Відмінності між версіями «Баллін Микола Петрович»
Матеріал з Економічна думка України
Admin (обговорення • внесок) |
Admin (обговорення • внесок) |
||
Рядок 22: | Рядок 22: | ||
Написав Баллін багато, але надрукував мало. Його наукова спадщина частково збереглась в рукописах, які відображають надзвичайно широкі плани й ідеї автора. Рукописи, котрі зберігаються в архівах і зокрема в Інституті рукописів ЦНБ ім. В. І. Вернадського, частково введені в науковий обіг дослідниками ще на початку ХХ ст. Сьогодні до них звернулись навіть науковці з Японії (Див.: Киржаев С. Н. Николай Петрович Баллин и его архив : библиографическое исследование о пионере русско-украинского кооперативного движения / С. Н. Киржаев, Имаи Есио // Acta Slavica Japonica. – 1994. – № 12. – С. 161–180). | Написав Баллін багато, але надрукував мало. Його наукова спадщина частково збереглась в рукописах, які відображають надзвичайно широкі плани й ідеї автора. Рукописи, котрі зберігаються в архівах і зокрема в Інституті рукописів ЦНБ ім. В. І. Вернадського, частково введені в науковий обіг дослідниками ще на початку ХХ ст. Сьогодні до них звернулись навіть науковці з Японії (Див.: Киржаев С. Н. Николай Петрович Баллин и его архив : библиографическое исследование о пионере русско-украинского кооперативного движения / С. Н. Киржаев, Имаи Есио // Acta Slavica Japonica. – 1994. – № 12. – С. 161–180). | ||
+ | |||
Ці рукописи становлять надзвичайно цінне джерело як для характеристики світогляду Балліна, так і історії кооперативного руху в цілому. З документів, уведених у науковий обіг дослідниками наукової спадщини Балліна, можна, перш за все, пересвідчитися в його обдарованості і різнобічній зацікавленості. Як уже зазначалось, Баллін мріяв про «інтегральну кооперацію» в усіх формах людського буття. Тому його цікавили всі ці форми, всі сторони людського буття. І не випадково в його рукописах зберігаються уривки статей, нотатки, в яких крім кооперативних ідей висвітлюються питання науки взагалі, філософії, економіки, соціології, фізики, хімії тощо. | Ці рукописи становлять надзвичайно цінне джерело як для характеристики світогляду Балліна, так і історії кооперативного руху в цілому. З документів, уведених у науковий обіг дослідниками наукової спадщини Балліна, можна, перш за все, пересвідчитися в його обдарованості і різнобічній зацікавленості. Як уже зазначалось, Баллін мріяв про «інтегральну кооперацію» в усіх формах людського буття. Тому його цікавили всі ці форми, всі сторони людського буття. І не випадково в його рукописах зберігаються уривки статей, нотатки, в яких крім кооперативних ідей висвітлюються питання науки взагалі, філософії, економіки, соціології, фізики, хімії тощо. | ||
+ | |||
Серед рукописів автора, що торкаються кооперативних ідей, збереглись чернетки статей: «Современная кооперация», «О кооперативных организациях в Харькове», «В чем моя вера? Кооперативный университет», «Об организации международного кооперативного союза». В рукописах збереглись також «отрывки статей и заметки о роли труда и капитала и кооперировании производства, об организации потребительских артелей, об интенсивном кооперировании, о кооперативном движении на железных дорогах… о страховых и кредитных обществах, об обществе взаимного кредита, о промышленности и ее специальных задачах, о роли ассоциаций» (Киржаев С. Н. Николай Петрович Баллин и его архив. – С. 168). | Серед рукописів автора, що торкаються кооперативних ідей, збереглись чернетки статей: «Современная кооперация», «О кооперативных организациях в Харькове», «В чем моя вера? Кооперативный университет», «Об организации международного кооперативного союза». В рукописах збереглись також «отрывки статей и заметки о роли труда и капитала и кооперировании производства, об организации потребительских артелей, об интенсивном кооперировании, о кооперативном движении на железных дорогах… о страховых и кредитных обществах, об обществе взаимного кредита, о промышленности и ее специальных задачах, о роли ассоциаций» (Киржаев С. Н. Николай Петрович Баллин и его архив. – С. 168). | ||
+ | |||
Цікавлять Балліна і питання політичної економії, яку він розглядає як розділ соціології. З цими питаннями зустрічаємось у підготовленій ним до друку праці «Основы социологии г. Харькова». В ній як розділи книги значаться: «Закваска унитарной политической экономии», «Современная политическая экономия», «Монизм в науке», «Закваска монизма в политической экономии». Виступав Баллін і з лекціями з проблем політичної економії. Одна з його публічних лекцій «О характере политической экономии» була присвячена вченню Генрі Джорджа. | Цікавлять Балліна і питання політичної економії, яку він розглядає як розділ соціології. З цими питаннями зустрічаємось у підготовленій ним до друку праці «Основы социологии г. Харькова». В ній як розділи книги значаться: «Закваска унитарной политической экономии», «Современная политическая экономия», «Монизм в науке», «Закваска монизма в политической экономии». Виступав Баллін і з лекціями з проблем політичної економії. Одна з його публічних лекцій «О характере политической экономии» була присвячена вченню Генрі Джорджа. | ||
+ | |||
Цікавився Баллін й історією кооперації. В рукописній статті «Двенадцать предшественников кооперации в Западной Европе» він називає Ш. Фур’є, Буше, Леклера, Ж. Б. Годена, Р. Оуена, Моріса, В. Ніля, Д. Холіока, Г. Шульце-Деліча, Ф. Райфайзена, Ф. Вігано, Цезаря де Папа (Киржаев С. Н. Николай Петрович Баллин и его архив. – С. 166). Автором перелічені як активні діячі кооперації, так і особи, близькі йому за своїм світоглядом. | Цікавився Баллін й історією кооперації. В рукописній статті «Двенадцать предшественников кооперации в Западной Европе» він називає Ш. Фур’є, Буше, Леклера, Ж. Б. Годена, Р. Оуена, Моріса, В. Ніля, Д. Холіока, Г. Шульце-Деліча, Ф. Райфайзена, Ф. Вігано, Цезаря де Папа (Киржаев С. Н. Николай Петрович Баллин и его архив. – С. 166). Автором перелічені як активні діячі кооперації, так і особи, близькі йому за своїм світоглядом. | ||
+ | |||
1870 р. була опублікована перша книжка Балліна з питань кооперації – «Первая памятная книжка русских потребительских обществ». Баллін у ній значиться як упорядник. Дійсно, книжка містить переважно відомості, надіслані до Харківського споживчого товариства на його запит рядом товариств країни. Баллін опрацював матеріал і дав коментарі. Ця книжка є єдиним джерелом як для аналізу світогляду Балліна, так і історії кооперативного руху в Україні. | 1870 р. була опублікована перша книжка Балліна з питань кооперації – «Первая памятная книжка русских потребительских обществ». Баллін у ній значиться як упорядник. Дійсно, книжка містить переважно відомості, надіслані до Харківського споживчого товариства на його запит рядом товариств країни. Баллін опрацював матеріал і дав коментарі. Ця книжка є єдиним джерелом як для аналізу світогляду Балліна, так і історії кооперативного руху в Україні. | ||
+ | |||
Хоча Балліна більше цікавили теоретичні проблеми кооперації, ніж її практична діяльність, у нього немає чіткого визначення кооперації, як і цілісної теорії кооперації взагалі. Визначення кооперації у нього не відображають її суті, а часом суперечливі. В «Памятной книжке...» зустрічаємо такі визначення кооперації: «Основание кооперации – взаимное сочувствие, взаимная приязнь и по преимуществу любовь и дружба … Кооперация есть система коллективности для потребления с целью производства. Цель кооперации – коллективное сбережение, уменьшение труда на производство необходимых предметов потребления, развитие национального потребления, увеличение производства и, наконец, развитие производственных способностей и склонностей человека» (Баллин Н. П. Первая памятная книжка русских потребительских обществ / Н. П. Баллин. – Санкт-Петербург 1870. – С. 43). Називає він кооперацію і «новою промисловою силою», на кшталт соціалістів-утопістів пов’язує її визначення з ідеєю справедливості. | Хоча Балліна більше цікавили теоретичні проблеми кооперації, ніж її практична діяльність, у нього немає чіткого визначення кооперації, як і цілісної теорії кооперації взагалі. Визначення кооперації у нього не відображають її суті, а часом суперечливі. В «Памятной книжке...» зустрічаємо такі визначення кооперації: «Основание кооперации – взаимное сочувствие, взаимная приязнь и по преимуществу любовь и дружба … Кооперация есть система коллективности для потребления с целью производства. Цель кооперации – коллективное сбережение, уменьшение труда на производство необходимых предметов потребления, развитие национального потребления, увеличение производства и, наконец, развитие производственных способностей и склонностей человека» (Баллин Н. П. Первая памятная книжка русских потребительских обществ / Н. П. Баллин. – Санкт-Петербург 1870. – С. 43). Називає він кооперацію і «новою промисловою силою», на кшталт соціалістів-утопістів пов’язує її визначення з ідеєю справедливості. | ||
+ | |||
Здійснення кооперативних ідей – «это внутренняя человеческая потребность, задача всего человечества, всего космоса. Кооперация развивается везде и во всем» (Н. П. Баллин о русском кооперативном движении 70–80-х годов // Кооперация : Страницы истории : в 3 т. / РАН, Ин-т экономики ; [отв. ред. Н. К. Фигуровская]. – Москва : Наука, 1998. – Т. 1 : Избранные труды российских экономистов, общественных деятелей, кооператоров-практиков, кн. 1 : 30–40-е годы ХIХ – начало ХХ века. Предыстория. – С. 718). Разом з тим він вважає, що «деятельность кооперации не должна быть революционною, она должна быть организационною» (Баллин Н. П. Первая памятная книжка русских потребительских обществ. – С. 43). | Здійснення кооперативних ідей – «это внутренняя человеческая потребность, задача всего человечества, всего космоса. Кооперация развивается везде и во всем» (Н. П. Баллин о русском кооперативном движении 70–80-х годов // Кооперация : Страницы истории : в 3 т. / РАН, Ин-т экономики ; [отв. ред. Н. К. Фигуровская]. – Москва : Наука, 1998. – Т. 1 : Избранные труды российских экономистов, общественных деятелей, кооператоров-практиков, кн. 1 : 30–40-е годы ХIХ – начало ХХ века. Предыстория. – С. 718). Разом з тим він вважає, що «деятельность кооперации не должна быть революционною, она должна быть организационною» (Баллин Н. П. Первая памятная книжка русских потребительских обществ. – С. 43). | ||
+ | |||
Розуміння Балліним суті кооперації, характеру умов, що сприяють чи гальмують її поширення в Росії, були розглянуті ним у статті, вилученій дослідником його діяльності В. Тотоміанцем з рукописів і опублікованій у другому числі журналу «Вестник кооперации» за 1910 р. під назвою «Н. П. Баллин о русском кооперативном движении 70–80-х годов». | Розуміння Балліним суті кооперації, характеру умов, що сприяють чи гальмують її поширення в Росії, були розглянуті ним у статті, вилученій дослідником його діяльності В. Тотоміанцем з рукописів і опублікованій у другому числі журналу «Вестник кооперации» за 1910 р. під назвою «Н. П. Баллин о русском кооперативном движении 70–80-х годов». | ||
+ | |||
У статті Баллін з прикрістю пише про те, що в Росії немає «апостолів кооперації», подібних до кооператорів у Західній Європі. Причину цього він убачає не в тому, що в Росії думка, воля зазнають більших утисків, аніж на Заході. Ідеї поширюються скрізь, незважаючи ні на які перепони. Але ідея повинна впасти на сприятливий ґрунт, вона має сприйматись не формально, а становити внутрішню потребу людини, відповідати її сутності, її майбутньому. | У статті Баллін з прикрістю пише про те, що в Росії немає «апостолів кооперації», подібних до кооператорів у Західній Європі. Причину цього він убачає не в тому, що в Росії думка, воля зазнають більших утисків, аніж на Заході. Ідеї поширюються скрізь, незважаючи ні на які перепони. Але ідея повинна впасти на сприятливий ґрунт, вона має сприйматись не формально, а становити внутрішню потребу людини, відповідати її сутності, її майбутньому. | ||
+ | |||
«Кооперативные идеи, – пише Баллін, – обнимающие высочайшие стремления к правде, разумности, любви, требуют поэтому не только высокого нравственного развития людей, чтобы можно было осуществить их жизненные стремления, но и хорошего образования и хорошо развитых социальных привычек» (Н. П. Баллин о русском кооперативном движении 70–80-х годов // Кооперация : Страницы истории : в 3 т. / РАН, Ин-т экономики ; [отв. ред. Н. К. Фигуровская]. – Москва : Наука, 1998. – Т. 1 : Избранные труды российских экономистов, общественных деятелей, кооператоров-практиков, кн. 1 : 30–40-е годы ХIХ – начало ХХ века. Предыстория. – С. 719). | «Кооперативные идеи, – пише Баллін, – обнимающие высочайшие стремления к правде, разумности, любви, требуют поэтому не только высокого нравственного развития людей, чтобы можно было осуществить их жизненные стремления, но и хорошего образования и хорошо развитых социальных привычек» (Н. П. Баллин о русском кооперативном движении 70–80-х годов // Кооперация : Страницы истории : в 3 т. / РАН, Ин-т экономики ; [отв. ред. Н. К. Фигуровская]. – Москва : Наука, 1998. – Т. 1 : Избранные труды российских экономистов, общественных деятелей, кооператоров-практиков, кн. 1 : 30–40-е годы ХIХ – начало ХХ века. Предыстория. – С. 719). | ||
+ | |||
Саме ці ідеї повинні сприйняти всі – й інтелігенція, і маси. Це баллінський «ідейний метод» досягнення вищої справедливості. Баллін закликає інтелігенцію скористатися досвідом Заходу й об’єднатися в сильні асоціації «для самоосвіти і для загальнонародної справи». Ці об’єднання можуть мати благодійний вплив не лише на всю Росію, а й на розвиток міжнародної кооперації. | Саме ці ідеї повинні сприйняти всі – й інтелігенція, і маси. Це баллінський «ідейний метод» досягнення вищої справедливості. Баллін закликає інтелігенцію скористатися досвідом Заходу й об’єднатися в сильні асоціації «для самоосвіти і для загальнонародної справи». Ці об’єднання можуть мати благодійний вплив не лише на всю Росію, а й на розвиток міжнародної кооперації. | ||
+ | |||
Сягаючи так далеко думками, Баллін наголошує на необхідності спонукати інтелігенцію до дій, до об’єднання, і роз’яснює роль об’єднання, спілкування в людському житті. Він пише, що людина не була людиною поки не було родини, освіта розвинулась з виникненням шкіл. «Промышленность получает развитие только тогда, когда люди сознали, что есть законы общественной хозяйственности, обязательные для всего человечества и объединяющие все производства и потребление всего света...» (Н. П. Баллин о русском кооперативном движении 70–80-х годов // Кооперация : Страницы истории : в 3 т. / РАН, Ин-т экономики ; [отв. ред. Н. К. Фигуровская]. – Москва : Наука, 1998. – Т. 1 : Избранные труды российских экономистов, общественных деятелей, кооператоров-практиков, кн. 1 : 30–40-е годы ХIХ – начало ХХ века. Предыстория. – С. 724). | Сягаючи так далеко думками, Баллін наголошує на необхідності спонукати інтелігенцію до дій, до об’єднання, і роз’яснює роль об’єднання, спілкування в людському житті. Він пише, що людина не була людиною поки не було родини, освіта розвинулась з виникненням шкіл. «Промышленность получает развитие только тогда, когда люди сознали, что есть законы общественной хозяйственности, обязательные для всего человечества и объединяющие все производства и потребление всего света...» (Н. П. Баллин о русском кооперативном движении 70–80-х годов // Кооперация : Страницы истории : в 3 т. / РАН, Ин-т экономики ; [отв. ред. Н. К. Фигуровская]. – Москва : Наука, 1998. – Т. 1 : Избранные труды российских экономистов, общественных деятелей, кооператоров-практиков, кн. 1 : 30–40-е годы ХIХ – начало ХХ века. Предыстория. – С. 724). | ||
+ | |||
Саме тому, робить Баллін висновок: «Царство кооперации наступит тогда, когда все влиятельные люди сознают необходимость объединения промышленности и учения для кооперации всех народов по мере их склонности и способности к усвоению и осуществлению общечеловеческого идеала мира, правды и любви» (Н. П. Баллин о русском кооперативном движении 70–80-х годов // Кооперация : Страницы истории : в 3 т. / РАН, Ин-т экономики ; [отв. ред. Н. К. Фигуровская]. – Москва : Наука, 1998. – Т. 1 : Избранные труды российских экономистов, общественных деятелей, кооператоров-практиков, кн. 1 : 30–40-е годы ХIХ – начало ХХ века. Предыстория. – С. 724). | Саме тому, робить Баллін висновок: «Царство кооперации наступит тогда, когда все влиятельные люди сознают необходимость объединения промышленности и учения для кооперации всех народов по мере их склонности и способности к усвоению и осуществлению общечеловеческого идеала мира, правды и любви» (Н. П. Баллин о русском кооперативном движении 70–80-х годов // Кооперация : Страницы истории : в 3 т. / РАН, Ин-т экономики ; [отв. ред. Н. К. Фигуровская]. – Москва : Наука, 1998. – Т. 1 : Избранные труды российских экономистов, общественных деятелей, кооператоров-практиков, кн. 1 : 30–40-е годы ХIХ – начало ХХ века. Предыстория. – С. 724). | ||
+ | |||
Погляди Балліна на кооперацію формувались під впливом ідей соціалістів-утопістів і тодішньої практики кооперативного руху на Заході, з якою він був дуже добре обізнаний. Про це свідчить, зокрема, і його відгук на працю англійського кооператора Томаса Торнтона «Праця: її хибні вимоги і законні права...», вміщений в «Пам’ятну книжку…». | Погляди Балліна на кооперацію формувались під впливом ідей соціалістів-утопістів і тодішньої практики кооперативного руху на Заході, з якою він був дуже добре обізнаний. Про це свідчить, зокрема, і його відгук на працю англійського кооператора Томаса Торнтона «Праця: її хибні вимоги і законні права...», вміщений в «Пам’ятну книжку…». | ||
+ | |||
М. Баллін розуміє посилення соціальної напруженості в країнах Західної Європи. У відгуку він пише: «Европа если не накануне социального переворота, то по крайней мере быстрыми шагами подвигается к мирной, но радикальной реформе промышленной жизни» (Цит. за.: Баренбаум Й. Е. Штурманы грядущей бури. – С. 190). Баллін виступає прихильником еволюційного розвитку суспільства і саме ця сторона приваблює його в праці Торнтона, який пропонує організовувати різні робітничі спілки, з допомогою котрих сподівається розв’язати економічні проблеми робітничого класу і, зокрема, проблему заробітної плати через угоди з підприємцями. | М. Баллін розуміє посилення соціальної напруженості в країнах Західної Європи. У відгуку він пише: «Европа если не накануне социального переворота, то по крайней мере быстрыми шагами подвигается к мирной, но радикальной реформе промышленной жизни» (Цит. за.: Баренбаум Й. Е. Штурманы грядущей бури. – С. 190). Баллін виступає прихильником еволюційного розвитку суспільства і саме ця сторона приваблює його в праці Торнтона, який пропонує організовувати різні робітничі спілки, з допомогою котрих сподівається розв’язати економічні проблеми робітничого класу і, зокрема, проблему заробітної плати через угоди з підприємцями. | ||
+ | |||
1871 р. Баллін видає книгу «Кооперация на Западе. Рабочие союзы в Англии графа Парижского». Книга включає як скорочений переклад праці графа Паризького, так і нариси про кооперативний рух на Заході. Він будь-що намагається пропагувати «новые формы организации хозяйства». Перевагу Баллін віддає споживчим товариствам тому, «что потребительские общества, – за його словами, – не только первоначальная форма кооперации, но вместе с тем и ее синтеза (так как цель жизни есть потребление для производства и развития…)» (Баллин Н. Кооперация на Западе. Рабочие союзы в Англии графа Парижского / Н. Баллин. – Изд. авторизированное. – Санкт-Петербург : Издание А. В. Заленского, 1871. – С. І). Розвиваючи ідею мирного шляху перебудови суспільства, побудови «нового экономического порядка», який він ототожнює з кооперацією, Баллін доходить висновку, що успіх справи найбільшою мірою залежатиме від того, «насколько потребительские общества успеют согласить рабочие союзы и рабочие общества действовать в пользу нового экономического порядка» (Баллин Н. Кооперация на Западе. – С. ІІ). Ця спільна діяльність для досягнення поставленої мети має носити мирний характер, «без вражды к существующему … порядку», і перевага в ній має належати споживчим товариствам, які дають роботу своїм членам для виробництва предметів споживання. Баллін виступає проти захоплення виробничими і кредитними асоціаціями. | 1871 р. Баллін видає книгу «Кооперация на Западе. Рабочие союзы в Англии графа Парижского». Книга включає як скорочений переклад праці графа Паризького, так і нариси про кооперативний рух на Заході. Він будь-що намагається пропагувати «новые формы организации хозяйства». Перевагу Баллін віддає споживчим товариствам тому, «что потребительские общества, – за його словами, – не только первоначальная форма кооперации, но вместе с тем и ее синтеза (так как цель жизни есть потребление для производства и развития…)» (Баллин Н. Кооперация на Западе. Рабочие союзы в Англии графа Парижского / Н. Баллин. – Изд. авторизированное. – Санкт-Петербург : Издание А. В. Заленского, 1871. – С. І). Розвиваючи ідею мирного шляху перебудови суспільства, побудови «нового экономического порядка», який він ототожнює з кооперацією, Баллін доходить висновку, що успіх справи найбільшою мірою залежатиме від того, «насколько потребительские общества успеют согласить рабочие союзы и рабочие общества действовать в пользу нового экономического порядка» (Баллин Н. Кооперация на Западе. – С. ІІ). Ця спільна діяльність для досягнення поставленої мети має носити мирний характер, «без вражды к существующему … порядку», і перевага в ній має належати споживчим товариствам, які дають роботу своїм членам для виробництва предметів споживання. Баллін виступає проти захоплення виробничими і кредитними асоціаціями. | ||
+ | |||
Наміри Балліна – безмежні. Проте не все вдалося реалізувати. Видавнича діяльність Балліна не лише не зустрічала підтримки з боку правлячих сил, а всілякими перешкодами гальмувалась. | Наміри Балліна – безмежні. Проте не все вдалося реалізувати. Видавнича діяльність Балліна не лише не зустрічала підтримки з боку правлячих сил, а всілякими перешкодами гальмувалась. | ||
+ | |||
Аналізуючи видавничу діяльність Балліна, слід зазначити, що першим виданням харківського книжкового магазину Балліна був збірник українських пісень за редакцією О. Потебні (Див.: Баренбаум Й. Е. Штурманы грядущей бури. – С. 178). Листувався Баллін з Драгомановим, сповіщаючи в листах про свої творчі наміри. | Аналізуючи видавничу діяльність Балліна, слід зазначити, що першим виданням харківського книжкового магазину Балліна був збірник українських пісень за редакцією О. Потебні (Див.: Баренбаум Й. Е. Штурманы грядущей бури. – С. 178). Листувався Баллін з Драгомановим, сповіщаючи в листах про свої творчі наміри. | ||
+ | |||
Але основне в житті Балліна це – кооперація. Як уже зазначалося, він бачив її у всьому: у розвитку суспільства, у примиренні всіх суперечностей. Ідеї Балліна стають все більш всеохоплюючими й універсальними. Але зрештою він розуміє нездійсненність своїх кооперативних мрій в тодішніх умовах і пише, що тяжко це визнавати. | Але основне в житті Балліна це – кооперація. Як уже зазначалося, він бачив її у всьому: у розвитку суспільства, у примиренні всіх суперечностей. Ідеї Балліна стають все більш всеохоплюючими й універсальними. Але зрештою він розуміє нездійсненність своїх кооперативних мрій в тодішніх умовах і пише, що тяжко це визнавати. | ||
+ | |||
Тож у «Заповіті» (1894 р.) Баллін писав: «Жил я, насколько мог, для развития деятельной взаимопомощи и интеллектуального усовершенствования в себе и окружающем. Но человек слаб, – несмотря на долгую жизнь я сделал очень мало, особенно потому, что теперь даже слово кооперация почти никто из окружающих меня не понимает. Чтоб компенсировать свою слабость, завещаю всем помнить мои стремления и стараться воздвигать мне живые памятники, развивая образование, кооперацию и свободу в себе и окружающем – всеми путями» (Цит. за: Баренбаум Й. Е. Штурманы грядущей бури. – С. 152). | Тож у «Заповіті» (1894 р.) Баллін писав: «Жил я, насколько мог, для развития деятельной взаимопомощи и интеллектуального усовершенствования в себе и окружающем. Но человек слаб, – несмотря на долгую жизнь я сделал очень мало, особенно потому, что теперь даже слово кооперация почти никто из окружающих меня не понимает. Чтоб компенсировать свою слабость, завещаю всем помнить мои стремления и стараться воздвигать мне живые памятники, развивая образование, кооперацию и свободу в себе и окружающем – всеми путями» (Цит. за: Баренбаум Й. Е. Штурманы грядущей бури. – С. 152). | ||
+ | |||
Для Балліна майбутнє – загальна «интеграция, объединение, кооперация во всем». Навіть індивідуальне господарство – це кооперація в зародку. Таке визначення кооперації приводить до того, що втрачається розуміння її сутності, місця і ролі в суспільному житті. | Для Балліна майбутнє – загальна «интеграция, объединение, кооперация во всем». Навіть індивідуальне господарство – це кооперація в зародку. Таке визначення кооперації приводить до того, що втрачається розуміння її сутності, місця і ролі в суспільному житті. | ||
− | |||
</spoiler> | </spoiler> | ||
<br> | <br> |
Версія за 10:56, 16 грудня 2015
Микола Петрович Баллін
(1829–1904) – засновник кооперативного руху в
Україні, видатний громадський діяч другої половини ХІХ ст.
(1829–1904) – засновник кооперативного руху в
Україні, видатний громадський діяч другої половини ХІХ ст.
Відомі вчені та авторитетні джерела про Миколу Петровича Балліна