Відмінності між версіями «Степанов Тихон Федорович»

Матеріал з Економічна думка України
Перейти до: навігація, пошук
м (Заміна тексту — „<spoiler text="Іконографія">“ на „<spoiler text="Фотогалерея">“)
Рядок 28: Рядок 28:
 
Степанов багато уваги приділяє визначенню предмета політичної економії, аналізу економічних категорій та наголошує на потребі практичного застосування політичної економії, розвиткові її за рахунок збагачення досвідом.
 
Степанов багато уваги приділяє визначенню предмета політичної економії, аналізу економічних категорій та наголошує на потребі практичного застосування політичної економії, розвиткові її за рахунок збагачення досвідом.
  
У «Речи о сущности, важности и назначении политических наук» учений наводить цікаве розмежування політичної економії і політики:[[Файл:7Pervaja.jpg|center|500px]](Степанов Т. Ф. Речь о сущности … – С. 23). Політична економія, як наука про багатство, розкриває закони фізичного життя суспільства,[[Файл:2Pokazuvaet.JPG|center|500px]]&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;(Степанов Т. Ф. Записки о политической экономии. – Ч. 1. – С. 30).
+
У «Речи о сущности, важности и назначении политических наук» учений наводить цікаве розмежування політичної економії і політики:[[Файл:7Pervaja.jpg|center|500px]](Степанов Т. Ф. Речь о сущности … – С. 23). Політична економія, як наука про багатство, розкриває закони фізичного життя суспільства,[[Файл:2Pokazuvaet.JPG|center|500px]]<div style="padding:0px 290px">(Степанов Т. Ф. Записки о политической экономии. – Ч. 1. – С. 30).</div>
 
<p>До визначення предмета політичної економії Степанов повертається неодноразово. Ще у «Вступительной лекции…» він заявляв про складність такого визначення і констатував наявність розбіжностей серед учених щодо розуміння предмета цієї науки. Тому, не задовольнившись тлумаченням її як науки про закони народного багатства, він пише:[[Файл:8Po sej.jpg|center|500px]](Степанов Т. Ф. Речь о сущности … – С. 36). Отже, йдеться про закони фізичного (економічного) життя держав, а не лише закони багатства. Степанов наголошує на необхідності розмежування політичної економії і галузевих економічних наук. Політична економія – це наука, що [[Файл:3.3Ona sostoit.JPG|280px]] (Степанов Т. Ф. Записки о политической экономии. – Ч. 1. – С. 38). Щоб опанувати її, треба знайти перш за все основу, «нитку», щоб розмотати весь клубок. Таке визначення політичної економії Степановим свідчить про розуміння ним ролі абстракції у вивченні економічних явищ. Він виходить з розуміння примату економіки по відношенню до політики і разом з тим наголошує на існуванні взаємозв’язку між ними. До політики у Степанова відносяться:[[Файл:9Religija.jpg|center|500px]](Степанов Т. Ф. Речь о сущности … – С. 38). Надаючи важливого значення розумінню категорій політичної економії, Степанов вважав за необхідне не обмежуватись знанням уже відомих категорій, а, вивчаючи життя людства, розкривати, виводити нові категорії.</p>
 
<p>До визначення предмета політичної економії Степанов повертається неодноразово. Ще у «Вступительной лекции…» він заявляв про складність такого визначення і констатував наявність розбіжностей серед учених щодо розуміння предмета цієї науки. Тому, не задовольнившись тлумаченням її як науки про закони народного багатства, він пише:[[Файл:8Po sej.jpg|center|500px]](Степанов Т. Ф. Речь о сущности … – С. 36). Отже, йдеться про закони фізичного (економічного) життя держав, а не лише закони багатства. Степанов наголошує на необхідності розмежування політичної економії і галузевих економічних наук. Політична економія – це наука, що [[Файл:3.3Ona sostoit.JPG|280px]] (Степанов Т. Ф. Записки о политической экономии. – Ч. 1. – С. 38). Щоб опанувати її, треба знайти перш за все основу, «нитку», щоб розмотати весь клубок. Таке визначення політичної економії Степановим свідчить про розуміння ним ролі абстракції у вивченні економічних явищ. Він виходить з розуміння примату економіки по відношенню до політики і разом з тим наголошує на існуванні взаємозв’язку між ними. До політики у Степанова відносяться:[[Файл:9Religija.jpg|center|500px]](Степанов Т. Ф. Речь о сущности … – С. 38). Надаючи важливого значення розумінню категорій політичної економії, Степанов вважав за необхідне не обмежуватись знанням уже відомих категорій, а, вивчаючи життя людства, розкривати, виводити нові категорії.</p>
 
У визначенні економічних категорій Степанов дотримувався, в основному, поглядів класиків. Перш за все йдеться про розуміння ним багатства і його джерел. Багатство він потрактовував як суму речей для задоволення потреб людини. Він писав:  [[Файл:4Bogatstvo.JPG|center|500px]](Степанов Т. Ф. Записки о политической экономии. – Ч. 1. – С. 65). Таке визначення багатства не збігалося з думкою меркантилістів, котрі під багатством розуміли гроші.  
 
У визначенні економічних категорій Степанов дотримувався, в основному, поглядів класиків. Перш за все йдеться про розуміння ним багатства і його джерел. Багатство він потрактовував як суму речей для задоволення потреб людини. Він писав:  [[Файл:4Bogatstvo.JPG|center|500px]](Степанов Т. Ф. Записки о политической экономии. – Ч. 1. – С. 65). Таке визначення багатства не збігалося з думкою меркантилістів, котрі під багатством розуміли гроші.  
Рядок 44: Рядок 44:
 
Велику увагу в «Записках» Степанов приділяє аналізу праці. Перш за все слід підкреслити, що він завжди наголошує на тому, що праця становить основу вартості. Як і Сміт, він великого значення надає поділу праці, що сприяє піднесенню її продуктивності. Великі надії в цій справі вчений покладає на уряд, який повинен сприяти як більш раціональному поділу праці, так і відповідній підготовці кадрів у всіх сферах народного господарства. Щодо розуміння продуктивної і непродуктивної праці, то воно у Степанова не збігається зі смітівським. У Сміта, як відомо, продуктивною є праця у сфері матеріального виробництва. У Степанова – продуктивною є праця як у сфері матеріального виробництва, так і в нематеріальній сфері. Цю думку він доводить посиланням на принцип розподілу багатства. Якщо визнати продуктивною лише працю робітників, безпосередньо зайнятих у виробництві, тоді і результати праці повинні належати їм, за його висловом, фізичним класам (Див.: Степанов Т. Ф. Записки о политической экономии. – Ч. 1. – С. 115). А як же решта працюючих? Степанов заявляє, що всі класи повинні одержувати із загального багатства ту частку, у створенні якої беруть участь. Звідси він робить висновок, що праця фізичного і морального класу є продуктивною. Непродуктивна діяльність волоцюг, жебраків, нероб, тобто тих, хто не створює жодних матеріальних і нематеріальних цінностей (Див.: Степанов Т. Ф. Записки о политической экономии. – Ч. 1. – С. 133). У цьому питанні Степанов наслідував Шторха, який будь-яку працю вважав продуктивною. Такого погляду дотримувались взагалі більшість українських економістів, прихильників класичного напряму.
 
Велику увагу в «Записках» Степанов приділяє аналізу праці. Перш за все слід підкреслити, що він завжди наголошує на тому, що праця становить основу вартості. Як і Сміт, він великого значення надає поділу праці, що сприяє піднесенню її продуктивності. Великі надії в цій справі вчений покладає на уряд, який повинен сприяти як більш раціональному поділу праці, так і відповідній підготовці кадрів у всіх сферах народного господарства. Щодо розуміння продуктивної і непродуктивної праці, то воно у Степанова не збігається зі смітівським. У Сміта, як відомо, продуктивною є праця у сфері матеріального виробництва. У Степанова – продуктивною є праця як у сфері матеріального виробництва, так і в нематеріальній сфері. Цю думку він доводить посиланням на принцип розподілу багатства. Якщо визнати продуктивною лише працю робітників, безпосередньо зайнятих у виробництві, тоді і результати праці повинні належати їм, за його висловом, фізичним класам (Див.: Степанов Т. Ф. Записки о политической экономии. – Ч. 1. – С. 115). А як же решта працюючих? Степанов заявляє, що всі класи повинні одержувати із загального багатства ту частку, у створенні якої беруть участь. Звідси він робить висновок, що праця фізичного і морального класу є продуктивною. Непродуктивна діяльність волоцюг, жебраків, нероб, тобто тих, хто не створює жодних матеріальних і нематеріальних цінностей (Див.: Степанов Т. Ф. Записки о политической экономии. – Ч. 1. – С. 133). У цьому питанні Степанов наслідував Шторха, який будь-яку працю вважав продуктивною. Такого погляду дотримувались взагалі більшість українських економістів, прихильників класичного напряму.
  
Аналіз праці у Степанова пов’язаний ще з однією проблемою, а саме її свободою. Він підкреслює, що всяка праця повинна бути в пошані, у міру користі, яку вона приносить суспільству, і [[Файл:7Kagdyj_rod.JPG|center|500px]] (Степанов Т. Ф. Записки о политической экономии. – Ч. 1. – С. 58). Ця думка свідчить про критичне ставлення Степанова до рабської праці кріпаків і розуміння необхідності її ліквідації. Проте вона не могла за тих умов бути висловленою прямо і чітко. Незважаючи на це Степанов, як писав про нього професор Д. І. Багалій, вів проти рабства[[Файл:12Takuju.jpg|center|500px]]&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;(Багалей Д. И. Краткий очерк … – С. 148).  
+
Аналіз праці у Степанова пов’язаний ще з однією проблемою, а саме її свободою. Він підкреслює, що всяка праця повинна бути в пошані, у міру користі, яку вона приносить суспільству, і [[Файл:7Kagdyj_rod.JPG|center|500px]] (Степанов Т. Ф. Записки о политической экономии. – Ч. 1. – С. 58). Ця думка свідчить про критичне ставлення Степанова до рабської праці кріпаків і розуміння необхідності її ліквідації. Проте вона не могла за тих умов бути висловленою прямо і чітко. Незважаючи на це Степанов, як писав про нього професор Д. І. Багалій, вів проти рабства[[Файл:12Takuju.jpg|center|500px]]<div style="padding:0px 290px">(Багалей Д. И. Краткий очерк … – С. 148).</div>
 
<p>Степанов не лише видатний політеконом, він відіграв велику роль у розвитку статистики. Одна з перших його праць «О статистике вообще», опублікована ще 1831 р. в «Литературной газете», була присвячена проблемам статистики, якій автор надавав великого значення. Статистика, писав він, [[Файл:13Est_odna.jpg|center|500px]](Степанов Т. О статистике вообще / Т. Степанов // Литературная газета. – 1831. – 6 апреля (№ 20). – С. 159). Степанов не тільки користувався надбаннями статистики, а й розвивав її теоретичні засади. Не випадково відомий український статистик М. В. Птуха оцінив науковий доробок Степанова в галузі статистики надзвичайно високо. «По глубине и содержательности идей, – писав Птуха, – он был выше своих современников» (Птуха М. В. Очерки по истории статистики в СССР. – Т. 2. – С. 354).</p>
 
<p>Степанов не лише видатний політеконом, він відіграв велику роль у розвитку статистики. Одна з перших його праць «О статистике вообще», опублікована ще 1831 р. в «Литературной газете», була присвячена проблемам статистики, якій автор надавав великого значення. Статистика, писав він, [[Файл:13Est_odna.jpg|center|500px]](Степанов Т. О статистике вообще / Т. Степанов // Литературная газета. – 1831. – 6 апреля (№ 20). – С. 159). Степанов не тільки користувався надбаннями статистики, а й розвивав її теоретичні засади. Не випадково відомий український статистик М. В. Птуха оцінив науковий доробок Степанова в галузі статистики надзвичайно високо. «По глубине и содержательности идей, – писав Птуха, – он был выше своих современников» (Птуха М. В. Очерки по истории статистики в СССР. – Т. 2. – С. 354).</p>
  

Версія за 13:59, 23 листопада 2015

Stepanov.JPG

Степанов Тихон (Тихін) Федорович

(1795–1847) –
український і російський економіст, правознавець,
професор політичної економії Харківського університету.
Автор першого підручника з політичної економії російською мовою.






Життя та діяльність


Відомі вчені та авторитетні джерела про Тихона Федоровича Степанова


Твори


Література


Фотогалерея