Відмінності між версіями «Білімович Олександр Дмитрович»

Матеріал з Економічна думка України
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 105: Рядок 105:
 
</spoiler>
 
</spoiler>
 
<br>
 
<br>
<spoiler text="Відомі вчені та авторитетні джерела про Олександра Дмитровича Білімовича"><div align="justify"><h3><center>Степан Миколайович Злупко (1931–2006) – український економіст, доктор економічних наук, професор</center></h3>«Основним у дослідженні О. Білімовича є аналіз розцінки в ізольованому господарстві та розцінка в товарному господарстві при врахуванні різних модифікацій останнього, маючи на увазі блага невідтворювальні та відтворювальні… Вихідною ланкою теоретичного аналізу учений вважав потреби. Він широко використовував для того здобутки світової економічної науки, починаючи з Ф. Кене. О. Білімович добре знав теорію граничної корисності, щедро використав праці Г. Госсена, К. Менгера, Е. Бем-Баверка, економістів-математиків, їхні методи і підходи до з’ясування потреб, попиту і пропозиції, закону насичення потреб тощо. Завдяки цьому рівень корисності й багатоаспектності економічних категорій, понять і відношень у О. Білімовича значно вищий, ніж у його попередників з Київської політекономічної школи. Вони більше припасовані до методів математичної формалізації, хоч і розглядаються в традиційному руслі тлумачення теорії цінності. Це надає концепції О. Білімовича якісно нової означеності».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Злупко С. М.''' Історія економічної теорії : підручник / С. М. Злупко ; Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка. –  2-ге вид., виправ. і допов. – Київ : Знання, 2005. – С. 477.</small>
+
<spoiler text="Відомі вчені та авторитетні джерела про Олександра Дмитровича Білімовича"><div align="justify"><h3><center>Степан Миколайович Злупко (1931–2006) – український економіст, доктор економічних наук, професор</center></h3>«Основним у дослідженні О. Білімовича є аналіз розцінки в ізольованому господарстві та розцінка в товарному господарстві при врахуванні різних модифікацій останнього, маючи на увазі блага невідтворювальні та відтворювальні… Вихідною ланкою теоретичного аналізу учений вважав потреби. Він широко використовував для того здобутки світової економічної науки, починаючи з Ф. Кене. О. Білімович добре знав теорію граничної корисності, щедро використав праці Г. Госсена, К. Менгера, Е. Бем-Баверка, економістів-математиків, їхні методи і підходи до з’ясування потреб, попиту і пропозиції, закону насичення потреб тощо. Завдяки цьому рівень корисності й багатоаспектності економічних категорій, понять і відношень у О. Білімовича значно вищий, ніж у його попередників з Київської політекономічної школи. Вони більше припасовані до методів математичної формалізації, хоч і розглядаються в традиційному руслі тлумачення теорії цінності. Це надає концепції О. Білімовича якісно нової означеності».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Злупко С. М.''' Історія економічної теорії : підручник / С. М. Злупко ; Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка. –  2-ге вид., виправ. і допов. – Київ : Знання, 2005. – С. 477.</small><br />
<br />
 
 
<h3><center>Лариса Павлівна Горкіна (1941–2013) – доктор економічних наук, академік Академії економічних наук України</center></h3>«Теорію граничної корисності О. Білімович подібно до Ф. Візера, Є. Бьом-Баверка, Дж. Б. Кларка та ін. доповнює теорією витрат виробництва з внесенням у неї засад маргіналізму, а також подає у власному трактуванні теорію вмінення. Ціна продуктів, вважає він, регулюється цінами факторів виробництва, кожен з яких має свою продуктивність і створює відповідний доход. "Кожна теорія цін товарів, – писав Білімович, – відірвана від розцінки участі виробничих факторів, і кожна сучасна теорія створення доходів, що здійснюється через ринковий обмін, відірвана від розцінки продуктів, – логічно неможлива". Тобто розподіл вчений теж вважав складовою загальної проблеми створення цін: "Кожний доход є ціною, що сплачується на ринку за користування відповідними факторами виробництва... Вчення про створення доходів тоді виявляється окремим випадком загальної теорії розцінки». Відзначаючи особливості "оплачування" кожного з факторів виробництва (вчений розглядав їх як групи факторів: різні види капіталу, праці та природних ресурсів), він, подібно до Є. Бьом-Баверка, пояснює прибуток різницею оцінок теперішніх благ (заробітна плата або спожиті продуктивні блага) та благ майбутніх (засоби виробництва й праця) і трактує його як результат "очікування" капіталу. Заробітну плату розглядає як оплату всієї праці робітника і пов'язує її розмір з рівнем продуктивності праці. Тобто ставить заробітну плату, як і прибуток, у сувору залежність від суто економічних факторів».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Горкіна Л. П.''' Нариси з історії політичної економії в Україні : Остання третина ХІХ – перша третина ХХ ст. / Л. П. Горкіна. – Київ : Наук. думка, 1994. – С. 48.</small>
 
<h3><center>Лариса Павлівна Горкіна (1941–2013) – доктор економічних наук, академік Академії економічних наук України</center></h3>«Теорію граничної корисності О. Білімович подібно до Ф. Візера, Є. Бьом-Баверка, Дж. Б. Кларка та ін. доповнює теорією витрат виробництва з внесенням у неї засад маргіналізму, а також подає у власному трактуванні теорію вмінення. Ціна продуктів, вважає він, регулюється цінами факторів виробництва, кожен з яких має свою продуктивність і створює відповідний доход. "Кожна теорія цін товарів, – писав Білімович, – відірвана від розцінки участі виробничих факторів, і кожна сучасна теорія створення доходів, що здійснюється через ринковий обмін, відірвана від розцінки продуктів, – логічно неможлива". Тобто розподіл вчений теж вважав складовою загальної проблеми створення цін: "Кожний доход є ціною, що сплачується на ринку за користування відповідними факторами виробництва... Вчення про створення доходів тоді виявляється окремим випадком загальної теорії розцінки». Відзначаючи особливості "оплачування" кожного з факторів виробництва (вчений розглядав їх як групи факторів: різні види капіталу, праці та природних ресурсів), він, подібно до Є. Бьом-Баверка, пояснює прибуток різницею оцінок теперішніх благ (заробітна плата або спожиті продуктивні блага) та благ майбутніх (засоби виробництва й праця) і трактує його як результат "очікування" капіталу. Заробітну плату розглядає як оплату всієї праці робітника і пов'язує її розмір з рівнем продуктивності праці. Тобто ставить заробітну плату, як і прибуток, у сувору залежність від суто економічних факторів».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Горкіна Л. П.''' Нариси з історії політичної економії в Україні : Остання третина ХІХ – перша третина ХХ ст. / Л. П. Горкіна. – Київ : Наук. думка, 1994. – С. 48.</small>
  
Рядок 112: Рядок 111:
  
 
У своїх дослідженнях ринкової ціни О. Білимович наголошував на необхідності поєднання об’єктивних факторів у вигляді затрат праці та рідкісних благ, суб’єктивних – у вигляді потреб та їх корисності, а також чинників неекономічного порядку (соціальних, культурних, політичних тощо)… Тільки з позицій такого багатовекторного аналізу проблеми, зазначав він, можна пояснити механізм попиту і пропонування, а також зрозуміти сутність обміну і ринкової ціни».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Фещенко В. М.''' Дослідження проблем становлення та розвитку ринкового господарства в працях економістів України другої половини XIX-початку XX ст. : монографія / В. М. Фещенко. – Київ : КНЕУ, 2003. – С. 43–44.</small>
 
У своїх дослідженнях ринкової ціни О. Білимович наголошував на необхідності поєднання об’єктивних факторів у вигляді затрат праці та рідкісних благ, суб’єктивних – у вигляді потреб та їх корисності, а також чинників неекономічного порядку (соціальних, культурних, політичних тощо)… Тільки з позицій такого багатовекторного аналізу проблеми, зазначав він, можна пояснити механізм попиту і пропонування, а також зрозуміти сутність обміну і ринкової ціни».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Фещенко В. М.''' Дослідження проблем становлення та розвитку ринкового господарства в працях економістів України другої половини XIX-початку XX ст. : монографія / В. М. Фещенко. – Київ : КНЕУ, 2003. – С. 43–44.</small>
 
 
<h3><center>Олександр Валерійович Соболєв – російський економіст, доктор економічних наук</center></h3>«А. Д. Билимович был человеком необычайно сдержанным, скромным и никогда ни на что не жаловавшимся, даже когда его лишили возможности продолжать университетскую деятельность, хотя тяжело это переживал. Его неизменно корректная вежливость могла быть принята за сухость, но его чувствительная душа и исключительно доброе и благородное сердце никогда не оставались равнодушными, особенно к событиям, связанным с его Родиной – Россией…
 
<h3><center>Олександр Валерійович Соболєв – російський економіст, доктор економічних наук</center></h3>«А. Д. Билимович был человеком необычайно сдержанным, скромным и никогда ни на что не жаловавшимся, даже когда его лишили возможности продолжать университетскую деятельность, хотя тяжело это переживал. Его неизменно корректная вежливость могла быть принята за сухость, но его чувствительная душа и исключительно доброе и благородное сердце никогда не оставались равнодушными, особенно к событиям, связанным с его Родиной – Россией…
  
Рядок 120: Рядок 118:
  
 
После Второй мировой войны А. Д. Билимович стал довольно убежденным социальным реформатором, хотя до 1917 г. выступал в консервативной печати Клева, поэтому и считался советскими экономистами правым ученым царской России. С 1954 г. он отстаивал макроэкономическое планирование, с помощью которого рассчитывал избежать экономических кризисов и безработицы, поддерживал социальную политику, предупреждавшую чрезмерно неравномерное распределение национального дохода, выступал за распространение собственности посредством введения «народных акций», как это происходило в Западной Германии и т. п. К концу своей жизни он стремился поддержать идею «социального капитализма» (в его терминологии), которая сближалась с «хозяйственной демократией». Он верил, что эволюция императивно выдвинула такие идеи».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Соболев А. В.''' Биография А. Д. Билимовича / А. В. Соболев // Кооперация в России до, во время и после большевиков : [монография] / А. Д. Билимович. – Москва : Наука, 2005. – С. 40, 41, 42</small>
 
После Второй мировой войны А. Д. Билимович стал довольно убежденным социальным реформатором, хотя до 1917 г. выступал в консервативной печати Клева, поэтому и считался советскими экономистами правым ученым царской России. С 1954 г. он отстаивал макроэкономическое планирование, с помощью которого рассчитывал избежать экономических кризисов и безработицы, поддерживал социальную политику, предупреждавшую чрезмерно неравномерное распределение национального дохода, выступал за распространение собственности посредством введения «народных акций», как это происходило в Западной Германии и т. п. К концу своей жизни он стремился поддержать идею «социального капитализма» (в его терминологии), которая сближалась с «хозяйственной демократией». Он верил, что эволюция императивно выдвинула такие идеи».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Соболев А. В.''' Биография А. Д. Билимовича / А. В. Соболев // Кооперация в России до, во время и после большевиков : [монография] / А. Д. Билимович. – Москва : Наука, 2005. – С. 40, 41, 42</small>
 
 
<h3><center>«Київський національний університет імені Тараса Шевченка  : Незабутні постаті»</center></h3>«Одним з найважливіших завдань держави Білімович вважав створення «змішаної господарської системи», за якої буде можливим розумне поєднання приватної, державної і муніципальної форм власності, але при обов’язковій приватній власності селян на землю, збереженню державної монополії зовнішньої торгівлі.
 
<h3><center>«Київський національний університет імені Тараса Шевченка  : Незабутні постаті»</center></h3>«Одним з найважливіших завдань держави Білімович вважав створення «змішаної господарської системи», за якої буде можливим розумне поєднання приватної, державної і муніципальної форм власності, але при обов’язковій приватній власності селян на землю, збереженню державної монополії зовнішньої торгівлі.
 
 

Версія за 12:10, 14 вересня 2015

Bilimovich.JPG

Білімович (Бич-Билина Білімович) Олександр Дмитрович

(25 травня 1876 – 21 грудня 1963) –
український економіст представник Київської політико-економічної школи кінця ХІХ – початку ХХ ст.









Життя та діяльність


Відомі вчені та авторитетні джерела про Олександра Дмитровича Білімовича


Твори


Література


Іконографія