Прокопович Феофан

Прокопович Феофан (чернече ім’я Теофан, справжнє ім’я Єлисей (Єлисій, Єлезар, Єліазар, Єлизар)

(17(7) червня 1677 – 19(8) вересня 1736) –
український релігійний і політичний діяч,
філософ, просвітитель, письменник.
Виразник українського меркантилізму (перша половина XVIII ст.).

Життя та діяльність

Народився Феофан Прокопович (ймовірне справжнє ім’я Єлисей Церейський) у 1677 р. (за іншими даними – 1681 р.) у Києві у родині купця. Рано залишився круглим сиротою і виховувався дядьком по материнській лінії – виборним ректором Києво-Могилянської академії Феофаном (Теофаном) Прокоповичем. Пізніше Єлисей Церейський обрав собі ім’я і прізвище дядька. Початкову освіту отримав у школі при Києво-Братському монастирі, після закінчення якої продовжив навчання у Києво-Могилянському колегіумі. Не закінчивши курсу теології, у 17-річному віці відправився у подорож. Це була освітня мандрівка. Протягом двох років викладав піїтику і риторику в львівській школі.

Для того, щоб отримати рекомендації і мати можливість вступити до католицького навчального закладу, він змінює віру, приймає греко-католицтво і отримує нове ім’я Самійло. Отримавши рекомендації, він пішки, з тривалими зупинками проходить багато європейських держав, і у 1698 р. Самійло Церейський вже значиться у списку студентів-філософів єзуїтського колегіуму Св. Атанасія (Афанасія) у Римі. Монахи-єзуїти звертають увагу на обдарованого юнака, дозволяють йому користуватися закритими фондами бібліотеки Ватикану і слухати лекції не тільки у колегіумі Св. Атанасія, але і у Collegium Romanum. Це означало реальні перспективи зробити кар’єру у Ватикані, але у жовтні 1701 р. він таємно залишає Рим. С. Церейський знову йде пішки через Європу, зупиняється у різних країнах, зближається із вченими та вірогідно відвідує університети Лейпцига, Галле, Єни.

У 1702 р. він повернувся на батьківщину і знову перейшов до православної віри. Спочатку прибув до Почаєва, а у 1704 р. повернувся до Київського братства, прийняв постриг і взяв при цьому ім’я – Феофан (Теофан) Прокопович. З 1705 р. викладав піїтику, риторику, філософію, теологію та ін. у Києво-Могилянській академії. “Почав викладати науки новим методом, – пише про нього близький друг, академік Санкт-Петербурзької академії наук Теофіл Зігфрід Байєр, – ясним і доступним, якими, звичайно, все покоління до гуманізму та великодушності будив” (Байєр Т.-Г. Життєпис Феофана Прокоповича / Т.-Г. Байєр // Філософські твори : у 3 т. / Феофан Прокопович ; ред. В. І. Шинкарук. – К. : Наук. думка, 1981. – Т. 3. – С. 364). Ф. Прокопович належав до найосвіченіших людей свого часу, добре володів кількома іноземними мовами. Був прихильником І. Мазепи, прославляв гетьмана у проповідях і звеличував Київ, називаючи його “другим Єрусалимом”. Однак після поразки гетьмана різко його засуджував.

У 1711 р. Ф. Прокоповича було призначено ректором Києво-Могилянської академії. Водночас він займався літературною діяльністю, брав участь у політичному житті держави. У 1716 р. за наказом Петра I переїхав до Петербурга і став одним із найближчих радників царя з питань церковної реформи, освіти та державної політики. Опинившись у Росії, Феофан Прокопович до кінця життя не пориває стосунки з Україною, цікавиться її проблемами, листується з відомими діячами Гетьманщини, професорами Києво-Могилянської академії. З 1718 р. Ф. Прокопович – єпископ псковський, з 1721 р. – віце-президент Синоду, з 1724 р. – архієпископ новгородський. Брав участь у створенні Російської Академії наук, якій залишив після себе велику бібліотеку (близько 30 тис. книг). Сприяв створенню різних навчальних закладів. Зблизився з прогресивними діячами російської науки і культури Я. Брюсом, В. Татищевим, А. Кантемиром, А. Волинським та ін., започаткував літературно-філософський гурток – “учену дружину”. Ф. Прокопович підтримував молодого Михайла Ломоносова. З Прокоповичем, незважаючи на певні розбіжності у поглядах, радився і уважно прислухався до його думки з приводу своїх праць, зокрема записок суспільно-політичного спрямування та “Історії Російської” Василь Татищев.

Після смерті Петра I у 1725 р. Феофан Прокопович зазнає переслідувань з боку духовенства і противників петровських реформ. Його звинувачують у єретизму. У 1726 р. Маркел Родишевський подав до Преображенського приказу (Таємна канцелярія) донос на Прокоповича, звинувативши його у єресі. Катерина I підтримала Прокоповича. Але після її смерті у кінці 20-х років на адресу Ф. Прокоповича неодноразово висуваються обвинувачення, за якими стояли, насамперед, представники давніх російських родів. Їм заважав колишній радник Петра I. Прокоповичу приписували неповагу до російської старовини, своєрідний космополітизм, незацікавленість у зростанні престижу країни на європейській арені. В офіційних обвинуваченнях фігурувало “неправославіє” (схильність до лютеранства). Ф. Прокоповичу вдалося захистити себе. Він відступив від багатьох власних реформаторських поглядів, але відносно ролі науки, запровадження раціоналізму і утвердження “освіченого деспотизму” своїми поглядами він не поступився. М. Костомаров так характеризував Ф. Прокоповича: «Феофан был одним из самых ученых и развитых людей своего времени, но вместе с тем носил на себе все пороки своего века. Пока жив был Петр, Феофан был деятельным, энергичным и полезным его сотрудником; где только нужна была умственная жизнь, ученый труд и свежая мысль, обращенная к практическим потребностям времени, там Феофан являлся понятливым и трудолюбивым исполнителем предложений и планов Петра, преимущественно в сфере церкви и народного воспитания. Умев приобрести доверие и расположение государя, он в то же время умел соблюдать со всеми окружающими доброе согласие и отличался характером благодушия, украшающего ученого человека. Но после кончины своего покровителя Феофан неожиданно очутился в страшном омуте интриг, козней и лукавства. Ему приходилось или подвергнуться опасности быть выкинутым из общества, в котором жил, сохранив за собой память честного человека, или, предупреждая угрожавшие ему события, начать без зазрения совести выкидывать всех тех, которые становились ему на дороге, и даже, по его соображению, сделать ему какое-нибудь зло. Феофан сообразно своей природе выбрал последний путь и из мирного ученого времен Петра стал после его кончины ужасным тираном, не разбиравшим никаких средств, когда приходилось толкать других, мешавших ему на пути, стал бессердечным эгоистом, безжалостным мучителем, который тешился страданиями своих жертв даже и тогда, когда они переставали быть для него опасными» (Костомаров Н. И. Русская история в жизнеописаниях ее главнейших деятелей / Н. И. Костомаров ; [науч. ред., предисл. А. Ф. Смирнова ; примеч. И. А. Смирнова]. – Москва : ОЛМА-ПРЕСС, 2004. – С. 577). Помер Ф. Прокопович у Петербурзі в 1736 р. Похований у новгородському Софійському соборі.

Феофан Прокопович відомий як видатний богослов, філософ, публіцист, поет, драматург. Він автор цілої низки полемічних творів, де знайшли відображення його правові, економічні та політичні погляди. У період 1704–1730 рр. він написав твори: “Епінікіон”, “Правда волі монаршої”, “Розшук історичний”, “Слово про царську подорож за кордон”, “Слово про владу і честь царську”, “Богословські твори”, “Слова і промови повчальні, похвальні і поздоровчі”, “Коротка повість про смерть Петра Великого, імператора Російського” та ін. Прокопович розвивав ідеї просвіченого абсолютизму, був прихильником доктрини природного права і суспільного договору. На його думку, природна рівність людей не веде до їх соціальної рівності у суспільстві, проте соціальні проблеми можуть бути вирішені шляхом активного поширення освіти. “И замечательно, что наиболее выдающийся публицист эпохи Петра ссылается на естественное право раньше, нежели на Писание; недаром ревнители православия считали его малонадежным богословом”, – писав про Ф. Прокоповича Г. В. Плеханов (Плеханов Г. В. Сочинения / Г. В. Плеханов. – Москва ; Ленинград : Госиздат, 1925. – Т. 21. – С. 47).

Економічну науку Феофан Прокопович розглядав у контексті етики, яка включає “монастику, економіку і політику”. “Монастика, – вважав він, – це етика, яка вчить про звичаї взагалі, а економіка … вчить про ті самі звичаї залежно від того, як вони застосовуються батьком чи управителем одного господарства. Політика також вчить про ті самі звичаї, як вони використовуються управителем держави, провінції; республіки, царства, імперії, що є ніби якимось великим домом” (Прокопович Ф. Філософські твори : у 3 т. / Феофан Прокопович. – К. : Наук. думка, 1980. – Т. 2. – С. 506). На думку відомого українського вченого С. М. Злупка, такий “… поділ етики на монастику, економіку і політику можна вважати українським варіантом поділу науки, який дістав згодом назву мікро- і макроекономіки. У ньому йдеться про вступ до економічної теорії, її мікро- і макропроблематику” (Злупко С. М. Історія економічної теорії : підручник / С. М. Злупко. – 2-ге вид., виправл. і доповн. – К. : Знання, 2005. – С. 146). За Прокоповичем, вирішення всіх державних питань повинно базуватися на “здоровому природному глузді”. Обґрунтовуючи меркантилістську політику російського імператора Петра I, він виявляє себе прихильником теорії активного торговельного балансу, виступає за встановлення економічних взаємовідносин і торгівлі з іншими країнами (за умови забезпечення національних інтересів).

Особливо схвалював і підтримував Прокопович реорганізацію державного й церковного управління, розвиток інженерної й архітектурної справи, побудову промислових підприємств. «Хощем ли видеть пользу? – говорить він в одній з похвал Петру. – ...Смотрим... на заводы минеральныя, дома монетныя, врачевския аптеки, холостяныя, шелковыя и суконныя манифактуры, на предивныя бумажныя мельницы, на разных судов купеческих строения и иная многая у нас прежде небывалыя майстерства, и для удобнейшаго с места на место сообщения корыстей свведенныя перекопами реки и покопанныя каналы…» (Прокопович Ф. Слово на похвалу блаженныя и вечнодостойныя памяти Петра Великого… / Феофан Прокопович // Сочинения / Феофан Прокопович ; под. ред. И. П. Еремина ; АН СССР, Ин-т Русской литературы. – М. ; Л. : Изд-во АН СССР, 1961. – С. 136).

Відомі вчені та авторитетні джерела про Феофана (Теофана) Прокоповича

Микола Іванович Костомаров (1817–1885) – український і російський історик, поет-романтик, мислитель, громадський діяч

     Костомаров Н. И. Русская история в жизнеописаниях ее главнейших деятелей / Н. И. Костомаров. – Репр. воспр. изд. 1873–1888 гг. – Москва : Книга и бизнес, 1992. – Кн. 3, вып. 6, 7. – С. 885.

Степан Миколайович Злупко (1931–2006) – український економіст, доктор економічних наук, професор

«Поняттями своєї доби український мислитель сформулював предмет економічної науки, що нині відома під теорією мікро- і макроекономіки. Саме цей підхід Ф. Прокоповича до економічної науки дає підставу зарахувати його до геніальних учених, який відчував потребу в такому членуванні економічної теорії, яке вважається тепер винаходом другої половини XX ст. Позитивною особливістю в поглядах на економічну науку Ф. Прокоповича було те, що її предмет тісно пов'язувався з традиціями і звичаями конкретного народу, які надавали узагальненням більшої практичності».
     Злупко С. Персоналії і теорія української економічної думки / С. Злупко. – Львів : Євросвіт, 2002. – С. 53.

Віктор Дмитрович Базилевич (нар. 1949 р.) – доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України

«Представитель украинской философской школы, ученый, мыслитель, богослов, государственный деятель, профессор этики, ректор Киево-Могилянской академии, советник императора Петра I в делах просвещения Феофан Прокопович (1677–1736) обогатил украинскую общественную мысль важными достижениями эпохи Возрождения, Реформации и Просвещения. Вместе с тем он уделял большое внимание экономико-хозяйственным проблемам. Считая, что этика относится к практическим наукам, Ф. Прокопович включал в круг ее проблем экономику и политику. При этом мыслитель ставил перед экономикой задачу изучения хозяйственных обычаев на уровне домашнего хозяйства, а перед политикой – вопросы экономического развития на общегосударственном уровне. Как и современные ему западноевропейские и российские мыслители-экономисты, Ф. Прокопович был сторонником активного торгового баланса. Заботу о развитии экономики и культуры страны, построение экономических взаимоотношений и торговли с другими странами он считал самой главной обязанностью правительства. Развитую экономику ученый рассматривал как самое лучшее обеспечение «общего блага»».
     Базилевич В. Д. Философия экономики. История : [монография] / В. Базилевич, В. Ильин ; Киев. нац. ун-т им. Тараса Шевченко. – Киев : Знання ; Москва : Рыбари, 2011. – С. 872.

Твори

• Сочинения / Феофан Прокопович ; под ред. И. П. Еремина ; АН СССР, Ин-т Русской литературы. – Москва ; Ленинград : Изд-во АН СССР, 1961. – 502 с.
  Шифр зберігання книги в НПБ України: Р П80
• Філософські твори [Електронний ресурс] : у 3 т. / Феофан Прокопович ; ред. В. І. Шинкарук. – Київ : Наук. думка, 1979–1981.
  Т. 1 : Про риторичне мистецтво. Різні сентенції. – 1979. – 512 с. – Режим доступу: http://litopys.org.ua/procop/proc.htm.
  Т. 2 : Логіка. Натурфілософія або Фізика. Етика. – 1980. – 552 с. – Режим доступу: http://litopys.org.ua/procop/proc.htm.
  Т. 3 : Математика. Історичні праці. Вірші. Листи. – 1981. – 524 с. – Режим доступу: http://litopys.org.ua/procop/proc.htm.
• Філософські праці. Вибране / Теофан Прокопович ; [упоряд., передм. В. Литвинова]. – Київ : Дніпро, 2012. – 615 с.
  Шифр зберігання книги в НПБ України: Б338332
• Духовный регламент ; Правда воли монаршей во определении наследника держави своей ; Слово о власти и чести царской / Феофан Прокопович // Антология мировой правовой мысли : в 5 т. – Москва : Мысль, 1999. – Т. 4. – С. 309–319.
  Шифр зберігання книги: 34(09) А72
• За Могилою Рябою / Теофан Прокопович // Тисяча років української суспільно-політичної думки : у 9 т. – Київ : Дніпро, 2001. – Т. 4, кн. 1. – С. 228–229.
  Шифр зберігання книги: 1Ф Т93
• Етика ; Найпревелебніший архієпископе Київський і Галицький, і Малої Русі! Мій найласкавіший во Христі отче, брате й спослужцю! / Є.-Ф. Прокопович // Українська економічна думка : хрестоматія / М-во освіти і науки України, Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, Екон. ф-т ; упоряд. С. М. Злупко. – Київ : Знання, 2007. – С. 51–57.
  Шифр зберігання книги: 33(09) У45
• Передмова до перекладу книги Дидака Сааведра Фахарда "Зображення християно-політичного володаря символами" ; Розмова тектона, тобто теслі, з купцем ; Розмова міщанина з селянином та півчим, себто дяком / Теофан Прокопович // Тисяча років української суспільно-політичної думки : у 9 т. – Київ : Дніпро, 2001. – Т. 4, кн. 1. – С. 354–425.
  Шифр зберігання книги: 1Ф Т93
• Правда волі Монаршої у призначенні спадкоємця своєї держави ; Регламент, або статут, Духовної колегії / Ф. Прокопович // Тисяча років української суспільно-політичної думки : у 9 т. – Київ : Дніпро, 2001. – Т. 4, кн. 3. – С. 81–124.
  Шифр зберігання книги: 1Ф Т93
• Правда волі монаршої у призначенні спадкоємця своєї держави ; Слово власти и чести царской… / Ф. Прокопович // Історія вчень про право і державу : хрестоматія / ред. Г. Г. Демиденко. – 2-ге вид., допов. і змін. – Харків : Легас, 2002. – С. 342–349.
  Шифр зберігання книги: 34(09) І-90
• Суть, походження та види почуттів / Ф. Прокопович // Хроніка–2000 : укр. культурологічний альманах. – Київ : Фонд сприяння розвитку мистецтв, 1992. – Вип. 37-38, т. 1. – С. 310–322.
  Шифр зберігання книги: 1ФС Х94

Література

• Энциклопедический словарь / под ред. К. К. Арсеньева, Ф. Ф. Петрушевского. – Санкт-Петербург : Брокгауз и Ефрон, 1904. – Т. 41а (полутом 82). – С. 929–930. – Режим доступа: http://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Феофан_Прокопович
  Шифр зберігання книги: 03 Э68
• Энциклопедический словарь. – Репр. воспр. изд. Ф. А. Брокгауз–И. А. Ефрон 1890 г. – [Москва] : ТЕРРА, 1990. – Т. 82. – С. 929–930.
  Шифр зберігання книги: 03 Э68
• Большая энциклопедия : словарь общедоступных сведений по всем отраслям знания / ред. С. Н. Южаков. – Санкт-Петербург : Просвещение, 1909. – Т. 20. – С. 811.
  Шифр зберігання книги: 03 Б79
• Энциклопедический словарь Русского библиографического института Гранат / ред. Ю. С. Гамбаров и др. – 11-е изд., стер. – Москва : Русский библиогр. ин-т Гранат, [1916]. – Т. 33. – Стб. 535–537.
  Шифр зберігання книги: 03 Э68
• Юридична енциклопедія : в 6 т. / редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова) та ін. – Київ : Укр. енцикл., 2003. – Т. 5. – С. 158.
  Шифр зберігання книги: 34 Ю70
• Большая энциклопедия : в 62 т. / гл. ред. С. А. Кондратов. – Москва : ТЕРРА, 2006. – Т. 39. – С. 273–274 : портр.
  Шифр зберігання книги: 03 Б79
• Енциклопедія історії України : [в 10 т.] / НАН України, Ін-т історії України ; голова редкол.: В. А. Смолій [та ін.]. – Київ : Наук. думка, 2012. – Т. 9. – С. 27–28. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?libid=8239
• Філософський енциклопедичний словник / ред. В. І. Шинкарук. – Київ : Абрис, 2002. – С. 526–527.
  Шифр зберігання книги: 1Ф Ф56
• Довідник з історії України. А – Я / Ін-т іст. дослідж. Львів. нац. ун-ту ім. І. Франка ; за заг. ред. І. Підкови, Р. Шуста. – 2-ге вид., доопрац. і допов. – Київ : Генеза, 2001. – С. 623.
  Шифр зберігання книги: 9(С2) Д58
• Києво-Могилянська академія в іменах : XVII–XVIII ст. : енцикл. видання / відп. ред. В. С. Брюховецький. – Київ : КМ Академія, 2001. – С. 444–446.
  Шифр зберігання книги: 37 К38
• Байєр Т.-Г. Життєпис Феофана Прокоповича [Електронний ресурс] / Т.-Г. Байєр // Філософські твори : у 3 т. / Феофан Прокопович ; ред. В. І. Шинкарук. – Київ : Наук. думка, 1981. – Т. 3. – С. 362–373. – Режим доступу: http://litopys.org.ua/procop/proc312.htm
• Державні, політичні та громадські діячі України: політичні портрети. Кн. 1 / за заг. ред. М. І. Панова. – Київ : Ін Юре, 2002. – С. 135–138.
  Шифр зберігання книги: 9(С2) Д36
• Злупко С. М. Економічна думка України (від давнини до сучасності) : навч. посібник / С. М. Злупко. — Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2000. – С. 119–127.
  Шифр зберігання книги: 33(09) З-68 (Колекція професора Л. Я. Корнійчук)
• Злупко С. М. Історія економічної теорії : підручник / С. М. Злупко. – 2-ге вид., випр. і допов. – Київ : Знання, 2005. – С. 135–136.
  Шифр зберігання книги: 33(09) З-68
• Злупко С. Персоналії і теорія української економічної думки / С. Злупко. – Львів : Євросвіт, 2002. – С. 52–54.
  Шифр зберігання книги: 33(09) З-68
• Історія економічних учень : підручник : у 2 ч. / за ред. В. Д. Базилевича. – 2-ге вид., випр. – Київ : Знання, 2005. – Ч. 1. – С. 139–140.
  Шифр зберігання книги: 33(09) І-90
• Історія економічної думки України : навч. посібник / Р. Х. Васильєва, Л. П. Горкіна, Н. А. Петровська. – Київ : Либідь, 1993. – С. 29–31.
  Шифр зберігання книги: 33(09) І-90
• Історія України в особах. IX–XVIII ст. : монографія / авт. кол.: В. Замлинський (керівник) та ін. – Київ : Україна, 1993. – С. 354–359.
  Шифр зберігання книги: 9(С2)1 I-90
• Ковальчук В. Меркантилісти, або перші паростки економічної науки / В. Ковальчук // Вісник Тернопільського національного економічного університету : наук. журнал / [голов. ред. А. Ф. Мельник]. – Тернопіль : Економічна думка, 2011. – Вип. 1. – C. 168.
  Шифр зберігання книги: 33 В53
• Корнійчук Л. Я. Історія економічної думки України : навч. посіб. / Л. Я. Корнійчук ; М-во освіти і науки України, Київ. нац. екон. ун-т. – Київ : КНЕУ, 2004. – С. 92–96. – Див. повний текст в Електронній бібліотеці навчальної літератури КНЕУ.
  Шифр зберігання книги: 33(09) К67
• Костомаров Н. И. Русская история в жизнеописаниях ее главнейших деятелей / Н. И. Костомаров ; [науч. ред., предисл. А. Ф. Смирнова ; примеч. И. А. Смирнова]. – Москва : ОЛМА-ПРЕСС Образование, 2004. – С. 569–577.
  Шифр зберігання книги: 9(С)1 К72
• Народжені Україною : меморіальний альманах : у 2 т. – Київ : Євроімідж, 2002. – Т. 2. – С. 376–377. – (Золоті імена України). – Текст укр., рос., англ. мовами.
  Шифр зберігання книги: 9(С2) Н30
• Небрат В. В. Еволюція теорії державних фінансів в Україні : монографія / В. В. Небрат ; [ред.: І. І. Бажал, І. І. Нестеренко, Т. П. Тацій, В. М. Ускова] ; НАН України, ДУ "Ін-т екон. та прогнозування". – Київ : Рута, 2013. – С. 44–47.
  Шифр зберігання книги: 336 Н39
• Небрат В. В. Соціально-філософські витоки теорії держави та державного господарства в українській суспільній думці XVI–XVIII ст. / В. В. Небрат // Історія народного господарства та економічної думки України : зб. наук. праць / відп. ред. Т. І. Дерев’янкін. – Київ : ДУ Ін-т екон. та прогнозування НАНУ, 2009. – Вип. 42. – С. 40–41.
  Шифр зберігання книги: 33С1 І-90
• Ничик В. М. Феофан Прокопович / В. М. Ничик. – Москва : Мысль, 1977. – 192 с. – (Мыслители прошлого).
  Шифр зберігання книги: 1ФС Н70
• Потульницький В. А. Україна і всесвітня історія. Історіософія світової та української історії XVII–XX століть / В. А. Потульницький. – Київ : Либідь, 2002. – С. 202–212.
  Шифр зберігання книги: 9(С2) П64
• Провідники духовності в Україні / за ред. І. Ф. Кураса. – Київ : Вища шк., 2003. – С. 142–143.
  Шифр зберігання книги: 9(С2) П78
• Смирнов В. Г. Феофан Прокопович / В. Г. Смирнов. – Москва : Соратник, 1994. – 223 с. – (Серя избранных биографий).
  Шифр зберігання книги в НБУВ: ВА 559062
• Ткаченко А. Ф. Российские деятели украинского происхождения. История отношений Украины и России в лицах за 337 лет (1654–1991) : энциклопедический справочник / А. Ф. Ткаченко. – Київ : Арістей, 2005. – С. 334.
  Шифр зберігання книги: 9(С2) Т48
• Українська педагогіка в персоналіях : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. : у 2 кн. / за ред. О. В. Сухомлинської. – Київ : Либідь, 2005. – Кн. 1. – С. 170–180.
  Шифр зберігання книги: 37 У45
• Українська література у портретах і довідниках : Давня література – література ХIХ ст. : довідник / редкол.: С. П. Денисюк та ін. – Київ : Либідь, 2000. – С. 253–255.
  Шифр зберігання книги: 8У У45
• Українські письменники : біобібліографічний словник : у 5 т. / відп. ред. О. І. Білецький. – Вид. перероб. – Харків : Прапор, 2005. – Т. 1 / уклад. Л. Є. Махновець. – С. 494–507.
  Шифр зберігання книги: 8У У45
• Хижняк З. І. Ректори Києво-Могилянської академії, 1615–1817 рр. : монографія / З. І. Хижняк. – Київ : КМ Академія, 2002. – С. 121–124.
  Шифр зберігання книги: 37 Х43
• Чистович И. А. Феофан Прокопович и его время [Электронный ресурс] / И. А. Чистович. – Санкт-Петербург, 1868. – 752 с. – Режим доступу: http://imwerden.de/pdf/chistovich_feofan_prokopovich_i_ego_vremya_1868.pdf

Іконографія

<gallery widths=200px heights=220px perrow=2>

Файл:Prokopovych1.jpg|Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki/. Файл:Prokopovych2.jpg|Шевчук В. О. Муза Роксоланська : Українська література ХVI-XVIII століть : у 2 кн. / В. О. Шевчук ; ред. С. Головко. – Київ : Либідь, 2005. – Кн. 2. – С. 307. Файл:Prokopovych3.jpg|Режим доступу: http://historydoc.edu.ru/catalog.asp?ob_no=%2013073 Файл:Prokopovych4.jpg|Крупницький Б. Гетьман Данило Апостол і його доба / Б. Крупницький. – Киї : Україна, 2004. – С. 93 Файл:Pamjatnik_Prokopovi4u.jpg|Енциклопедія історії України : [в 10 т.] / НАН України, Ін-т історії України ; голова редкол.: В. А. Смолій [та ін.]. – Київ : Наук. думка, 2012. – Т. 9. – С. 27. Файл:Panegirikos.jpg|Енциклопедія історії України. – Т. 9. – С. 28.