|
|
| Рядок 25: |
Рядок 25: |
| | </spoiler> | | </spoiler> |
| | <br> | | <br> |
| − | <spoiler text="Відомі вчені та авторитетні джерела про Феофана (Теофана) Прокоповича "><h3><center>Віктор Дмитрович Базилевич (нар. 1949 р.) – доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України</center></h3>«Представитель украинской философской школы, ученый, мыслитель, богослов, государственный деятель, профессор этики, ректор Киево-Могилянской академии, советник императора Петра I в делах просвещения Феофан Прокопович (1677–1736) обогатил украинскую общественную мысль важными достижениями эпохи Возрождения, Реформации и Просвещения. Вместе с тем он уделял большое внимание экономико-хозяйственным проблемам. Считая, что этика относится к практическим наукам, Ф. Прокопович включал в круг ее проблем экономику и политику. При этом мыслитель ставил перед экономикой задачу изучения хозяйственных обычаев на уровне домашнего хозяйства, а перед политикой – вопросы экономического развития на общегосударственном уровне. Как и современные ему западноевропейские и российские мыслители-экономисты, Ф. Прокопович был сторонником активного торгового баланса. Заботу о развитии экономики и культуры страны, построение экономических взаимоотношений и торговли с другими странами он считал самой главной обязанностью правительства. Развитую экономику ученый рассматривал как самое лучшее обеспечение «общего блага»».<br><small>''' Базилевич В. Д.''' Философия экономики. История : [монография] / В. Базилевич, В. Ильин ; Киев. нац. ун-т им. Тараса Шевченко. – К. : Знання ; М. : Рыбари, 2011. – С. 872.</small> | + | <spoiler text="Відомі вчені та авторитетні джерела про Феофана (Теофана) Прокоповича "><div align="justify"><h3><center>Микола Іванович Костомаров (1817–1885) – український і російський історик, поет-романтик, мислитель, громадський діяч</center></h3>[[Файл:Feofan byl.jpg|center|500px]] |
| − | | + | <small>''' Костомаров Н. И.''' Русская история в жизнеописаниях ее главнейших деятелей / Н. И. Костомаров. – Репр. воспр. изд. 1873–1888 гг. – Москва : Книга и бизнес, 1992. – Кн. 3, вып. 6, 7. – С. 885.</small> |
| | <br /> | | <br /> |
| − | <h3><center>Степан Миколайович Злупко ( 1931 – 2006) – український економіст, доктор економічних наук, професор , академік Академії наук України</center></h3><div align="justify">«Поняттями своєї доби український мислитель сформулював предмет економічної науки, що нині відома під теорією мікро- і макроекономіки. Саме цей підхід Ф. Прокоповича до економічної науки дає підставу зарахувати його до геніальних учених, який відчував потребу в такому членуванні економічної теорії, яке вважається тепер винаходом другої половини XX ст. Позитивною особливістю в поглядах на економічну науку Ф. Прокоповича було те, що її предмет тісно пов'язувався з традиціями і звичаями конкретного народу, які надавали узагальненням більшої практичності».<br><small>''' Злупко С.''' Персоналії і теорія української економічної думки / С. Злупко. – Львів : Євросвіт, 2002. – С. 53.</small> | + | <h3><center>Степан Миколайович Злупко ( 1931–2006) – український економіст, доктор економічних наук, професор</center></h3><div align="justify">«Поняттями своєї доби український мислитель сформулював предмет економічної науки, що нині відома під теорією мікро- і макроекономіки. Саме цей підхід Ф. Прокоповича до економічної науки дає підставу зарахувати його до геніальних учених, який відчував потребу в такому членуванні економічної теорії, яке вважається тепер винаходом другої половини XX ст. Позитивною особливістю в поглядах на економічну науку Ф. Прокоповича було те, що її предмет тісно пов'язувався з традиціями і звичаями конкретного народу, які надавали узагальненням більшої практичності».<br><small>''' Злупко С.''' Персоналії і теорія української економічної думки / С. Злупко. – Львів : Євросвіт, 2002. – С. 53.</small> |
| − | | |
| − | <br />
| |
| − | <h3><center>Людмила Яківна Корнійчук</center></h3>«Феофан Прокопович (1677–1736) – політичний, громадський і церковний діяч, учений, поет. Народився у Києві в родині купця. Його справжнє ім'я Єлісей (Єлеазар) Церейський. Осиротівши в три роки, був узятий під опіку свого дядька по матері Феофана Прокоповича, ректора Києво-Могилянської академії, який віддав його до трирічної початкової школи, а потім в академію.
| |
| − | | |
| − | Закінчивши філософський клас і не прослухавши наступного курсу, богослов'я, він їде за кордон, аби поглибити свої знання. Щоб мати можливість навчатися у західноєвропейських навчальних закладах, змушений був стати греко-католиком, прийнявши ім'я Самійла. Деякий час він працює в одній із шкіл, за одними даними Львова, за іншими Володимира-Волинського, де читає поетику і риторику. Через два роки – вирушає до Рима, де стає студентом колегії Св. Афанасія, яка готувала проповідників для слов'янських народів. У матрикулі колегії він записаний під ім'ям Самійла Церейського. Його охарактеризовано як студента-філософа «великих здібностей та найвищого успіху».
| |
| − | | |
| − | У жовтні 1701 р., не закінчивши навчання, він таємно покидає Рим і пішки йде в Україну, відвідуючи по дорозі університети Лейпцига, Галле. 1702 р. він досяг Почаєва, де знову став православним. 1704 р. повернувся до Києва, вступив до Київського братства, був пострижений у ченці, прийнявши в честь дядька ім'я Феофана Прокоповича. З 1705 р. викладає у Києво-Могилянській академії риторику, піїтику, арифметику, геометрію, філософію. У 1711–1716 pp. – ректор Академії.
| |
| − | | |
| − | З 1716 р. починається другий період життя Ф. Прокоповича — петербурзький, коли він за викликом Петра І виїхав до Москви, а потім до Петербурга, де став радником царя у проведенні реформ у сфері економіки, освіти й церкви. Якщо у перший період життя він виступає переважно як учений, філософ, автор багатьох наукових праць, промов, проповідей, то у другому він більше — політик, церковний діяч. Але головне те, що Ф. Прокопович готував ґрунт майже для всіх реформ Петра І і був їх безпосереднім учасником.
| |
| − | | |
| − | Логічно й теоретично ці періоди життя вченого об'єднувала його світоглядна позиція. Як професор Києво-Могилянської академії він послідовно відстоює й пропагує принципи й ідеї філософів Нового часу, намагається звільнити філософію від схоластичних канонів, наблизити її до точних наук. Ці наукові засади, його вчення про людину, державу, церкву, про співвідношення світської і церковної влади лягли в основу теоретичного обґрунтування реформ Петра І. Учений основою суспільного поступу визнає освіту, розвиток науки, техніки, ремесла, мистецтв.
| |
| − | | |
| − | Ф. Прокопович – перш за все філософ. Економічна наука ще не виділилась на той час із системи знань. Саме тому її визначення Ф. Прокоповичем, як і аналіз економічних поглядів ученого, в цілому, становить величезний інтерес.
| |
| − | | |
| − | Перш за все важливим є розуміння і трактування Ф. Прокоповичем науки. В «Логіці» він поділяє знання на науку і мистецтво. «...Наукою, – пише він, – називаються не лише такі створені самим інтелектом знання, але й той навик, який схиляє податливий інтелект до створення цих знань». «...Метою науки, – продовжує вчений, – є пізнання, або дія». Становить інтерес розуміння Ф. Прокоповичем етики як науки. За його словами, вона одержала назву від речей, якими займається, а саме від звичаїв. Звичаї – це людські дії, закріплені звичкою. Те ж стосується і навиків, які походять від повторних дій. Звідси він доходить висновку, «що етика – це наука про звичаї, які є її матерією». Проаналізувавши засади, що роблять етику наукою, вчений визначає обов'язок етики – «навчати правил доброї поведінки, а не добре поводитись», встановлювати закони. Саме тому етика є працюючою наукою. Мета етики полягає у щасті та блаженстві.
| |
| − | | |
| − | Етика, за Ф. Прокоповичем, «поділяється трояко: на монастику, економіку й політику. Монастика – це етика, котра вчить про звичаї взагалі, а економіка вчить про ті самі звичаї, залежно від того, як вони застосовуються батьком чи управителем одного господарства. Політика також вчить про ті самі звичаї, як вони використовуються управителем держави, провінції, республіки, царства, імперії, що є ніби якимось великим домом».
| |
| − | | |
| − | Ця думка цікава і досить важлива щодо характеристики економічних поглядів Ф. Прокоповича. Варто згадати і зіставити їх з тими поглядами, що вже усталились на той час у світовій економічній думці. Так, у Ксенофонта (бл. 430–355 pp. до н. є.) йдеться про «економію», тобто науку про закони ведення домашнього господарства, а в А. Монкретьєна (1575–1621) – про «політичну економію» – закони державного управління господарством.
| |
| − | | |
| − | Ф. Прокопович чітко розрізняє ці дві сторони. Він наголошує, , що «економіка й політика відрізняються лише своєю сферою», рівнем. Але разом з тим він підкреслює, що велике господарство підлягає іншим правилам управління. Що ж до монастики, то вона у Ф. Прокоповича «відрізняється від економіки й політики не як вид від виду, а як рід від роду, бо вона є ніби їх фундаментом і засадою». Монастика аналізує не конкретні явища чи конкретну людину, а людину взагалі без відношення до сім'ї, царства. Отже, йдеться, про загальні закони розвитку одного господарства чи держави. Таким чином, можна зробити висновок, що вчений чітко розрізняє два види господарської діяльності – індивідуально-родинний і державний, які підпорядковуються принципам управління. Виділяє він також і той рівень, якому підпорядковуються і економіка, і політика, їх «фундамент і засаду» – монастику. Якщо перші види господарської діяльності та їх теоретичне обґрунтування знайшли відображення в економічній літературі, то третій рівень, який Ф. Прокопович називає монастикою, на той час – нова постановка питання. Монастика у нього теоретично забезпечує поєднання цих двох рівнів. її можна зіставити з космополітичною теорією класичної школи, з її абстрактним методом дослідження.
| |
| − | | |
| − | Своєрідним є розуміння Ф. Прокоповичем сутності людської діяльності. Розгляд монастики, економіки й політики як складових етики свідчить про етичний підхід, етичний принцип аналізу такої діяльності. Вчений ставить питання про «мету людських дій», з'ясувавши спершу їх причини й спрямування. Серед причин він називає зокрема матеріальні й спонукальні. Щодо мети дій, то такою він називає щастя. Правильним, наголошує автор, є твердження, що всі діють, маючи якусь мету, але мету, що відповідна собі. Кожна мета має значення добра, тому що коли людина щось робить, то вона бажає чогось, заради чого це робить. Отже, підкреслює Ф. Прокопович, метою є те бажане, тому що для нього людина визначає свою дію, а воно є добром, бо є бажаним. Сама мета поділяється ним на кінцеву й не кінцеву. «Кінцевою є та, для якої призначається все, що робиться; не кінцева – це та, яка сама підпорядкована кінцевій». Що ж до кінцевої мети, то вона є найвищим бажаним, найвищим добром, «його називають і найвищим щастям». Висновок, який робить вчений, полягає в тому, що «досягнення того, чого найбільше бажаєш, є найвищим щастям». Таким чином, за Ф. Прокоповичем, людина, маючи бажання, діє для досягнення кінцевої мети, для здійснення бажання, через не кінцеву мету. А оскільки людською поведінкою керує етика, то її найпершим обов'язком «є досліджувати й навчати, в чому полягає найвище добро або найвище щастя». Отже, можна дійти висновку, що Ф. Прокопович людську діяльність розглядає крізь призму морально-етичних принципів, формуючи основи тих теоретичних засад, які згодом будуть сформовані представниками німецької історичної школи та інституціоналізму.
| |
| − | | |
| − | Економічні погляди Ф. Прокоповича знайшли відображення в багатьох його творах, навіть художніх, і листах. Як учитель поетики в Києво-Могилянській Академії він написав знаменитий підручник поетики і трагікомедію «Володимир», яку поставили студенти Академії 14 липня 1705 р. У ній ідеться про навернення Володимира у християнську віру. Присвячено твір гетьману І. Мазепі. У творі Ф. Прокопович розвінчує аскетичні ідеали духовенства, показує лицемірство священиків і монахів, які їх проповідують, висміює їхню обжерливість, пияцтво, розпусту, неуцтво, змальовуючи їх в художніх образах Жеривола, Куроїда і Піяра.
| |
| − | | |
| − | У вірші «Похвала Дніпрові» Ф. Прокопович прославляє цю річку і розкриває її народногосподарське значення. Він пише:<br>
| |
| − | Добре про річку Дніпро-Борисфен наші предки казали,<br>
| |
| − | Що молоком він і медом наповнений, а не водою.
| |
| − | | |
| − | Цілий ряд граней, інтересів, уподобань вченого, його світоглядні позиції, як і характер економічного і духовного життя країни, відкриває епістолярна спадщина видатного політичного діяча. Так, у листі до Р. Зборовського (від 1736 р.), на той час ректора Києво-Могилянської академії, який, очевидно, писав про тяжкий економічний стан Братського монастиря, Ф. Прокопович згадує про злидні й скруту, що мали місце в монастирі за часу свого ректорства і повідомляє, що було зроблено для їх усунення.
| |
| − | | |
| − | Він розкриває причини вбогості. «Саме лиш незнання економії! А крім того незнання ще й суперечні та руйнівні вчинки, недбання керівників, ледарство, дрімання, мерзенність». Ф. Прокопович називає також так званих помічників пограбування — найчастіше сільських старост і пише про їхню причетність до «розкрадання належних громаді прибутків».
| |
| − | | |
| − | Розкривши причини негараздів, учений пропонує й ліки «для вилікування». «Треба, — пише він, — щоб економ був бадьорим, працьовитим, вірним. Необхідно всіляко розбуркувати дрімотних і тверезити п'яниць, приборкати хапуг як найтихіших негідників, а тих, кого не можна приборкати, позбавляти чину й на страту передавати світському судові. Тоді буде належний у всьому догляд ... будуть нарешті запроваджені книги прибутків і витрат». Як бачимо, у справі вирішення суспільно-економічних проблем Ф. Прокопович поєднує моральні засади, економічні й адміністративно-правові.
| |
| − | | |
| − | Ф. Прокопович, як і видатні діячі Відродження, жив у гущині інтересів свого часу. Він активно співпрацював з Петром І у справі проведення реформ, особливо схвалюючи й підтримуючи реорганізацію державного й церковного управління, розвиток освіти, інженерної й архітектурної справи, промисловості. У політичних поглядах учений стояв на позиціях просвіченого абсолютизму, обстоював ідеї просвітництва. Саме з цих позицій він критикує верховенство влади бояр і церкви в державі, духовну культуру феодального суспільства, побут. Що ж до суспільно-економічних проблем, то їх аналізує з гуманно-ліберальних позицій. У цілому Ф. Прокопович виступає як прогресивний мислитель, який всі сили спрямовує на критику і поборення всього старого, відсталого».<br><small>''' Корнійчук Л. Я.''' Історія економічної думки України : навч. посібник / Л. Я. Корнійчук. – К. : КНЕУ, 2004. – С. 92–96.</small>
| |
| − | | |
| | <br /> | | <br /> |
| − | <h3><center>Микола Іванович Костомаров (1817–1885) – український і російський історик, поет-романтик, мислитель, громадський діяч</center></h3>[[Файл:Feofan byl.jpg|center|500px]] | + | <h3><center>Віктор Дмитрович Базилевич (нар. 1949 р.) – доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України</center></h3>«Представитель украинской философской школы, ученый, мыслитель, богослов, государственный деятель, профессор этики, ректор Киево-Могилянской академии, советник императора Петра I в делах просвещения Феофан Прокопович (1677–1736) обогатил украинскую общественную мысль важными достижениями эпохи Возрождения, Реформации и Просвещения. Вместе с тем он уделял большое внимание экономико-хозяйственным проблемам. Считая, что этика относится к практическим наукам, Ф. Прокопович включал в круг ее проблем экономику и политику. При этом мыслитель ставил перед экономикой задачу изучения хозяйственных обычаев на уровне домашнего хозяйства, а перед политикой – вопросы экономического развития на общегосударственном уровне. Как и современные ему западноевропейские и российские мыслители-экономисты, Ф. Прокопович был сторонником активного торгового баланса. Заботу о развитии экономики и культуры страны, построение экономических взаимоотношений и торговли с другими странами он считал самой главной обязанностью правительства. Развитую экономику ученый рассматривал как самое лучшее обеспечение «общего блага»».<br><small>''' Базилевич В. Д.''' Философия экономики. История : [монография] / В. Базилевич, В. Ильин ; Киев. нац. ун-т им. Тараса Шевченко. – Киев : Знання ; Москва : Рыбари, 2011. – С. 872.</small> |
| − | <small>''' Костомаров Н. И.''' Русская история в жизнеописаниях ее главнейших деятелей / Н. И. Костомаров. – Репринтное воспроизведение изд. 1873 – 1888 гг. – М. : Книга и бизнес, 1992. – Кн. 3, вып. 6, 7. – С. 885.</small> | |
| | </div></spoiler> | | </div></spoiler> |
| | <br> | | <br> |
| − | <spoiler text="Твори"><div align="justify"><ul type="square"><li>'''Сочинения''' / Феофан Прокопович ; под ред. И. П. Еремина ; АН СССР, Ин-т Русской литературы. – М. ; Л. : Изд-во АН СССР, 1961. – 502 с.<br>''Шифр зберігання книги в '''<font color="FF0000">НПБ України</font>''':'' '''Р П80''' | + | <spoiler text="Твори"><div align="justify"><ul type="square"><li>'''Сочинения''' / Феофан Прокопович ; под ред. И. П. Еремина ; АН СССР, Ин-т Русской литературы. – Москва ; Ленинград : Изд-во АН СССР, 1961. – <u>'''[[Медіа:Prokopovi4_So4inenija.pdf|<span style="color:#3366BB">502 с</span>]]'''</u>.<br>''Шифр зберігання книги в '''<font color="FF0000">НПБ України</font>''':'' '''Р П80''' |
| − | <li>'''Філософські твори''' [Електронний ресурс] : у 3 т. / Феофан Прокопович ; ред. В. І. Шинкарук. – К. : Наук. думка, 1979-1981.<br> | + | <li>'''Філософські твори''' [Електронний ресурс] : у 3 т. / Феофан Прокопович ; ред. В. І. Шинкарук. – Київ : Наук. думка, 1979–1981.<br> |
| − | '''Т. 1''' : Про риторичне мистецтво. Різні сентенції. – 1979. – 512 с. – Режим доступу: '''http://litopys.org.ua/procop/proc.htm'''. – Текст доступний на CD.<br> | + | '''Т. 1''' : Про риторичне мистецтво. Різні сентенції. – 1979. – 512 с. – Режим доступу: '''http://litopys.org.ua/procop/proc.htm'''.<br> |
| − | '''Т. 2''' : Логіка. Натурфілософія або Фізика. Етика. – 1980. – 552 с. – Режим доступу: '''http://litopys.org.ua/procop/proc.htm'''. – Текст доступний на CD.<br> | + | '''Т. 2''' : Логіка. Натурфілософія або Фізика. Етика. – 1980. – 552 с. – Режим доступу: '''http://litopys.org.ua/procop/proc.htm'''.<br> |
| − | '''Т. 3''' : Математика. Історичні праці. Вірші. Листи. – 1981. – 524 с. – Режим доступу: '''http://litopys.org.ua/procop/proc.htm'''. – Текст доступний на CD. | + | '''Т. 3''' : Математика. Історичні праці. Вірші. Листи. – 1981. – 524 с. – Режим доступу: '''http://litopys.org.ua/procop/proc.htm'''. |
| − | <li>'''Філософські праці'''. Вибране / Теофан Прокопович ; [упорядкув., передм. В. Литвинова]. – К. : Дніпро, 2012. – 615 с.<br>''Шифр зберігання книги в '''<font color="FF0000">НПБ України</font>''':'' '''Б338332''' | + | <li>'''Філософські праці'''. Вибране / Теофан Прокопович ; [упоряд., передм. В. Литвинова]. – Київ : Дніпро, 2012. – 615 с.<br>''Шифр зберігання книги в '''<font color="FF0000">НПБ України</font>''':'' '''Б338332''' |
| − | <li>'''Духовный регламент''' ; Правда воли монаршей во определении наследника держави своей ; Слово о власти и чести царской / Феофан Прокопович // Антология мировой правовой мысли : в 5 т. – М. : Мысль, 1999. – Т. 4. – С. 309–319.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''34(09) А72''' | + | <li>'''Духовный регламент''' ; Правда воли монаршей во определении наследника держави своей ; Слово о власти и чести царской / Феофан Прокопович // Антология мировой правовой мысли : в 5 т. – Москва : Мысль, 1999. – Т. 4. – С. 309–319.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''34(09) А72''' |
| − | <li>'''За Могилою Рябою''' / Теофан Прокопович // Тисяча років української суспільно-політичної думки : у 9 т. – К. : Дніпро, 2001. – Т. 4, кн. 1. – С. 228–229.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''1Ф Т93''' | + | <li>'''За Могилою Рябою''' / Теофан Прокопович // Тисяча років української суспільно-політичної думки : у 9 т. – Київ : Дніпро, 2001. – Т. 4, кн. 1. – С. 228–229.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''1Ф Т93''' |
| − | <li>'''Етика''' ; Найпревелебніший архієпископе Київський і Галицький, і Малої Русі! Мій найласкавіший во Христі отче, брате й спослужцю! / Є.-Ф. Прокопович // Українська економічна думка : хрестоматія / М-во освіти і науки України, Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, Екон. ф-т ; упоряд. С. М. Злупко. – К. : Знання, 2007. – С. 51–57.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''33(09) У45''' | + | <li>'''Етика''' ; Найпревелебніший архієпископе Київський і Галицький, і Малої Русі! Мій найласкавіший во Христі отче, брате й спослужцю! / Є.-Ф. Прокопович // Українська економічна думка : хрестоматія / М-во освіти і науки України, Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, Екон. ф-т ; упоряд. С. М. Злупко. – Київ : Знання, 2007. – С. 51–57.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''33(09) У45''' |
| − | <li>'''Передмова до перекладу книги Дидака Сааведра Фахарда "Зображення християно-політичного володаря символами"''' ; Розмова тектона, тобто теслі, з купцем ; Розмова міщанина з селянином та півчим, себто дяком / Теофан Прокопович // Тисяча років української суспільно-політичної думки : у 9 т. – К. : Дніпро, 2001. – Т. 4, кн. 1. – С. 354–425.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''1Ф Т93''' | + | <li>'''Передмова до перекладу книги Дидака Сааведра Фахарда "Зображення християно-політичного володаря символами"''' ; Розмова тектона, тобто теслі, з купцем ; Розмова міщанина з селянином та півчим, себто дяком / Теофан Прокопович // Тисяча років української суспільно-політичної думки : у 9 т. – Київ : Дніпро, 2001. – Т. 4, кн. 1. – С. 354–425.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''1Ф Т93''' |
| − | <li>'''Правда волі Монаршої у призначенні спадкоємця своєї держави''' ; Регламент, або статут, Духовної колегії / Ф. Прокопович // Тисяча років української суспільно-політичної думки : у 9 т. – К. : Дніпро, 2001. – Т. 4, кн. 3. – С. 81–124.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''1Ф Т93''' | + | <li>'''Правда волі Монаршої у призначенні спадкоємця своєї держави''' ; Регламент, або статут, Духовної колегії / Ф. Прокопович // Тисяча років української суспільно-політичної думки : у 9 т. – Київ : Дніпро, 2001. – Т. 4, кн. 3. – С. 81–124.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''1Ф Т93''' |
| − | <li>'''Правда волі монаршої у призначенні спадкоємця своєї держави''' ; Слово власти и чести царской… / Ф. Прокопович // Історія вчень про право і державу : хрестоматія / ред. Г. Г. Демиденко. – 2-ге вид., доповн. і змін. – Х. : Легас, 2002. – С. 342–349.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''34(09) І-90''' | + | <li>'''Правда волі монаршої у призначенні спадкоємця своєї держави''' ; Слово власти и чести царской… / Ф. Прокопович // Історія вчень про право і державу : хрестоматія / ред. Г. Г. Демиденко. – 2-ге вид., допов. і змін. – Харків : Легас, 2002. – С. 342–349.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''34(09) І-90''' |
| − | <li>'''Суть, походження та види почуттів''' / Ф. Прокопович // Хроніка–2000 : укр. культурологічний альманах. – К. : Фонд сприяння розвитку мистецтв, 1992. – Вип. 37-38, т. 1 : Україна: філософський спадок століть. – С. 310–322.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''1ФС Х94''' | + | <li>'''Суть, походження та види почуттів''' / Ф. Прокопович // Хроніка–2000 : укр. культурологічний альманах. – Київ : Фонд сприяння розвитку мистецтв, 1992. – Вип. 37-38, т. 1. – С. 310–322.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''1ФС Х94''' |
| | | | |
| | </spoiler> | | </spoiler> |
| | <br> | | <br> |
| − | <spoiler text="Література"><ul type="square"><li>'''Энциклопедический словарь''' / под ред. К. К. Арсеньева, Ф. Ф. Петрушевского. – СПб. : Брокгауз и Ефрон, 1904. – Т. 41а (полутом 82). – С. 929–930. – Режим доступа: '''http://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Феофан_Прокопович'''<br>''Шифр зберігання книги:'' '''03 Э68''' | + | <spoiler text="Література"><ul type="square"><li>'''Энциклопедический словарь''' / под ред. К. К. Арсеньева, Ф. Ф. Петрушевского. – Санкт-Петербург : Брокгауз и Ефрон, 1904. – Т. 41а (полутом 82). – С. 929–930. – Режим доступа: '''http://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Феофан_Прокопович'''<br>''Шифр зберігання книги:'' '''03 Э68''' |
| − | <li>'''Энциклопедический словарь'''. – Репр. воспр. изд. Ф. А. Брокгауз–И. А. Ефрон 1890 г. – [М.] : ТЕРРА, 1990. – Т. 82. – С. 929–930.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''03 Э68''' | + | <li>'''Энциклопедический словарь'''. – Репр. воспр. изд. Ф. А. Брокгауз–И. А. Ефрон 1890 г. – [Москва] : ТЕРРА, 1990. – Т. 82. – С. 929–930.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''03 Э68''' |
| − | <li>'''Большая энциклопедия''' : словарь общедоступных сведений по всем отраслям знания / ред. С. Н. Южаков. – СПб. : Просвещение, 1909. – Т. 20. – С. 811.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''03 Б79''' | + | <li>'''Большая энциклопедия''' : словарь общедоступных сведений по всем отраслям знания / ред. С. Н. Южаков. – Санкт-Петербург : Просвещение, 1909. – Т. 20. – С. 811.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''03 Б79''' |
| − | <li>'''Энциклопедический словарь Русского библиографического института Гранат''' / ред. Ю. С. Гамбаров и др. – 11-е изд., стер. – М. : Русский библиогр. ин-т Гранат, [1916]. – Т. 33. – <u>'''[[Медіа:Prokopovy4_kus.pdf|<span style="color:#3366BB">Стб. 535–537</span>]]'''</u>.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''03 Э68''' | + | <li>'''Энциклопедический словарь Русского библиографического института Гранат''' / ред. Ю. С. Гамбаров и др. – 11-е изд., стер. – Москва : Русский библиогр. ин-т Гранат, [1916]. – Т. 33. – <u>'''[[Медіа:Prokopovy4_kus.pdf|<span style="color:#3366BB">Стб. 535–537</span>]]'''</u>.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''03 Э68''' |
| − | <li>'''Юридична енциклопедія''' : в 6 т. / редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова) та ін. – К. : Укр. енцикл., 2003. – Т. 5. – С. 158.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''34 Ю70''' | + | <li>'''Юридична енциклопедія''' : в 6 т. / редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова) та ін. – Київ : Укр. енцикл., 2003. – Т. 5. – С. 158.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''34 Ю70''' |
| − | <li>'''Большая энциклопедия''' : в 62 т. / гл. ред. С. А. Кондратов. – М. : ТЕРРА, 2006. – Т. 39. – С. 273–274 : портр.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''03 Б79''' | + | <li>'''Большая энциклопедия''' : в 62 т. / гл. ред. С. А. Кондратов. – Москва : ТЕРРА, 2006. – Т. 39. – С. 273–274 : портр.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''03 Б79''' |
| − | <li>'''Філософський енциклопедичний словник''' / ред. В. І. Шинкарук. – К. : Абрис, 2002. – С. 526–527.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''1Ф Ф56''' | + | <li>'''Енциклопедія історії України''' : [в 10 т.] / НАН України, Ін-т історії України ; голова редкол.: В. А. Смолій [та ін.]. - Київ : Наук. думка, 2012. – Т. 9. – <u>'''[[Медіа:Encyc.ist.Uk.27-28.pdf|<span style="color:#3366BB">С. 27–28</span>]]'''</u>. – Режим доступу: '''http://www.history.org.ua/?libid=8239''' |
| | + | <li>'''Філософський енциклопедичний словник''' / ред. В. І. Шинкарук. – Київ : Абрис, 2002. – С. 526–527.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''1Ф Ф56''' |
| | <li>'''Довідник з історії України'''. А – Я / Ін-т іст. дослідж. Львів. нац. ун-ту ім. І. Франка ; за заг. ред. І. Підкови, Р. Шуста. – 2-ге вид., доопрац. і доповн. – К. : Генеза, 2001. – С. 623.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''9(С2) Д58''' | | <li>'''Довідник з історії України'''. А – Я / Ін-т іст. дослідж. Львів. нац. ун-ту ім. І. Франка ; за заг. ред. І. Підкови, Р. Шуста. – 2-ге вид., доопрац. і доповн. – К. : Генеза, 2001. – С. 623.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''9(С2) Д58''' |
| | <li>'''Києво-Могилянська академія в іменах''' : XVII-XVIII ст. : енцикл. видання / відп. ред. В. С. Брюховецький. – К. : КМ Академія, 2001. – С. 444–446.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''37 К38''' | | <li>'''Києво-Могилянська академія в іменах''' : XVII-XVIII ст. : енцикл. видання / відп. ред. В. С. Брюховецький. – К. : КМ Академія, 2001. – С. 444–446.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''37 К38''' |
