупко. – Львів : Євросвіт, 2002. – С. 73.</small>
 
  
 
«Основні засади його поглядів викладено в підручнику „Записки про політичну економію", який видано в Харкові у 1844 і 1848 роках. Це був перший підручник на всю Російську імперію, і його автор – український вчений».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Злупко С.''' Персоналії і теорії української економічної думки / С. Злупко. – Львів : Євросвіт, 2002. – С. 74.</small>
 
«Основні засади його поглядів викладено в підручнику „Записки про політичну економію", який видано в Харкові у 1844 і 1848 роках. Це був перший підручник на всю Російську імперію, і його автор – український вчений».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Злупко С.''' Персоналії і теорії української економічної думки / С. Злупко. – Львів : Євросвіт, 2002. – С. 74.</small>
 
  
 
«Написаний він з позиції трудової теорії, а сам автор належить до класичної школи. Визнаючи ринкові відносини, демократичні засади господарювання, розглядаючи їх через призму життя за кордоном і в Україні, автор робив акцент на моральних цінностях, доброчинності, співпереживанні тощо».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Злупко С.''' Персоналії і теорії української економічної думки / С. Злупко. – Львів : Євросвіт, 2002. – С. 75.</small>
 
«Написаний він з позиції трудової теорії, а сам автор належить до класичної школи. Визнаючи ринкові відносини, демократичні засади господарювання, розглядаючи їх через призму життя за кордоном і в Україні, автор робив акцент на моральних цінностях, доброчинності, співпереживанні тощо».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Злупко С.''' Персоналії і теорії української економічної думки / С. Злупко. – Львів : Євросвіт, 2002. – С. 75.</small>
  
<br />
+
<h3><center>Лариса Павлівна Горкіна (1941–2013) – український науковець, професор, доктор економічних наук, лауреат премії імені М. І. Туган-Барановського</center></h3><div align="justify">«Т. Степанов зробив ряд плідних висновків щодо завдань економічної політики держави в галузі вдосконалення оподаткування в бік розподілу податкового тягаря відповідно статкам різних верств населення, ліквідації їх станового характеру та більшого спрямування на суспільні потреби. Відстоюючи ідею прогресивного оподаткування, він наголошував на тому, що податок має збільшуватися в міру збільшення прибутків і встановлюватися більш високим на речі розкоші, ніж на предмети споживання «бідних класів». При цьому вчений виходив з положення Г. фон Шторха про те, що «капітал є не що інше, як прибуток, який використовується для здобування нового капіталу».
<h3><center>Михайло Васильович Птуха (1884–1961) – український статистик і демограф, економіст</center></h3>«Степанов поставил перед статистикой такие задачи, которые в случае их успешного выполнения сделали бы ее наукой. Знание, показывающее взаимосвязи между частями государствоведения, устанавливающее при посредстве глубокого сравнительного изучения причиннозависимости и выявляющее законы, раскрывающее содержание отраслей статистики при помощи соединения и раздробления трудов, является наукой в самом строгом смысле слова…
 
  
Интересное положение сформулировал Степанов по вопросу об установлении «безусловных законов» физической и нравственной жизни земного шара. Экономист и политик должны «показать» эти законы, «условное (т. е. конкретное. – М. Птуха) же раскрытие изложить» дело статистика.
+
Продуктивними були і погляди Т. Степанова на кредит (який він називав душею всіх стосунків у суспільному житті) та на завдання держави щодо всемірного сприяння його розвитку. «Я впевнений, писав учений, що прийде час, коли не тільки держави, а й кожне місто, кожна місцевість будуть мати свої банки, свої компанії, свої страхові товариства та інші установи щодо матеріального життя, так само як і вчені товариства розповсюдяться по всіх країнах». Великого значення надавав він також розвитку статистичних досліджень для обгрунтування теоретичних положень».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Горкіна Л. П.''' Нормативний аспект економічної теорії у працях українських економістів ХІХ ст. / Л. П. Горкіна // Історія народного господарства та економічної думки України : зб. наук. праць / Ін-т економіки НАНУ ; ред. Т. І. Дерев’янкін. – К. : Ін-т економіки НАН України, 2003. – Вип. 35–36. – С. 193.</small>
 
 
В качестве других больших теоретических достижений следует отметить положения Т. Ф. Степанова об изучении явлений в разрезе социальных групп и о необходимости изучения динамики экономических явлений во времени. По глубине и содержательности идей он был выше своих современников».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Птуха М. В.''' Очерки по истории статистики в СССР / М. В. Птуха ; АН СССР. – М. : Изд-во АН СССР, 1959. – Т. 2. – С. 354.</small>
 
 
</div></spoiler>
 
</div></spoiler>
 
<br>
 
<br>

Версія за 15:27, 22 грудня 2014

Stepanov.JPG

Степанов Тихон (Тихін) Федорович

(1795–1847) –
український і російський економіст, правознавець,
професор політичної економії Харківського університету.
Автор першого підручника з політичної економії російською мовою.






Життя та діяльність


Відомі вчені та авторитетні джерела про Тихона Федоровича Степанова


Твори


Література


Іконографія