Відмінності між версіями «Анахарсіс»

Матеріал з Економічна думка України
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 31: Рядок 31:
 
[[Файл:Podpis.png|right|200px]]<br><br />
 
[[Файл:Podpis.png|right|200px]]<br><br />
 
</spoiler><br>
 
</spoiler><br>
<spoiler text='Відомі вчені та авторитетні джерела про Анахарсіса'><h3><center>Геродот (близько 485 до н. е. – близько 425 до н. е.) – давньогрецький історик</center></h3>
+
<spoiler text='Відомі вчені та авторитетні джерела про Анахарсіса'><div align="justify"><h3><center>Геродот (близько 485 до н. е. – близько 425 до н. е.) – давньогрецький історик</center></h3>
 
<p>«Анахарсій об’їздив колись більшу частину світу. Під час своїх подорожей він набрався багато мудрості, а потім повернувся до своєї країни, до Скіфії. Пропливши кораблем через Геллеспонт, він приплив до Кізіка, і побачивши, як кізікенці святкують величне свято на честь Матері богів, Анахарсій дав урочисту обітницю Матері богів, якщо він повернеться живий і здоровий на свою батьківщину, принести жертву, так само, як він бачив у кізікенців, і що він улаштує всенічне святкування. Коли він прибув у Скіфію, то заглибився в так звану Гілею (ця країна розташована поблизу Ахіллесового шляху і вся вона заросла різноманітними деревами). Отже, туди заглибився Анахарсій і почав справляти свято з усіма обрядами на честь богині, тримаючи в руках тимпан і навісивши на себе священні зображення. Коли він справляв ці обряди, його побачив один скіф і повідомив про це царя Савлія. Прибув туди і сам цар і ледве побачив Анахарсія, що справляв там обряди, вистрілив у нього з лука і вбив його. І тепер, коли хтось спитає скіфів про Анахарсія, вони твердять, що не знають його, саме через те, що він відвідав Елладу і справляв іноземні обряди. Проте мені розповів Тімн, представник Аріапейта, що Анахарсій із боку батька був дядьком Ідантірса, скіфського царя, і сином Гнура, внука Спаргапейта і сина Ліка. Якщо таке було походження Анахарсія, то його вбив його брат, бо Ідантірс був сином Савлія, а Савлій був тим, хто вбив Анахарсія».<br>
 
<p>«Анахарсій об’їздив колись більшу частину світу. Під час своїх подорожей він набрався багато мудрості, а потім повернувся до своєї країни, до Скіфії. Пропливши кораблем через Геллеспонт, він приплив до Кізіка, і побачивши, як кізікенці святкують величне свято на честь Матері богів, Анахарсій дав урочисту обітницю Матері богів, якщо він повернеться живий і здоровий на свою батьківщину, принести жертву, так само, як він бачив у кізікенців, і що він улаштує всенічне святкування. Коли він прибув у Скіфію, то заглибився в так звану Гілею (ця країна розташована поблизу Ахіллесового шляху і вся вона заросла різноманітними деревами). Отже, туди заглибився Анахарсій і почав справляти свято з усіма обрядами на честь богині, тримаючи в руках тимпан і навісивши на себе священні зображення. Коли він справляв ці обряди, його побачив один скіф і повідомив про це царя Савлія. Прибув туди і сам цар і ледве побачив Анахарсія, що справляв там обряди, вистрілив у нього з лука і вбив його. І тепер, коли хтось спитає скіфів про Анахарсія, вони твердять, що не знають його, саме через те, що він відвідав Елладу і справляв іноземні обряди. Проте мені розповів Тімн, представник Аріапейта, що Анахарсій із боку батька був дядьком Ідантірса, скіфського царя, і сином Гнура, внука Спаргапейта і сина Ліка. Якщо таке було походження Анахарсія, то його вбив його брат, бо Ідантірс був сином Савлія, а Савлій був тим, хто вбив Анахарсія».<br>
 
<small><b>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Геродот</b>. Геродота турійця ... – С. 197.</small></p>
 
<small><b>&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Геродот</b>. Геродота турійця ... – С. 197.</small></p>
Рядок 45: Рядок 45:
 
<small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Секст Эмпирик'''. Сочинения : в 2 т. / Секст Эмпирик. – Москва : Мысль, 1975. – Т. 1. – С. 71. – (Философское наследие).</small></p>
 
<small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Секст Эмпирик'''. Сочинения : в 2 т. / Секст Эмпирик. – Москва : Мысль, 1975. – Т. 1. – С. 71. – (Философское наследие).</small></p>
  
<h3><center>Діоген Лаертський (перша половина ІІІ століття) – давньогрецький історик філософії</center></h3>
+
<h3><center>Діоген Лаертський (перша половина ІІІ століття) – давньогрецький історик філософії</center></h3><div align="justify"><p>«Мудрецами почитались следующие мужи: Фалес, Солон, Периандр, Клеобул, Хилон, Биант, Питтак; к ним причисляют также Анахарсиса Скифского, Мисона Хенейского, Ферекида Сиросского, Эпименида Критского, а некоторые и тирана Писистрата. Вот кто были мудрецы».<br>
<div align="justify"><p>«Мудрецами почитались следующие мужи: Фалес, Солон, Периандр, Клеобул, Хилон, Биант, Питтак; к ним причисляют также Анахарсиса Скифского, Мисона Хенейского, Ферекида Сиросского, Эпименида Критского, а некоторые и тирана Писистрата. Вот кто были мудрецы».<br>
 
 
<small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Диоген Лаэртский'''. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. – С. 58.
 
<small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Диоген Лаэртский'''. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. – С. 58.
 
</small></p>
 
</small></p>
Рядок 63: Рядок 62:
 
<small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Людина і довкілля'''. – Кн. 1. – С. 39–40.</small></p>
 
<small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Людина і довкілля'''. – Кн. 1. – С. 39–40.</small></p>
 
</div></spoiler><br>
 
</div></spoiler><br>
<spoiler text='Твори'>
+
<spoiler text='Твори'><div align="justify"><ul type="square"><li>'''Письма Анахарсиса''' / Анахарсис // Антология кинизма. Антисфен. Диоген. Кратет. Керкид. Дион : фрагменты сочинений кинических мыслителей / изд. подготовил И. М. Нахов. – Москва : Наука, 1984. – С. 210–216. – (Памятники философской мысли).<br>''Шифр зберігання книги:'' '''1Ф  А72'''
<div align="justify"><ul type="square"><li>'''Письма Анахарсиса''' / Анахарсис // Антология кинизма. Антисфен. Диоген. Кратет. Керкид. Дион : фрагменты сочинений кинических мыслителей / изд. подготовил И. М. Нахов. – Москва : Наука, 1984. – С. 210–216. – (Памятники философской мысли).<br>''Шифр зберігання книги:'' '''1Ф  А72'''
 
 
<li>'''Листи Анахарсиса''' / Анахарсис // Людина і довкілля : антологія : у 2 кн. / упоряд., автор вступ. розділів, біогр. довідок та комент. В. С. Крисаченко. – Київ : Заповіт, 1995. – Кн. 1. – С. 40–45. – (Міжнародний фонд "Відродження").<br>
 
<li>'''Листи Анахарсиса''' / Анахарсис // Людина і довкілля : антологія : у 2 кн. / упоряд., автор вступ. розділів, біогр. довідок та комент. В. С. Крисаченко. – Київ : Заповіт, 1995. – Кн. 1. – С. 40–45. – (Міжнародний фонд "Відродження").<br>
 
''Шифр зберігання книги:'' '''57  Л93'''
 
''Шифр зберігання книги:'' '''57  Л93'''
Рядок 70: Рядок 68:
 
''Шифр зберігання книги:'' '''33(09)  У45'''
 
''Шифр зберігання книги:'' '''33(09)  У45'''
 
</ul></div></spoiler><br>
 
</ul></div></spoiler><br>
<spoiler text='Література'>
+
<spoiler text='Література'><div align="justify"><ul type="square"><li>'''Энциклопедический словарь''' / под ред. К. К. Арсеньева, Ф. Ф. Петрушевского. – Санкт-Петербург : Брокгауз и Ефрон, 1890. – Т. 1а (полутом 2). – С. 713. – Режим доступа: '''http://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Анахарсис'''<br>
<p align="justify"><ul type="square"><li>'''Энциклопедический словарь''' / под ред. К. К. Арсеньева, Ф. Ф. Петрушевского. – Санкт-Петербург : Брокгауз и Ефрон, 1890. – Т. 1а (полутом 2). – С. 713. – Режим доступа: '''http://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Анахарсис'''<br>
 
 
''Шифр зберігання книги:'' '''03  Э68'''<br>
 
''Шифр зберігання книги:'' '''03  Э68'''<br>
 
<li>'''Энциклопедический словарь.''' – Репр. воспр. изд. Ф. А. Брокгауз–И. А. Ефрон 1890 г. – [Москва] : ТЕРРА, 1990. – Т. 2. – С. 713.<br>
 
<li>'''Энциклопедический словарь.''' – Репр. воспр. изд. Ф. А. Брокгауз–И. А. Ефрон 1890 г. – [Москва] : ТЕРРА, 1990. – Т. 2. – С. 713.<br>

Версія за 13:59, 9 листопада 2016

Anah img 01.jpg

Анахарсіс

(Анахарсій, Анахарсис Скіфський) (грец. Ἀνάχαρσις)
(остання чверть VII ст. до н. е. – середина VI ст. до н. е.) –
скіфський мудрець VI ст. до н. е. За деякими античними
авторами, його відносили до канонічної групи “Семи мудреців”.


Життя та діяльність


Відомі вчені та авторитетні джерела про Анахарсіса


Твори


Література


Фотогалерея