Відмінності між версіями «Білімович Олександр Дмитрович»

Матеріал з Економічна думка України
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 135: Рядок 135:
 
Враховуючи світові тенденції трансформації виробничих відносин, Олександр Дмитрович бачив майбутню економічну модель своєї країни подібною до скандинавської. Вчений писав, що в країнах, які пішли цим шляхом, «… старый капитализм превратился в современный реформированный и регулируемый социальный или народный капитализм. Последний даже перестал быть «капитализмом», так как влияние капитала в нем часто уступает влиянию труда. Во всяком случае, старое классическое частнокапиталистическое народное хозяйство, которое до сих пор используется для целей коммунистической пропаганды, превратилось в совершенно новое народное хозяйство, во многих странах притом в хозяйство смешанного типа с частным, кооперативным и обобществленным секторами. Это последнее можно даже прямо назвать «смешанной хозяйственной системой». Такая система, не стесняя роста производительных сил, осуществляет начала хозяйственной демократии и социальной справедливости полнее, чем какая-либо иная система. Обладая преимуществами перед коммунизмом, ортодоксальным социализмом или другим подобным типом хозяйственного строя, эта система свободна от многих дефектов, из-за которых прежний капитализм был одиозен для трудящихся народных масс и еще теперь остается одиозным само слово «капитализм». Особенно ценно в этой системе то, что для нее открыта свободная дорога к мировому эволюционному устранению замеченных темных сторон без грубых ломок, попрания чужих прав и насилия над людьми» (Билимович А. Д. Экономический строй освобожденной России / А. Д. Билимович. – М. : Наука, 2006. – С. 110–111).
 
Враховуючи світові тенденції трансформації виробничих відносин, Олександр Дмитрович бачив майбутню економічну модель своєї країни подібною до скандинавської. Вчений писав, що в країнах, які пішли цим шляхом, «… старый капитализм превратился в современный реформированный и регулируемый социальный или народный капитализм. Последний даже перестал быть «капитализмом», так как влияние капитала в нем часто уступает влиянию труда. Во всяком случае, старое классическое частнокапиталистическое народное хозяйство, которое до сих пор используется для целей коммунистической пропаганды, превратилось в совершенно новое народное хозяйство, во многих странах притом в хозяйство смешанного типа с частным, кооперативным и обобществленным секторами. Это последнее можно даже прямо назвать «смешанной хозяйственной системой». Такая система, не стесняя роста производительных сил, осуществляет начала хозяйственной демократии и социальной справедливости полнее, чем какая-либо иная система. Обладая преимуществами перед коммунизмом, ортодоксальным социализмом или другим подобным типом хозяйственного строя, эта система свободна от многих дефектов, из-за которых прежний капитализм был одиозен для трудящихся народных масс и еще теперь остается одиозным само слово «капитализм». Особенно ценно в этой системе то, что для нее открыта свободная дорога к мировому эволюционному устранению замеченных темных сторон без грубых ломок, попрания чужих прав и насилия над людьми» (Билимович А. Д. Экономический строй освобожденной России / А. Д. Билимович. – М. : Наука, 2006. – С. 110–111).
 
 
При побудові подібного суспільства на пострадянському просторі «…должна быть найдена отвечающая условиям каждого данного момента разумная доза свободы и регулирования. Построенный на сочетании и равновесии этих двух организационных принципов хозяйственный строй был бы именно тем строем, который выгодно отличался бы как от тотального государственного хозяйства, противоречащего природе хозяйства и воле народных масс России, так и от ничем не ограниченного капиталистического хозяйства, легко нарушающего требования социальной справедливости и также не отвечающего воле народных масс России, и тем более отличался бы от тотального государственного капитализма СССР, соединившего в себе недостатки обоих этих хозяйственных строев» (Билимович А. Д. Экономический строй освобожденной России / А. Д. Билимович. – М. : Наука, 2006. – С. 112).
+
При побудові подібного суспільства на пострадянському просторі «…должна быть найдена отвечающая условиям каждого данного момента разумная доза свободы и регулирования. Построенный на сочетании и равновесии этих двух организационных принципов хозяйственный строй был бы именно тем строем, который выгодно отличался бы как от тотального государственного хозяйства, противоречащего природе хозяйства и воле народных масс России, так и от ничем не ограниченного капиталистического хозяйства, легко нарушающего требования социальной справедливости и также не отвечающего воле народных масс России, и тем более отличался бы от тотального государственного капитализма СССР, соединившего в себе недостатки обоих этих хозяйственных строев» (Билимович А. Д. Экономический строй освобожденной России / А. Д. Билимович. – М. : Наука, 2006. – С. 112).
 
 
 
</spoiler>
 
</spoiler>
 
<br>
 
<br>
<spoiler text="Відомі вчені та авторитетні джерела про "><h3><center>Лариса Павлівна Горкіна (1941– ) – доктор економічних наук, академік Академії економічних наук України</center></h3><div align="justify">
+
<spoiler text="Відомі вчені та авторитетні джерела про "><h3><center>Лариса Павлівна Горкіна (1941– ) – доктор економічних наук, академік Академії економічних наук України</center></h3><div align="justify">«Теорію граничної корисності О. Білімович подібно до Ф. Візера, Є. Бьом-Баверка, Дж. Б. Кларка та ін. доповнює теорією витрат виробництва з внесенням у неї засад маргіналізму, а також подає у власному трактуванні теорію вмінення. Ціна продуктів, вважає він, регулюється цінами факторів виробництва, кожен з яких має свою продуктивність і створює відповідний доход. "Кожна теорія цін товарів, – писав Білімович, – відірвана від розцінки участі виробничих факторів, і кожна сучасна теорія створення доходів, що здійснюється через ринковий обмін, відірвана від розцінки продуктів, – логічно неможлива". Тобто розподіл вчений теж вважав складовою загальної проблеми створення цін: "Кожний доход є ціною, що сплачується на ринку за користування відповідними факторами виробництва... Вчення про створення доходів тоді виявляється окремим випадком загальної теорії розцінки». Відзначаючи особливості "оплачування" кожного з факторів виробництва (вчений розглядав їх як групи факторів: різні види капіталу, праці та природних ресурсів), він, подібно до Є. Бьом-Баверка, пояснює прибуток різницею оцінок теперішніх благ (заробітна плата або спожиті продуктивні блага) та благ майбутніх (засоби виробництва й праця) і трактує його як результат "очікування" капіталу. Заробітну плату розглядає як оплату всієї праці робітника і пов'язує її розмір з рівнем продуктивності праці. Тобто ставить заробітну плату, як і прибуток, у сувору залежність від суто економічних факторів».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Горкіна Л. П.''' Нариси з історії політичної економії в Україні : Остання третина ХІХ – перша третина ХХ ст. / Л. П. Горкіна. – К. : Наук. думка, 1994. – С. 48.</small>
 +
 
  
 
<h3><center>
 
<h3><center>
 
Степан Миколайович Злупко (1931–2006) – відомий український економіст, доктор економічних наук, професор, академік Академії наук України</center></h3>«Одним з найважливіших завдань держави Білімович вважав створення «змішаної господарської системи», за якої буде можливим розумне поєднання приватної, державної і муніципальної форм власності, але при обов’язковій приватній власності селян на землю, збереженню державної монополії зовнішньої торгівлі.
 
Степан Миколайович Злупко (1931–2006) – відомий український економіст, доктор економічних наук, професор, академік Академії наук України</center></h3>«Одним з найважливіших завдань держави Білімович вважав створення «змішаної господарської системи», за якої буде можливим розумне поєднання приватної, державної і муніципальної форм власності, але при обов’язковій приватній власності селян на землю, збереженню державної монополії зовнішньої торгівлі.
 
 
Обстоював принцип макроекономічного планування (за допомогою якого розраховував попереджувати соціальні кризи й катастрофи), а також соціально орієнтованого розподілу через уведення «народних акцій». Розробляв і пропагував ідеї австрійської школи маржиналізму, доводив хибність трудової теорії К. Маркса та основних положень його економічної доктрини».<br>
+
Обстоював принцип макроекономічного планування (за допомогою якого розраховував попереджувати соціальні кризи й катастрофи), а також соціально орієнтованого розподілу через уведення «народних акцій». Розробляв і пропагував ідеї австрійської школи маржиналізму, доводив хибність трудової теорії К. Маркса та основних положень його економічної доктрини».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Злупко С. М.''' Історія економічної теорії : підручник / С. М. Злупко ; Львівський нац. ун-т ім. Івана Франка. –  2-ге вид., виправл. і доповн. – К. : Знання, 2005. – С. 477.</small>
 +
 
  
 +
<h3><center>«Київський національний університет імені Тараса Шевченка  : Незабутні постаті»</center></h3>«Одним з найважливіших завдань держави Білімович вважав створення «змішаної господарської системи», за якої буде можливим розумне поєднання приватної, державної і муніципальної форм власності, але при обов’язковій приватній власності селян на землю, збереженню державної монополії зовнішньої торгівлі.
 +
 +
Обстоював принцип макроекономічного планування (за допомогою якого розраховував попереджувати соціальні кризи й катастрофи), а також соціально орієнтованого розподілу через уведення «народних акцій». Розробляв і пропагував ідеї австрійської школи маржиналізму, доводив хибність трудової теорії К. Маркса та основних положень його економічної доктрини».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Київський національний університет імені Тараса Шевченка'''  : Незабутні постаті / [авт.-упоряд. О. Матвійчук, Н. Струк]. – К. : Новий друк, 2005. – С. 121.</small>
  
<h3><center>«Київський національний університет імені Тараса Шевченка  : Незабутні постаті»</center></h3>
 
  
 
<h3><center>Олександр Валерійович Соболєв – російський економіст</center></h3>«А. Д. Билимович был человеком необычайно сдержанным, скромным и никогда ни на что не жаловавшимся, даже когда его лишили возможности продолжать университетскую деятельность, хотя тяжело это переживал. Его неизменно корректная вежливость могла быть принята за сухость, но его чувствительная душа и исключительно доброе и благородное сердце никогда не оставались равнодушными, особенно к событиям, связанным с его Родиной – Россией…
 
<h3><center>Олександр Валерійович Соболєв – російський економіст</center></h3>«А. Д. Билимович был человеком необычайно сдержанным, скромным и никогда ни на что не жаловавшимся, даже когда его лишили возможности продолжать университетскую деятельность, хотя тяжело это переживал. Его неизменно корректная вежливость могла быть принята за сухость, но его чувствительная душа и исключительно доброе и благородное сердце никогда не оставались равнодушными, особенно к событиям, связанным с его Родиной – Россией…
  
После смерти профессора А. Д. Билимовича остался чрезвычайно богатый научный материал, который освещает взгляды русского ученого на экономичес¬кую науку. Последняя рассматривалась им как эмпирическое исследование капиталистической экономики, при этом подчеркивалось превосходство цен над ценностью. Такая оценка должна была подразумевать осознание бесперспективности чистого абстрактно-дедуктивного метода и введение в науку в качестве превалирующего средства сингуляристического мотива, который предполагает изучение хозяйственной жизни на основе описания ее конкретных проявлений, ограниченных пространственно-временной реальностью. Соглашаясь с тем, что любое исследование требует «упрощенного обобщения», А. Д. Билимович пре¬достерегал от чрезмерного абстрагирования.
+
После смерти профессора А. Д. Билимовича остался чрезвычайно богатый научный материал, который освещает взгляды русского ученого на экономическую науку. Последняя рассматривалась им как эмпирическое исследование капиталистической экономики, при этом подчеркивалось превосходство цен над ценностью. Такая оценка должна была подразумевать осознание бесперспективности чистого абстрактно-дедуктивного метода и введение в науку в качестве превалирующего средства сингуляристического мотива, который предполагает изучение хозяйственной жизни на основе описания ее конкретных проявлений, ограниченных пространственно-временной реальностью. Соглашаясь с тем, что любое исследование требует «упрощенного обобщения», А. Д. Билимович предостерегал от чрезмерного абстрагирования.
  
 
Это было одной из основных причин, почему он в конечном счете не одобрял математическую экономи¬ку. Он говорил, что «изящество (элегантность) мате¬матических моделей достигается за счет реализма, который нуждается в настоящем экономическом анали¬зе». Кроме того, он полагал, что «психические величины», которые чрезвычайно важны для представления подлинной теории предельной полезности, не могут быть определенны…
 
Это было одной из основных причин, почему он в конечном счете не одобрял математическую экономи¬ку. Он говорил, что «изящество (элегантность) мате¬матических моделей достигается за счет реализма, который нуждается в настоящем экономическом анали¬зе». Кроме того, он полагал, что «психические величины», которые чрезвычайно важны для представления подлинной теории предельной полезности, не могут быть определенны…

Версія за 09:35, 5 листопада 2014

Bilimovich.JPG

Білімович (Бич-Билина Білімович) Олександр Дмитрович

(25 травня 1876 – 23 грудня 1963) –
український економіст ХХ століття,
один з лідерів київської економічної школи початку ХХ ст.










Життя та діяльність


Відомі вчені та авторитетні джерела про


Твори


Література


Іконографія