Відмінності між версіями «Цехановецький Григорій Матвійович»
Матеріал з Економічна думка України
Admin (обговорення • внесок) м (Заміна тексту — „переробл. і доповн.“ на „перероб. і допов.“) |
Admin (обговорення • внесок) м (Заміна тексту — „Віктор Дмитрович Базилевич (нар. 1949 р.) – доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України“ на �) |
||
| Рядок 34: | Рядок 34: | ||
<h3><center>Лариса Павлівна Горкіна (1941–2013) – український науковець, професор, доктор економічних наук, лауреат премії імені М. І. Туган-Барановського</center></h3>«Проте характерною рисою розвитку політико-економічної думки в Україні в останній третині XIX ст. стає все більш відчутний відхід від канонів трудової теорії цінності класиків і разом з тим поглиблення критичного аналізу розвитку цієї теорії марксизмом. Так, Г. Цехановецький, проти якого у 1885 р. навіть було розпочате слідство з приводу поширення теорії марксизму, ніколи не тільки не поділяв його положень, а й критично ставився до теоретичних засад власне класичної школи. Вважаючи основною сферою дослідження політичної економії ”обмін багатства”, через який здійснюється розподіл як ”факт переважно суспільний”, він ще наприкінці 50-х років підкреслював значення корисності у розумінні категорії цінності. Корисність він розглядав як необхідну умову цінності, яка останню не створює, але впливає на її коливання. За умов вільного обміну, вважав вчений, ’’цінність прагне урівноважитися з працею. За відсутністю повної свободи – вона грунтується головним чином на корисності”. Ця ідея пізніше знайшла плідний розвиток, зокрема у працях М. Тугана-Барановського».<br><small>''' Горкіна Л. П.''' Нариси з історії політичної економії в Україні : Остання третина ХІХ – перша третина ХХ ст. / Л. П. Горкіна. – Київ : Наук. думка, 1994. – С. 30–31.</small> | <h3><center>Лариса Павлівна Горкіна (1941–2013) – український науковець, професор, доктор економічних наук, лауреат премії імені М. І. Туган-Барановського</center></h3>«Проте характерною рисою розвитку політико-економічної думки в Україні в останній третині XIX ст. стає все більш відчутний відхід від канонів трудової теорії цінності класиків і разом з тим поглиблення критичного аналізу розвитку цієї теорії марксизмом. Так, Г. Цехановецький, проти якого у 1885 р. навіть було розпочате слідство з приводу поширення теорії марксизму, ніколи не тільки не поділяв його положень, а й критично ставився до теоретичних засад власне класичної школи. Вважаючи основною сферою дослідження політичної економії ”обмін багатства”, через який здійснюється розподіл як ”факт переважно суспільний”, він ще наприкінці 50-х років підкреслював значення корисності у розумінні категорії цінності. Корисність він розглядав як необхідну умову цінності, яка останню не створює, але впливає на її коливання. За умов вільного обміну, вважав вчений, ’’цінність прагне урівноважитися з працею. За відсутністю повної свободи – вона грунтується головним чином на корисності”. Ця ідея пізніше знайшла плідний розвиток, зокрема у працях М. Тугана-Барановського».<br><small>''' Горкіна Л. П.''' Нариси з історії політичної економії в Україні : Остання третина ХІХ – перша третина ХХ ст. / Л. П. Горкіна. – Київ : Наук. думка, 1994. – С. 30–31.</small> | ||
<br /> | <br /> | ||
| − | <h3><center>Віктор Дмитрович Базилевич (нар. 1949 р.) – доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України</center></h3>«Для вченого характерна загальноцивілізаційна трактовка мети капіталістичного виробництва – це споживання, а не забезпечення прибутку за рахунок експлуатації найманих робітників. Капіталістичне суспільство змальовується ним як таке, в якому немає антагоністичних суперечностей, немає місця класам, класовій боротьбі. Замість капіталістів і робітників у Г. М. Цехановецького виступають люди взагалі, які виробляють блага, цінності й обмінюються ними. | + | <h3><center>Віктор Дмитрович Базилевич (нар. 1949 р.) – український економіст, доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України</center></h3>«Для вченого характерна загальноцивілізаційна трактовка мети капіталістичного виробництва – це споживання, а не забезпечення прибутку за рахунок експлуатації найманих робітників. Капіталістичне суспільство змальовується ним як таке, в якому немає антагоністичних суперечностей, немає місця класам, класовій боротьбі. Замість капіталістів і робітників у Г. М. Цехановецького виступають люди взагалі, які виробляють блага, цінності й обмінюються ними. |
Сутність буття, за Г.М. Цехановецьким, проявляється в загальній гармонії. Боротьба різних суспільних інтересів – це тимчасове явище – в житті над усім панує примирення. Відповідно до цього і завдання політичної економії, як і всіх інших соціальних наук, заявляв він, полягає в розумному, мужньому, а не суто негативному ставленні до дійсності».<br><small>''' Історія економічних учень''' : підручник : у 2 ч. / за ред. В. Д. Базилевича. – 2-ге вид., випр. – Київ : Знання, 2005. – Ч. 2. – С. 154.</small> | Сутність буття, за Г.М. Цехановецьким, проявляється в загальній гармонії. Боротьба різних суспільних інтересів – це тимчасове явище – в житті над усім панує примирення. Відповідно до цього і завдання політичної економії, як і всіх інших соціальних наук, заявляв він, полягає в розумному, мужньому, а не суто негативному ставленні до дійсності».<br><small>''' Історія економічних учень''' : підручник : у 2 ч. / за ред. В. Д. Базилевича. – 2-ге вид., випр. – Київ : Знання, 2005. – Ч. 2. – С. 154.</small> | ||
Версія за 08:01, 23 червня 2016
Цехановецький Григорій Матвійович
((?) 1833 – 28 лютого (12 березня) 1898) –
український вчений-економіст другої половини XIX ст.,
професор політичної економії
Харківського університету (1873–1898 рр.),
ректор Харківського університету (1881–1884 рр.).
((?) 1833 – 28 лютого (12 березня) 1898) –
український вчений-економіст другої половини XIX ст.,
професор політичної економії
Харківського університету (1873–1898 рр.),
ректор Харківського університету (1881–1884 рр.).
Відомі вчені та авторитетні джерела про Григорія Матвійовича Цехановецького
