Відмінності між версіями «Хмельницький Богдан-Зиновій Михайлович»

Матеріал з Економічна думка України
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 52: Рядок 52:
 
Що ж до селянського питання, то, як видно з проекту договору, йшлося насамперед про привілеї козацької старшини і шляхти. Селянство фактично лишилося покріпаченим. М. Драгоманов писав: «Так-то зроблені статті вдержували стару нерівність між людьми українськими і не дбали зовсім про пашенних людей, про бідних хліборобів» (Драгоманов М. П. Вибране : ...мій задум зложити очерк історії цивілізації на Україні / М. П. Драгоманов. – К. : Либідь, 1991. – С. 568. – (Пам’ятки історичної думки України)).
 
Що ж до селянського питання, то, як видно з проекту договору, йшлося насамперед про привілеї козацької старшини і шляхти. Селянство фактично лишилося покріпаченим. М. Драгоманов писав: «Так-то зроблені статті вдержували стару нерівність між людьми українськими і не дбали зовсім про пашенних людей, про бідних хліборобів» (Драгоманов М. П. Вибране : ...мій задум зложити очерк історії цивілізації на Україні / М. П. Драгоманов. – К. : Либідь, 1991. – С. 568. – (Пам’ятки історичної думки України)).
  
Щоправда, Богдан Хмельницький намагався якомога більше селян включити до стану козаків, не проводив розмежування козаків з покозаченими селянами. Він дав також наказ своїм послам у Москві (21 березня 1654 р.) домагатися не лише підтвердження існуючих прав і привілеїв, але й певних царських ми¬лостей для черні «чтоб напотом какое безправие поспольству не делалося, боятися надобно» (Документи Богдана Хмельницького (1648–1657) / упоряд. І. Крип’якевич, І. Бутич. – К. : Вид-во АН УРСР, 1961. – С. 333).
+
Щоправда, Богдан Хмельницький намагався якомога більше селян включити до стану козаків, не проводив розмежування козаків з покозаченими селянами. Він дав також наказ своїм послам у Москві (21 березня 1654 р.) домагатися не лише підтвердження існуючих прав і привілеїв, але й певних царських милостей для черні «чтоб напотом какое безправие поспольству не делалося, боятися надобно» (Документи Богдана Хмельницького (1648–1657) / упоряд. І. Крип’якевич, І. Бутич. – К. : Вид-во АН УРСР, 1961. – С. 333).
  
 
Така політика Богдана Хмельницького у селянському питанні ґрунтувалась на врахуванні реалій, породжених Визвольною війною. І хоч вона була часом суперечливою, проте характеризувалась цілісністю і прогресивністю. Б. Хмельницький виступив як реформатор. За його гетьманства в Україні були ліквідовані магнатсько-шляхетське землеволодіння та кріпосницькі відносини. Основною формою землеволодіння стало індивідуальне господарство, а саме козацьке. Козаки у зв’язку з масовим покозаченням селянства становили 60–80 % від загальної кількості населення. Така форма господарювання відкривала шлях розвитку товарних відносин, а отже й капіталістичного господарства.
 
Така політика Богдана Хмельницького у селянському питанні ґрунтувалась на врахуванні реалій, породжених Визвольною війною. І хоч вона була часом суперечливою, проте характеризувалась цілісністю і прогресивністю. Б. Хмельницький виступив як реформатор. За його гетьманства в Україні були ліквідовані магнатсько-шляхетське землеволодіння та кріпосницькі відносини. Основною формою землеволодіння стало індивідуальне господарство, а саме козацьке. Козаки у зв’язку з масовим покозаченням селянства становили 60–80 % від загальної кількості населення. Така форма господарювання відкривала шлях розвитку товарних відносин, а отже й капіталістичного господарства.
Рядок 82: Рядок 82:
 
<h3><center>Економічна історія України: історико-економічне дослідження в двох томах</center></h3>«Контури економічної політики очолюваного Б. Хмельницьким уряду пунктирно окреслився вже на кінець 1648 р. Насамперед зазначимо, що гетьман намагався запобігти руйнації міст ф містечок як осередків ремесел, промислів і торгівлі, а отже, суворо забороняв полковникам "свавілля чинити , міста палити й руйнувати". Окремі з них (Меджибіж, Львів та ін.) гетьман брав під свій захист, визнавав за ними прав на самоврядування. Старшин зобов'язував пильнувати, щоб містам, які переходили під владу Війська Запорозького, не завдавалося "найменшої кривди". Водночас на визволених територіях проводив курс на охорону життя, майна й власності різних груп (інша річ, що всупереч волі гетьмана повстанці вдавалися до погромів убивали євреїв, представників католицького духовенства, католицьку і православну шляхту, яка підтримувала польську владу). Так, починаючи з з червня 1648 р. Б. Хмельницький видав низку універсалів на захист маєтностей і землеволодіння православної церкви, в якій вбачав духовну опору українського (руського) суспільства, а також на підтримку інтересів деяких магнатів і шляхтичів, торговців і купців...
 
<h3><center>Економічна історія України: історико-економічне дослідження в двох томах</center></h3>«Контури економічної політики очолюваного Б. Хмельницьким уряду пунктирно окреслився вже на кінець 1648 р. Насамперед зазначимо, що гетьман намагався запобігти руйнації міст ф містечок як осередків ремесел, промислів і торгівлі, а отже, суворо забороняв полковникам "свавілля чинити , міста палити й руйнувати". Окремі з них (Меджибіж, Львів та ін.) гетьман брав під свій захист, визнавав за ними прав на самоврядування. Старшин зобов'язував пильнувати, щоб містам, які переходили під владу Війська Запорозького, не завдавалося "найменшої кривди". Водночас на визволених територіях проводив курс на охорону життя, майна й власності різних груп (інша річ, що всупереч волі гетьмана повстанці вдавалися до погромів убивали євреїв, представників католицького духовенства, католицьку і православну шляхту, яка підтримувала польську владу). Так, починаючи з з червня 1648 р. Б. Хмельницький видав низку універсалів на захист маєтностей і землеволодіння православної церкви, в якій вбачав духовну опору українського (руського) суспільства, а також на підтримку інтересів деяких магнатів і шляхтичів, торговців і купців...
  
Чимало увагу приділялося формуванню фонду державних земель (із королівщини, володінь шляхти, католицької церкви тощо), що належали скарбу Війська Запорозького (він водночас був державних і гетьманським). Налагоджується функціонування механізму збирання податків різного роду грошових надходжень.»<br><small>'''Економічна історія: історико-економічне дослідження''' : в 2 т. / [Т. А. Балабушевич, В. Д. Баран, В. К. Баран та ін. ; ред. рада: В. М. Литвин (голова), Г. В. Боряк, В. М. Геєць та ін. ; відп. ред. В. А. Смолій] ; НАН України, Ін-т історії України. – К. : Ніка-Центр, 2011. - Т. 1. – С. 412–413.</small>
+
Чимало увагу приділялося формуванню фонду державних земель (із королівщини, володінь шляхти, католицької церкви тощо), що належали скарбу Війська Запорозького (він водночас був державних і гетьманським). Налагоджується функціонування механізму збирання податків різного роду грошових надходжень.»<br><small>'''Економічна історія: історико-економічне дослідження''' : в 2 т. / [Т. А. Балабушевич, В. Д. Баран, В. К. Баран та ін. ; ред. рада: В. М. Литвин (голова), Г. В. Боряк, В. М. Геєць та ін. ; відп. ред. В. А. Смолій] ; НАН України, Ін-т історії України. – К. : Ніка-Центр, 2011. - Т. 1. – С. 412, 413.</small>
  
  

Версія за 11:24, 21 листопада 2014

BH1.JPG

Хмельницький Богдан-Зиновій Михайлович

(1595 – 1657) –
український державний і політичний діяч, гетьман України, полководець.

Проводив меркантилістську політику (середина XVII ст.).






Життя та діяльність


Відомі вчені та авторитетні джерела про Богдана Хмельницького


Твори


Література


<spoiler text="Іконографія"><gallery widths=200px heights=220px perrow=3> Файл:BH2.JPG|Режим доступу: http://www.abc-people.com/data/hmelnickiy-b/index.htm. Файл:BH3.JPG|Максимович М. О. Вибрані твори / М. О. Максимович. – К. : Либідь, 2004. – С. 193. – (Пам’ятки історичної думки України). Файл:BH4.jpg|Максимович М. О. Вибрані твори / М. О. Максимович. – К. : Либідь, 2004. – С. 194. – (Пам’ятки історичної думки України). Файл:BH5.JPG|Максимович М. О. Вибрані твори / М. О. Максимович. – К. : Либідь, 2004. – С. 241. – (Пам’ятки історичної думки України). Файл:BH6.JPG|Максимович М. О. Вибрані твори / М. О. Максимович. – К. : Либідь, 2004. – С. 244. – (Пам’ятки історичної думки України). Файл:BH7.jpg|Максимович М. О. Вибрані твори / М. О. Максимович. – К. : Либідь, 2004. – С. 245. – (Пам’ятки історичної думки України). Файл:BH8.JPG|Максимович М. О. Вибрані твори / М. О. Максимович. – К. : Либідь, 2004. – С. 248. – (Пам’ятки історичної думки України). Файл:BH9.JPG|Максимович М. О. Вибрані твори / М. О. Максимович. – К. : Либідь, 2004. – С. 249. – (Пам’ятки історичної думки України). Файл:BH10.JPG|Максимович М. О. Вибрані твори / М. О. Максимович. – К. : Либідь, 2004. – С. 253. – (Пам’ятки історичної думки України). Файл:BH11.JPG|Максимович М. О. Вибрані твори / М. О. Максимович. – К. : Либідь, 2004. – С. 249. – (Пам’ятки історичної думки України). Файл:BH12.jpg|Максимович М. О. Вибрані твори / М. О. Максимович. – К. : Либідь, 2004. – С. 249. – (Пам’ятки історичної думки України). Файл:BH13.JPG|Чухліб Т. В. Український гетьманат: проблеми міжнародного утвердження / Т. В. Чухліб. – К. : Наш час, 2007. – С. 43. Файл:BH14.JPG|Шевчук В. О. Муза Роксоланська  : Українська література ХVI-XVIII століть : у 2 кн. / В. О. Шевчук. – К. : Либідь, 2005. – Кн. 2. – С. 94. Файл:BH15.JPG|Мазурок П. П. Історія економіки та економічної думки : підручник / П. П. Мазурок ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, ДВНЗ "Київський нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана", Криворізький екон. ін-т. – Львів : Магнолія-2006, 2011. – С. 162. Файл:BH16.JPG|Мазурок П. П. Історія економіки та економічної думки : підручник / П. П. Мазурок ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, ДВНЗ "Київський нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана", Криворізький екон. ін-т. – Львів : Магнолія-2006, 2011. – С. 163. Файл:BH17.jpg|Режим доступу: http://www.google.com.ua/imgres