Відмінності між версіями «Цехановецький Григорій Матвійович»
Матеріал з Економічна думка України
Admin (обговорення • внесок) м (Заміна тексту — „Віктор Дмитрович Базилевич (нар. 1949 р.) – доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України“ на �) |
Admin (обговорення • внесок) м (Заміна тексту — „Лариса Павлівна Горкіна (1941–2013) – український науковець, професор, доктор економічних наук, лауреат премії імені М. І. Ту�) |
||
Рядок 32: | Рядок 32: | ||
<h3><center>Ернст Львович Лортікян (1926–1999) – економіст, доктор економічних наук, професор</center></h3>«В своих теоретических взглядах Цехановецкий был сторонником исторической школы политической экономии. Критически анализируя важнейшие составные части учения Смита (о стоимости, производительности труда, ренте, личном интересе), он высказывает ряд оригинальных замечаний, свидетельствующих о глубине научного анализа. Он критикует дедуктивный метод Смита, теорию гармонии Кэри и Бастиа, выражает несогласие с идеей полного невмешательства государства в экономическую жизнь, отрицая при этом и другую крайность, когда ответственность за экономические решения возлагается лишь на правительство. Критикуя классиков, Цехановецкий отдаёт преимущество историческому подходу, считает, что лишь на основе исторического анализа экономики можно предложить эффективные лекарства для экономических болезней».<br><small>''' Лортикян Э. Л.''' История экономики и экономической мысли Украины. Эволюция рыночной экономики : учебное пособие / Э. Л. Лортикян. – Харьков : Консум, 2004. – С. 52–53.</small> | <h3><center>Ернст Львович Лортікян (1926–1999) – економіст, доктор економічних наук, професор</center></h3>«В своих теоретических взглядах Цехановецкий был сторонником исторической школы политической экономии. Критически анализируя важнейшие составные части учения Смита (о стоимости, производительности труда, ренте, личном интересе), он высказывает ряд оригинальных замечаний, свидетельствующих о глубине научного анализа. Он критикует дедуктивный метод Смита, теорию гармонии Кэри и Бастиа, выражает несогласие с идеей полного невмешательства государства в экономическую жизнь, отрицая при этом и другую крайность, когда ответственность за экономические решения возлагается лишь на правительство. Критикуя классиков, Цехановецкий отдаёт преимущество историческому подходу, считает, что лишь на основе исторического анализа экономики можно предложить эффективные лекарства для экономических болезней».<br><small>''' Лортикян Э. Л.''' История экономики и экономической мысли Украины. Эволюция рыночной экономики : учебное пособие / Э. Л. Лортикян. – Харьков : Консум, 2004. – С. 52–53.</small> | ||
<br /> | <br /> | ||
− | <h3><center>Лариса Павлівна Горкіна (1941–2013) – український науковець | + | <h3><center>Лариса Павлівна Горкіна (1941–2013) – український науковець, доктор економічних наук, професор, лауреат премії імені М. І. Туган-Барановського</center></h3>«Проте характерною рисою розвитку політико-економічної думки в Україні в останній третині XIX ст. стає все більш відчутний відхід від канонів трудової теорії цінності класиків і разом з тим поглиблення критичного аналізу розвитку цієї теорії марксизмом. Так, Г. Цехановецький, проти якого у 1885 р. навіть було розпочате слідство з приводу поширення теорії марксизму, ніколи не тільки не поділяв його положень, а й критично ставився до теоретичних засад власне класичної школи. Вважаючи основною сферою дослідження політичної економії ”обмін багатства”, через який здійснюється розподіл як ”факт переважно суспільний”, він ще наприкінці 50-х років підкреслював значення корисності у розумінні категорії цінності. Корисність він розглядав як необхідну умову цінності, яка останню не створює, але впливає на її коливання. За умов вільного обміну, вважав вчений, ’’цінність прагне урівноважитися з працею. За відсутністю повної свободи – вона грунтується головним чином на корисності”. Ця ідея пізніше знайшла плідний розвиток, зокрема у працях М. Тугана-Барановського».<br><small>''' Горкіна Л. П.''' Нариси з історії політичної економії в Україні : Остання третина ХІХ – перша третина ХХ ст. / Л. П. Горкіна. – Київ : Наук. думка, 1994. – С. 30–31.</small> |
<br /> | <br /> | ||
<h3><center>Віктор Дмитрович Базилевич (нар. 1949 р.) – український економіст, доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України</center></h3>«Для вченого характерна загальноцивілізаційна трактовка мети капіталістичного виробництва – це споживання, а не забезпечення прибутку за рахунок експлуатації найманих робітників. Капіталістичне суспільство змальовується ним як таке, в якому немає антагоністичних суперечностей, немає місця класам, класовій боротьбі. Замість капіталістів і робітників у Г. М. Цехановецького виступають люди взагалі, які виробляють блага, цінності й обмінюються ними. | <h3><center>Віктор Дмитрович Базилевич (нар. 1949 р.) – український економіст, доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України</center></h3>«Для вченого характерна загальноцивілізаційна трактовка мети капіталістичного виробництва – це споживання, а не забезпечення прибутку за рахунок експлуатації найманих робітників. Капіталістичне суспільство змальовується ним як таке, в якому немає антагоністичних суперечностей, немає місця класам, класовій боротьбі. Замість капіталістів і робітників у Г. М. Цехановецького виступають люди взагалі, які виробляють блага, цінності й обмінюються ними. |
Версія за 08:34, 23 червня 2016
Цехановецький Григорій Матвійович
((?) 1833 – 28 лютого (12 березня) 1898) –
український вчений-економіст другої половини XIX ст.,
професор політичної економії
Харківського університету (1873–1898 рр.),
ректор Харківського університету (1881–1884 рр.).
((?) 1833 – 28 лютого (12 березня) 1898) –
український вчений-економіст другої половини XIX ст.,
професор політичної економії
Харківського університету (1873–1898 рр.),
ректор Харківського університету (1881–1884 рр.).
Відомі вчені та авторитетні джерела про Григорія Матвійовича Цехановецького