Відмінності між версіями «Вишенський Іван»
Матеріал з Економічна думка України
Admin (обговорення • внесок) |
Admin (обговорення • внесок) |
||
(Не показані 42 проміжні версії цього користувача) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | [[Файл:Vuwenskyj.JPG| | + | [[Файл:Vuwenskyj.JPG|left|150px]]<h3><center>Вишенський Іван (Іоанн) (Иоанн русин, реченный Вышенский, Иоанн мних Вишенский, Иоан инок з Вишнѣ) |
(близько 1550 – після 1622) – <br> | (близько 1550 – після 1622) – <br> | ||
− | + | мислитель, письменник-полеміст<br> | |
(друга половина XVI ст. – перша чверть XVII ст.). | (друга половина XVI ст. – перша чверть XVII ст.). | ||
</center></h3> | </center></h3> | ||
+ | |||
<br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /> | <br /><br /><br /><br /><br /><br /><br /> | ||
<spoiler text="Життя та діяльність"><div align="justify"><p>Народився між 1545–1550 роками у містечку Судова Вишня на Галичині (теперішня Львівська обл.). Іван – ім’я чернече, власне ім’я невідоме. Остання згадка про живого І. Вишенського – 1622 р. (Див.: Франко І. Иоанн Вишенский : (Новые данные для оценки его литературной и общественной деятельности) / Іван Франко // Зібрання творів : у 50 т. – Киев, 1980. – Т. 27. – С. 321).</p> | <spoiler text="Життя та діяльність"><div align="justify"><p>Народився між 1545–1550 роками у містечку Судова Вишня на Галичині (теперішня Львівська обл.). Іван – ім’я чернече, власне ім’я невідоме. Остання згадка про живого І. Вишенського – 1622 р. (Див.: Франко І. Иоанн Вишенский : (Новые данные для оценки его литературной и общественной деятельности) / Іван Франко // Зібрання творів : у 50 т. – Киев, 1980. – Т. 27. – С. 321).</p> | ||
Рядок 22: | Рядок 23: | ||
Сучасні дослідники творчої спадщини І. Вишенського виділяють у його доробку три напрями: критику тогочасного суспільно-політичного ладу, панів польських і українських за соціальний гніт, розкриття сутності влади; критику католицької церкви – за релігійну нетерпимість до православ’я, засудження Брестської унії і діяльності ордену єзуїтів; теоретичну розробку кращого соборного християнського співтовариства людей. Кожний із цих напрямів розглядається Вишенським з позиції інтересів людини-трударя із закріпаченого селянства та міських низів. Головна ідея – рівність людей (незалежно від їх соціально-правового стану), обумовлена природою їх походження з однієї божественної субстанції, а їх посади, соціальний стан – штучні нашарування, другорядні, тимчасові (Див.: Державні, політичні та громадські діячі України: політичні портрети. – Київ : Ін Юре, 2000. – Кн. 1. – С. 68–69). | Сучасні дослідники творчої спадщини І. Вишенського виділяють у його доробку три напрями: критику тогочасного суспільно-політичного ладу, панів польських і українських за соціальний гніт, розкриття сутності влади; критику католицької церкви – за релігійну нетерпимість до православ’я, засудження Брестської унії і діяльності ордену єзуїтів; теоретичну розробку кращого соборного християнського співтовариства людей. Кожний із цих напрямів розглядається Вишенським з позиції інтересів людини-трударя із закріпаченого селянства та міських низів. Головна ідея – рівність людей (незалежно від їх соціально-правового стану), обумовлена природою їх походження з однієї божественної субстанції, а їх посади, соціальний стан – штучні нашарування, другорядні, тимчасові (Див.: Державні, політичні та громадські діячі України: політичні портрети. – Київ : Ін Юре, 2000. – Кн. 1. – С. 68–69). | ||
− | Ідеал Вишенського – чернече життя як шлях до власного порятунку. Він ідеалізує також ранньохристиянське братство, якому притаманні відсутність власності або «мала» власність, загальне житло, згода один з одним і з богом. Вишенський закликає до аскетизму, адже бідність урівнює людей. Мислительна система І. Вишенського, що яскраво з’явлена в його посланнях до рідного народу, у своїй основі «… утопічна й укладається в контекст західноєвропейських утопій XVI – першої половини XVII ст., вона має паралелі в тогочасній польській літературі, як це переконливо дослідив В. Перетц, і в літературі західноєвропейській (дивись «Діалоги» Ульріха фон Гуттена, «Утопію» Томаса Мора і «Місто Сонця» Т. Кампанелли). Тогочасне життя, яке супроводжувалося революційними струсами, великими науковими відкриттями, культурними рухами Ренесансу, зростанням і поширенням ідей гуманізму, створювало умови для типологічно схожих виявів духовного життя і типологічно схожих мислительних систем, пристосованих до форм життя того чи іншого народу. Іван Вишенський був серед тих, хто мислив якнайрадикальніше…» (Шевчук В. О. Муза Роксоланська ... – Т. 1. – С. 212). Світогляд І. Вишенського, безумовно прогресивний на свій час, був досить суперечливим. Як писав дослідник історії філософських ідей цього періоду І. Паславський, «в його світогляді дивовижно переплелися погляди суспільно передові і релігійно-консервативні, новітні й традиційні. Поруч із гнівним засудженням паразитизму духовенства знаходимо в нього палку апологію чернецтва, поряд із гнівним протестом проти визиску й приниження «шевців, сідельників і кожум’яків» – погорду до всякого ремесла і будь-якої суспільно корисної праці, поруч з закликами до активної боротьби з поневолювачами – проповідь суворого аскетизму й відчуженості, поряд з глибоким демократизмом соціального ідеалу – консерватизм у поглядах на науку, освіту і суспільний прогрес взагалі» (Паславський І. В. З історії розвитку філософських ідей на Україні в кінці ХVI – першій третині ХVII ст. / І. В. Паславський. – Київ : Наук. думка, 1984. – С. 29). | + | Ідеал Вишенського – чернече життя як шлях до власного порятунку. Він ідеалізує також ранньохристиянське братство, якому притаманні відсутність власності або «мала» власність, загальне житло, згода один з одним і з богом. Вишенський закликає до аскетизму, адже бідність урівнює людей. Мислительна система І. Вишенського, що яскраво з’явлена в його посланнях до рідного народу, у своїй основі «… утопічна й укладається в контекст західноєвропейських утопій XVI – першої половини XVII ст., вона має паралелі в тогочасній польській літературі, як це переконливо дослідив В. Перетц, і в літературі західноєвропейській (дивись «Діалоги» Ульріха фон Гуттена, «Утопію» Томаса Мора і «Місто Сонця» Т. Кампанелли). Тогочасне життя, яке супроводжувалося революційними струсами, великими науковими відкриттями, культурними рухами Ренесансу, зростанням і поширенням ідей гуманізму, створювало умови для типологічно схожих виявів духовного життя і типологічно схожих мислительних систем, пристосованих до форм життя того чи іншого народу. Іван Вишенський був серед тих, хто мислив якнайрадикальніше…» (Шевчук В. О. Муза Роксоланська ... – Т. 1. – С. 212).<br> |
+ | |||
+ | [[Файл:PodpisKurylenko.png|right|110px]]<br><br /> | ||
+ | |||
+ | |||
+ | | ||
+ | | ||
+ | | ||
+ | | ||
+ | | ||
+ | [[Файл:Razdelitel.png|150px]] | ||
+ | | ||
+ | | ||
+ | | ||
+ | [[Файл:Razdelitel.png|150px]]<br> | ||
+ | |||
+ | Творча спадщина Вишенського невелика. До нас дійшли 16 трактатів і послань, написаних між 1588 і 1616 роками. Десять із них він об’єднав у рукописну «Книжку», яку мав намір опублі-кувати в Острозькій друкарні. Творчу спадщину І. Вишенського прийнято ділити на два періоди. До першого слід віднести твори, написані ним до Брестської (Берестейської) унії 1596 р., це влас-не твори, що увійшли в «Книжку». Цим творам, написаним з ве-ликим пафосом, полемічною майстерністю, притаманні не лише гостра критика католицтва, а й викривання негараздів тодішнього церковного й світського ладу. Твори другого періоду не позначе-ні такою пристрасністю. В них викладено здебільшого обґрунту-вання власних поглядів мислителя. | ||
+ | |||
+ | Світогляд І. Вишенського, безумовно прогресивний на свій час, був досить суперечливим. Як писав дослідник історії філософських ідей цього періоду І. Паславський, «в його світогляді дивовижно переплелися погляди суспільно передові і релігійно-консервативні, новітні й традиційні. Поруч із гнівним засудженням паразитизму духовенства знаходимо в нього палку апологію чернецтва, поряд із гнівним протестом проти визиску й приниження «шевців, сідельників і кожум’яків» – погорду до всякого ремесла і будь-якої суспільно корисної праці, поруч з закликами до активної боротьби з поневолювачами – проповідь суворого аскетизму й відчуженості, поряд з глибоким демократизмом соціального ідеалу – консерватизм у поглядах на науку, освіту і суспільний прогрес взагалі» (Паславський І. В. З історії розвитку філософських ідей на Україні в кінці ХVI – першій третині ХVII ст. / І. В. Паславський. – Київ : Наук. думка, 1984. – С. 29). | ||
Ця суперечливість чітко проявилася і в економічних поглядах мислителя. Палкий патріот України, безстрашний захисник інтересів народу він, разом з тим, відкидав усі нові віяння і вирішення всіх негараздів сподівався здійснити поверненням до минулого, що у нього асоціюється з первісною чистотою людини, і звідси починати новий цивілізаційний виток. | Ця суперечливість чітко проявилася і в економічних поглядах мислителя. Палкий патріот України, безстрашний захисник інтересів народу він, разом з тим, відкидав усі нові віяння і вирішення всіх негараздів сподівався здійснити поверненням до минулого, що у нього асоціюється з первісною чистотою людини, і звідси починати новий цивілізаційний виток. | ||
Рядок 50: | Рядок 69: | ||
Як палкий патріот країни і вболівальник за долю свого народу, Вишенський прагне захистити його від пануючого зла, від «диявола-миродержця». Існуючий світ у нього – це лише облудне царство диявола, багатобарвне і наповнене спокусами. А справжній світ, майбутній – не земний, а небесний – завузький, вхід до якого потребує очищення. Саме тому І. Вишенський закликає всіх покаятись і побороти в собі любов до мирського. Слід покинути розтлінний світ і повернутись у минуле до бідності, убогості і простоти. Їх полеміст виставляє не як ідеал майбутнього, а як запоруку очищення, морального удосконалення, тобто як початок шляху. Така позиція мислителя не вписувалась, безумовно, у рамки ідей Ренесансу. Проте вона була співзвучною з поглядами середньовічних бунтарів, хоч і носила більш яскраво виражений релігійний, аскетичний характер. Він виступив як непримиренний поборник православ’я, намагаючись будь-що зупинити поширення католицизму і ополячення українства. І. Вишенський – постать неординарна і суперечлива. Як писав про нього І. Франко: «Іван Вишенський може ще й нашому поколінню служити прикладом твердості і стійкості характеру, прямоти та ясності в вислові своїх поглядів і згідності між переконаннями та цілим своїм життям» (Франко І. Іван Вишенський, його час і письменська діяльність / Іван Франко // Зібрання творів : у 50 т. – Київ, 1980. – Т. 28. – С. 271). | Як палкий патріот країни і вболівальник за долю свого народу, Вишенський прагне захистити його від пануючого зла, від «диявола-миродержця». Існуючий світ у нього – це лише облудне царство диявола, багатобарвне і наповнене спокусами. А справжній світ, майбутній – не земний, а небесний – завузький, вхід до якого потребує очищення. Саме тому І. Вишенський закликає всіх покаятись і побороти в собі любов до мирського. Слід покинути розтлінний світ і повернутись у минуле до бідності, убогості і простоти. Їх полеміст виставляє не як ідеал майбутнього, а як запоруку очищення, морального удосконалення, тобто як початок шляху. Така позиція мислителя не вписувалась, безумовно, у рамки ідей Ренесансу. Проте вона була співзвучною з поглядами середньовічних бунтарів, хоч і носила більш яскраво виражений релігійний, аскетичний характер. Він виступив як непримиренний поборник православ’я, намагаючись будь-що зупинити поширення католицизму і ополячення українства. І. Вишенський – постать неординарна і суперечлива. Як писав про нього І. Франко: «Іван Вишенський може ще й нашому поколінню служити прикладом твердості і стійкості характеру, прямоти та ясності в вислові своїх поглядів і згідності між переконаннями та цілим своїм життям» (Франко І. Іван Вишенський, його час і письменська діяльність / Іван Франко // Зібрання творів : у 50 т. – Київ, 1980. – Т. 28. – С. 271). | ||
− | [[Файл: | + | [[Файл:PodpisKornij4uk.png|right|130px]]<br><br /> |
</spoiler> | </spoiler> | ||
<br> | <br> | ||
− | <spoiler text="Відомі вчені та авторитетні джерела про Івана Вишенського"><div align="justify"><h3><center>Іван Якович Франко (1856–1916) – український письменник, учений, громадсько-політичний діяч</center></h3> | + | <spoiler text="Відомі вчені та авторитетні джерела про Івана Вишенського">__NOTOC__<div align="justify"><h3><center>Іван Якович Франко (1856–1916) – український письменник, учений, громадсько-політичний діяч</center></h3> |
«Треба було незвичайних обставин, щоб чоловікові невисокого роду було можливо пізнати тодішнє життя у всій різнородності його явищ, та потім вирватися з нього і станути на такім високім становищі, з якого видно було ясно значення тих явищ, не зовсім ясне навіть для людей високопоставлених на драбині тодішньої суспільності. Треба було йому основно зректися того світу з усіма його повабами та покусами, з усею його моральною байдужністю або й гнилизною, щоб викресати зі своєї душі такий могутній огонь, який горить у писаних словах Вишенського і не перестає й досі промовляти до нашого серця».<br><small>''' Франко І.''' Іван Вишенський, його час і письменська діяльність. – Т. 28. – С. 266.</small> | «Треба було незвичайних обставин, щоб чоловікові невисокого роду було можливо пізнати тодішнє життя у всій різнородності його явищ, та потім вирватися з нього і станути на такім високім становищі, з якого видно було ясно значення тих явищ, не зовсім ясне навіть для людей високопоставлених на драбині тодішньої суспільності. Треба було йому основно зректися того світу з усіма його повабами та покусами, з усею його моральною байдужністю або й гнилизною, щоб викресати зі своєї душі такий могутній огонь, який горить у писаних словах Вишенського і не перестає й досі промовляти до нашого серця».<br><small>''' Франко І.''' Іван Вишенський, його час і письменська діяльність. – Т. 28. – С. 266.</small> | ||
«Дивлячись уперед в історію української літератури, Вишенський увиразнює глибинну структуру, котра, як у міті про вічне повернення, приречена повторюватися в цій літературі та культурі. Його відсутність в українській літературі протягом 250 років, тобто від часу написання його останнього твору до 1865 року, коли його вперше надруковано, може, не така вже повна, як спершу здається. Бо його духові заперечення видимого, здавалося б, всесильного світу задля вищої, трансцендентної дійсности судилося відродитися з іншими, своєрідними наголосами в наступних двох століттях, і за кожним разом — у постаті головного українського письменника своєї доби. У XVIII ст. то був поет-містик і мандрівний філософ Григорій Сковорода, якого світле розуміння внутрішньої дійсности підсумовувалося в автоепітафії «світ ловив мене, та не впіймав»; а в XIX ст. то був Тарас Шевченко, якого візія відродженої України і визволеного людства у формі святої ідеальної спільности мала такий далекосяжний вплив на все подальше українське культурне й політичне життя».<br><small>''' Грабович Г.''' До історії української літератури ... – С. 254.</small> | «Дивлячись уперед в історію української літератури, Вишенський увиразнює глибинну структуру, котра, як у міті про вічне повернення, приречена повторюватися в цій літературі та культурі. Його відсутність в українській літературі протягом 250 років, тобто від часу написання його останнього твору до 1865 року, коли його вперше надруковано, може, не така вже повна, як спершу здається. Бо його духові заперечення видимого, здавалося б, всесильного світу задля вищої, трансцендентної дійсности судилося відродитися з іншими, своєрідними наголосами в наступних двох століттях, і за кожним разом — у постаті головного українського письменника своєї доби. У XVIII ст. то був поет-містик і мандрівний філософ Григорій Сковорода, якого світле розуміння внутрішньої дійсности підсумовувалося в автоепітафії «світ ловив мене, та не впіймав»; а в XIX ст. то був Тарас Шевченко, якого візія відродженої України і визволеного людства у формі святої ідеальної спільности мала такий далекосяжний вплив на все подальше українське культурне й політичне життя».<br><small>''' Грабович Г.''' До історії української літератури ... – С. 254.</small> | ||
− | <h3><center>Сергій Олександрович Єфремов (1876–1939) – український громадсько-політичний і державний діяч, літературознавець, академік</center></h3>«Це був блискучий публіцист, що й форму своїм творам прибрав найбільш публіцистичну – посланій або до поодиноких людей адресованих, або ж і «до всіх обще в лядській землі живящих». Посланіями своїми – а їх дійшло до нас десятків зо два, – здебільшого цілив Вишенський у найболючіше місце тодішнього життя, виясняючи те хитання та розбрат, що запанували були на Україні. З другого боку, й літературний талант у Вишенського був такий, що він справді міг «глаголомъ жечь сердца людей» і обертати їхні думки в той бік, куди хотів сам».<br><small>''' Єфремов С. О.''' Історія українського письменства : монографія / С. О. Єфремов. – Київ : Феміна, 1995. – С. 132.</small> | + | <h3><center>Сергій Олександрович Єфремов (1876–1939) – український громадсько-політичний і державний діяч, літературознавець, академік</center></h3>«Це був блискучий публіцист, що й форму своїм творам прибрав найбільш публіцистичну – посланій або до поодиноких людей адресованих, або ж і «до всіх обще в лядській землі живящих». Посланіями своїми – а їх дійшло до нас десятків зо два, – здебільшого цілив Вишенський у найболючіше місце тодішнього життя, виясняючи те хитання та розбрат, що запанували були на Україні. З другого боку, й літературний талант у Вишенського був такий, що він справді міг «глаголомъ жечь сердца людей» і обертати їхні думки в той бік, куди хотів сам».<br><small>''' Єфремов С. О.''' Історія українського письменства : монографія / С. О. Єфремов. – Київ : Феміна, 1995. – С. 132. |
+ | </small> | ||
<h3><center>Степан Миколайович Злупко (1931–2006) – український економіст, доктор економічних наук, професор</center></h3> | <h3><center>Степан Миколайович Злупко (1931–2006) – український економіст, доктор економічних наук, професор</center></h3> | ||
«З Афонської гори він посилав усім православним християнам, братствам і благочестивим людям нагадування про любов до Бога. Вони вміщені в „Книжці" Івана Вишенського, який на релігійній основі виклав свої економічні погляди, вважаючи їх особливо цінними».<br><small>''' Злупко С.''' Персоналії і теорії української економічної думки / С. Злупко. – Львів : Євросвіт, 2002. – С. 32.</small> | «З Афонської гори він посилав усім православним християнам, братствам і благочестивим людям нагадування про любов до Бога. Вони вміщені в „Книжці" Івана Вишенського, який на релігійній основі виклав свої економічні погляди, вважаючи їх особливо цінними».<br><small>''' Злупко С.''' Персоналії і теорії української економічної думки / С. Злупко. – Львів : Євросвіт, 2002. – С. 32.</small> | ||
− | «Яскравий природний талант і полемічні наміри Івана Вишенського при всій його щирості розминулися з об'єктивними процесами епохи, в яку Україна вступила з надією, відчуваючи розумову підтримку усієї Європи. Однак це не дає підстави применшувати економічні погляди афонського монаха, який є помітною постаттю в історії української економічної думки і залишив цікаві надбання, що й досі не втратили пізнавального і практичного значення для України».<br><small> | + | «Яскравий природний талант і полемічні наміри Івана Вишенського при всій його щирості розминулися з об'єктивними процесами епохи, в яку Україна вступила з надією, відчуваючи розумову підтримку усієї Європи. Однак це не дає підстави применшувати економічні погляди афонського монаха, який є помітною постаттю в історії української економічної думки і залишив цікаві надбання, що й досі не втратили пізнавального і практичного значення для України».<br><small> '''Злупко С.''' Персоналії і теорії української економічної думки. – С. 35.</small> |
− | <h3><center>Володимир Дмитрович Литвинов (нар. 1936 р.) – доктор філософських наук | + | <h3><center>Володимир Дмитрович Литвинов (нар. 1936 р.) – український філософ, історик культури, доктор філософських наук</center></h3>«Відома нині літературна спадщина мислителя налічує 16 (17) трактатів і послань, написаних протягом 1588–1616 pp., десять з яких він об'єднав у рукописну «Книжку». За життя письменника надруковано було тільки «Послання до князя К. Острозького» (1598). Інші його твори поширювалися здебільшого рукописно. Твори Вишенського відзначаються в українській полемічній літературі XVI–XVII ст. не лише винятковим літературним талантом автора, але і його своєрідною позицією, яку він висловлював у формі церковного посланія, діалогу і полемічного трактату, постійно поєднуючи ці жанри».<br><small>''' Литвинов В. Д.''' Україна в пошуках своєї ідентичності. XVI – початок XVII століття. Історико-філософський нарис : монографія / В. Д. Литвинов. – Київ : Наук. думка, 2008. – С. 45.</small> |
«В його світогляді дивовижно переплелися погляди суспільно передові і релігійно-консервативні, новітні й традиційні. Поруч із гнівним засудженням паразитизму духовенства знаходимо в нього палку апологію чернецтва, поряд із гнівним протестом проти визиску й приниження «шевців, сідельників і кожум'яків» – погорду до всякого ремесла і будь-якої суспільно корисної праці, поруч із закликами до активної боротьби з поневолювачами – проповідь суворого аскетизму й відчуженості, поряд з глибоким демократизмом соціального ідеалу – консерватизм у поглядах на науку, освіту і суспільний прогрес взагалі. Усі ці суперечності є даниною часу, в який жив полеміст. Людина не може існувати у вакуумі – вона завжди продукт певної соціально-економічної формації, система її мислення ґрунтується на системі мислення усталеній, і навіть коли вона прагне вирватись із неї, чимало прихоплює із собою за інерцією й такого, що має бути переборене в часі наступнім. У центрі поглядів І. Вишенського постає людина з усіма її земними стражданнями, надіями та сподіваннями. Полеміст відстоює, хоч і з релігійних позицій, ідею звільнення людини і трудового народу від земного зла, виявлення й утвердження її гідності, розкриття і здійснення в реальному земному житті начал добра, справедливості, рівності, братерства, скерування людини на виконання своєї життєвої місії, що вела б до порятунку і вічного блага. Твори письменника порушували проблеми не тільки національні, але й ті, які хвилювали в той час видатних європейських мислителів. Система Вишенського цілком укладається в контекст західноєвропейських утопій XVI – першої половини XVII ст., вона має паралелі і в тогочасній польській літературі».<br><small>''' Литвинов В. Д.''' Україна в пошуках своєї ідентичності. – С. 47–48.</small> | «В його світогляді дивовижно переплелися погляди суспільно передові і релігійно-консервативні, новітні й традиційні. Поруч із гнівним засудженням паразитизму духовенства знаходимо в нього палку апологію чернецтва, поряд із гнівним протестом проти визиску й приниження «шевців, сідельників і кожум'яків» – погорду до всякого ремесла і будь-якої суспільно корисної праці, поруч із закликами до активної боротьби з поневолювачами – проповідь суворого аскетизму й відчуженості, поряд з глибоким демократизмом соціального ідеалу – консерватизм у поглядах на науку, освіту і суспільний прогрес взагалі. Усі ці суперечності є даниною часу, в який жив полеміст. Людина не може існувати у вакуумі – вона завжди продукт певної соціально-економічної формації, система її мислення ґрунтується на системі мислення усталеній, і навіть коли вона прагне вирватись із неї, чимало прихоплює із собою за інерцією й такого, що має бути переборене в часі наступнім. У центрі поглядів І. Вишенського постає людина з усіма її земними стражданнями, надіями та сподіваннями. Полеміст відстоює, хоч і з релігійних позицій, ідею звільнення людини і трудового народу від земного зла, виявлення й утвердження її гідності, розкриття і здійснення в реальному земному житті начал добра, справедливості, рівності, братерства, скерування людини на виконання своєї життєвої місії, що вела б до порятунку і вічного блага. Твори письменника порушували проблеми не тільки національні, але й ті, які хвилювали в той час видатних європейських мислителів. Система Вишенського цілком укладається в контекст західноєвропейських утопій XVI – першої половини XVII ст., вона має паралелі і в тогочасній польській літературі».<br><small>''' Литвинов В. Д.''' Україна в пошуках своєї ідентичності. – С. 47–48.</small> | ||
− | <h3><center>Григорій Юлійович Грабович (нар. 1943 р.) – славіст і україніст, професор Гарвардського університету</center></h3><div align="justify">«Іконописне зображення Вишенського в совєтській історії літератури (тут ідеться не тільки про другорядних дослідників і популяризаторів, а й таких визначних науковців, як І. Єрьомін) подає його як прогресивного сатирика, борця за суспільне й національне визволення, як гуманіста. Насправді, тобто в його текстах, а не в інтерпретаційних формулах, він був, як це чи не вперше зазначив Грушевський, суцільним, навіть фанатичним традиціоналістом і буквалістом, зовсім байдужим до гуманістичного й суспільного відлуння його релігійних переконань. У цьому сенсі він швидше реакціонер, ніж прибічник прогресу. І врешті, він парадоксальний у контексті навіть не оціночних, а суто таксономічних схем літературної періодизації: він належить до свого періоду, але не є частиною його. Уже Д. Чижевський мав певні складнощі з визначенням місця для Вишенського, пересуваючи його з Ренесансу до бароко на підставі дещо інтуїтивного і не цілком переконливого аналізу його стилю. У недавніх українських совєтських працях траплялись і ще менш переконливі спроби ототожнити Вишенського з Ренесансом або якимось наївно-гіпотетичним варіянтом гуманізму. Річ, одначе, не в неспроможності науковців умістити Вишенського у властиву йому рубрику – це аж надто часта скрута для істориків літератури. Парадокс у тому, що навіть коли Вишенського й немає в літературному процесі, окресленому тими рубриками, навіть коли він не належить до вартостей та систем ані Ренесансу, ані бароко, він усе одно фізично впливає, окреслює наше розуміння цього процесу.<br> | + | <h3><center>Григорій Юлійович Грабович (нар. 1943 р.) – український і американський вчений, славіст і україніст, професор Гарвардського університету</center></h3><div align="justify">«Іконописне зображення Вишенського в совєтській історії літератури (тут ідеться не тільки про другорядних дослідників і популяризаторів, а й таких визначних науковців, як І. Єрьомін) подає його як прогресивного сатирика, борця за суспільне й національне визволення, як гуманіста. Насправді, тобто в його текстах, а не в інтерпретаційних формулах, він був, як це чи не вперше зазначив Грушевський, суцільним, навіть фанатичним традиціоналістом і буквалістом, зовсім байдужим до гуманістичного й суспільного відлуння його релігійних переконань. У цьому сенсі він швидше реакціонер, ніж прибічник прогресу. І врешті, він парадоксальний у контексті навіть не оціночних, а суто таксономічних схем літературної періодизації: він належить до свого періоду, але не є частиною його. Уже Д. Чижевський мав певні складнощі з визначенням місця для Вишенського, пересуваючи його з Ренесансу до бароко на підставі дещо інтуїтивного і не цілком переконливого аналізу його стилю. У недавніх українських совєтських працях траплялись і ще менш переконливі спроби ототожнити Вишенського з Ренесансом або якимось наївно-гіпотетичним варіянтом гуманізму. Річ, одначе, не в неспроможності науковців умістити Вишенського у властиву йому рубрику – це аж надто часта скрута для істориків літератури. Парадокс у тому, що навіть коли Вишенського й немає в літературному процесі, окресленому тими рубриками, навіть коли він не належить до вартостей та систем ані Ренесансу, ані бароко, він усе одно фізично впливає, окреслює наше розуміння цього процесу.<br> |
Інтегроване розуміння Вишенського та його ролі в культурному й літературному житті сучасної йому доби потребує осмислення контексту й підставових параметрів його мислі».<br><small>''' Грабович Г.''' До історії української літератури : дослідження, есеї, полеміка / Григорій Грабович ; [ред. В. Плачинда, В. Дивнич]. – Київ : Критика, 2003. – С. 240–241.</small> | Інтегроване розуміння Вишенського та його ролі в культурному й літературному житті сучасної йому доби потребує осмислення контексту й підставових параметрів його мислі».<br><small>''' Грабович Г.''' До історії української літератури : дослідження, есеї, полеміка / Григорій Грабович ; [ред. В. Плачинда, В. Дивнич]. – Київ : Критика, 2003. – С. 240–241.</small> | ||
</div></spoiler> | </div></spoiler> | ||
<br> | <br> | ||
− | <spoiler text="Твори"><div align="justify"><ul type="square"> | + | <spoiler text="Твори"><div align="justify"><ul type="square"> |
− | <li>'''Твори''' / Іван Вишенський ; вступ. ст., упорядкування, підготовка текстів та прим. І. П. Єрьоміна. – Київ : Держлітвидав, 1959. – 270 с.<br> ''Шифр зберігання книги в '''< | + | <li>'''Твори''' / Іван Вишенський ; вступ. ст., упорядкування, підготовка текстів та прим. І. П. Єрьоміна. – Київ : Держлітвидав, 1959. – 270 с.<br> ''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[http://www.nbuv.gov.ua/ НБУВ]</span>''':'' '''В0734006''' |
− | <li>'''Твори''' | + | <li>'''Твори''' / Іван Вишенський ; пер. з книжної укр. мови В. Шевчука. – Електрон. текст. дані. – Київ : Дніпро, 1986. – <u>'''[[Медіа:Vyshenskyi-Tvory.pdf|<span style="color:#3366BB">247 с</span>]]'''</u>. <br>''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[http://www.nplu.org/ НБУ ім. Ярослава Мудрого]</span>''':'' '''А430907''' |
<li>'''Вибрані твори''' / Іван Вишенський. – Київ : Дніпро, 1972. – 128 с. – (Шкільна бібліотека).<br>''Шифр зберігання книги:'' '''У1 В55''' | <li>'''Вибрані твори''' / Іван Вишенський. – Київ : Дніпро, 1972. – 128 с. – (Шкільна бібліотека).<br>''Шифр зберігання книги:'' '''У1 В55''' | ||
+ | <li>'''Із збірки «Книжка»''' / Іван Вишенський // "Скарбниця потребна й пожиточна" : укр. монастир. літописи, житія, повчання ченцям, чуда та ін. / упоряд., вступ. ст. та комент. Валерія Шевчука. – Київ: Либідь, 2012. – С. 95–106. – Режим доступу: '''http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0001801'''. – Дата звернення: 08.09.2022.<br> ''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[http://www.nbuv.gov.ua/ НБУВ]</span>''':'' '''СО31423''' | ||
<li>'''Із твору «Книжка»''' кінця ХVІ – початку ХVІІ століття (Окремі глави) ; Чесній і благоговійний стариці Домнікії…; Писання, яке зветься «Видовище мислене»… / І. Вишенський // Слово многоцінне : хрестоматія української літератури, створеної різними мовами в епоху Ренесансу (друга половина XV–XVI століття та в епоху Бароко (кінець XVI – XVIII століття) : в 4 кн. – Київ : Аконіт, 2006. – Кн. 1. – С. 472–525.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''У1 С48''' | <li>'''Із твору «Книжка»''' кінця ХVІ – початку ХVІІ століття (Окремі глави) ; Чесній і благоговійний стариці Домнікії…; Писання, яке зветься «Видовище мислене»… / І. Вишенський // Слово многоцінне : хрестоматія української літератури, створеної різними мовами в епоху Ренесансу (друга половина XV–XVI століття та в епоху Бароко (кінець XVI – XVIII століття) : в 4 кн. – Київ : Аконіт, 2006. – Кн. 1. – С. 472–525.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''У1 С48''' | ||
<li>'''Книжка, 1598–1601 рр.''' : уривки / І. Вишенський // Тисяча років української суспільно-політичної думки : у 9 т. – Київ : Дніпро, 2001. – Т. 2, кн. 2. – С. 7–37.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''1Ф Т93''' | <li>'''Книжка, 1598–1601 рр.''' : уривки / І. Вишенський // Тисяча років української суспільно-політичної думки : у 9 т. – Київ : Дніпро, 2001. – Т. 2, кн. 2. – С. 7–37.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''1Ф Т93''' | ||
− | <li>'''Книжка.''' Гл. 5 / І. Вишенський // Українська економічна думка : хрестоматія / М-во освіти і науки України, Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, Екон. ф-т ; упоряд. С. М. Злупко. – Київ : Знання, 2007. – С. 44–49.<br>''Шифр зберігання книги:'' ''' | + | <li>'''Книжка.''' Гл. 5 / І. Вишенський // Українська економічна думка : хрестоматія / М-во освіти і науки України, Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, Екон. ф-т ; упоряд. С. М. Злупко. – Київ : Знання, 2007. – С. 44–49.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''330.8 У45''' |
<li>'''Книжка ; Послання до Домнікії ; Послання Іову Княгиницькому''' / І. Вишенський // Українська література ХІV–ХVІ ст. Апокрифи. Агіографія. Паломницькі твори. Історіографічні твори. Полемічні твори. Перекладені повісті. Поетичні твори. – Київ : Наукова думка, 1988. – С. 306–376. – (Бібліотека української літератури. Дожовтнева література).<br>''Шифр зберігання книги:'' '''У1 У45''' | <li>'''Книжка ; Послання до Домнікії ; Послання Іову Княгиницькому''' / І. Вишенський // Українська література ХІV–ХVІ ст. Апокрифи. Агіографія. Паломницькі твори. Історіографічні твори. Полемічні твори. Перекладені повісті. Поетичні твори. – Київ : Наукова думка, 1988. – С. 306–376. – (Бібліотека української літератури. Дожовтнева література).<br>''Шифр зберігання книги:'' '''У1 У45''' | ||
− | <li>'''Книжка''' [Електронний ресурс] / Іван Вишенський. – Режим доступу: '''http://litopys.org.ua/old14_16/old14_19.htm''' | + | <li>'''Книжка''' [Електронний ресурс] / Іван Вишенський. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: '''http://litopys.org.ua/old14_16/old14_19.htm'''. – Назва з екрана. – Дата звернення: 12.12.2016. |
− | <li>'''Послання до Домнікії ; Послання Іову Княгиницькому''' [Електронний ресурс] / Іван Вишенський. – Режим доступу: '''http://litopys.org.ua/old14_16/old14_20.htm#vy1''' | + | <li>'''Послання до Домнікії ; Послання Іову Княгиницькому''' [Електронний ресурс] / Іван Вишенський. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: '''http://litopys.org.ua/old14_16/old14_20.htm#vy1'''. – Назва з екрана. – Дата звернення: 12.12.2016. |
− | <li>'''Послание к утекшимь от православной веры епископам''' / Іван Вишенський // Перлини духовності : твори української світської літератури від часів Київської Русі до XVII століття / [уклад. В. В. Різун]. – Київ : Грамота, 2003. – Кн. 1. – С. 454–490. – (Шкільна бібліотека).<br>''Шифр зберігання книги:'' ''' | + | <li>'''Послание к утекшимь от православной веры епископам''' / Іван Вишенський // Перлини духовності : твори української світської літератури від часів Київської Русі до XVII століття / [уклад. В. В. Різун]. – Київ : Грамота, 2003. – Кн. 1. – С. 454–490. – (Шкільна бібліотека).<br>''Шифр зберігання книги:'' '''821.161.2.0 П27''' |
</spoiler> | </spoiler> | ||
<br> | <br> | ||
− | <spoiler text="Література"><div align="justify"><ul type="square"><li>'''Энциклопедический словарь''' / под ред. К. К. Арсеньева, Ф. Ф. Петрушевского. – Санкт-Петербург : Брокгауз и Ефрон, 1892. – Т. 6a (полутом 12). – С. 597–598. | + | <spoiler text="Література"><div align="justify"><ul type="square"><li>'''Энциклопедический словарь''' / под ред. К. К. Арсеньева, Ф. Ф. Петрушевского. – Санкт-Петербург : Брокгауз и Ефрон, 1892. – Т. 6a (полутом 12). – С. 597–598. <br>''Шифр зберігання книги:'' '''030 Э68''' |
− | + | <li>'''Енциклопедія історії України''' / НАН України, Ін-т історії України ; редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. – Київ : Наук. думка, 2005. – Т. 1. – <u>'''[[Медіа:Enc. Ukraine 517-518.pdf|<span style="color:#3366BB">С. 517–518</span>]]'''</u>. – Режим доступу: '''http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?C21COM=F&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU'''. – Дата звернення: 12.12.2016.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''94(477) Е64''' | |
− | + | <li>'''Грабович Г.''' До історії української літератури : дослідження, есеї, полеміка / Григорій Грабович ; [ред. В. Плачинда, В. Дивнич]. – Київ : Критика, 2003. – С. 239–254.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''821.161.2.0 Г75''' | |
− | <li>'''Енциклопедія історії України''' / НАН України, Ін-т історії України ; редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. – Київ : Наук. думка, 2005. – Т. 1. – <u>'''[[Медіа:Enc. | + | <li>'''Грушевський М. С.''' Історія української літератури : в 6 т., 9 кн. / Михайло Грушевський. – Київ : Либідь, 1995. – Т. 5, кн. 2. – С. 91–163. – (Літературні пам’ятки України).<br>''Шифр зберігання книги:'' '''821.161.2.0 Г91''' |
− | <li>'''Грабович Г.''' До історії української літератури : дослідження, есеї, полеміка / Григорій Грабович ; [ред. В. Плачинда, В. Дивнич]. – Київ : Критика, 2003. – С. 239–254.<br>''Шифр зберігання книги:'' ''' | + | <li>'''Державні, політичні та громадські діячі України''': політичні портрети / за заг. ред. М. І. Панова ; [наук. ред. Г. Г. Демиденко]. – Київ : Ін Юре, 2002. – Кн. 1. – С. 68–71.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''94(477) Д36''' |
− | <li>'''Грушевський М. С.''' Історія української літератури : в 6 т., 9 кн. / Михайло Грушевський. – Київ : Либідь, 1995. – Т. 5, кн. 2. – С. 91–163. – (Літературні пам’ятки України).<br>''Шифр зберігання книги:'' ''' | + | <li>'''Злупко С. М.''' Економічна думка України (від давнини до сучасності) : навч. посібник / С. М. Злупко. – Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2000. – С. 91–97.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''330.8 З-68 (Колекція професора Л. Я. Корнійчук)''' |
− | <li>'''Державні, політичні та громадські діячі України''': політичні портрети / за заг. ред. М. І. Панова ; [наук. ред. Г. Г. Демиденко]. – Київ : Ін Юре, 2002. – Кн. 1. – С. 68–71.<br>''Шифр зберігання книги:'' ''' | + | <li>'''Злупко С.''' Економічний світогляд Івана Вишенського / С. Злупко // Персоналії і теорії української економічної думки / Степан Злупко. – Львів : Євросвіт, 2002. – С. 32–35.<br> |
− | <li>''' | + | ''Шифр зберігання книги:'' '''330.8 З-68''' |
− | <li>'''Злупко С | + | <li>'''Злупко С. М.''' Історія економічної теорії : підручник / С. М. Злупко. – 2-ге вид., випр. і допов. – Київ : Знання, 2005. – С. 122–127.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''330.8 З-68''' |
− | <li>'''Злупко С. М.''' Історія економічної теорії : підручник / С. М. Злупко. – 2-ге вид., | + | <li>'''Злупко С.''' Персоналії і теорії української економічної думки / Степан Злупко. – Львів : Євросвіт, 2002. – С. 32–35.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''330.8 З-68''' |
− | <li>'''Злупко С.''' Персоналії і теорії української економічної думки / Степан Злупко. – Львів : Євросвіт, 2002. – С. 32–35.<br>''Шифр зберігання книги:'' ''' | + | <li>'''Історія України в особах IX–XVIII ст.''' : монографія / авт. кол.: В. Замлинський [та ін.]. – Київ : Україна, 1993. – С. 221–225. – Режим доступу: '''[http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=elib_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=ID=&S21COLORTERMS=0&S21STR=0008167 http://www.history.org.ua/]'''. – Дата звернення: 12.12.2016.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''94(477) I-90''' |
− | <li>'''Корнійчук Л. Я.''' Історія економічної думки України : навч. посібник / Л. Я. Корнійчук ; М-во освіти і науки України, Київ. нац. екон. ун-т. – Київ : КНЕУ, 2004. – С. 54–60. – Див. повний текст в Електронній бібліотеці | + | <li>'''Корнійчук Л. Я.''' Історія економічної думки України : навч. посібник / Л. Я. Корнійчук ; М-во освіти і науки України, Київ. нац. екон. ун-т. – Київ : КНЕУ, 2004. – С. 54–60. – Див. повний текст в Електронній бібліотеці: '''http://lib.kneu.edu.ua/ua/e_resours_bibl/elek_bibl_litr/'''.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''330.8 К67''' |
− | <li>'''Крива Т. Ю.''' Ідея соборності творчості І. Вишенського / Т. Ю. Крива // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – 2004. – № 70–72 : Філософія. Політологія. – | + | <li>'''Крива Т. Ю.''' Ідея соборності творчості І. Вишенського / Т. Ю. Крива // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – 2004. – № 70–72 : Філософія. Політологія. – С. 49–51.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''1Ф В53''' |
<li>'''Литвинов В. Д.''' Україна в пошуках своєї ідентичності. XVI – початок XVII століття. Історико-філософський нарис : монографія / В. Д. Литвинов ; Нац. акад. наук України, Ін-т філософії ім. Г. С. Сковороди. – Київ : Наук. думка, 2008. – С. 44–105.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''1ФС Л64''' | <li>'''Литвинов В. Д.''' Україна в пошуках своєї ідентичності. XVI – початок XVII століття. Історико-філософський нарис : монографія / В. Д. Литвинов ; Нац. акад. наук України, Ін-т філософії ім. Г. С. Сковороди. – Київ : Наук. думка, 2008. – С. 44–105.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''1ФС Л64''' | ||
− | <li>'''Нариси з історії економічної думки на Україні''' / АН УРСР ; [відп. ред. Д. Ф. Вірник]. – Київ : Вид-во АН УРСР, 1956. – С. 67–84.<br>''Шифр зберігання книги:'' ''' | + | <li>'''Нариси з історії економічної думки на Україні''' / АН УРСР ; [відп. ред. Д. Ф. Вірник]. – Київ : Вид-во АН УРСР, 1956. – С. 67–84.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''330.8 Н28''' |
− | <li>'''Народжені Україною''' : меморіальний альманах : у 2 т. – Київ : Євроімідж, 2002. – Т. 1. – С. 336–337. – (Золоті імена України). – Текст укр., рос., англ. мовами.<br>''Шифр зберігання книги:'' ''' | + | <li>'''Народжені Україною''' : меморіальний альманах : у 2 т. – Київ : Євроімідж, 2002. – Т. 1. – С. 336–337. – (Золоті імена України). – Текст укр., рос., англ. мовами.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''94(477) Н30''' |
− | <li>'''Паславський І. В.''' З історії розвитку філософських ідей на Україні в кінці ХVI – першій третині ХVII ст. / І. В. Паславський. – Київ : Наук. думка, 1984. – 128 с.<br>''Шифр зберігання книги в '''< | + | <li>'''Паславський І. В.''' З історії розвитку філософських ідей на Україні в кінці ХVI – першій третині ХVII ст. / І. В. Паславський. – Київ : Наук. думка, 1984. – 128 с.<br>''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[http://www.nbuv.gov.ua/ НБУВ]</span>''':'' '''BA421096''' |
− | <li>'''Провідники духовності в Україні''' / за ред. І. Ф. Кураса. – Київ : Вища шк., 2003. – С. 126–127.<br>''Шифр зберігання книги:'' ''' | + | <li>'''Провідники духовності в Україні''' / за ред. І. Ф. Кураса. – Київ : Вища шк., 2003. – С. 126–127.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''94(477) П78''' |
<li>'''Русін М.''' Світосприйняття І. Вишенського / М. Русін // Хроніка–2000 : укр. культурологічний альманах. – Київ, 1992. – Вип. 37–38, т. 1 : Україна: філософський спадок століть. – С. 191–196.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''1ФС Х94''' | <li>'''Русін М.''' Світосприйняття І. Вишенського / М. Русін // Хроніка–2000 : укр. культурологічний альманах. – Київ, 1992. – Вип. 37–38, т. 1 : Україна: філософський спадок століть. – С. 191–196.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''1ФС Х94''' | ||
− | <li>'''Савченко С. В.''' Іван Вишенський поза контекстом "православної Реформації" та "українського Ренесансу" / С. В. Савченко. – Дніпропетровськ : Інновація, 2007. – 76 с.<br>''Шифр зберігання книги в '''< | + | <li>'''Савченко С. В.''' Іван Вишенський поза контекстом "православної Реформації" та "українського Ренесансу" / С. В. Савченко. – Дніпропетровськ : Інновація, 2007. – 76 с.<br>''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[http://www.nbuv.gov.ua/ НБУВ]</span>''':'' '''ВА717451''' |
− | <li>'''Савченко С.''' Іван Вишенський: у пошуках автентичного образу / С. Савченко // Київська старовина. – 2007. – № 4. – С. 34–52. | + | <li>'''Савченко С.''' Іван Вишенський: у пошуках автентичного образу / С. Савченко // Київська старовина. – 2007. – № 4. – С. 34–52.<br>''Місце зберігання журналу:'' '''Бібліотека КНЕУ''' |
− | <li>'''Скирда Т. І.''' Суспільно-політичні погляди Івана Вишенського / Т. І. Скирда // З історії суспільно-політичної та філософської думки на Україні / АН УРСР, Ін-т філософії ; [відп. ред. Д. Х. Острянин]. – Київ : АН УРСР, 1956. – С. 3–18.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''1Ф З-11 (з колекції Л. Я. Корнійчук)''' | + | <li>'''Скирда Т. І.''' Суспільно-політичні погляди Івана Вишенського / Т. І. Скирда // З історії суспільно-політичної та філософської думки на Україні / АН УРСР, Ін-т філософії ; [відп. ред. Д. Х. Острянин]. – Київ : Вид-во АН УРСР, 1956. – С. 3–18.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''1Ф З-11 (з колекції Л. Я. Корнійчук)''' |
− | <li>'''Смолка А. О.''' Соціально-економічна думка та політика в Україні ХVІІ – початку ХVІІІ ст. / А. О. Смолка. – Київ : Задруга, 1996. – С. 43–45.<br>''Шифр зберігання книги:'' ''' | + | <li>'''Смолка А. О.''' Соціально-економічна думка та політика в Україні ХVІІ – початку ХVІІІ ст. / А. О. Смолка. – Київ : Задруга, 1996. – С. 43–45.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''330.8 С51''' |
− | <li>'''Смолка А. О.''' Соціально-економічна думка та політика в Україні ХVІІ – початку ХVІІІ ст. / А. О. Смолка. – 2-ге вид., доповн. – Київ : Задруга, 2007. – С. 60–63.<br>''Шифр зберігання книги в '''< | + | <li>'''Смолка А. О.''' Соціально-економічна думка та політика в Україні ХVІІ – початку ХVІІІ ст. / А. О. Смолка. – 2-ге вид., доповн. – Київ : Задруга, 2007. – С. 60–63.<br>''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[http://www.nbuv.gov.ua/ НБУВ]</span>''':'' '''ВА682508''' |
− | <li>'''Українська література у портретах і довідниках''' : Давня література – література ХIХ ст. : довідник / редкол.: С. П. Денисюк та ін. – Київ : Либідь, 2000. – С. 45–46.<br>''Шифр зберігання книги:'' ''' | + | <li>'''Українська література у портретах і довідниках''' : Давня література – література ХIХ ст. : довідник / редкол.: С. П. Денисюк та ін. – Київ : Либідь, 2000. – С. 45–46.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''821.161.2.0 У45''' |
<li>'''Українська педагогіка в персоналіях''' : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. : у 2 кн. / за ред. О. В. Сухомлинської. – Київ : Либідь, 2005. – Кн. 1. – С. 57–64.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''37 У45''' | <li>'''Українська педагогіка в персоналіях''' : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. : у 2 кн. / за ред. О. В. Сухомлинської. – Київ : Либідь, 2005. – Кн. 1. – С. 57–64.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''37 У45''' | ||
− | <li>'''Українські письменники''' : біобібліографічний словник : у 5 т. / редкол.: О. І. Білецький (голова) [та ін.]. – Харків : Прапор, 2005. – Т. 1 / уклад. Л. Є. Махновець. – С. 233–240.<br>''Шифр зберігання книги:'' ''' | + | <li>'''Українські письменники''' : біобібліографічний словник : у 5 т. / редкол.: О. І. Білецький (голова) [та ін.]. – Харків : Прапор, 2005. – Т. 1 / уклад. Л. Є. Махновець. – С. 233–240.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''821.161.2.0 У45''' |
<li>'''Франко І.''' Иоанн Вишенский : (Новые данные для оценки его литературной и общественной деятельности) / Іван Франко // Зібрання творів : у 50 т. – Київ : Наук. думка, 1980. – Т. 27. – С. 318–326.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''У1 Ф83''' | <li>'''Франко І.''' Иоанн Вишенский : (Новые данные для оценки его литературной и общественной деятельности) / Іван Франко // Зібрання творів : у 50 т. – Київ : Наук. думка, 1980. – Т. 27. – С. 318–326.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''У1 Ф83''' | ||
<li>'''Франко І.''' Іван Вишенський : поема / Іван Франко // Зібрання творів : у 50 т. – Київ : Наук. думка, 1976. – Т. 3. – С. 50–83.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''У1 Ф83''' | <li>'''Франко І.''' Іван Вишенський : поема / Іван Франко // Зібрання творів : у 50 т. – Київ : Наук. думка, 1976. – Т. 3. – С. 50–83.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''У1 Ф83''' | ||
Рядок 119: | Рядок 140: | ||
<li>'''Франко І.''' Іван Вишенський, його час і письменська діяльність / Іван Франко // Зібрання творів : у 50 т. – Київ : Наук. думка, 1980. – Т. 28. – С. 260–278.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''У1 Ф83''' | <li>'''Франко І.''' Іван Вишенський, його час і письменська діяльність / Іван Франко // Зібрання творів : у 50 т. – Київ : Наук. думка, 1980. – Т. 28. – С. 260–278.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''У1 Ф83''' | ||
<li>'''Франко І.''' Сочинение Иоанна Вишенского / Іван Франко // Зібрання творів : у 50 т. – Київ : Наук. думка, 1980. – Т. 27. – С. 312–317.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''У1 Ф83''' | <li>'''Франко І.''' Сочинение Иоанна Вишенского / Іван Франко // Зібрання творів : у 50 т. – Київ : Наук. думка, 1980. – Т. 27. – С. 312–317.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''У1 Ф83''' | ||
− | <li>'''Шевчук В. О.''' Муза Роксоланська : Українська література ХVI–XVIII століть : у 2 кн. / В. О. Шевчук. – Київ : Либідь, 2004. – Кн. 1. – 2004. – С. 73–75, 200–213.<br>''Шифр зберігання книги:'' ''' | + | <li>'''Шевчук В. О.''' Муза Роксоланська : Українська література ХVI–XVIII століть : у 2 кн. / В. О. Шевчук. – Київ : Либідь, 2004. – Кн. 1. – 2004. – С. 73–75, 200–213.<br>''Шифр зберігання книги:'' '''821.161.2.0 Ш37''' |
− | <li>'''Ющишин О. І.''' Творчість Івана Вишенського в контексті вітчизняної полемічної традиції : монографія / О. І. Ющишин ; Держ. закл. "Луган. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка". – Луганськ : ДЗ "ЛНУ ім. Тараса Шевченка", 2012. – 255 с.<br>''Шифр зберігання книги в '''< | + | <li>'''Шульський М. Г.''' Іван Вишенський в оцінці Івана Франка : [монографія] / Микола Шульський ; Львів. нац. ун-т вет. медицини та біотехнологій ім. С. З. Гжицького. – Тернопіль : Економічна думка ТНЕУ, 2016. – 255 с.<br>''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[http://www.nbuv.gov.ua/ НБУВ]</span>''':'' '''ВА807724''' |
− | <li>'''Яременко П. К.''' Іван Вишенський / П. К. Яременко. – Київ : Вища шк., 1982. – 141 с.<br>''Шифр зберігання книги в '''< | + | <li>'''Ющишин О. І.''' Творчість Івана Вишенського в контексті вітчизняної полемічної традиції : монографія / О. І. Ющишин ; Держ. закл. "Луган. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка". – Луганськ : ДЗ "ЛНУ ім. Тараса Шевченка", 2012. – 255 с.<br>''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[http://www.nbuv.gov.ua/ НБУВ]</span>''':'' '''ВА755970''' |
+ | <li>'''Яременко П. К.''' Іван Вишенський / П. К. Яременко. – Київ : Вища шк., 1982. – 141 с.<br>''Шифр зберігання книги в '''<span class="plainlinks">[http://www.nbuv.gov.ua/ НБУВ]</span>''':'' '''ВА382955''' | ||
</spoiler> | </spoiler> | ||
− | < | + | <gallery></gallery> |
− | <spoiler text="Фотогалерея"><gallery widths=300px heights=280px perrow= | + | <spoiler text="Фотогалерея"><gallery widths=300px heights=280px perrow=3> |
− | Файл:Vuwenskyj1.JPG|<small>'''Режим доступу''': '''http://io.ua/3459367'''</small> | + | Файл:Vuwenskyj1.JPG|<small>'''Режим доступу''': '''http://io.ua/3459367'''. – Дата звернення: 12.12.2016.</small> |
− | Файл:Vuwenskyj2.JPG|<small> | + | Файл:Vuwenskyj2.JPG|<small></small> |
− | Файл:Vyshenskyi-Tvory_001.jpg|<small>'''Режим доступу''': '''http:// | + | Файл:Vyshenskyi-Tvory_001.jpg|<small>'''Режим доступу''': '''http://sites.utoronto.ca/elul/Vyshenskyi/'''. – Дата звернення: 12.12.2016.</small> |
Файл:Vuwenskyj4.JPG|<small>'''Українська педагогіка в персоналіях''' : у 2 кн.: навч. посібник / за ред. О. В. Сухомлинської. – Київ : Либідь, 2005. – Кн. 1. – С. 57.</small> | Файл:Vuwenskyj4.JPG|<small>'''Українська педагогіка в персоналіях''' : у 2 кн.: навч. посібник / за ред. О. В. Сухомлинської. – Київ : Либідь, 2005. – Кн. 1. – С. 57.</small> | ||
− | Файл:Univskij_monastyr.jpg|<small>'''Замки та фортеці''' : альбом / упоряд. Л. В. Прибєга. – Київ : Мистецтво, 2007. – С. 170.</small> | + | Файл:Univskij_monastyr.jpg|<small>'''Замки та фортеці''' : альбом / упоряд. Л. В. Прибєга. – Київ : Мистецтво, 2007. – С. 170.</small></gallery> |
</spoiler> | </spoiler> | ||
+ | [[Category: За алфавітом]] | ||
+ | [[Category: За датами життя]] |
Поточна версія на 11:15, 15 вересня 2022
Вишенський Іван (Іоанн) (Иоанн русин, реченный Вышенский, Иоанн мних Вишенский, Иоан инок з Вишнѣ)
(близько 1550 – після 1622) –
мислитель, письменник-полеміст
(друга половина XVI ст. – перша чверть XVII ст.).
(близько 1550 – після 1622) –
мислитель, письменник-полеміст
(друга половина XVI ст. – перша чверть XVII ст.).
Відомі вчені та авторитетні джерела про Івана Вишенського