Цехановецький Григорій Матвійович

Цехановецький Григорій Матвійович
((?) 1833 – 28 лютого (12 березня) 1898) –

відомий український вчений-економіст другої половини XIX ст.,
професор політичної економії
Харківського університету (1873–1898 рр.),
ректор Харківського університету (1881–1884 рр.).

Життя та діяльність

Народився Григорій Цехановецький у 1833 році в Чернігівській губернії у родині обер-офіцера православного віросповідання, як було зазначено у його штатному формулярі. Після закінчення Ніжинської гімназії Г. Цехановецький навчався у Київському університеті Св. Володимира на історико-філологічному факультеті, який закінчив у 1855 р. Після закінчення навчання в університеті викладав у Ніжинській гімназії. У 1859 році захистив дисертацію на тему «Значение Адама Смита в истории политико-экономических систем». Праця принесла визнання її автору і стала

– зазначав П. Мігулін (Мигулин П. Цехановецкий / П. Мигулин // Юридический факультет Харьковского университета за первые сто лет его существования, 1805–1905 / под ред. М. П. Чубинского и Д. И. Багалея. – Х., 1908. – С. 285). Як зазначає В. Левитський у статті про Цехановецького в «Энциклопедическом словаре Русского библиографического института Гранат», «небольшая книжка “О значении Адама Смита” должна была производить в тогдашней русской экономической литературе незаурядное впечатление. Цехановецкий мастерски проследил эволюцию экономических учений Адама Смита и установил связь их с воззрениями его предшественников: Петти, Норта, Локка и физиократов, воздавая при этом должное оригинальности самой экономической системы Адама Смита. Глубина анализа, каким отличается эта книжка, в особенности рекомендует научное творчество автора, если принять во внимание, что он при тогдашнем состоянии критической литературы об Адаме Смите, имел перед собою только небольшую работу В. Рошера “Zur Geschichte der englischen Volkswirtschaftslehre”» (Энциклопедический словарь Русского библиографического института Гранат / ред. Ю. Гамбаров и др. – 7-е изд. – М. : Русский библиогр. ин-т Гранат, [1929]. – Т. 45, ч. 3. – Стб. 386–387).

Після захисту магістерської дисертації Г. Цехановецький отримав посаду ад’юнкта у Київському університеті Св. Володимира на кафедрі політичної економії і статистики. Одночасно викладав загальну історію у Київському інституті шляхетних дівиць та статистику у кадетському корпусі. У 1862 р. Г. Цехановецький від’їжджає у наукове відрядження за кордон. Після повернення його було обрано екстраординарним професором кафедри політичної економії та статистики. У 1869 р. Г. Цехановецький успішно захистив докторську дисертацію «Железные дороги и государство. Опыт исследования о важнейших предметах экономии и политики железных дорог». Після захисту за Цехановецьким, за визначенням П. Мігуліна, міцно закріпилася слава (Юридический факультет Харьковского университета … – С. 285).

Невдовзі його було обрано ординарним професором кафедри політичної економії та статистики. У 1871 р. Цехановецького обрано проректором Київського університету. У 1872 р. Г. Цехановецький вдруге отримує можливість наукового відрядження за кордон, після повернення з якого він залишає назавжди Київський університет. З 1873 р. він обіймає посаду ординарного професора кафедри політичної економії Харківського університету, де викладає наступні 25 років. У 1879 р. Цехановецького було призначено у комісію для дослідження залізничної справи у Росії під головуванням Баранова. У 1881 році Г. М. Цехановецького обрано ректором Харківського університету. Від цієї посади Цехановецький відмовився у 1884 р. у зв’язку з введенням нового університетського статуту. Після повернення у 1885 р. із закордону, Цехановецький до самої смерті 1 січня 1898 р. викладав у Харківському університеті.

                                        (Юридический факультет Харьковского университета … – С. 285–286).

Наукова спадщина Цехановецького невелика за кількістю праць та їх обсягом. Його магістерська дисертація «Значение Адама Смита в истории политико-экономических систем» (1859 р.) була у свій час досить популярною. У докторській дисертації Цехановецького «Железные дороги и государство. Опыт исследования о важнейших предметах экономии и политики железных дорог» (1869 р.), окрім суто галузевих проблем, висвітлюється питання про необхідність втручання держави у діяльність залізниць. Ця думка не мала випадкового характеру. Справа в тому, що робота залізниць, які перебували у приватній власності, була малоефективною, тут спостерігалося багато зловживань. Рекомендації Цехановецького мали на меті покращення діяльності залізниць, а думка про державне втручання в їх діяльність не була загальноприйнятою у країні і абсолютно розходилась з поглядами західних авторитетів.

Праць з політичної економії Цехановецький опублікував мало. 1866 р. був виданий «Краткий обзор политической экономии», який автор перевидав у Харкові у 70-х роках.

Предметом політичної економії у Цехановецького є закони розвитку народного господарства. Господарство він розуміє як ціле, що складене з трьох елементів: виробництва, споживання та розподілу. Найважливішим елементом Цехановецький вважає розподіл, який «є фактом переважно суспільним» (Див.: Цехановецкий Г. М. Краткий обзор политической экономии / Г. М. Цехановецкий // Университетские известия. – 1866. – № 3. – С. 19), тоді як виробництво у нього – технічний процес, а споживання – особистий.

Не поділяючи погляди представників ортодоксальної історичної школи, наш співвітчизник, тим не менш, критикує Адама Сміта «…за надмірне вживання абстрактного методу при аналізі економічних явищ, ігнорування національних особливостей людей та історичних відмінностей між ними. Григорій Цехановецький виявляє свою прихильність до історичного методу дослідження. Перехід від абстрактного методу А. Сміта до методу історичного на думку українського вченого є цілком природною справою. Він схвально цитує Рошера, зазначаючи що історичний підхід в економіці подібний до анатомії та фізіології в медицині, оскільки завдяки такому аналізу економіки можливо створити ефективні ліки від економічних хвороб» (Ущаповський Ю. В. Еволюція теорії цінності в українській економічній думці (від давнини до початку XX століття)  : [монографія] / Ю. В. Ущаповський ; М-во освіти і науки України, Львівський нац. ун-т ім. Івана Франка, Житомир. інж.-технол. ін-т. – Житомир : ЖІТІ, 2002. – С. 71).

Разом з цим, Цехановецький «…позаісторично трактував і категорію капіталу як комбінацію предметів, матеріалів тощо, які посилюють виробництво. Причиною появи капіталу є збереження, утримання людей від теперішнього споживання для майбутніх вигод.

Учений виступав за поступовий, еволюційний перехід від одних суспільних форм до інших, більш прогресивних» ( Історія економічних учень : підручник : у 2 ч. / за ред. В. Д. Базилевича. – 2-ге вид., виправл. – К. : Знання, 2005. – Ч. 2. – С. 155).

Г. Цехановецький критично оцінював існуючу систему розподілу багатства і виступав за її поліпшення. Він дійшов висновку, що з розвитком суспільства погіршується становище працівників. Суспільно-економічний процес розвитку Цехановецький поділяє на три стадії: природного, грошового і кредитного господарства. Такий поділ і характеристика кожної стадії нагадують, або, скоріше, повторюють відповідну періодизацію, здійснену представником історичної школи Бруно Гільдебрандом. Кредитне господарство Цехановецький, як і Гільдебранд, оголошує вершиною капіталістичних суспільних відносин. Разом з тим він пише про погіршення становища працівників, посилення їх експлуатації. «Чим вища економічна сфера, – стверджує Цехановецький, – тим сильніша й невблаганніша ця експлуатація» (Цехановецкий Г. М. Краткий обзор политической экономии. – С. 27).

З економічних категорій Цехановецький особливо великого значення надавав категорії цінності, яку вважав провідною у курсі політичної економії. Він відзначав, що англійські економісти єдиним джерелом цінності вважали тільки працю, а французькі – тільки корисність. Сам же Цехановецький підтримував думку про те, що цінність одночасно уособлює і працю і корисність. Із цих двох складових домінуючою він вважав працю. Що ж до корисності, то вона, на його думку, не створює цінності, але є її необхідною умовою. Він писав:

(Значение Адама Смита в истории политико-экономических систем : дис., написанная канд. историко-филол. фак. Григорием Цехановецким для получения степени магистра полит. экономии и статистики / Г. Цехановецкий. – К. : Унив. тип., 1859. – С. 24). Сучасники високо цінували Цехановецького, який був

(Багалей Д. И. Краткий очерк истории Харьковского университета за первые сто лет его существования (1805–1905 гг.) / Д. И. Багалей, Н. Ф. Сумцов, В. П. Бузескул. – Х. : Тип. Адольфа Дарре, 1906. – С. 241). Г. Цехановецький виступав прихильником класичної політичної економії і саме з цих позицій читав курс політичної економії. Значну увагу він приділяв висвітленню у лекціях марксистської економічної теорії, яке носило академічний, а не пропагандистський характер, але, незважаючи на це, стало приводом для звинувачень Цехановецького з боку департаменту поліції. Попечитель учбового округу у відповіді на запит департаменту поліції писав, що

(Багалей Д. И. Краткий очерк истории Харьковского университета … – С. 242). Така оцінка позиції Цехановецького щодо економічної теорії К. Маркса має підстави. Тут доречно згадати і, очевидно, погодитися з оцінкою ролі марксизму в російському суспільному русі, яку дав радянський революційний діяч, дипломат В. В. Воровський. Він писав, що у Росії 70-х років ХІХ ст. ще «…не было социальных основ для восприятия учения Маркса как классового учения. Оно было кастрировано. Из него удалили всю его социологическую часть – его живую душу, оставив только экономическое учение, которое рассматривалось, оценивалось и принималось (или отвергалось) исключительно как «система политической экономии», независимо от её связи со всем мировоззрением автора. Даже те лица, которые, казалось, более всего имели основания сочувствовать социалистической точке зрения Маркса, резко отделяли «научные» и «ненаучные» черты его учения» (Воровский В. В. К истории марксизма в России / В. В. Воровский // Сочинения. – М. : Партиздат, 1933. – Т. 1. – С. 120). А як оцінювати таку ситуацію? Чи означає це, що вчені або ще «не зрозуміли» марксизму, або «не сприймали його в силу свого класового становища»? А може саме у цьому виявилась їхня наукова ерудиція і мудрість. Прихильники класичного напряму політичної економії у своїх лекціях висвітлювали економічну теорію К. Маркса як один із новітніх напрямів економічної думки. Зокрема в Харківському університеті це були професори Г. Цехановецький, К. Гаттенбергер, М. Коссовський. Але вони розглядали економічне вчення К. Маркса як продовження і розвиток ідей класичної школи.

Відомі вчені та авторитетні джерела про науковий доробок Григорія Матвійовича Цехановецького

Мігулін Петро Петрович (1870–1948) – український та російський економіст і громадський діяч.

     Мигулин П. Цехановецкий / П. Мигулин // Юридический факультет Харьковского университета за первые сто лет его существования, 1805–1905 / под ред. М. П. Чубинского и Д. И. Багалея. – Х., 1908. – С. 285.

Твори

• Железные дороги и государство : Опыт исследования о важнейших предметах экономии и политики железных дорог. Ч. 1. История развития железнодорожной политики в связи с распространением железных дорог в важнейших государствах Западной Европы / Г. Цехановецкий. – К. : Тип. Киев. губерн. упр., 1869. – II, 257, [7] с.
  Шифр зберігання книги в НПБ: Б302255-1
• Залізниці і держава / Г. Цехановецький // Українська економічна думка : хрестоматія / М-во освіти і науки України, Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, Екон. ф-т ; упоряд. С. М. Злупко. – К. : Знання, 2007. – С. 244–250.
  Шифр зберігання книги: 33(09) У45
• Залізниці і держава. Досвід дослідження про найважливіші предмети економії і політики залізниць / Г. М. Цехановнецький // Фінансова думка України : у 3 т. / авт.-упоряд. С. І. Юрій, С. В. Льовочкін, В. М. Федосов, П. І. Юхименко ; за наук. ред. В. М. Федосова. – К. : Кондор ; Тернопіль : Економічна думка, 2010. – Т. 3, ч. 1 : Хрестоматія. – С. 95–97.
  Шифр зберігання книги: 336(09) Ф59
• Значение Адама Смита в истории политико-экономических систем : дис., написанная канд. историко-филолог. фак. Григорием Цехановецким для получения степени магистра полит. экономии и статистики / Г. Цехановецкий. – К. : Унив. тип., 1859. – 80 с.
  Шифр зберігання книги в НБУВ: В140291

Література

• Энциклопедический словарь / под ред. К. К. Арсеньева, Ф. Ф. Петрушевского. – СПб. : Брокгауз и Ефрон, 1903. – Т. 38 (полутом 75). – С. 336–337. – Режим доступа: http://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Цехановецкий,_Григорий_Матвеевич
  Шифр зберігання книги: 03 Э68
• Энциклопедический словарь. – Репр. воспр. изд. Ф.А. Брокгауз–И.А. Ефрон 1890 г. – [М.] : ТЕРРА, 1993 – Т. 75. – С. 336–337.
  Шифр зберігання книги: 03 Э68
• Энциклопедический словарь Русского библиографического института Гранат / ред. Ю. Гамбаров и др. – 7-е изд. – М. : Русский библиогр. ин-т Гранат, [1929]. – Т. 45, ч. 3. – Стб. 385–387.
  Шифр зберігання книги: 03 Э68
• Экономическая энциклопедия. Политическая экономия : в 4 т. / гл. ред. А. М. Румянцев. – М. : Сов. энцикл., 1980. – Т. 4. – С. 382.
  Шифр зберігання книги: 03 Э40
• Биографический словарь профессоров и преподавателей Императорского университета св. Владимира (1834–1884) / сост. и изд. под ред. В. С. Иконникова. – К., 1884. – С. 732–733. – Режим доступа: http://www.rare.univ.kiev.ua/ukr/showbook/showbook.php3?0477576
  Шифр зберігання книги в НБУВ: В 199254
  Шифр зберігання книги в Науковій бібліотеці ім. М. Максимовича: 378(К.ун-т)
• Економічна наука в Харківському університеті : кол. монографія / [В. В. Александров, С. І. Архієреєв, О. Є. Багатир та ін. ; відп. ред. В. В. Глущенко] ; М-во освіти і науки України, Харківський нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. – 2-ге вид., переробл. і доповн. – Х. : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2013. – С. 49–54.
  Шифр зберігання книги: 33 Е45
• З історії економічної думки на Україні / АН УРСР, Ін-т економіки. – К. : Вид-во АН УРСР, 1961. – С. 52–54.
  Шифр зберігання книги: 33(09) З-11
• Історія економічних учень : підручник : у 2 ч. / за ред. В. Д. Базилевича. – 2-ге вид., виправл. – К. : Знання, 2005. – Ч. 2. – С. 154–155, 172–174.
  Шифр зберігання книги: 33(09) І-90
• Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Незабутні постаті / [редкол.: Скопенко В. В. (голова), авт.-упоряд. О. Матвійчук, Н. Струк]. – К. : Світ успіху, 2005. – С. 134.
  Шифр зберігання книги: 37 К38
• Корнійчук Л. Я. Історія економічної думки України : навч. посібник / Л. Я. Корнійчук ; М-во освіти і науки України, Київ. нац. екон. ун-т. – К. : КНЕУ, 2004. – С. 173–175. – Див. повний текст в Електронній бібліотеці навчальної літератури КНЕУ.
  Шифр зберігання книги: 33(09) К67
• Коропецький І.-С. Українські економісти ХІХ століття та західна наука / Іван-Святослав Коропецький. – К. : Либідь, 1993. – С. 41–44.
  Шифр зберігання книги в НБУВ: ВА551522
• Лортикян Э. Л. История экономики и экономической мысли Украины. Эволюция рыночной экономики : учебное пособие / Э. Л. Лортикян. – Х. : Консум, 2004. – С. 51–53.
  Шифр зберігання книги: 33С1 Л78
• Ущаповський Ю. В. Еволюція цінності в українській економічній думці (від давнини до початку XX століття) : наукове видання / Ю. В. Ущаповський. – Житомир : Житомир. інж.-технол. ін-т, 2002. – C. 66–72.
  Шифр зберігання книги: 33(09) У96
• Ущаповський Ю. В. Ідеї інституціоналізму в економічній думці України XIX – початку XX ст. [Електронний ресурс] : монографія / Ю. В. Ущаповський ; Київ. нац. екон. ун-т імені Вадима Гетьмана. – К. : КНЕУ, 2012. – С. 119–120. – Див. повний текст в Електронній бібліотеці навчальної літератури КНЕУ.
  Шифр зберігання книги: 33(09) У96
• Фінансова думка України : у 3 т. / С. В. Льовочкін, В. М. Федосов, С. І. Юрій, П. І. Юхименко ; за наук. ред. В. М. Федосова. – К. : Кондор ; Тернопіль : Економічна думка, 2010. – Т. 2 : Енциклопедія. – С. 493–503.
  Шифр зберігання книги: 336(09) Ф59
• Юридический факультет Харьковского университета за первые сто лет его существования, 1805–1905 / под ред. М. П. Чубинского, Д. И. Багалея. – Х., 1908. – С. 284–286. – Режим доступа: http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/9975
  Шифр зберігання книги в НБУВ: В0126516
• Юхименко П. І. Цехановецький Григорій Матвійович / П. І. Юхименко, В. О. Цибок // Фінанси. Бюджет. Податки : національна та міжнародна термінологія : у 3 т. / Ін-т світ. економіки і міжнар. відносин НАН України, Держ. навч.-наук. установа «Акад. фін. упр.» ; за ред. Т. І. Єфименко. – К., 2010. – Т. 1. – С. 555–557.
  Шифр зберігання книги в НПБ: В62064

Іконографія

<gallery widths=200px heights=220px perrow=2>

Файл:cehanoveckiy 1.jpg|Економічна наука в Харківському університеті : кол. монографія / [В. В. Александров, С. І. Архієреєв, О. Є. Багатир та ін. ; відп. ред. В. В. Глущенко] ; М-во освіти і науки України, Харківський нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. – 2-ге вид., переробл. і доповн. – Х. : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2013. – С. 50. Файл:cehanoveckiy 2.jpg|Режим доступу: http://www.univer.kharkov.ua/ru/general/our_university/rectors?cat=17&ofs=0.