Цехановецький Григорій Матвійович

Цехановецький Григорій Матвійович
((?) 1833 – 12 березня (28 лютого) 1898) –

вчений-економіст другої половини XIX ст.,
професор політичної економії
Харківського університету (1873–1898 рр.),
ректор Харківського університету (1881–1884 рр.).

Життя та діяльність

Народився Григорій Цехановецький у 1833 році в Чернігівській губернії у родині обер-офіцера православного віросповідання, як було зазначено у його штатному формулярі. Після закінчення Ніжинської гімназії Г. Цехановецький навчався у Київському університеті Св. Володимира на історико-філологічному факультеті, який закінчив у 1855 р. Після закінчення навчання в університеті викладав у Ніжинській гімназії. У 1859 році захистив дисертацію на тему «Значение Адама Смита в истории политико-экономических систем». Праця принесла визнання її автору і стала, як зазначав П. Мігулін,

(Мигулин П. Цехановецкий / П. Мигулин // Юридический факультет Харьковского университета за первые сто лет его существования, 1805–1905 / под ред. М. П. Чубинского, Д. И. Багалея. – Харьков, 1908. – С. 285). Як зазначає В. Левитський у статті про Цехановецького в «Энциклопедическом словаре Русского библиографического института Гранат», «небольшая книжка “О значении Адама Смита” должна была производить в тогдашней русской экономической литературе незаурядное впечатление. Цехановецкий мастерски проследил эволюцию экономических учений Адама Смита и установил связь их с воззрениями его предшественников: Петти, Норта, Локка и физиократов, воздавая при этом должное оригинальности самой экономической системы Адама Смита. Глубина анализа, каким отличается эта книжка, в особенности рекомендует научное творчество автора, если принять во внимание, что он при тогдашнем состоянии критической литературы об Адаме Смите, имел перед собою только небольшую работу В. Рошера “Zur Geschichte der englischen Volkswirtschaftslehre”» (Энциклопедический словарь Русского библиографического института Гранат / ред. Ю. Гамбаров и др. – 7-е изд. – Москва : Русский библиогр. ин-т Гранат, [1929]. – Т. 45, ч. 3. – Стб. 386–387).

Після захисту магістерської дисертації Г. Цехановецький отримав посаду ад’юнкта у Київському університеті Св. Володимира на кафедрі політичної економії і статистики. Одночасно викладав загальну історію у Київському інституті шляхетних дівиць та статистику у кадетському корпусі. У 1862 р. Г. Цехановецький від’їжджає у наукове відрядження за кордон. Після повернення його було обрано екстраординарним професором кафедри політичної економії та статистики. У 1869 р. Г. Цехановецький успішно захистив докторську дисертацію «Железные дороги и государство. Опыт исследования о важнейших предметах экономии и политики железных дорог». Після захисту за Цехановецьким, за визначенням П. Мігуліна, міцно закріпилася слава (Юридический факультет … – С. 285).

Невдовзі його було обрано ординарним професором кафедри політичної економії та статистики. У 1871 р. Цехановецького обрано проректором Київського університету. У 1872 р. Г. Цехановецький вдруге отримує можливість наукового відрядження за кордон, після повернення з якого він залишає назавжди Київський університет. З 1873 р. він обіймає посаду ординарного професора кафедри політичної економії Харківського університету, де викладає наступні 25 років. У 1879 р. Цехановецького було призначено у комісію для дослідження залізничної справи у Росії під головуванням Баранова. У 1881 році Г. М. Цехановецького обрано ректором Харківського університету. Від цієї посади він відмовився у 1884 р. у зв’язку з введенням нового університетського статуту. Д. І. Багалій згадував про цю подію так: «За лебедину пісню автономного університетського життя була промова, що виголосив її останній виборний ректор Цехановецький на акті 1884 року. У промові цій підбито підсумки минулого і проведено думку про корисні наслідки для університету од статуту 1863 р., що вніс чималий поступ у всі сторони університетського життя, збільшивши наукові сили й пораціоналізувавши методи викладання, так що російська наука піднесла своє значення до західноєвропейського масштабу – і це дуже, додам од себе, було справедливо … Останній виборний ректор Г. М. Цехановецький, тісно зв’язаний з поступовими й українськими елементами (з О. О. Потебнею, В. Б. Антоновичем), у цій своїй промові висловив погляди тодішньої харківської поступової професури. І я з теплим почуттям згадую за цього могікана старої професури… Звісно, що Г. М. Цехановецький після цієї промови мусив відмовитися од ректорства» (Багалій Д. І. Вибрані праці : у 6 т. / Д. І. Багалій. – Харьков, 1999. – Т. 1. – С. 103). У цьому ж році він утретє виїжджає у відрядження за кордон. Після повернення у 1885 р. із закордону Цехановецький до самої смерті викладав у Харківському університеті. Він був нагороджений орденами Св. Володимира IV ступеня, Св. Анни II ступеня, Св. Станіслава II ступеня.

П. Мігулін зазначав:

(Юридический факультет … – С. 285–286).

                                                                                                                                

Наукова спадщина Цехановецького невелика за кількістю праць та їх обсягом. Його магістерська дисертація «Значение Адама Смита в истории политико-экономических систем» (1859 р.) була у свій час досить популярною. У докторській дисертації Цехановецького «Железные дороги и государство. Опыт исследования о важнейших предметах экономии и политики железных дорог» (1869 р.), окрім суто галузевих проблем, висвітлюється питання про необхідність втручання держави у діяльність залізниць. Ця думка не мала випадкового характеру. Справа в тому, що робота залізниць, які перебували у приватній власності, була малоефективною, тут спостерігалося багато зловживань. Рекомендації Цехановецького мали на меті покращення діяльності залізниць, а думка про державне втручання в їх діяльність не була загальноприйнятою у країні і абсолютно розходилась з поглядами західних авторитетів.

Праць з політичної економії Цехановецький опублікував мало. 1866 р. в "Университетских известиях" було надруковано «Краткий обзор политической экономии», який автор перевидав у Харкові у 70-х роках.

Предметом політичної економії у Цехановецького є закони розвитку народного господарства. Господарство він розуміє як ціле, що складене з трьох елементів: виробництва, споживання та розподілу. Найважливішим елементом Цехановецький вважає розподіл, який «є фактом переважно суспільним» (Див.: Цехановецкий Г. М. Краткий обзор политической экономии / Г. М. Цехановецкий // Университетские известия. – 1866. – № 3. – С. 19), тоді як виробництво у нього – технічний процес, а споживання – особистий.

Г. Цехановецький критично оцінював існуючу систему розподілу багатства і виступав за її поліпшення. Він дійшов висновку, що з розвитком суспільства погіршується становище працівників. Суспільно-економічний процес розвитку Цехановецький поділяє на три стадії: природного, грошового і кредитного господарства. Такий поділ і характеристика кожної стадії нагадують, або, скоріше, повторюють відповідну періодизацію, здійснену представником історичної школи Бруно Гільдебрандом. Кредитне господарство Цехановецький, як і Гільдебранд, оголошує вершиною капіталістичних суспільних відносин. Разом з тим він пише про погіршення становища працівників, посилення їх експлуатації. «Чим вища економічна сфера, – стверджує Цехановецький, – тим сильніша й невблаганніша ця експлуатація» (Цехановецкий Г. М. Краткий обзор политической экономии. – С. 27). З економічних категорій Цехановецький особливо великого значення надавав категорії цінності, яку вважав провідною у курсі політичної економії. Цінність, за його визначенням, утілює два джерела: працю і корисність. Таке визначення не було оригінальним, його дотримувався ряд економістів. Із цих двох складових перевага віддається праці. Що ж до корисності, то вона не створює цінності, але є її необхідною умовою. Цехановецький зазначає:

(Значение Адама Смита в истории политико-экономических систем : дис., написанная канд. историко-филол. фак. Григорием Цехановецким для получения степени магистра полит. экономии и статистики / Г. Цехановецкий. – Київ : Унив. тип., 1859. – С. 25).

Сучасники високо цінували Цехановецького, який був

(Багалей Д. И. Краткий очерк истории Харьковского университета за первые сто лет его существования (1805–1905 гг.) / Д. И. Багалей, Н. Ф. Сумцов, В. П. Бузескул. – Харків : Тип. Адольфа Дарре, 1906. – С. 241).

Г. Цехановецький виступав прихильником класичної політичної економії і саме з цих позицій читав курс політичної економії. Значну увагу він приділяв висвітленню у лекціях марксистської економічної теорії, яке носило академічний, а не пропагандистський характер, але, незважаючи на це, стало приводом для звинувачень Цехановецького з боку департаменту поліції. Попечитель учбового округу у відповіді на запит департаменту поліції писав, що

(Багалей Д. И. Краткий очерк истории Харьковского университета … – С. 242). Така оцінка позиції Цехановецького щодо економічної теорії К. Маркса має підстави. Тут доречно згадати і, очевидно, погодитися з оцінкою ролі марксизму в російському суспільному русі, яку дав радянський революційний діяч, дипломат В. В. Воровський. Він писав, що у Росії 70-х років ХІХ ст. ще «…не было социальных основ для восприятия учения Маркса как классового учения. Оно было кастрировано. Из него удалили всю его социологическую часть – его живую душу, оставив только экономическое учение, которое рассматривалось, оценивалось и принималось (или отвергалось) исключительно как «система политической экономии», независимо от её связи со всем мировоззрением автора. Даже те лица, которые, казалось, более всего имели основания сочувствовать социалистической точке зрения Маркса, резко отделяли «научные» и «ненаучные» черты его учения» (Воровский В. В. К истории марксизма в России / В. В. Воровский // Сочинения. – Москва : Партиздат, 1933. – Т. 1. – С. 120). А як оцінювати таку ситуацію? Чи означає це, що вчені або ще «не зрозуміли» марксизму, або «не сприймали його в силу свого класового становища»? А може саме у цьому виявилась їхня наукова ерудиція і мудрість. Прихильники класичного напряму політичної економії у своїх лекціях висвітлювали економічну теорію К. Маркса як один із новітніх напрямів економічної думки. Зокрема в Харківському університеті це були професори Г. Цехановецький, К. Гаттенбергер, М. Коссовський. Але вони розглядали економічне вчення К. Маркса як продовження і розвиток ідей класичної школи.

Відомі вчені та авторитетні джерела про Григорія Матвійовича Цехановецького

Петро Петрович Мігулін (1870–1948) – український та російський економіст і громадський діяч

     Мигулин П. Цехановецкий / П. Мигулин // Юридический факультет Харьковского университета за первые сто лет его существования, 1805–1905 / под ред. М. П. Чубинского, Д. И. Багалея. – Харьков, 1908. – С. 285.

Ернст Львович Лортікян (1926–1999) – економіст, доктор економічних наук, професор

«В своих теоретических взглядах Цехановецкий был сторонником исторической школы политической экономии. Критически анализируя важнейшие составные части учения Смита (о стоимости, производительности труда, ренте, личном интересе), он высказывает ряд оригинальных замечаний, свидетельствующих о глубине научного анализа. Он критикует дедуктивный метод Смита, теорию гармонии Кэри и Бастиа, выражает несогласие с идеей полного невмешательства государства в экономическую жизнь, отрицая при этом и другую крайность, когда ответственность за экономические решения возлагается лишь на правительство. Критикуя классиков, Цехановецкий отдаёт преимущество историческому подходу, считает, что лишь на основе исторического анализа экономики можно предложить эффективные лекарства для экономических болезней».
     Лортикян Э. Л. История экономики и экономической мысли Украины. Эволюция рыночной экономики : учебное пособие / Э. Л. Лортикян. – Харьков : Консум, 2004. – С. 52–53.

Лариса Павлівна Горкіна (1941–2013) – український науковець, доктор економічних наук, професор, лауреат премії імені М. І. Туган-Барановського

«Проте характерною рисою розвитку політико-економічної думки в Україні в останній третині XIX ст. стає все більш відчутний відхід від канонів трудової теорії цінності класиків і разом з тим поглиблення критичного аналізу розвитку цієї теорії марксизмом. Так, Г. Цехановецький, проти якого у 1885 р. навіть було розпочате слідство з приводу поширення теорії марксизму, ніколи не тільки не поділяв його положень, а й критично ставився до теоретичних засад власне класичної школи. Вважаючи основною сферою дослідження політичної економії ”обмін багатства”, через який здійснюється розподіл як ”факт переважно суспільний”, він ще наприкінці 50-х років підкреслював значення корисності у розумінні категорії цінності. Корисність він розглядав як необхідну умову цінності, яка останню не створює, але впливає на її коливання. За умов вільного обміну, вважав вчений, ’’цінність прагне урівноважитися з працею. За відсутністю повної свободи – вона грунтується головним чином на корисності”. Ця ідея пізніше знайшла плідний розвиток, зокрема у працях М. Тугана-Барановського».
     Горкіна Л. П. Нариси з історії політичної економії в Україні : Остання третина ХІХ – перша третина ХХ ст. / Л. П. Горкіна. – Київ : Наук. думка, 1994. – С. 30–31.

Віктор Дмитрович Базилевич (нар. 1949 р.) – український економіст, доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України

«Для вченого характерна загальноцивілізаційна трактовка мети капіталістичного виробництва – це споживання, а не забезпечення прибутку за рахунок експлуатації найманих робітників. Капіталістичне суспільство змальовується ним як таке, в якому немає антагоністичних суперечностей, немає місця класам, класовій боротьбі. Замість капіталістів і робітників у Г. М. Цехановецького виступають люди взагалі, які виробляють блага, цінності й обмінюються ними.

Сутність буття, за Г.М. Цехановецьким, проявляється в загальній гармонії. Боротьба різних суспільних інтересів – це тимчасове явище – в житті над усім панує примирення. Відповідно до цього і завдання політичної економії, як і всіх інших соціальних наук, заявляв він, полягає в розумному, мужньому, а не суто негативному ставленні до дійсності».
     Історія економічних учень : підручник : у 2 ч. / за ред. В. Д. Базилевича. – 2-ге вид., випр. – Київ : Знання, 2005. – Ч. 2. – С. 154.

Економічна наука в Харківському університеті

«У своїх поглядах Г. Цехановецький був прихильником історичної школи політичної економії. Критично аналізуючи найважливіші складові частини вчення А. Сміта (про вартість, продуктивність праці, ренту, особистий інтерес), він висловлює низку оригінальних зауважень, що свідчать про глибину наукового аналізу, критикує дедуктивний метод А. Сміта, теорію гармонії Г. Кері та Ф. Бастіа, висловлює незгоду з ідеєю повного невтручання держави в економічне життя, заперечуючи при цьому й інші крайності, коли відповідальність за економічні рішення покладається лише на уряд. Критикуючи власників, Г. Цехановецький віддає перевагу історичному підходу, вважає, що лише на основі історичного аналізу економіки можна запропонувати ефективні ліки «для економічних» хвороб. Глибина аналізу, яким відрізняється його фундаментальне дослідження, звертає на себе увагу ще і тим, що Г. Цехановецький при тодішньому стані критичної літератури стосовно наукового доробку А. Сміта не мав широкої джерельної бази з цього питання. Аналізуючи основні погляди А. Сміта, Г. М. Цехановецький розкрив стільки оригінальних зауважень з особливим підходом до розгляду його вчення, що книга ця і тепер становить інтерес для сучасних економістів».
     Економічна наука в Харківському університеті : колективна монографія / відп. ред. В. В. Глущенко ; М-во освіти і науки України, Харків. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. – Вид. 2-ге, перероб. і допов. – Харьков, 2013. – С. 51.

Твори

• Железные дороги и государство : Опыт исследования о важнейших предметах экономии и политики железных дорог. Ч. 1. История развития железнодорожной политики в связи с распространением железных дорог в важнейших государствах Западной Европы / Г. Цехановецкий. – Київ : Тип. Киев. губерн. упр., 1869. – II, 257, [7] с.
  Шифр зберігання книги в НБУВ: Б302255-1
• Залізниці і держава / Г. Цехановецький // Українська економічна думка : хрестоматія / М-во освіти і науки України, Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, Екон. ф-т ; упоряд. С. М. Злупко. – Київ : Знання, 2007. – С. 244–250.
  Шифр зберігання книги: 330.8 У45
• Залізниці і держава. Досвід дослідження про найважливіші предмети економії і політики залізниць / Г. М. Цехановецький // Фінансова думка України : у 3 т. / авт.-упоряд. С. І. Юрій, С. В. Льовочкін, В. М. Федосов, П. І. Юхименко ; за наук. ред. В. М. Федосова. – Київ : Кондор ; Тернопіль : Економічна думка, 2010. – Т. 3, ч. 1 : Хрестоматія. – С. 95–97.
  Шифр зберігання книги: 336 Ф59
• Значение Адама Смита в истории политико-экономических систем : дис., написанная канд. историко-филолог. фак. Григорием Цехановецким для получения степени магистра полит. экономии и статистики / Г. Цехановецкий. – Київ : Унив. тип., 1859. – 80 с.
  Шифр зберігання книги в НБУВ: В140291

Література

• Энциклопедический словарь / под ред. К. К. Арсеньева, Ф. Ф. Петрушевского. – Санкт-Петербург : Брокгауз и Ефрон, 1903. – Т. 38 (полутом 75). – С. 336–337.
  Шифр зберігання книги: 030 Э68
• Энциклопедический словарь Русского библиографического института Гранат / ред. Ю. Гамбаров и др. – 7-е изд. – Москва : Русский библиогр. ин-т Гранат, [1929]. – Т. 45, ч. 3. – Стб. 385–387.
  Шифр зберігання книги: 030 Э68
• Биографический словарь профессоров и преподавателей Императорского университета св. Владимира (1834–1884) / сост. и изд. под ред. В. С. Иконникова. – Киев, 1884. – С. 732–733. – Режим доступа: http://www.rare.univ.kiev.ua/ukr/showbook/showbook.php3?0477576. – Дата обращения: 27.12.2016
  Шифр зберігання книги в НБУВ: В 199254
  Шифр зберігання книги в Науковій бібліотеці ім. М. Максимовича: 378(К.ун-т)
• Гриценко І. С. Юридичний факультет Університету Святого Володимира 1834–1920 / І. С. Гриценко ; [редкол.: Л. В. Губерський, Г. І. Балюк, І. А. Безклубний та ін.]. – Київ : Либідь, 2009. – С. 109–111.
  Шифр зберігання книги в Науковій бібліотеці ім. М. Максимовича: СФ 1629956
• Економічна наука в Харківському університеті : колективна монографія / відп. ред. В. В. Глущенко ; М-во освіти і науки України, Харків. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. – Вид. 2-ге, перероб. і допов. – Харків, 2013. – С. 49–54.
  Шифр зберігання книги: 37 Е45
• З історії економічної думки на Україні / АН УРСР, Ін-т економіки. – Київ : Вид-во АН УРСР, 1961. – С. 52–54.
  Шифр зберігання книги: 330.8 З-11
• Історія економічних учень : підручник : у 2 ч. / за ред. В. Д. Базилевича. – 2-ге вид., виправл. – Київ : Знання, 2005. – Ч. 2. – С. 154–155, 172–174.
  Шифр зберігання книги: 330.8 І-90
• Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Незабутні постаті / [редкол.: Скопенко В. В. (голова), авт.-упоряд. О. Матвійчук, Н. Струк]. – Київ : Світ успіху, 2005. – С. 134.
  Шифр зберігання книги: 37 К38
• Ковальчук В. М. Історія економіки та економічної думки : навч. посіб. / В. М. Ковальчук, М. В. Лазарович, М. В. Сарай. – Київ : Знання, 2008. – С. 439.
  Шифр зберігання книги: 330.8 К56
• Корнійчук Л. Я. Історія економічної думки України : навч. посіб. / Л. Я. Корнійчук ; М-во освіти і науки України, Київ. нац. екон. ун-т. – Київ : КНЕУ, 2004. – С. 173–175. – Див. повний текст в Електронній бібліотеці: http://lib.kneu.edu.ua/ua/e_resours_bibl/elek_bibl_litr/.
  Шифр зберігання книги: 330.8 К67
• Коропецький І.-С. Українські економісти ХІХ століття та західна наука / Іван-Святослав Коропецький. – Київ : Либідь, 1993. – С. 41–44.
  Шифр зберігання книги в НБУВ: ВА551522
• Лортикян Э. Л. История экономики и экономической мысли Украины. Эволюция рыночной экономики : учеб. пособие / Э. Л. Лортикян. – Харьков : Консум, 2004. – С. 51–53.
  Шифр зберігання книги: 338 Л78
• Професори Київського університету : біогр. довідник / Міністерство освіти і науки України, Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка ; упоряд. С. Ю. Алтухова та ін. – Київ, 2014. – С. 512.
  Шифр зберігання книги: 37 П84
• Ректори Харківського університету (1805–2014) : біобібліогр. довід. / М-во освіти і науки України, Харків. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна ; [редкол.: В. С. Бакіров (голов. ред.) та ін. ; уклад.: В. Д. Прокопова та ін.]. – Харків : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2015. – С. 66–67.
  Шифр зберігання книги в НБУ ім. Ярослава Мудрого: Б348093
• Ущаповський Ю. В. Еволюція теорії цінності в українській економічній думці (від давнини до початку XX століття) : наук. вид. / Ю. В. Ущаповський ; М-во освіти і науки України, Львів. нац. ун-т ім. І. Франка, Житомир. інж.-технол. ін-т. – Житомир, 2002. – Розд. 2.5 : Критика Григорієм Цехановецьким теорії цінності Адама Сміта. – C. 66–72.
  Шифр зберігання книги: 330.8 У96
• Ущаповський Ю. В. Ідеї інституціоналізму в економічній думці України XIX – початку XX ст. [Електронний ресурс] : монографія / Ю. В. Ущаповський ; Київ. нац. екон. ун-т імені Вадима Гетьмана. – Київ : КНЕУ, 2012. – С. 119–120. – Див. повний текст в Електронній бібліотеці: http://lib.kneu.edu.ua/ua/e_resours_bibl/elek_bibl_litr/.
  Шифр зберігання книги: 330.8 У96
• Фінансова думка України : у 3 т. / С. В. Льовочкін, В. М. Федосов, С. І. Юрій, П. І. Юхименко ; за наук. ред. В. М. Федосова. – Київ : Кондор ; Тернопіль : Економічна думка, 2010. – Т. 2 : Енциклопедія. – С. 493–503.
  Шифр зберігання книги: 336 Ф59
• Юридический факультет Харьковского университета за первые сто лет его существования, 1805–1905 / под ред. М. П. Чубинского, Д. И. Багалея. – Харьков, 1908. – С. 284–286. – Режим доступа: http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/9975. – Дата обращения: 27.12.2016.
  Шифр зберігання книги в НБУВ: В0126516
• Юхименко П. І. Цехановецький Григорій Матвійович / П. І. Юхименко, В. О. Цибок // Фінанси. Бюджет. Податки : національна та міжнародна термінологія : у 3 т. / Ін-т світ. економіки і міжнар. відносин НАН України, Держ. навч.-наук. установа «Акад. фін. упр.» ; за ред. Т. І. Єфименко. – Київ, 2010. – Т. 1. – С. 555–557.
  Шифр зберігання книги: 336 Ф59

Фотогалерея

• 

  Економічна наука в Харківському університеті : колективна монографія / відп. ред. В. В. Глущенко ; М-во освіти і науки України, Харків. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. – Вид. 2-ге, перероб. і допов. – Харків, 2013. – С. 50.

• 

  Режим доступу: http://www.univer.kharkov.ua/ru/general/our_university/rectors?cat=17&ofs=0. – Дата звернення: 27.12.2016..

• 

  Гриценко І. С. Юридичний факультет Університету Святого Володимира 1834–1920 / І. С. Гриценко ; [редкол.: Л. В. Губерський, Г. І. Балюк, І. А. Безклубний та ін.]. – Київ : Либідь, 2009. – С. 110