Відмінності між версіями «Десницький Семен Юхимович»

Матеріал з Економічна думка України
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 69: Рядок 69:
 
</spoiler>
 
</spoiler>
 
<br>
 
<br>
<spoiler text="Відомі вчені та авторитетні джерела про Семена Юхимовича Десницького"><h3><center>Андрій Володимирович Анікін (1927-2001) – відомий російський економіст</center></h3><div align="justify">«Заимствования из лекций Смита, использование идей Смита, Миллара и других авторитетов ни в коей мере не принижают заслуг Десницкого и Третьякова. Во-первых, такая форма использования источников была обычной в XVIII в. К. тому же они, особенно Десницкий, неоднократно ссылаются на Смита. Во-вторых, восприятие и использование наиболее передовых идей западных мыслителей в России того времени было само по себе немалой заслугой. В-третьих, русские ученики отнюдь не следуют слепо своим британским учителям, а, напротив, воспринимают их идеи творчески, отчасти критически и всегда имеют в виду конкретную обстановку в России. По ряду вопросов их взгляды идут вразрез с идеями глазговских профессоров. Они принципиально иначе, чем Смит, трактуют экономическую роль государства, возлагая на него, например, такие важные функции, как контроль над ценами и финансирование образовательных учреждений».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Аникин А. В.''' Путь исканий. Социально-экономические идеи в России до марксизма / А. В. Аникин. – М. : Политиздат, 1990. – С. 72.</small>
+
<spoiler text="Відомі вчені та авторитетні джерела про Семена Юхимовича Десницького"><h3><center>Андрій Володимирович Анікін (1927–2001) – російський економіст та лексикограф, доктор економічних наук, професор</center></h3><div align="justify">«Заимствования из лекций Смита, использование идей Смита, Миллара и других авторитетов ни в коей мере не принижают заслуг Десницкого и Третьякова. Во-первых, такая форма использования источников была обычной в XVIII в. К тому же они, особенно Десницкий, неоднократно ссылаются на Смита. Во-вторых, восприятие и использование наиболее передовых идей западных мыслителей в России того времени было само по себе немалой заслугой. В-третьих, русские ученики отнюдь не следуют слепо своим британским учителям, а, напротив, воспринимают их идеи творчески, отчасти критически и всегда имеют в виду конкретную обстановку в России. По ряду вопросов их взгляды идут вразрез с идеями глазговских профессоров. Они принципиально иначе, чем Смит, трактуют экономическую роль государства, возлагая на него, например, такие важные функции, как контроль над ценами и финансирование образовательных учреждений».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Аникин А. В.''' Путь исканий. Социально-экономические идеи в России до марксизма / А. В. Аникин. – Москва : Политиздат, 1990. – С. 72.</small>
  
 
<br />
 
<br />
 
<h3><center>
 
<h3><center>
Степан Миколайович Злупко (1931–2006) – відомий український економіст, доктор економічних наук, професор, академік Академії наук України
+
Степан Миколайович Злупко (1931–2006) – український економіст, доктор економічних наук, професор</center></h3>«Центральне місце у світогляді С. Десницького займає вчення про власність, різні аспекти якої він розглядав у процесі еволюційного розвитку і в системі національних особливостей, уявлень, моральних цінностей тощо. З усіх філософських систем, які тлумачили зв'язок власності, моральної науки і права, на думку вченого, найлогічнішою і доказовою є система «пана Сміта»».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Злупко С.''' Персоналії і теорії української економічної думки / С. Злупко. – Львів : Євросвіт, 2002. – С. 56.</small>
</center></h3>«Центральне місце у світогляді С. Десницького займає вчення про власність, різні аспекти якої він розглядав у процесі еволюційного розвитку і в системі національних особливостей, уявлень, моральних цінностей тощо. З усіх філософських систем, які тлумачили зв'язок власності, моральної науки і права, на думку вченого, найлогічнішою і доказовою є система «пана Сміта»».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Злупко С.''' Персоналії і теорії української економічної думки / С. Злупко. – Львів : Євросвіт, 2002. – С. 56.</small>
 
  
  
«Трудову теорію і демократичні засади утверджував С. Десницький у Російській імперії своїми працями, лекціями, доповідними записками імператриці. Аргументами для цього служила західноєвропейська дійсність і факти з української історії, зокрема козацького устрою. Вчений засуджував закріпачення українських селян, а тим більше торгівлю ними, що тоді практикувалася поміщиками».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Злупко С.''' Персоналії і теорії української економічної думки / С. Злупко. – Львів : Євросвіт, 2002. – С. 57.</small>
+
«Трудову теорію і демократичні засади утверджував С. Десницький у Російській імперії своїми працями, лекціями, доповідними записками імператриці. Аргументами для цього служила західноєвропейська дійсність і факти з української історії, зокрема козацького устрою. Вчений засуджував закріпачення українських селян, а тим більше торгівлю ними, що тоді практикувалася поміщиками».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Злупко С.''' Персоналії і теорії української економічної думки. – С. 57.</small>
  
 
<br />
 
<br />
 
<h3><center>Летопись Московского Университета  
 
<h3><center>Летопись Московского Университета  
(1755-1979)
+
(1755–1979)
 
</center></h3><center>1760 г.</center>
 
</center></h3><center>1760 г.</center>
  
Рядок 102: Рядок 101:
 
Начало издания Н. И. Новиковым журнала «Экономический магазин» в качестве приложения к «Московским ведомостям» (Русская периодическая печать. 1702—1894. Справочник. М., 1959, с. 61).
 
Начало издания Н. И. Новиковым журнала «Экономический магазин» в качестве приложения к «Московским ведомостям» (Русская периодическая печать. 1702—1894. Справочник. М., 1959, с. 61).
 
В типографии университета издан труд английского профессора права У. Блэкстена «Истолкования английских законов» в трех томах в  переводе и  с примечаниями С.  Е. Десницкого.
 
В типографии университета издан труд английского профессора права У. Блэкстена «Истолкования английских законов» в трех томах в  переводе и  с примечаниями С.  Е. Десницкого.
<center>1783 г.<center>
+
<center>1783 г.</center>
 
Октябрь, 21.<br>
 
Октябрь, 21.<br>
 
Профессора А. А. Барсов и С. Е. Десницкий избраны действительными членами Российской академии (Сухомлинов М. И. Указ. соч., вып. I, с. 16).<br>
 
Профессора А. А. Барсов и С. Е. Десницкий избраны действительными членами Российской академии (Сухомлинов М. И. Указ. соч., вып. I, с. 16).<br>
 
_____________________<br>
 
_____________________<br>
<small>'''Летопись Московского университета''', 1755-1979. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1979. – C. 29–31.</small>
+
<small>'''Летопись Московского университета''', 1755–1979. – Москва : Изд-во Моск. ун-та, 1979. – C. 29–31.</small>
  
  

Версія за 09:03, 26 лютого 2015

Десницький Семен Юхимович

(близько 1740 – 15 (26) червня 1789) –
український і російський просвітитель, правознавець другої половини XVIII ст.,
доктор права з 1767 р., професор Московського університету з 1768 р.,
член Російської академії наук з 1783 р.




Життя та діяльність


Відомі вчені та авторитетні джерела про Семена Юхимовича Десницького


Твори


Література


Іконографія