Відмінності між версіями «Анахарсіс»
Матеріал з Економічна думка України
Wd8k9q (обговорення • внесок) |
Wd8k9q (обговорення • внесок) |
||
Рядок 44: | Рядок 44: | ||
Можна висунути гіпотезу, що “справедлива ціна” у розумінні Анахарсія с суспільною цінністю блага, тобто своєрідною оцінкою блага суспільством … Щоб там не було, Анахарсій вжив термін “справедлива ціна” значно раніше як середньовічних схоластів, яким приписують введення зазначеного терміну, так і самого Арістотеля” (Ущаповський Ю. В. Еволюція цінності в українській економічній думці (від давнини до початку XX століття) : наукове видання / Ю. В. Ущаповський. – Житомир, 2002. – С. 21, 25, 26, 27).<br> | Можна висунути гіпотезу, що “справедлива ціна” у розумінні Анахарсія с суспільною цінністю блага, тобто своєрідною оцінкою блага суспільством … Щоб там не було, Анахарсій вжив термін “справедлива ціна” значно раніше як середньовічних схоластів, яким приписують введення зазначеного терміну, так і самого Арістотеля” (Ущаповський Ю. В. Еволюція цінності в українській економічній думці (від давнини до початку XX століття) : наукове видання / Ю. В. Ущаповський. – Житомир, 2002. – С. 21, 25, 26, 27).<br> | ||
Творчість Анахарсія має винятково важливе значення для розуміння української культурної ретроспективи і перспективи, тісного генетичного зв’язку з розвитком філософсько-етичної та економічної думки, її джерел і витоків, геополітично-світоглядних взаємовпливів. Одним із таких джерел була еллінська культура, з якою безпосередньо й опосередковано контактувало населення України. Очевидно, з тією культурою був обізнаний не лише Анахарсій, світогляд якого, передусім, позначився на мудрості стародавніх греків і римлян. Напевно були й менш відомі наддніпряни, які освоювали тогочасні культурні надбання цивілізації, щоб передати їх своїм співвітчизникам. Без врахування цих надбань, наукових і світоглядних традицій скіфської доби важко збагнути розквіт науки у Київській Русі, джерела мудрості Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха, старокиївських святих, які передали свої духовні набутки наступним поколінням українських мислителів (Див.: Злупко С. Персоналії і теорії української економічної думки / С. Злупко. – Львів : Євросвіт, 2002. – С. 10).</p> | Творчість Анахарсія має винятково важливе значення для розуміння української культурної ретроспективи і перспективи, тісного генетичного зв’язку з розвитком філософсько-етичної та економічної думки, її джерел і витоків, геополітично-світоглядних взаємовпливів. Одним із таких джерел була еллінська культура, з якою безпосередньо й опосередковано контактувало населення України. Очевидно, з тією культурою був обізнаний не лише Анахарсій, світогляд якого, передусім, позначився на мудрості стародавніх греків і римлян. Напевно були й менш відомі наддніпряни, які освоювали тогочасні культурні надбання цивілізації, щоб передати їх своїм співвітчизникам. Без врахування цих надбань, наукових і світоглядних традицій скіфської доби важко збагнути розквіт науки у Київській Русі, джерела мудрості Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха, старокиївських святих, які передали свої духовні набутки наступним поколінням українських мислителів (Див.: Злупко С. Персоналії і теорії української економічної думки / С. Злупко. – Львів : Євросвіт, 2002. – С. 10).</p> | ||
+ | </spoiler><br> | ||
+ | <spoiler text='Відомі вчені та авторитетні джерела про Анахарсіса'> | ||
+ | <p align="justify">'''Діоген Лаертський (перша пол. ІІІ століття) – давньогрецький історик філософії''' | ||
+ | “''Анахарсис, скиф, сын Гнура'' и брат Кадуида, скифского царя, по матери же эллин и оттого владевший двумя языками. Он сочинил стихи в 800 строк об обычаях скифских и эллинских в простоте жизни и в войне; а в свободоречии своем он был таков, что это от него пошла поговорка “говорить, как скиф”.<br> | ||
+ | |||
+ | '''Диоген Лаэртский'''. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов / Диоген Лаэртский ; АН СССР, Ин-т философии; общ. ред. и вступ. статья А. Ф. Лосева. – М. : Мысль, 1979. – С. 95. – (Философское наследие).<br> | ||
+ | |||
+ | |||
+ | '''Геродот (бл. 485 до н. е. – бл.425 до н. е.) – давньогрецький історик''' | ||
+ | “… серед племен у припонтійських краях ми не можемо назвати жодного, що було б відоме своєю мудрістю, і не знаємо нікого, хто б уславився своїм розумом, крім скіфської народності і Анахарсія.<br> | ||
+ | Анахарсій об’їздив колись більшу частину світу. Під час своїх подорожей він набрався багато мудрості, а потім повернувся до своєї країни, до Скіфії.”<br> | ||
+ | |||
+ | '''Геродот'''. Геродота турійця з Галікарнаса «Історій» книг дев'ять, що їх називають муза / Геродот ; пер., передм. та прим. А. О. Білецького. – М. : Наук. думка, 1993. – С. 191, 197.<br> | ||
+ | |||
+ | |||
+ | '''Степан Миколайович Злупко (1931 – 2006) – видатний український економіст, доктор економічних наук, професор, академік Академії наук України''' | ||
+ | «Про суспільно-економічні погляди Анахарсія можна судити з його листів-звернень до Солона та інших правителів кінця VI – початку V ст. до н. е…<br> | ||
+ | Тут вжито поняття товару, справедливої ціни, тканини, що належать до економічних і виробничих категорій. Вони не тільки свідчать про високий рівень економічного мислення, але й розвинутість товарно-економічних відносин, інтенсивний обмін населення материкової України з еллінами. Відстоюючи гідність рідної мови, Анахарсій водночас виходив з економічної необхідності спілкування між народами».<br> | ||
+ | |||
+ | '''Злупко С. М.''' Історія економічної теорії : підручник / С. М. Злупко ; Львівський нац. ун-т ім. Івана Франка. – 2-ге вид., виправл. і доповн. – К. : Знання, 2005. – С. 68.<br> | ||
+ | |||
+ | «Отже, є багато прямих і опосередкованих доказів того, що творчість Анахарсія з Подніпров'я, якого видатні елліни зараховували до семи мудреців античності, належить до надбань української і світової культури. Без урахування цього спадку мудреця з Подніпров'я не можна зрозуміти культурного розквіту Київської Русі, появи "Правди Руської" і бібліотеки Ярослава Мудрого, а відтак виникнення Острозької і Києво-Могилянської академій, наукових здобутків України в XIX–XX ст. Ця сув'язь яскравостей в українському науково-освітньому поступі пояснюється, передусім, глибинною, кореневою основою, що сягає найдавніших часів, має міцній стовбур для вічно зеленої крони».<br> | ||
+ | |||
+ | '''Злупко С. М.''' Історія економічної теорії : підручник / С. М. Злупко ; Львівський нац. ун-т ім. Івана Франка. – 2-ге вид., виправл. і доповн. – К. : Знання, 2005. – С. 71.<br> | ||
+ | |||
+ | «Оцінюючи спадщину Анахарсія, український філософ В. С. Крисаченко вказує на її повчальність для сучасників. По-перше, Анахарсій сповідував справжню синівську любов до своєї землі, високо цінував звичаї рідного народу; по-друге, він палко любив рідну мову і відстоював її перед чужинцями; по-третє, Анахарсій стояв на сторожі людських моральних цінностей; по-четверте, він сміливо кинув виклик «сильним світу», був унікальним у відстоюванні людських і етнічних прав; по-п’яте, дав повчальний приклад для збереження етнічної ідентичності в умовах експансії іноетнічного середовища. Збагатившись еллінською культурою, Анахарсій залишився сином свого народу».<br> | ||
+ | |||
+ | '''Злупко С.''' Персоналії і теорії української економічної думки / С. Злупко. – Львів : Євросвіт, 2002. – С. 10. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | '''Краткая литературная энциклопедия''' | ||
+ | БАРТЕЛЕМИ (Barthelemy), Жан Жак (20.1.1716, Кассис, – 30.1.1795, Париж) – франц. ученый и писатель. Чл. Франц. академии. Аббат. Автор романа «Путешествие молодого Анахарсиса по Греции» («Voyage de jeune Anacharsis en Gréсe», 1788, рус. пер. т. 1–9, 1803–19). Описание путешествия любознательного скифа служило средством ознакомления с культурой и политическим строем Древней Греции. Опубликованный за год до начала французской буржуазной революции, роман Бартелеми отразил настроение французского общества, его интерес к принципам гражданской свободы у древних. «Путешествие» было переведено на несколько европейских языков. | ||
+ | |||
+ | Краткая литературная энциклопедия / гл. ред. А. А. Сурков. – М. : Сов. энцикл., 1961. – Т. 1. – Стб. 461–462. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Валентин Семенович Крисаченко – зав. відділом етнополітики Національного інституту стратегічних досліджень, доктор філософських наук, професор | ||
+ | «…істиною є те, що скіф Анархасис користувався безсумнівним авторитетом у найвидатніших грецьких (та й не тільки у них) мужів. На його судження ("що у скіфів немає флейтисток, тому що у них немає виноградників") посилається Аристотель 1. На ваговитість вчинків Анахарсиса розраховує Ціцерон, виступаючи з приводу аграрних законів: "Або скіф Анахарсис зміг рахувати гроші ні за що, а наші філософи не можуть зробити це" 2. Пліній у своїй “Природничій історії” звертає увагу ще на одне видатне відкриття скіфів: якщо Анахарсис винайшов гончарний круг, то "скіф Лід" відкрив "мистецтво злютовування та змішування міді" 3. А що то означало для розвитку цивілізації – неважко збагнути: адже ціла доба в людській історії йменувалась "бронзовою". Час від часу до повчального спадку Анахарсиса звертався і Сенека 4.... І цей перелік далеко не вичерпано. | ||
+ | ___________________________________________________________ | ||
+ | 1Арістотель. Друга Аналітика. Кн. 1., Гл. 13, 29-31. | ||
+ | 2Марк Тулій Ціцерон. Тускуланські розмови. Кн. V, Гл. З, §8. | ||
+ | 3 Гай Пліній Секунд. Природнича історія. Кн. VII, §197-198. | ||
+ | 4Луцій Анней Сенека. Моральні листи. До Луцилія. Кн. XIV, Л. ІІ(90)/§31. | ||
+ | |||
+ | Людина і довкілля : антологія : у 2 кн. / упоряд. В. С. Крисаченко. – К. : Заповiт, 1995. – Кн. 1. – С. 39–40. – (Міжнародний фонд "Відродження"). | ||
+ | |||
+ | Секст Емпірик (друг. пол. ІІ – поч. ІІІ ст.) – видатний античний філософ, представник школи античного скептицизму | ||
+ | «…Анахарсис Скифский исключал, как говорят, критическое восприятие, к какой бы науке оно ни относилось, и сильно порицал греков, если они его сохраняли». | ||
+ | |||
+ | Секст Эмпирик. Сочинения : в 2 т. / Секст Эмпирик. – М. : Мысль, 1975. – Т. 1. – С. 71. – (Философское наследие). | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Сенека Луцій Анней (бл. 4 до н. е. – 65 н. е.) – римський філософ і письменник, видатний представник стоїцизму | ||
+ | «Анахарсіс, – каже Посійдоній, – винайшов гончарський круг, на якому ліплять посуд». | ||
+ | |||
+ | Сенека Л. А. Моральні листи до Луцілія / Л. А. Сенека ; переклав з латини А. Содомора. – [Вид. 2-ге]. – К. : Основи, 1999. – С. 369. | ||
</spoiler><br> | </spoiler><br> |
Версія за 12:11, 7 лютого 2014
Анахарсіс
(Анахарсій, Анахарсис Скіфський) (грец. Ἀνάχαρσις)
(остання чверть VII ст. – середина VI ст. до н. е.) –
скіфський мудрець VI ст. до н. е. За деякими античними
авторами, його відносили до групи “Семи мудреців”
(Анахарсій, Анахарсис Скіфський) (грец. Ἀνάχαρσις)
(остання чверть VII ст. – середина VI ст. до н. е.) –
скіфський мудрець VI ст. до н. е. За деякими античними
Відомі вчені та авторитетні джерела про Анахарсіса