Відмінності між версіями «Степанов Тихон Федорович»
Матеріал з Економічна думка України
Admin (обговорення • внесок) |
Admin (обговорення • внесок) |
||
Рядок 40: | Рядок 40: | ||
У визначенні вартості Степанов, в основному, стояв на позиціях трудової теорії вартості і разом з тим сприймав смітівське положення про три складові вартості. Категорію заробітної плати Степанов трактує в дусі Рікардо, який виділяв природну й ринкову ціни праці. Степанов вважає, що [[Файл:10Platu.jpg|center|500px]](Степанов Т. Ф. Записки о политической экономии / Т. Ф. Степанов. – Х., 1848. – Ч. 2. – С. 34). Рівень заробітної плати не є однаковим як в одній країні, так і в різних країнах. Він залежить від багатьох факторів: від рівня кваліфікації, самовдосконалення робітника, від рівня соціально-економічного розвитку країни, від природно-кліматичних умов, від історично сформованих умов життя й побуту. | У визначенні вартості Степанов, в основному, стояв на позиціях трудової теорії вартості і разом з тим сприймав смітівське положення про три складові вартості. Категорію заробітної плати Степанов трактує в дусі Рікардо, який виділяв природну й ринкову ціни праці. Степанов вважає, що [[Файл:10Platu.jpg|center|500px]](Степанов Т. Ф. Записки о политической экономии / Т. Ф. Степанов. – Х., 1848. – Ч. 2. – С. 34). Рівень заробітної плати не є однаковим як в одній країні, так і в різних країнах. Він залежить від багатьох факторів: від рівня кваліфікації, самовдосконалення робітника, від рівня соціально-економічного розвитку країни, від природно-кліматичних умов, від історично сформованих умов життя й побуту. | ||
− | Гроші у нього мають товарне походження. Роль грошей виконували на різних етапах розвитку суспільства різні товари. Цінність золота і срібла, які згодом стали виконувати функції грошей, визначається витратами праці [[Файл:11Dlja.jpg| | + | Гроші у нього мають товарне походження. Роль грошей виконували на різних етапах розвитку суспільства різні товари. Цінність золота і срібла, які згодом стали виконувати функції грошей, визначається витратами праці [[Файл:11Dlja.jpg|150px]] (Степанов Т. Ф. Записки о политической экономии. – Ч. 2. – С. 86). Великого значення надавав Степанов розвитку кредиту. |
− | Велику увагу в «Записках» Степанов приділяє аналізу праці. Перш за все слід підкреслити, що він завжди наголошує на тому, що праця становить основу вартості. Як і Сміт, він великого значення надає поділу праці, що сприяє піднесенню її продуктивності. Великі надії в цій справі вчений покладає на уряд, який повинен сприяти як більш раціональному поділу праці, так і відповідній підготовці кадрів у всіх сферах народного господарства. Щодо розуміння продуктивної і непродуктивної праці, то воно у Степанова не збігається зі смітівським. У Сміта, як відомо, продуктивною є праця у сфері матеріального виробництва. У Степанова – продуктивною є праця як у сфері матеріального виробництва, так і в нематеріальній сфері. Цю думку він доводить посиланням на принцип розподілу багатства. Якщо визнати продуктивною лише працю робітників, безпосередньо зайнятих у виробництві, тоді і результати праці повинні належати їм, за його висловом фізичним класам (Див.: Степанов Т. Ф. Записки о политической экономии. – Ч. 1. – С. 115). А як же решта працюючих? Степанов заявляє, що всі класи повинні одержувати із загального багатства ту частку, у створенні якої беруть участь. Звідси він робить висновок, що праця фізичного і морального класу є продуктивною. Непродуктивна діяльність волоцюг, жебраків, нероб, тобто тих, хто не створює жодних матеріальних і нематеріальних цінностей (Див.: Степанов Т. Ф. Записки о политической экономии. – Ч. 1. – С. 133). У цьому питанні Степанов наслідував Шторха, який будь-яку працю вважав продуктивною. Такого погляду дотримувались взагалі більшість українських економістів, прихильників класичного напряму. | + | Велику увагу в «Записках» Степанов приділяє аналізу праці. Перш за все слід підкреслити, що він завжди наголошує на тому, що праця становить основу вартості. Як і Сміт, він великого значення надає поділу праці, що сприяє піднесенню її продуктивності. Великі надії в цій справі вчений покладає на уряд, який повинен сприяти як більш раціональному поділу праці, так і відповідній підготовці кадрів у всіх сферах народного господарства. Щодо розуміння продуктивної і непродуктивної праці, то воно у Степанова не збігається зі смітівським. У Сміта, як відомо, продуктивною є праця у сфері матеріального виробництва. У Степанова – продуктивною є праця як у сфері матеріального виробництва, так і в нематеріальній сфері. Цю думку він доводить посиланням на принцип розподілу багатства. Якщо визнати продуктивною лише працю робітників, безпосередньо зайнятих у виробництві, тоді і результати праці повинні належати їм, за його висловом, фізичним класам (Див.: Степанов Т. Ф. Записки о политической экономии. – Ч. 1. – С. 115). А як же решта працюючих? Степанов заявляє, що всі класи повинні одержувати із загального багатства ту частку, у створенні якої беруть участь. Звідси він робить висновок, що праця фізичного і морального класу є продуктивною. Непродуктивна діяльність волоцюг, жебраків, нероб, тобто тих, хто не створює жодних матеріальних і нематеріальних цінностей (Див.: Степанов Т. Ф. Записки о политической экономии. – Ч. 1. – С. 133). У цьому питанні Степанов наслідував Шторха, який будь-яку працю вважав продуктивною. Такого погляду дотримувались взагалі більшість українських економістів, прихильників класичного напряму. |
Аналіз праці у Степанова пов’язаний ще з однією проблемою, а саме її свободою. Він підкреслює, що всяка праця повинна бути в пошані, у міру користі, яку вона приносить суспільству, і [[Файл:7Kagdyj_rod.JPG|center|500px]] (Степанов Т. Ф. Записки о политической экономии. – Ч. 1. – С. 58). Ця думка свідчить про критичне ставлення Степанова до рабської праці кріпаків і розуміння необхідності її ліквідації. Проте вона не могла за тих умов бути висловленою прямо і чітко. Незважаючи на це Степанов, як писав про нього професор Д. І. Багалій, вів проти рабства[[Файл:12Takuju.jpg|center|500px]] (Багалей Д. И. Краткий очерк … – С. 148). | Аналіз праці у Степанова пов’язаний ще з однією проблемою, а саме її свободою. Він підкреслює, що всяка праця повинна бути в пошані, у міру користі, яку вона приносить суспільству, і [[Файл:7Kagdyj_rod.JPG|center|500px]] (Степанов Т. Ф. Записки о политической экономии. – Ч. 1. – С. 58). Ця думка свідчить про критичне ставлення Степанова до рабської праці кріпаків і розуміння необхідності її ліквідації. Проте вона не могла за тих умов бути висловленою прямо і чітко. Незважаючи на це Степанов, як писав про нього професор Д. І. Багалій, вів проти рабства[[Файл:12Takuju.jpg|center|500px]] (Багалей Д. И. Краткий очерк … – С. 148). | ||
− | <p>Степанов не лише видатний політеконом, він відіграв велику роль у розвитку статистики. Одна з перших його праць | + | <p>Степанов не лише видатний політеконом, він відіграв велику роль у розвитку статистики. Одна з перших його праць «О статистике вообще», опублікована ще 1831 р. в «Литературной газете», була присвячена проблемам статистики, якій автор надавав великого значення. Статистика, писав він, [[Файл:13Est_odna.jpg|center|500px]](Степанов Т. О статистике вообще / Т. Степанов // Литературная газета. – 1831. – 6 апреля (№ 20). – С. 159). Степанов не тільки користувався надбаннями статистики, а й розвивав її теоретичні засади. Не випадково відомий український статистик М. В. Птуха оцінив науковий доробок Степанова в галузі статистики надзвичайно високо. «По глубине и содержательности идей, – писав Птуха, – он был выше своих современников» (Птуха М. В. Очерки по истории статистики в СССР. – Т. 2. – С. 354).</p> |
Як людина високоосвічена, людина прогресивних поглядів, Степанов висловлює цілий ряд цікавих думок з приводу розвитку суспільства. У розділі «Записок», де йдеться про [[Файл:8Idei_polit_ek.jpg|200px]], він пише, що [[Файл:9Vsjakaja nauka.JPG|center|500px]](Степанов Т. Ф. Записки о политической экономии. – Ч. 1. – С. 55). Степанов бачить існуючі в суспільстві негаразди і вважає, що поступове самовдосконалення людини як фізичне, так і моральне, еволюційний поступ людства забезпечать здійснення ідей. Він виступає за свободу й рівність народу, за ліквідацію бідності. Але здійснення цих ідей є неможливим за існуючого ладу, тому Степанов пропонує цілу систему заходів, вирішення яких забезпечить втілення ідей. Він виступає за свободу розвитку торгівлі, розвитку товарно-грошових відносин, кредиту, реформування податкової системи. Вчений у дусі А. Сміта виступав за зростання народонаселення як запоруку зростання багатства й критикував теорію народонаселення Мальтуса. Він – прихильник застосування машин як запоруки підвищення продуктивності праці, розвитку продуктивних сил. | Як людина високоосвічена, людина прогресивних поглядів, Степанов висловлює цілий ряд цікавих думок з приводу розвитку суспільства. У розділі «Записок», де йдеться про [[Файл:8Idei_polit_ek.jpg|200px]], він пише, що [[Файл:9Vsjakaja nauka.JPG|center|500px]](Степанов Т. Ф. Записки о политической экономии. – Ч. 1. – С. 55). Степанов бачить існуючі в суспільстві негаразди і вважає, що поступове самовдосконалення людини як фізичне, так і моральне, еволюційний поступ людства забезпечать здійснення ідей. Він виступає за свободу й рівність народу, за ліквідацію бідності. Але здійснення цих ідей є неможливим за існуючого ладу, тому Степанов пропонує цілу систему заходів, вирішення яких забезпечить втілення ідей. Він виступає за свободу розвитку торгівлі, розвитку товарно-грошових відносин, кредиту, реформування податкової системи. Вчений у дусі А. Сміта виступав за зростання народонаселення як запоруку зростання багатства й критикував теорію народонаселення Мальтуса. Він – прихильник застосування машин як запоруки підвищення продуктивності праці, розвитку продуктивних сил. | ||
− | Особливо наголошує Степанов на необхідності розвитку науки, освіти.[[Файл:14Odno.jpg|center|500px]](Степанов Т. Ф. Записки о политической экономии. – Ч. 2. – С. 56). У даному випадку вчений повторює засади Просвітництва, однією з провідних ідей якого була ідея залежності суспільного прогресу від поширення освіти, а згодом ідея цінності людини. Він, як романтик, мріяв про кращі часи для людства, коли не буде класових суперечностей, а встановиться «класова гармонія». Суспільство прийде до цього стану еволюційним шляхом, розвиваючись за законами природи. Таке майбутнє Степанов пророкував не для одної країни, а для всього людства. Між народами, значною мірою за рахунок науки й освіти, встановиться мир, а на земній кулі утвориться | + | Особливо наголошує Степанов на необхідності розвитку науки, освіти.[[Файл:14Odno.jpg|center|500px]](Степанов Т. Ф. Записки о политической экономии. – Ч. 2. – С. 56). У даному випадку вчений повторює засади Просвітництва, однією з провідних ідей якого була ідея залежності суспільного прогресу від поширення освіти, а згодом ідея цінності людини. Він, як романтик, мріяв про кращі часи для людства, коли не буде класових суперечностей, а встановиться «класова гармонія». Суспільство прийде до цього стану еволюційним шляхом, розвиваючись за законами природи. Таке майбутнє Степанов пророкував не для одної країни, а для всього людства. Між народами, значною мірою за рахунок науки й освіти, встановиться мир, а на земній кулі утвориться [[Файл:odna.jpg|120px]] (Степанов Т. Ф. Речь о сущности … – С. 56). |
− | Надзвичайно важливим є розуміння Степановим засад формування такої держави. Це, на його думку, буде просвічена монархія з однією релігією і єдиним законодавством. При цьому вчений розумів і наголошував, що для такого устрою необхідно [[Файл:15Izvestnoe.jpg| | + | Надзвичайно важливим є розуміння Степановим засад формування такої держави. Це, на його думку, буде просвічена монархія з однією релігією і єдиним законодавством. При цьому вчений розумів і наголошував, що для такого устрою необхідно [[Файл:15Izvestnoe.jpg|390px]](Степанов Т. Ф. Речь о сущности … – С. 57). Адже важливість елементів інституціоналізму в суспільному розвитку була проголошена Альтернативною школою політичної економії в Німеччині, яка на той час лише формувалась. |
Т. Ф. Степанов із захопленням писав про майбутнє людства: [[Файл:16Takim obrazom.jpg|center|500px]](Степанов Т. Ф. Речь о сущности … – С. 57). Але, як визнавав учений, це поки що лише ідеї, які проголошуються геніями, що передбачають шлях прогресивного розвитку людства. Степанов, не називаючи цих геніїв, приєднується до їхньої думки. | Т. Ф. Степанов із захопленням писав про майбутнє людства: [[Файл:16Takim obrazom.jpg|center|500px]](Степанов Т. Ф. Речь о сущности … – С. 57). Але, як визнавав учений, це поки що лише ідеї, які проголошуються геніями, що передбачають шлях прогресивного розвитку людства. Степанов, не називаючи цих геніїв, приєднується до їхньої думки. |
Версія за 12:59, 14 жовтня 2014
Степанов Тихон (Тихін) Федорович
(1795–1847) –
український і російський економіст, правознавець,
професор політичної економії Харківського університету.
Автор першого курсу політичної економії російською мовою.
(1795–1847) –
український і російський економіст, правознавець,
професор політичної економії Харківського університету.
Автор першого курсу політичної економії російською мовою.
Відомі вчені та авторитетні джерела про Тихона Федоровича Степанова