Відмінності між версіями «Ракушка-Романовський Роман Онисимович»
Матеріал з Економічна думка України
Admin (обговорення • внесок) |
Admin (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | <h3><center>Ракушка-Романовський (Романівський) Роман Онисимович (Ракущенко, Роскущенко | + | <h3><center>Ракушка-Романовський (Романівський) Роман Онисимович (Ракущенко, Роскущенко,<br> |
| − | Рікушенко, Рікушченко, Ракушчина, Рокушко)<br> | + | Ракушенко, Рікушенко, Рікушченко, Ракушчина, Рокушко)<br> |
(близько 1623 – 1703) –<br> | (близько 1623 – 1703) –<br> | ||
імовірний автор “Літопису Самовидця”. | імовірний автор “Літопису Самовидця”. | ||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
<br /><br /><br /> | <br /><br /><br /> | ||
| − | <spoiler text="Життя та діяльність"><div align="justify"><p>Серед козацьких літописів дослідники виділяють “Літопис Самовидця” як один із найцінніших з історичної точки зору. “Літопис Самовидця” є найбільш раннім серед козацьких літописів, його створено наприкінці XVII – на початку XVIII ст. Як підкреслюється у виданні “Історія українського козацтва”, “твір вирізняється з-поміж решти пам’яток «літератури канцеляристів» своєю джерельною основою, в якій домінують власні авторські спостереження. Це робить “Літопис Самовидця” цінною історіографічною, з огляду на авторську рецепцію історичних подій, а також, в окремих випадках, джерелознавчою пам’яткою … Питання авторства було найважливішим у студіях над “Літописом Самовидця”. Пошуки автора твору велись із часу видання пам’ятки у 1846 р. О. Бодянським. Основою для цієї публікації став список П. Куліша, який і дав твору відому нині назву “Літопис Самовидця”, зважаючи на автобіографічні мотиви, що прослідковуються в його тексті. Публікація О. Бодянського сприяла посиленню інтересу до цього твору в середовищі істориків” (Історія українського козацтва : нариси : у 2 т. / НАН України, Ін-т історії України, НДІ козацтва ; редкол.: В. А. Смолій (відп. ред.) та ін. – | + | <spoiler text="Життя та діяльність"><div align="justify"><p>Серед козацьких літописів дослідники виділяють “Літопис Самовидця” як один із найцінніших з історичної точки зору. “Літопис Самовидця” є найбільш раннім серед козацьких літописів, його створено наприкінці XVII – на початку XVIII ст. Як підкреслюється у виданні “Історія українського козацтва”, “твір вирізняється з-поміж решти пам’яток «літератури канцеляристів» своєю джерельною основою, в якій домінують власні авторські спостереження. Це робить “Літопис Самовидця” цінною історіографічною, з огляду на авторську рецепцію історичних подій, а також, в окремих випадках, джерелознавчою пам’яткою … Питання авторства було найважливішим у студіях над “Літописом Самовидця”. Пошуки автора твору велись із часу видання пам’ятки у 1846 р. О. Бодянським. Основою для цієї публікації став список П. Куліша, який і дав твору відому нині назву “Літопис Самовидця”, зважаючи на автобіографічні мотиви, що прослідковуються в його тексті. Публікація О. Бодянського сприяла посиленню інтересу до цього твору в середовищі істориків” (Історія українського козацтва : нариси : у 2 т. / НАН України, Ін-т історії України, НДІ козацтва ; редкол.: В. А. Смолій (відп. ред.) та ін. – Київ : КМ Академія, 2007. – Т. 2. – С. 253–254). У результаті тривалих досліджень було визнано, що імовірним автором літопису був Роман Ракушка-Романовський (Див.: Історія українського козацтва. – Т. 2. – С. 253–259). |
</p> | </p> | ||
| − | Роман Ракушка-Романовський народився близько 1623 р. Його батько Онисим мав у власності село Романівку Брацлавського воєводства, звідси й подвійне прізвище – Ракушка-Романовський. У документах прізвище подається у різних варіантах. Уперше ім’я автора літопису згадується у козацькому реєстрі 1649 р., де він значиться у складі козаків Ніжинського полку. Про його дитинство та освіту ніяких відомостей не має. У 1654–1655 рр. він обіймає посади в установах Військового скарбу Ніжинського полку. У 1656 р. Ракушка-Романовський перебуває під Ригою у царському таборі, а у травні 1657 р. знову як козак проживає у Ніжині. У 1658 р. як ніжинський сотник бере участь у відновленні союзу Виговського з кримським ханом, а 1659 р. він – військовий суддя Ніжинського полку, їздить в Москву у складі делегації від Ніжина. У 1660 р. Роман Ракушка – сотник Ніжинського полку, а потім – ніжинський наказний полковник. Підтримував Якима Сомка. Пізніше він стає прибічником гетьмана Івана Брюховецького і обіймає посаду генерального підскарбія. Певний час у 60-х роках керував Ніжинським, Стародубським, Сосницьким полками, відав млинарством Лівобережжя, брав участь у переговорах із Польщею у Борисівській комісії. Після падіння І. Брюховецького політична кар’єра Р. Ракушки обривається. Наприкінці 1668 р. він з’являється у Брацлаві на Правобережжі як протопоп. У цей час він активно виступає проти гетьмана Многогрішного, який захопив його майно у Ніжині. У 1670 р. від гетьмана П. Дорошенка та митрополита Й. Тукальського поїхав до константинопольського патріарха Мефодія із проханням затвердити Й. Шумлянського львівським єпископом і домігся прокляття над Д. Многогрішним. Після цих подій слід Романа Ракушки губиться до 1676 р. У 1676 р. він знову на Лівобережній Україні у м. Стародуб як духовна особа. Тут він прожив з родиною до смерті. Помер у 1703 р. (Див.: Шевчук В. О. Муза Роксоланська. – Кн. 2. – С. 292). | + | Роман Ракушка-Романовський народився близько 1623 р. Його батько Онисим мав у власності село Романівку Брацлавського воєводства, звідси й подвійне прізвище – Ракушка-Романовський. У документах прізвище подається у різних варіантах. Уперше ім’я автора літопису згадується у козацькому реєстрі 1649 р., де він значиться у складі козаків Ніжинського полку. Про його дитинство та освіту ніяких відомостей не має. У 1654–1655 рр. він обіймає посади в установах Військового скарбу Ніжинського полку. У 1656 р. Ракушка-Романовський перебуває під Ригою у царському таборі, а у травні 1657 р. знову як козак проживає у Ніжині. У 1658 р. як ніжинський сотник бере участь у відновленні союзу Виговського з кримським ханом, а 1659 р. він – військовий суддя Ніжинського полку, їздить в Москву у складі делегації від Ніжина. У 1660 р. Роман Ракушка – сотник Ніжинського полку, а потім – ніжинський наказний полковник. Підтримував Якима Сомка. Пізніше він стає прибічником гетьмана Івана Брюховецького і обіймає посаду генерального підскарбія. Певний час у 60-х роках керував Ніжинським, Стародубським, Сосницьким полками, відав млинарством Лівобережжя, брав участь у переговорах із Польщею у Борисівській комісії. Після падіння І. Брюховецького політична кар’єра Р. Ракушки обривається. Наприкінці 1668 р. він з’являється у Брацлаві на Правобережжі як протопоп. У цей час він активно виступає проти гетьмана Многогрішного, який захопив його майно у Ніжині. У 1670 р. від гетьмана П. Дорошенка та митрополита Й. Тукальського поїхав до константинопольського патріарха Мефодія із проханням затвердити Й. Шумлянського львівським єпископом і домігся прокляття над Д. Многогрішним. Після цих подій слід Романа Ракушки губиться до 1676 р. У 1676 р. він знову на Лівобережній Україні у м. Стародуб як духовна особа. Тут він прожив з родиною до смерті. Помер у 1703 р. (Див.: Шевчук В. О. Муза Роксоланська : Українська література XVI–XVIII століть : у 2 кн. / В. О. Шевчук ; ред. С. Головко. – Київ : Либідь, 2005. – Кн. 2. – С. 292). |
Літопис Самовидця складається з трьох частин: вступу, в якому дається характеристика стану України до Хмельниччини, і двох головних частин. Одна охоплює період Хмельниччини і Руїни (до 1676 р. включно), друга – період до 1702 р. | Літопис Самовидця складається з трьох частин: вступу, в якому дається характеристика стану України до Хмельниччини, і двох головних частин. Одна охоплює період Хмельниччини і Руїни (до 1676 р. включно), друга – період до 1702 р. | ||
| − | У центрі уваги Самовидця – Визвольна війна під проводом Б. Хмельницького. Він перш за все розкриває причини цієї війни, висуваючи на перший план соціально-економічні та релігійні фактори. Саме з їх визначення він починає розділ «О началі войни Хмелницкого»: «Початок и причина войни Хмелницкого ест едино от ляхов на православіе гоненіе и козаком отягощеніе» (Літопис Самовидця / АН УРСР, Ін-т історії ; вид. підгот. Я. Дзира ; відп. ред. А. Д. Скаба. – | + | У центрі уваги Самовидця – Визвольна війна під проводом Б. Хмельницького. Він перш за все розкриває причини цієї війни, висуваючи на перший план соціально-економічні та релігійні фактори. Саме з їх визначення він починає розділ «О началі войни Хмелницкого»: «Початок и причина войни Хмелницкого ест едино от ляхов на православіе гоненіе и козаком отягощеніе» (Літопис Самовидця / АН УРСР, Ін-т історії ; вид. підгот. Я. Дзира ; відп. ред. А. Д. Скаба. – Київ : Наук. думка, 1971. – С. 45). |
Самовидець висвітлює поневолене становище вільного козацтва, яке внаслідок наступу польських панів потрапляло у феодальну залежність від них. Козаків примушували відбувати панщину і виконувати різні повинності, чого вони раніш не робили: доглядати панських коней і собак, замітати двори, топити печі «и до инших незносных діл приставляли» (Літопис Самовидця. – С. 45). Для волелюбного козацтва Півдня України таке становище було нестерпним. І не випадково саме тут почався визвольний рух. | Самовидець висвітлює поневолене становище вільного козацтва, яке внаслідок наступу польських панів потрапляло у феодальну залежність від них. Козаків примушували відбувати панщину і виконувати різні повинності, чого вони раніш не робили: доглядати панських коней і собак, замітати двори, топити печі «и до инших незносных діл приставляли» (Літопис Самовидця. – С. 45). Для волелюбного козацтва Півдня України таке становище було нестерпним. І не випадково саме тут почався визвольний рух. | ||
| Рядок 40: | Рядок 40: | ||
</spoiler> | </spoiler> | ||
<br> | <br> | ||
| − | <spoiler text="Відомі вчені та авторитетні джерела про Романа Онисимовича Ракушку-Романовського"><div align="justify"><h3><center>Дмитро Іванович Дорошенко (1882–1951) – політичний діяч, історик, публіцист, літературознавець, бібліограф</center></h3>«Самовидець – переконаний монархіст; він лояльно ставиться до польських королів, а потім такі самі почуття переносить на московського царя… Разом із тим він прихильник шляхетського стану і взагалі статечних класів громадянства; всі його симпатії на боці городових козаків, а не січовиків. Він великий прихильник просвіти і науки».<br><small>''' Дорошенко Д. І.''' Огляд української історіографії / Д. І. Дорошенко ; упоряд. та нарис Ю. Пінчук, Л. Гриневич ; НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. – | + | <spoiler text="Відомі вчені та авторитетні джерела про Романа Онисимовича Ракушку-Романовського"><div align="justify"><h3><center>Дмитро Іванович Дорошенко (1882–1951) – політичний діяч, історик, публіцист, літературознавець, бібліограф</center></h3>«Самовидець – переконаний монархіст; він лояльно ставиться до польських королів, а потім такі самі почуття переносить на московського царя… Разом із тим він прихильник шляхетського стану і взагалі статечних класів громадянства; всі його симпатії на боці городових козаків, а не січовиків. Він великий прихильник просвіти і науки».<br><small>''' Дорошенко Д. І.''' Огляд української історіографії / Д. І. Дорошенко ; упоряд. та нарис Ю. Пінчук, Л. Гриневич ; НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. – Київ : Українознавство, 1996. – С. 24.</small> |
| − | <h3><center>Михайло Іванович Марченко (1902–1983) – український історик, доктор історичних наук, професор</center></h3>«Головним завданням літописця, коли він приступав до своєї праці, було безпосередньо залишити для пам’яті нащадків описання подій блискучої доби Богдана Хмельницького; виклад дальших подій в літопису був уже нібито продовженням початої раніше праці. Однак сама думка про це завдання могла з’явитись у літописця не раніше тієї пори, коли оцінка подвигу Хмельницького встигла цілком визначитися, тобто в крайньому разі не раніше останніх років життя гетьмана».<br><small>''' Марченко М. І.''' Українська історіографія (з давніх часів до середини ХІХ ст. ) / М. І. Марченко. – | + | <h3><center>Михайло Іванович Марченко (1902–1983) – український історик, доктор історичних наук, професор</center></h3>«Головним завданням літописця, коли він приступав до своєї праці, було безпосередньо залишити для пам’яті нащадків описання подій блискучої доби Богдана Хмельницького; виклад дальших подій в літопису був уже нібито продовженням початої раніше праці. Однак сама думка про це завдання могла з’явитись у літописця не раніше тієї пори, коли оцінка подвигу Хмельницького встигла цілком визначитися, тобто в крайньому разі не раніше останніх років життя гетьмана».<br><small>''' Марченко М. І.''' Українська історіографія (з давніх часів до середини ХІХ ст. ) / М. І. Марченко. – Київ : Вид-во Київ. ун-та, 1959. – С. 45–46.</small> |
| − | «Коло соціальних інтересів автора літопису Самовидця визначене з самого початку літопису, в тому місці, де він говорить про причини визвольної війни, в розділі «Про початок війни Хмельницького». Причини війни він бачить в гонінні на православ’я, в обтяженні козаків повинностями з боку Польщі, в тому, що козаків «примушували панщину робити». Найбільше автор висловлює своє невдоволення тим, що над реєстровими козаками від польської шляхти, полковників та коронного гетьмана були насильства великі, що «на вольності реєстрових козаків посягали, а козацьких старшин до всяких робіт примушували»».<br><small>''' Марченко М. І.''' Українська історіографія | + | «Коло соціальних інтересів автора літопису Самовидця визначене з самого початку літопису, в тому місці, де він говорить про причини визвольної війни, в розділі «Про початок війни Хмельницького». Причини війни він бачить в гонінні на православ’я, в обтяженні козаків повинностями з боку Польщі, в тому, що козаків «примушували панщину робити». Найбільше автор висловлює своє невдоволення тим, що над реєстровими козаками від польської шляхти, полковників та коронного гетьмана були насильства великі, що «на вольності реєстрових козаків посягали, а козацьких старшин до всяких робіт примушували»».<br><small>''' Марченко М. І.''' Українська історіографія. – С. 46.</small> |
| − | «Літопис Самовидця є значним явищем в історії української літератури кінця XVII і початку XVIII століття. Своїм змістом він не лише відобразив важливі питання історії України цього періоду як джерело і пам’ятка історіографії. У значному числі оповідань ми зустрічаємо часто образні характеристики подій та історичних осіб свого часу, що подані автором іноді не без домислів відповідно до його соціально-політичних поглядів і художніх смаків. Автор літопису був добре обізнаний з усною народною творчістю, знав звичаї і традиції українського народу. В текст своїх літописних повістей він вніс не мало різного роду народних оповідань, переказів, поговірок і приповідок. У силу всіх цих якостей літопис Самовидця більше, ніж будь-яка з більш ранніх літописних пам’яток, набув виразного національного характеру».<br><small>''' Марченко М. І.''' Українська історіографія | + | «Літопис Самовидця є значним явищем в історії української літератури кінця XVII і початку XVIII століття. Своїм змістом він не лише відобразив важливі питання історії України цього періоду як джерело і пам’ятка історіографії. У значному числі оповідань ми зустрічаємо часто образні характеристики подій та історичних осіб свого часу, що подані автором іноді не без домислів відповідно до його соціально-політичних поглядів і художніх смаків. Автор літопису був добре обізнаний з усною народною творчістю, знав звичаї і традиції українського народу. В текст своїх літописних повістей він вніс не мало різного роду народних оповідань, переказів, поговірок і приповідок. У силу всіх цих якостей літопис Самовидця більше, ніж будь-яка з більш ранніх літописних пам’яток, набув виразного національного характеру».<br><small>''' Марченко М. І.''' Українська історіографія. – С. 49–50.</small> |
| − | <h3><center>Валерій Олександрович Шевчук (1939– ) – український історик, письменник, літературознавець</center></h3> «Літопис Самовидця в українській традиції не залишився локальним, індивідуально написаним твором, що в рукописі долежав до часу свого видання. Він поширювавсь у списках і значно впливав на розвиток подальшого козацького офіційного літописання. Ним істотно керувався Г. Граб'янка, пишучи свого літописа, можливо, знав його й С. Величко, хоч це питання проблематичне. Наступники продовжили літопис до 1734 p., тобто року смерті Данила Апостола, коли гетьманство вдруге було скасоване; дані з нього увібрав "''Короткий опис Малоросії''" — офіційний літопис доби Д. Апостола, котрий потім став основою і для "''Історії Русів''". Користувався літописом Самовидця, притому широко, О. Рігельман. Такий резонанс твору переконливо свідчить: хоча писався твір (принаймні в другій своїй частині) індивідуально, але козацька еліта поставилася до цієї праці уважно і не тільки знала її, але й належно використала, поставивши як основу в традиції творення козацьких літописів. Недаремно Іван Франко вважав літопис Самовидця за один із найважливіших творів XVII ст., що їх викликали Хмельниччина та події другої половини XVII ст.: "Із українських писань про сі часи, — писав він, — найважливіші записки безіменного Самовидця, літопис Граб'янки і літопис Самійла Величка, написаний уже в XVIII віці на підставі старших записок". А такий видатний дослідник історіографії, як В. Іконников, резонно зазначив: "На чолі власне "козацьких літописів" варто поставити літопис Самовидця, як найдавніший із відомих літописів, оригінальний за своїм змістом і який відзначався простотою й об'єктивністю викладу".<br><small>''' Шевчук В. О.''' Муза Роксоланська : Українська література ХVI-XVIII століть : у 2 кн. / В. О. Шевчук. – | + | <h3><center>Валерій Олександрович Шевчук (1939– ) – український історик, письменник, літературознавець</center></h3> «Літопис Самовидця в українській традиції не залишився локальним, індивідуально написаним твором, що в рукописі долежав до часу свого видання. Він поширювавсь у списках і значно впливав на розвиток подальшого козацького офіційного літописання. Ним істотно керувався Г. Граб'янка, пишучи свого літописа, можливо, знав його й С. Величко, хоч це питання проблематичне. Наступники продовжили літопис до 1734 p., тобто року смерті Данила Апостола, коли гетьманство вдруге було скасоване; дані з нього увібрав "''Короткий опис Малоросії''" — офіційний літопис доби Д. Апостола, котрий потім став основою і для "''Історії Русів''". Користувався літописом Самовидця, притому широко, О. Рігельман. Такий резонанс твору переконливо свідчить: хоча писався твір (принаймні в другій своїй частині) індивідуально, але козацька еліта поставилася до цієї праці уважно і не тільки знала її, але й належно використала, поставивши як основу в традиції творення козацьких літописів. Недаремно Іван Франко вважав літопис Самовидця за один із найважливіших творів XVII ст., що їх викликали Хмельниччина та події другої половини XVII ст.: "Із українських писань про сі часи, — писав він, — найважливіші записки безіменного Самовидця, літопис Граб'янки і літопис Самійла Величка, написаний уже в XVIII віці на підставі старших записок". А такий видатний дослідник історіографії, як В. Іконников, резонно зазначив: "На чолі власне "козацьких літописів" варто поставити літопис Самовидця, як найдавніший із відомих літописів, оригінальний за своїм змістом і який відзначався простотою й об'єктивністю викладу".<br><small>''' Шевчук В. О.''' Муза Роксоланська : Українська література ХVI-XVIII століть : у 2 кн. / В. О. Шевчук. – Київ : Либідь, 2005. – Кн. 2. – С. 293–294.</small> |
| − | <h3><center>Історія українського козацтва</center></h3><div align="justify">«Унікальність «Літопису Самовидця», що різнить його від інших зразків козацького історіописання, полягає в способі подання історичних подій. Адже в тексті твору презентовано рецепцію політичних і соціокультурних реалій XVII ст. представником цього ж часу, людиною, діяльність і життя якої були безпосередньо пов'язані з перипетіями історичного буття Гетьманщини та його персоналіями. З огляду на це твір є не лише пам'яткою історичного письменства чи джерелом, а й своєрідним відбитком ментальності представника елітного прошарку українського суспільства».<br><small>''' Історія українського козацтва''' : нариси : у 2 т. / НАН України, Ін-т історії України, Науково-дослідний ін-т козацтва ; редкол.: В. А. Смолій (відп. ред.) та ін. – | + | <h3><center>Історія українського козацтва</center></h3><div align="justify">«Унікальність «Літопису Самовидця», що різнить його від інших зразків козацького історіописання, полягає в способі подання історичних подій. Адже в тексті твору презентовано рецепцію політичних і соціокультурних реалій XVII ст. представником цього ж часу, людиною, діяльність і життя якої були безпосередньо пов'язані з перипетіями історичного буття Гетьманщини та його персоналіями. З огляду на це твір є не лише пам'яткою історичного письменства чи джерелом, а й своєрідним відбитком ментальності представника елітного прошарку українського суспільства».<br><small>''' Історія українського козацтва''' : нариси : у 2 т. / НАН України, Ін-т історії України, Науково-дослідний ін-т козацтва ; редкол.: В. А. Смолій (відп. ред.) та ін. – Київ : КМ Академія, 2007. – Т. 2. – С. 259.</small> |
</div></spoiler> | </div></spoiler> | ||
<br> | <br> | ||
<spoiler text="Твори"><div align="justify"><ul type="square"><li>'''Летопись самовидца о войнах Богдана Хмельницкого и междоусобиях, бывших в Малой России по его смерти''' [Электронный ресурс] : Доведена продолжателями до 1734 года / [предисл. О. Бодянского]. – Москва, 1846. – II, 152, VI с. – Режим доступа: '''http://dlib.rsl.ru/viewer/01003542249#?page=1''' | <spoiler text="Твори"><div align="justify"><ul type="square"><li>'''Летопись самовидца о войнах Богдана Хмельницкого и междоусобиях, бывших в Малой России по его смерти''' [Электронный ресурс] : Доведена продолжателями до 1734 года / [предисл. О. Бодянского]. – Москва, 1846. – II, 152, VI с. – Режим доступа: '''http://dlib.rsl.ru/viewer/01003542249#?page=1''' | ||
| − | <li>'''Летопись Самовидца''' : по новооткрытым спискам с приложением трех Малороссийских хроник: Хмельницкой, "Краткого Описания Малороссии" и "Собрания Исторического" / Киевская Временная комиссия для разбора древних актов. – | + | <li>'''Летопись Самовидца''' : по новооткрытым спискам с приложением трех Малороссийских хроник: Хмельницкой, "Краткого Описания Малороссии" и "Собрания Исторического" / Киевская Временная комиссия для разбора древних актов. – Киев : Тип. К. Н. Милевского, 1878. – 469 с. – Режим доступа: '''http://dlib.rsl.ru/viewer/01003546158#?page=1'''<br>''Шифр зберігання книги:'' '''9(С)1 |
Л52''' | Л52''' | ||
| − | <li>'''Літопис Самовидця''' / АН УРСР, Ін-т історії ; вид. підгот. Я. Дзира ; відп. ред. А. Д. Скаба. – | + | <li>'''Літопис Самовидця''' / АН УРСР, Ін-т історії ; вид. підгот. Я. Дзира ; відп. ред. А. Д. Скаба. – Київ : Наук. думка, 1971. – 207 с. – (Джерела з історії України). – Режим доступу: '''http://litopys.org.ua/samovyd/sam.htm'''<br>''Шифр зберігання книги:'' '''9(С2) Л64''' |
| − | <li>'''Літопис Самовидця''' // Перлини духовності : твори української світської літератури від часів Київської Русі до XVII століття : навч. посібник / упоряд., передм. і комент. В. В. Різуна. – | + | <li>'''Літопис Самовидця''' // Перлини духовності : твори української світської літератури від часів Київської Русі до XVII століття : навч. посібник / упоряд., передм. і комент. В. В. Різуна. – Київ : Грамота, 2003. – Кн. 1. – С. 62–190. – (Шкільна бібліотека).<br>''Шифр зберігання книги:'' '''8У1 П27''' |
</spoiler> | </spoiler> | ||
<br> | <br> | ||
| − | <spoiler text="Література"><ul type="square"><li>'''Энциклопедический словарь''' / под ред. К. К. Арсеньева, Ф. Ф. Петрушевского. – | + | <spoiler text="Література"><ul type="square"><li>'''Энциклопедический словарь''' / под ред. К. К. Арсеньева, Ф. Ф. Петрушевского. – Санкт-Петербург : Брокгауз и Ефрон, 1900. – Т. 28а (полутом 56). – С. 201. – Режим доступу: '''http://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Самовидец'''<br>''Шифр зберігання книги:'' '''03 Э68''' |
| − | <li>'''Энциклопедический словарь'''. – Репр. воспр. изд. Ф.А. Брокгауз–И.А. Ефрон 1890 г. – [ | + | <li>'''Энциклопедический словарь'''. – Репр. воспр. изд. Ф.А. Брокгауз–И.А. Ефрон 1890 г. – [Москва] : ТЕРРА, 1992. – Т. 56. – С. 201.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''03 Э68''' |
| − | <li>'''Енциклопедія історії України''' / НАН України, Ін-т історії України ; редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. – | + | <li>'''Енциклопедія історії України''' / НАН України, Ін-т історії України ; редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. – Київ : Наук. думка, 2009. – Т. 6. – <u>'''[[Медіа:Rakuchka-Romanoskyj(Litopys Samovydcja).pdf|<span style="color:#3366BB">С. 240–241</span>]]'''</u>. – Режим доступу: '''http://www.history.org.ua/?litera&id=2222'''<br>''Шифр зберігання книги:'' '''9(С2) Е68''' |
| − | <li>'''Енциклопедія історії України''' / НАН України, Ін-т історії України ; голова редкол.: В. А. Смолій [та ін.]. – | + | <li>'''Енциклопедія історії України''' / НАН України, Ін-т історії України ; голова редкол.: В. А. Смолій [та ін.]. – Київ : Наук. думка, 2012. – T. 9. – <u>'''[[Медіа:Encyk_ist_Uk131-132.pdf|<span style="color:#3366BB">C. 131–132</span>]]'''</u>. – Режим доступу: '''http://www.history.org.ua/?libid=8239'''<br>''Шифр зберігання книги:'' '''9(С2) Е68''' |
| − | <li>'''Дорошенко Д. І.''' Огляд української історіографії / Д. І. Дорошенко ; НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського ; [упоряд. : Ю. Пінчук, Л. Гриневич]. – | + | <li>'''Дорошенко Д. І.''' Огляд української історіографії / Д. І. Дорошенко ; НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського ; [упоряд. : Ю. Пінчук, Л. Гриневич]. – Київ : Українознавство, 1996. – <u>'''[[Медіа:Doroshenko23-24.pdf|<span style="color:#3366BB">С. 23–24</span>]]'''</u>. – (Державна школа).<br>''Шифр зберігання книги в '''<font color="FF0000">НБУВ</font>''':'' '''ВА583253''' |
| − | <li>'''Історія економічної думки України''' : навч. посібник / Р. Х. Васильєва, Л. П. Горкіна, Н. А. Петровська. – | + | <li>'''Історія економічної думки України''' : навч. посібник / Р. Х. Васильєва, Л. П. Горкіна, Н. А. Петровська. – Київ : Либідь, 1993. – С. 27–29.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''33(09) І-90''' |
| − | <li>'''Історія українського козацтва''' : нариси : у 2 т. / НАН України, Ін-т історії України, НДІ козацтва ; редкол.: В. А. Смолій (відп. ред.) та ін. – | + | <li>'''Історія українського козацтва''' : нариси : у 2 т. / НАН України, Ін-т історії України, НДІ козацтва ; редкол.: В. А. Смолій (відп. ред.) та ін. – Київ : КМ Академія, 2007. – Т. 2. – <u>'''[[Медіа:Ist uk koz252-259,262.pdf|<span style="color:#3366BB">С. 252–259, 262</span>]]'''</u>.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''9(С2) І-90''' |
| − | <li>'''Києво-Могилянська академія в іменах. XVII–XVIII ст.''' : енцикл. вид. / відп. ред. В. С. Брюховецький. – | + | <li>'''Києво-Могилянська академія в іменах. XVII–XVIII ст.''' : енцикл. вид. / відп. ред. В. С. Брюховецький. – Київ : КМ Академія, 2001. – С. 452–453.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''37 К38''' |
| − | <li>'''Корнійчук Л. Я.''' Історія економічної думки України : навч. посібник / Л. Я. Корнійчук ; М-во освіти і науки України, Київ. нац. екон. ун-т. – | + | <li>'''Корнійчук Л. Я.''' Історія економічної думки України : навч. посібник / Л. Я. Корнійчук ; М-во освіти і науки України, Київ. нац. екон. ун-т. – Київ : КНЕУ, 2004. – С. 76–80. – Див. повний текст в Електронній бібліотеці навчальної літератури КНЕУ.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''33(09) К67''' |
<li>'''Котляр М. Ф.''' Літописи Самовидця, Грабянки та Величка про грошовий обіг України ХVІІ ст. // Український історичний журнал. – 1970. – № 1. – C. 63–73.<br>''Шифр зберігання журналу в '''<font color="FF0000">НІБ України</font>''':'' '''05 У45''' | <li>'''Котляр М. Ф.''' Літописи Самовидця, Грабянки та Величка про грошовий обіг України ХVІІ ст. // Український історичний журнал. – 1970. – № 1. – C. 63–73.<br>''Шифр зберігання журналу в '''<font color="FF0000">НІБ України</font>''':'' '''05 У45''' | ||
| − | <li>'''Марченко М. І.''' Українська історіографія (з давніх часів до середини ХІХ ст. ) / М. І. Марченко. – | + | <li>'''Марченко М. І.''' Українська історіографія (з давніх часів до середини ХІХ ст. ) / М. І. Марченко. – Київ : Вид-во Київ. ун-та, 1959. – <u>'''[[Медіа:Marchenko43-53.pdf|<span style="color:#3366BB">С. 43–53</span>]]'''</u>.<br>''Шифр зберігання книги в '''<font color="FF0000">НБУВ</font>''':'' '''Айзеншток №7655''' |
| − | <li>'''Народжені Україною''' : меморіальний альманах : у 2 т. – | + | <li>'''Народжені Україною''' : меморіальний альманах : у 2 т. – Київ : Євроімідж, 2002. – Т. 2. – С. 386–387. – (Золоті імена України). – Текст укр., рос., англ. мовами.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''9(С2) Н30''' |
| − | <li>'''Рознер І. Г.''' Про суспільно-економічні погляди літописця Самовидця / І. Г. Рознер // Історія народного господарства та економічної думки Української РСР : | + | <li>'''Рознер І. Г.''' Про суспільно-економічні погляди літописця Самовидця / І. Г. Рознер // Історія народного господарства та економічної думки Української РСР : респ. міжвід. зб. / АН УРСР, Ін-т економіки ; відп. ред. Т. І. Дерев’янкін, В. С. Жученко. – Київ : Наук. думка, 1975. – Вип. 9. – С. 167–172.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''33С5(С2) І-90''' |
| − | <li>'''Українська література у портретах і довідниках''' : Давня література – література ХIХ ст. : довідник / редкол.: С. П. Денисюк та ін. – | + | <li>'''Українська література у портретах і довідниках''' : Давня література – література ХIХ ст. : довідник / редкол.: С. П. Денисюк та ін. – Київ : Либідь, 2000. – С. 178–179.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''8У У45''' |
<li>'''Українські письменники''' : біобібліографічний словник : у 5 т. / ред. О. І. Білецький. – Х. : Прапор, 2005. – Т. 1 / уклад. Л. Є. Махновець. – С. 510–512. | <li>'''Українські письменники''' : біобібліографічний словник : у 5 т. / ред. О. І. Білецький. – Х. : Прапор, 2005. – Т. 1 / уклад. Л. Є. Махновець. – С. 510–512. | ||
| − | <li>'''Шевчук В. О.''' Муза Роксоланська : Українська література ХVI-XVIII століть : у 2 кн. / В. О. Шевчук. – | + | <li>'''Шевчук В. О.''' Муза Роксоланська : Українська література ХVI-XVIII століть : у 2 кн. / В. О. Шевчук. – Київ : Либідь, 2005. – Кн. 2. – С. 290–294.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''8У1 Ш37''' |
</spoiler> | </spoiler> | ||
Версія за 14:47, 26 лютого 2015
Ракушка-Романовський (Романівський) Роман Онисимович (Ракущенко, Роскущенко,
Ракушенко, Рікушенко, Рікушченко, Ракушчина, Рокушко)
(близько 1623 – 1703) –
імовірний автор “Літопису Самовидця”.
Ракушенко, Рікушенко, Рікушченко, Ракушчина, Рокушко)
(близько 1623 – 1703) –
імовірний автор “Літопису Самовидця”.
Відомі вчені та авторитетні джерела про Романа Онисимовича Ракушку-Романовського
