Відмінності між версіями «Хмельницький Богдан-Зиновій Михайлович»

Матеріал з Економічна думка України
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 93: Рядок 93:
 
</spoiler>
 
</spoiler>
 
<br>
 
<br>
<spoiler text="Відомі вчені та авторитетні джерела про Богдана Хмельницького"><h3><center>Степан Миколайович Злупко (1931–2006) – відомий український економіст, доктор економічних наук, професор</center></h3><div align="justify">«Розвиток торгівлі, міст, купецтва служив передумовою формування національного ринку, що позначилося на всіх процесах і реформаційних рухах кінця XVI – першої половини XVII ст. Підтвердження цьому – Берестейська унія, визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького та ін. Ці події не можна розглядати автономно, бо вони тісно пов'язані з внутрішньоукраїнськими та загальноєвропейськими процесами.
+
<spoiler text="Відомі вчені та авторитетні джерела про Богдана Хмельницького"><h3><center>Іван Петрович Крип'якевич (1886–1967) – історик, археограф, громадський і освітній діяч</center></h3>«У фінансовій справі Хмельницький спирався на ті групи суспільства, що займали провідне становище в економічному житті, – на козацьку старшину, яка репрезентувала середнє і велике землеволодіння, і на велике купецтво...
Саме у цьому контексті потрібно сприймати економічну політику гетьмана Богдана Хмельницького (1595–1657), яка була спрямована на створення ринкового середовища і містила елементи меркантилізму. Про це, зокрема, свідчать універсали і листи гетьмана, в яких береться під захист торгівля».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Злупко С. М.''' Історія економічної теорії : підручник / С. М. Злупко ; Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка. – 2-ге вид., виправл. і доповн. – Київ : Знання, 2005. – С. 140.</small>
 
 
 
 
 
<h3><center>Економічна історія України: історико-економічне дослідження в двох томах</center></h3>«Контури економічної політики очолюваного Б. Хмельницьким уряду пунктирно окреслився вже на кінець 1648 р. Насамперед зазначимо, що гетьман намагався запобігти руйнації міст і містечок як осередків ремесел, промислів і торгівлі, а отже, суворо забороняв полковникам "свавілля чинити , міста палити й руйнувати". Окремі з них (Меджибіж, Львів та ін.) гетьман брав під свій захист, визнавав за ними прав на самоврядування. Старшин зобов'язував пильнувати, щоб містам, які переходили під владу Війська Запорозького, не завдавалося "найменшої кривди". Водночас на визволених територіях проводив курс на охорону життя, майна й власності різних груп... Так, починаючи з з червня 1648 р. Б. Хмельницький видав низку універсалів на захист маєтностей і землеволодіння православної церкви, в якій вбачав духовну опору українського (руського) суспільства, а також на підтримку інтересів деяких магнатів і шляхтичів, торговців і купців...
 
 
 
Чимало увагу приділялося формуванню фонду державних земель (із королівщини, володінь шляхти, католицької церкви тощо), що належали скарбу Війська Запорозького (він водночас був державних і гетьманським). Налагоджується функціонування механізму збирання податків різного роду грошових надходжень».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Економічна історія: історико-економічне дослідження''' : в 2 т. / [Т. А. Балабушевич, В. Д. Баран, В. К. Баран та ін. ; ред. рада: В. М. Литвин (голова), Г. В. Боряк, В. М. Геєць та ін. ; відп. ред. В. А. Смолій] ; НАН України, Ін-т історії України. – Київ : Ніка-Центр, 2011. - Т. 1. – С. 412, 413.</small>
 
 
 
«З усіх українських гетьманів тільки Б. Хмельницький намагався впорядкувати митну справу. В травні 1654 р. він запровадив новий митний тариф на ввіз і вивіз товарів, який був у 2,5 рази нижчий за чинний перед цим польський (від  кожних 250 злотих збиралося мито у 2 злотих, а за польським – 2 злотих від 100 злотих). На відміну від поширеної в Речі Посполитій практики, в основу оподаткування були покладені предмети розкоші. Тим самим тарифна політика спрямовувалася на заохочення ввозу благородних металів й коштовного каміння й обмеження (через високе мито) їхнього вивезення з козацької України».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Економічна історія: історико-економічне дослідження''' : в 2 т. / НАН України, Ін-т історії України. – Київ : Ніка-Центр, 2011. – Т. 1. – С. 442.</small>
 
 
 
 
 
<h3><center>Іван Петрович Крип'якевич (1886–1967) – історик, археограф, громадський і освітній діяч</center></h3>«У фінансовій справі Хмельницький спирався на ті групи суспільства, що займали провідне становище в економічному житті, – на козацьку старшину, яка репрезентувала середнє і велике землеволодіння, і на велике купецтво...
 
  
 
Цінним джерелом для дослідження ... фінансів України є універсал Богдана Хмельницького від 28 квітня 1654 р. про встановлення мита на чужоземні товари. Потребу цього податку універсал аргументував збільшенням державних витрат: "...маючи великий росход на людей чужоземних, а приходов мало маючи"...
 
Цінним джерелом для дослідження ... фінансів України є універсал Богдана Хмельницького від 28 квітня 1654 р. про встановлення мита на чужоземні товари. Потребу цього податку універсал аргументував збільшенням державних витрат: "...маючи великий росход на людей чужоземних, а приходов мало маючи"...
Рядок 112: Рядок 101:
 
...при організації державного апарату Хмельницький звертав особливу увагу на два фактори – фінанси і військо, але силу України вбачав саме у війську».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Крип'якевич І. П.''' Богдан Хмельницький / І. П. Крип'якевич. – Львів : Світ, 1990. – С. 244, 248, 249, 251.</small>
 
...при організації державного апарату Хмельницький звертав особливу увагу на два фактори – фінанси і військо, але силу України вбачав саме у війську».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Крип'якевич І. П.''' Богдан Хмельницький / І. П. Крип'якевич. – Львів : Світ, 1990. – С. 244, 248, 249, 251.</small>
  
 +
<h3><center>Степан Миколайович Злупко (1931–2006) – відомий український економіст, доктор економічних наук, професор</center></h3><div align="justify">«Розвиток торгівлі, міст, купецтва служив передумовою формування національного ринку, що позначилося на всіх процесах і реформаційних рухах кінця XVI – першої половини XVII ст. Підтвердження цьому – Берестейська унія, визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького та ін. Ці події не можна розглядати автономно, бо вони тісно пов'язані з внутрішньоукраїнськими та загальноєвропейськими процесами.
 +
Саме у цьому контексті потрібно сприймати економічну політику гетьмана Богдана Хмельницького (1595–1657), яка була спрямована на створення ринкового середовища і містила елементи меркантилізму. Про це, зокрема, свідчать універсали і листи гетьмана, в яких береться під захист торгівля».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Злупко С. М.''' Історія економічної теорії : підручник / С. М. Злупко ; Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка. – 2-ге вид., виправл. і доповн. – Київ : Знання, 2005. – С. 140.</small>
  
 
<h3><center>Валерій Андрійович Смолій (нар. 1950 р.) – видатний український історик, громадський діяч, академік НАН України<br>Валерій Степанович Степанков (нар. 1947 р.) – доктор історичних наук
 
<h3><center>Валерій Андрійович Смолій (нар. 1950 р.) – видатний український історик, громадський діяч, академік НАН України<br>Валерій Степанович Степанков (нар. 1947 р.) – доктор історичних наук
Рядок 118: Рядок 109:
 
<br />
 
<br />
 
«Велич його як державотворця полягає і в тому, що, на відміну від своїх наступників, він врахував особливості суспільних відносин, які склалися внаслідок визвольних і соціально-економічних завоювань козаків, селян і городян у козацькій Україні. На такий крок була здатна людина справді реформаторської вдачі, спроможна відмовитися від усталених в епохи середньовіччя й ранньомодерного часу понять і поглядів. Зокрема у своїй внутрішній політиці гетьман не визнав принципово нову модель соціально-економічних відносин. Вона характеризувалася відсутністю великого й середнього феодального землеволодіння, фільварко-панщизняної системи господарства, кріпацтва. Переважна більшість селян отримала особисту свободу, право спадкоємного володіння землею й сільськогосподарськими угіддями та вступу до козацького стану. Не випадково у свідомості наступних поколінь українців ім'я Б. Хмельницького стало символом визволення не тільки від «ляцької неволі», а й, що особливо важливо, від кріпацтва й панщини».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Смолій В. А.''' Богдан Хмельницкий / В. А. Смолій, В. С. Степанков. – Київ : Альтернативи, 2003. – С. 397–398. – (Особистість і доба).</small>
 
«Велич його як державотворця полягає і в тому, що, на відміну від своїх наступників, він врахував особливості суспільних відносин, які склалися внаслідок визвольних і соціально-економічних завоювань козаків, селян і городян у козацькій Україні. На такий крок була здатна людина справді реформаторської вдачі, спроможна відмовитися від усталених в епохи середньовіччя й ранньомодерного часу понять і поглядів. Зокрема у своїй внутрішній політиці гетьман не визнав принципово нову модель соціально-економічних відносин. Вона характеризувалася відсутністю великого й середнього феодального землеволодіння, фільварко-панщизняної системи господарства, кріпацтва. Переважна більшість селян отримала особисту свободу, право спадкоємного володіння землею й сільськогосподарськими угіддями та вступу до козацького стану. Не випадково у свідомості наступних поколінь українців ім'я Б. Хмельницького стало символом визволення не тільки від «ляцької неволі», а й, що особливо важливо, від кріпацтва й панщини».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Смолій В. А.''' Богдан Хмельницкий / В. А. Смолій, В. С. Степанков. – Київ : Альтернативи, 2003. – С. 397–398. – (Особистість і доба).</small>
 +
 +
<h3><center>Економічна історія України: історико-економічне дослідження в двох томах</center></h3>«Контури економічної політики очолюваного Б. Хмельницьким уряду пунктирно окреслився вже на кінець 1648 р. Насамперед зазначимо, що гетьман намагався запобігти руйнації міст і містечок як осередків ремесел, промислів і торгівлі, а отже, суворо забороняв полковникам "свавілля чинити , міста палити й руйнувати". Окремі з них (Меджибіж, Львів та ін.) гетьман брав під свій захист, визнавав за ними прав на самоврядування. Старшин зобов'язував пильнувати, щоб містам, які переходили під владу Війська Запорозького, не завдавалося "найменшої кривди". Водночас на визволених територіях проводив курс на охорону життя, майна й власності різних груп... Так, починаючи з з червня 1648 р. Б. Хмельницький видав низку універсалів на захист маєтностей і землеволодіння православної церкви, в якій вбачав духовну опору українського (руського) суспільства, а також на підтримку інтересів деяких магнатів і шляхтичів, торговців і купців...
 +
 +
Чимало увагу приділялося формуванню фонду державних земель (із королівщини, володінь шляхти, католицької церкви тощо), що належали скарбу Війська Запорозького (він водночас був державних і гетьманським). Налагоджується функціонування механізму збирання податків різного роду грошових надходжень».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Економічна історія: історико-економічне дослідження''' : в 2 т. / [Т. А. Балабушевич, В. Д. Баран, В. К. Баран та ін. ; ред. рада: В. М. Литвин (голова), Г. В. Боряк, В. М. Геєць та ін. ; відп. ред. В. А. Смолій] ; НАН України, Ін-т історії України. – Київ : Ніка-Центр, 2011. - Т. 1. – С. 412, 413.</small>
 +
 +
«З усіх українських гетьманів тільки Б. Хмельницький намагався впорядкувати митну справу. В травні 1654 р. він запровадив новий митний тариф на ввіз і вивіз товарів, який був у 2,5 рази нижчий за чинний перед цим польський (від  кожних 250 злотих збиралося мито у 2 злотих, а за польським – 2 злотих від 100 злотих). На відміну від поширеної в Речі Посполитій практики, в основу оподаткування були покладені предмети розкоші. Тим самим тарифна політика спрямовувалася на заохочення ввозу благородних металів й коштовного каміння й обмеження (через високе мито) їхнього вивезення з козацької України».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Економічна історія: історико-економічне дослідження''' : в 2 т. / НАН України, Ін-т історії України. – Київ : Ніка-Центр, 2011. – Т. 1. – С. 442.</small>
 
</div></spoiler>
 
</div></spoiler>
 
<br>
 
<br>

Версія за 12:27, 21 червня 2016

BH1.JPG

Хмельницький Богдан (Богдан-Зиновій) Михайлович

27 грудня 1595 (6 січня 1596) – 27 липня (6 серпня) 1657 –
політик, полководець і дипломат,
провідник національно-визвольних змагань 1648–57 рр.,
творець Української козацької держави та її перший гетьман.








Життя та діяльність


Відомі вчені та авторитетні джерела про Богдана Хмельницького


Твори


Література


Фотогалерея