Відмінності між версіями «Анахарсіс»
Матеріал з Економічна думка України
Admin (обговорення • внесок) |
Admin (обговорення • внесок) |
||
Рядок 31: | Рядок 31: | ||
[[Файл:Podpis.png|right|200px]]<br><br /> | [[Файл:Podpis.png|right|200px]]<br><br /> | ||
</spoiler><br> | </spoiler><br> | ||
− | <spoiler text='Відомі вчені та авторитетні джерела про Анахарсіса'><h3><center>Геродот (близько 485 до н. е. – близько 425 до н. е.) – давньогрецький історик</center></h3> | + | <spoiler text='Відомі вчені та авторитетні джерела про Анахарсіса'><div align="justify"><h3><center>Геродот (близько 485 до н. е. – близько 425 до н. е.) – давньогрецький історик</center></h3> |
<p>«Анахарсій об’їздив колись більшу частину світу. Під час своїх подорожей він набрався багато мудрості, а потім повернувся до своєї країни, до Скіфії. Пропливши кораблем через Геллеспонт, він приплив до Кізіка, і побачивши, як кізікенці святкують величне свято на честь Матері богів, Анахарсій дав урочисту обітницю Матері богів, якщо він повернеться живий і здоровий на свою батьківщину, принести жертву, так само, як він бачив у кізікенців, і що він улаштує всенічне святкування. Коли він прибув у Скіфію, то заглибився в так звану Гілею (ця країна розташована поблизу Ахіллесового шляху і вся вона заросла різноманітними деревами). Отже, туди заглибився Анахарсій і почав справляти свято з усіма обрядами на честь богині, тримаючи в руках тимпан і навісивши на себе священні зображення. Коли він справляв ці обряди, його побачив один скіф і повідомив про це царя Савлія. Прибув туди і сам цар і ледве побачив Анахарсія, що справляв там обряди, вистрілив у нього з лука і вбив його. І тепер, коли хтось спитає скіфів про Анахарсія, вони твердять, що не знають його, саме через те, що він відвідав Елладу і справляв іноземні обряди. Проте мені розповів Тімн, представник Аріапейта, що Анахарсій із боку батька був дядьком Ідантірса, скіфського царя, і сином Гнура, внука Спаргапейта і сина Ліка. Якщо таке було походження Анахарсія, то його вбив його брат, бо Ідантірс був сином Савлія, а Савлій був тим, хто вбив Анахарсія».<br> | <p>«Анахарсій об’їздив колись більшу частину світу. Під час своїх подорожей він набрався багато мудрості, а потім повернувся до своєї країни, до Скіфії. Пропливши кораблем через Геллеспонт, він приплив до Кізіка, і побачивши, як кізікенці святкують величне свято на честь Матері богів, Анахарсій дав урочисту обітницю Матері богів, якщо він повернеться живий і здоровий на свою батьківщину, принести жертву, так само, як він бачив у кізікенців, і що він улаштує всенічне святкування. Коли він прибув у Скіфію, то заглибився в так звану Гілею (ця країна розташована поблизу Ахіллесового шляху і вся вона заросла різноманітними деревами). Отже, туди заглибився Анахарсій і почав справляти свято з усіма обрядами на честь богині, тримаючи в руках тимпан і навісивши на себе священні зображення. Коли він справляв ці обряди, його побачив один скіф і повідомив про це царя Савлія. Прибув туди і сам цар і ледве побачив Анахарсія, що справляв там обряди, вистрілив у нього з лука і вбив його. І тепер, коли хтось спитає скіфів про Анахарсія, вони твердять, що не знають його, саме через те, що він відвідав Елладу і справляв іноземні обряди. Проте мені розповів Тімн, представник Аріапейта, що Анахарсій із боку батька був дядьком Ідантірса, скіфського царя, і сином Гнура, внука Спаргапейта і сина Ліка. Якщо таке було походження Анахарсія, то його вбив його брат, бо Ідантірс був сином Савлія, а Савлій був тим, хто вбив Анахарсія».<br> | ||
<small><b> Геродот</b>. Геродота турійця ... – С. 197.</small></p> | <small><b> Геродот</b>. Геродота турійця ... – С. 197.</small></p> | ||
Рядок 45: | Рядок 45: | ||
<small>''' Секст Эмпирик'''. Сочинения : в 2 т. / Секст Эмпирик. – Москва : Мысль, 1975. – Т. 1. – С. 71. – (Философское наследие).</small></p> | <small>''' Секст Эмпирик'''. Сочинения : в 2 т. / Секст Эмпирик. – Москва : Мысль, 1975. – Т. 1. – С. 71. – (Философское наследие).</small></p> | ||
− | <h3><center>Діоген Лаертський (перша половина ІІІ століття) – давньогрецький історик філософії</center></h3> | + | <h3><center>Діоген Лаертський (перша половина ІІІ століття) – давньогрецький історик філософії</center></h3><div align="justify"><p>«Мудрецами почитались следующие мужи: Фалес, Солон, Периандр, Клеобул, Хилон, Биант, Питтак; к ним причисляют также Анахарсиса Скифского, Мисона Хенейского, Ферекида Сиросского, Эпименида Критского, а некоторые и тирана Писистрата. Вот кто были мудрецы».<br> |
− | <div align="justify"><p>«Мудрецами почитались следующие мужи: Фалес, Солон, Периандр, Клеобул, Хилон, Биант, Питтак; к ним причисляют также Анахарсиса Скифского, Мисона Хенейского, Ферекида Сиросского, Эпименида Критского, а некоторые и тирана Писистрата. Вот кто были мудрецы».<br> | ||
<small>''' Диоген Лаэртский'''. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. – С. 58. | <small>''' Диоген Лаэртский'''. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. – С. 58. | ||
</small></p> | </small></p> | ||
Рядок 63: | Рядок 62: | ||
<small>''' Людина і довкілля'''. – Кн. 1. – С. 39–40.</small></p> | <small>''' Людина і довкілля'''. – Кн. 1. – С. 39–40.</small></p> | ||
</div></spoiler><br> | </div></spoiler><br> | ||
− | <spoiler text='Твори'> | + | <spoiler text='Твори'><div align="justify"><ul type="square"><li>'''Письма Анахарсиса''' / Анахарсис // Антология кинизма. Антисфен. Диоген. Кратет. Керкид. Дион : фрагменты сочинений кинических мыслителей / изд. подготовил И. М. Нахов. – Москва : Наука, 1984. – С. 210–216. – (Памятники философской мысли).<br>''Шифр зберігання книги:'' '''1Ф А72''' |
− | <div align="justify"><ul type="square"><li>'''Письма Анахарсиса''' / Анахарсис // Антология кинизма. Антисфен. Диоген. Кратет. Керкид. Дион : фрагменты сочинений кинических мыслителей / изд. подготовил И. М. Нахов. – Москва : Наука, 1984. – С. 210–216. – (Памятники философской мысли).<br>''Шифр зберігання книги:'' '''1Ф А72''' | ||
<li>'''Листи Анахарсиса''' / Анахарсис // Людина і довкілля : антологія : у 2 кн. / упоряд., автор вступ. розділів, біогр. довідок та комент. В. С. Крисаченко. – Київ : Заповіт, 1995. – Кн. 1. – С. 40–45. – (Міжнародний фонд "Відродження").<br> | <li>'''Листи Анахарсиса''' / Анахарсис // Людина і довкілля : антологія : у 2 кн. / упоряд., автор вступ. розділів, біогр. довідок та комент. В. С. Крисаченко. – Київ : Заповіт, 1995. – Кн. 1. – С. 40–45. – (Міжнародний фонд "Відродження").<br> | ||
''Шифр зберігання книги:'' '''57 Л93''' | ''Шифр зберігання книги:'' '''57 Л93''' | ||
Рядок 70: | Рядок 68: | ||
''Шифр зберігання книги:'' '''33(09) У45''' | ''Шифр зберігання книги:'' '''33(09) У45''' | ||
</ul></div></spoiler><br> | </ul></div></spoiler><br> | ||
− | <spoiler text='Література'> | + | <spoiler text='Література'><div align="justify"><ul type="square"><li>'''Энциклопедический словарь''' / под ред. К. К. Арсеньева, Ф. Ф. Петрушевского. – Санкт-Петербург : Брокгауз и Ефрон, 1890. – Т. 1а (полутом 2). – С. 713. – Режим доступа: '''http://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Анахарсис'''<br> |
− | < | ||
''Шифр зберігання книги:'' '''03 Э68'''<br> | ''Шифр зберігання книги:'' '''03 Э68'''<br> | ||
<li>'''Энциклопедический словарь.''' – Репр. воспр. изд. Ф. А. Брокгауз–И. А. Ефрон 1890 г. – [Москва] : ТЕРРА, 1990. – Т. 2. – С. 713.<br> | <li>'''Энциклопедический словарь.''' – Репр. воспр. изд. Ф. А. Брокгауз–И. А. Ефрон 1890 г. – [Москва] : ТЕРРА, 1990. – Т. 2. – С. 713.<br> |
Версія за 13:59, 9 листопада 2016
Анахарсіс
(Анахарсій, Анахарсис Скіфський) (грец. Ἀνάχαρσις)
(остання чверть VII ст. до н. е. – середина VI ст. до н. е.) –
скіфський мудрець VI ст. до н. е. За деякими античними
авторами, його відносили до канонічної групи “Семи мудреців”.
(Анахарсій, Анахарсис Скіфський) (грец. Ἀνάχαρσις)
(остання чверть VII ст. до н. е. – середина VI ст. до н. е.) –
скіфський мудрець VI ст. до н. е. За деякими античними
авторами, його відносили до канонічної групи “Семи мудреців”.