VolodymyrMonomah - Історія редагувань

2016-06-23T07:01:31Z

Заміна тексту — „Віктор Дмитрович Базилевич (нар. 1949 р.) – доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України“ на �

Admin в 08:32, 25 листопада 2015

2015-11-25T08:32:32Z

Admin в 12:38, 19 листопада 2015

2015-11-19T12:38:58Z

Admin в 12:35, 19 листопада 2015

2015-11-19T12:35:40Z

Admin: Admin перейменував сторінку з Volodymyr Monomah на VolodymyrMonomah без створення перенаправлення

2015-11-12T12:08:42Z

Admin перейменував сторінку з Volodymyr Monomah на VolodymyrMonomah без створення перенаправлення

Admin: Admin перейменував сторінку з Володимир Мономах на Volodymyr Monomah

2015-11-12T12:06:04Z

Admin перейменував сторінку з Володимир Мономах на Volodymyr Monomah

Admin: Заміна тексту — „“ на „“

2015-10-05T06:51:40Z

Заміна тексту — „<spoiler text="Іконографія">“ на „<spoiler text="Фотогалерея">“

Admin в 14:05, 2 березня 2015

2015-03-02T14:05:37Z

Admin в 08:31, 2 березня 2015

2015-03-02T08:31:06Z

Admin в 13:59, 27 листопада 2014

2014-11-27T13:59:01Z

@@ Рядок 46: / Рядок 46: @@
 <h3><center>Петро Петрович Толочко (нар. 1938 р.) – доктор історичних наук, професор, академік НАН України</center></h3>«Законодавство Мономаха загалом підтверджувало вотчинний імунітет феодала і його право на експлуатацію залежного населення. Разом з тим новий статут дещо обмежував лихварство, що можна розглядати як певну поступку влади жителям міст і сіл. Вносячи статті, які полегшували становище закупів, Володимир і його оточення керувалися насамперед розумінням того, що селянське господарство є найважливішою умовою економічного розвитку країни і для його нормального функціонування потрібні певні гарантії у сфері юридичного і економічного життя».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Толочко П. П.''' Київська Русь : монографія / П. П. Толочко. – К. : Абрис, 1996. – С. 226.</small>
 <br />
-<h3><center>Віктор Дмитрович Базилевич (нар. 1949 р.) – доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України</center></h3>«Твори великого київського князя Володимира Мономаха, відомі як "Повчання" (кінець XI – початок XII ст.), містять важливі узагальнення та спостереження щодо економічної складової суспільного устрою; обґрунтовують норми та правила управління державою, спрямовані на зміцнення панівних відносин; відображають прагнення упорядкувати суспільне життя на основі моральних принципів; засуджують гонитву за багатством, жадобу до накопичення грошей, насильство та надмірну експлуатацію пригноблених верств населення. Розуміючи значення розвитку землеробства, скотарства, ремесла та торгівлі для зміцнення могутності держави, Володимир Мономах закликає правителів держави піклуватись про свою землю та підданих, дбаючи про злагоду та соціальний мир».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Історія економічних учень''' : підручник : у 2 ч. / за ред. В. Д. Базилевича. – 2-ге вид., виправл. – К. : Знання, 2005. – Ч. 1. – C. 109.</small>
+<h3><center>Віктор Дмитрович Базилевич (нар. 1949 р.) – український економіст, доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України</center></h3>«Твори великого київського князя Володимира Мономаха, відомі як "Повчання" (кінець XI – початок XII ст.), містять важливі узагальнення та спостереження щодо економічної складової суспільного устрою; обґрунтовують норми та правила управління державою, спрямовані на зміцнення панівних відносин; відображають прагнення упорядкувати суспільне життя на основі моральних принципів; засуджують гонитву за багатством, жадобу до накопичення грошей, насильство та надмірну експлуатацію пригноблених верств населення. Розуміючи значення розвитку землеробства, скотарства, ремесла та торгівлі для зміцнення могутності держави, Володимир Мономах закликає правителів держави піклуватись про свою землю та підданих, дбаючи про злагоду та соціальний мир».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Історія економічних учень''' : підручник : у 2 ч. / за ред. В. Д. Базилевича. – 2-ге вид., виправл. – К. : Знання, 2005. – Ч. 1. – C. 109.</small>
 </spoiler><br>
 <spoiler text="Твори"><div align="justify"><ul type="square"><li><b>Повчання</b> [Володимира Мономаха за Лаврентіївським списком] / Володимир Мономах // Тисяча років української суспільно-політичної думки : у 9 т. / редкол. Т. Гунчак [та ін.]. – К. : Дніпро, 2001. – Т. 1. – С. 355–363.<br>

@@ Рядок 42: / Рядок 42: @@
 <div align="justify">Мономах вовсе не принадлежит к тем историческим деятелям, которые смотрят вперед, разрушают старое, удовлетворяют новым потребностям общества: это было лицо с характером чисто охранительным. Мономах не возвышался над понятиями своего века, не шел наперекор им, не хотел изменить существующий порядок вещей, но личными доблестями, строгим исполнением обязанностей прикрывал недостатки существующего порядка, делал его не только сносным для народа, но даже способным удовлетворять его общественным потребностям...Народ испытал уже при других князьях бедствие от того, что людям не доходила княжая правда, тиуны и отроки грабили без ведома князя; Мономах не давал сильным обижать ни худого смерда, ни убогой вдовицы, сам оправливал (давал правду, суд) людей. При грубости тогдашних нравов люди сильные не любили сдерживать своего гнева, причем подвергнувшийся ему платил жизнью; Мономах наказывал детям своим, чтобы они не убивали ни правого, ни виноватого, не губили душ христианских. Другие князья позволяли себе невоздержание; Мономах отличался целомудрием. Обществу сильно не нравилось в князе корыстолюбие; с неудовольствием видели, что внуки и правнуки Святого Владимира отступают от правил этого князя, копят богатство, сбирая его с тягостью для народа; Мономах и в этом отношении был образцом добрых князей: с ранней молодости рука его простиралась ко всем, по свидетельству современников; никогда не прятал он сокровищ, никогда не считал он денег, но раздавал их обеими руками; а между тем казна его была всегда полна, потому что при щедрости он был образцом доброго хозяина.<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Соловьев С. М.''' Сочинения : в 18 кн. / С. М. Соловьев ; отв. ред., авт. вступ. ст. И. Д. Ковальченко, С. С. Дмитриев. – М. : Мысль, 1988. – Кн. 1, т. 1–2, гл. 3 : События при внуках Ярослава І (1093–1125). – С. 361.</small>
 <br />
-<h3><center>Михайло Сергійович Грушевський (1866–1934) – український історик, політичний і державний діяч</center></h3>[[Файл:Gruw.jpg|512px|center]]<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Грушевський М. С.''' Нарис Київської землі від смерті Ярослава до кінця XIV сторіччя / М. С. Грушевський. – К. : Наук. думка, 1991. – С. 131–132.</small>
+<h3><center>Михайло Сергійович Грушевський (1866–1934) – український історик, політичний і державний діяч, академік НАН України</center></h3>[[Файл:Gruw.jpg|512px|center]]<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Грушевський М. С.''' Нарис Київської землі від смерті Ярослава до кінця XIV сторіччя / М. С. Грушевський. – К. : Наук. думка, 1991. – С. 131–132.</small>
 <br />
 <h3><center>Петро Петрович Толочко (нар. 1938 р.) – доктор історичних наук, професор, академік НАН України</center></h3>«Законодавство Мономаха загалом підтверджувало вотчинний імунітет феодала і його право на експлуатацію залежного населення. Разом з тим новий статут дещо обмежував лихварство, що можна розглядати як певну поступку влади жителям міст і сіл. Вносячи статті, які полегшували становище закупів, Володимир і його оточення керувалися насамперед розумінням того, що селянське господарство є найважливішою умовою економічного розвитку країни і для його нормального функціонування потрібні певні гарантії у сфері юридичного і економічного життя».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Толочко П. П.''' Київська Русь : монографія / П. П. Толочко. – К. : Абрис, 1996. – С. 226.</small>

@@ Рядок 90: / Рядок 90: @@
 <i>Шифр зберігання книги:</i> <b>9(С2)  I-90</b>
-<li>'''Іщенеко О. С.''' Володимир Мономах в українській історичній пам’яті / О. С. Іщенко // Український історичний журнал. – 2015. – № 1. – <u>'''[[Медіа:|<span style="color:#3366BB">С. 11–25</span>]]'''</u>. – Режим доступу: '''http://www.history.org.ua/?libid=10074'''
+<li>'''Іщенеко О. С.''' Володимир Мономах в українській історичній пам’яті / О. С. Іщенко // Український історичний журнал. – 2015. – № 1. – <u>'''[[Медіа:Ishenko.pdf|<span style="color:#3366BB">С. 11–25</span>]]'''</u>. – Режим доступу: '''http://www.history.org.ua/?libid=10074'''
 <li><b>Ключевский В. О.</b> Сочинения : в 9 т. / В. О. Ключевский ; под ред. В. Л. Янина. – М. : Мысль, 1987–1990. – Т. 1,  ч. 1. – 1987. – С. 232–254 ; Т. 7. – 1989. – С. 84–99.<br>

@@ Рядок 89: / Рядок 89: @@
 <li><b>Історія України в особах.</b> IX-XVIII ст. : монографія / авт. кол.: В. Замлинський (кер.) [та ін.]. – К. : Україна, 1993. – С. <u>[[Медіа:Volodymyr Monomah 80-88.pdf|80–88]]</u>. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?litera&kat=5&id=8167<br>
 <i>Шифр зберігання книги:</i> <b>9(С2)  I-90</b>
 <li><b>Ключевский В. О.</b> Сочинения : в 9 т. / В. О. Ключевский ; под ред. В. Л. Янина. – М. : Мысль, 1987–1990. – Т. 1,  ч. 1. – 1987. – С. 232–254 ; Т. 7. – 1989. – С. 84–99.<br>
 <i>Шифр зберігання книги:</i> <b>9(С)1  К52</b>

@@ Рядок 122: / Рядок 122: @@
 </ul></spoiler>
 <br />
-<spoiler text="Іконографія">
+<spoiler text="Фотогалерея">
 <gallery widths=300px heights=280px perrow=2>
 Файл:Image04.jpg|<small><b>Українська педагогіка</b> в персоналіях : навч. посібник / ред. О. В. Сухомлинська. – К. : Либідь, 2005. – Кн. 1. – С. 28.</small>

← Попередня версія	Версія за 12:08, 12 листопада 2015
(Немає відмінностей)

← Попередня версія	Версія за 12:06, 12 листопада 2015
(Немає відмінностей)

@@ Рядок 66: / Рядок 66: @@
 <li><b>Большая энциклопедия :</b> в 62 т. / гл. ред. С. А. Кондратов. – М. : ТЕРРА, 2006. – Т. 9. – С. 370–371.<br>
 <i>Шифр зберігання книги:</i> <b>03  Б79</b>
 <li><b>Беляев И. Д.</b> История русского законодательства / И. Д. Беляев. – СПб. : Лань, 1999. – С. 229–233. – (Классики истории и философии права).<br>

@@ Рядок 32: / Рядок 32: @@
 </p></div></spoiler>
 <br />
-<spoiler text="Відомі вчені та авторитетні джерела про Володимира Мономаха"><h3><center>Віктор Дмитрович Базилевич (нар. 1949 р.) – доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України</center></h3>«Твори великого київського князя Володимира Мономаха, відомі як "Повчання" (кінець XI – початок XII ст.), містять важливі узагальнення та спостереження щодо економічної складової суспільного устрою; обґрунтовують норми та правила управління державою, спрямовані на зміцнення панівних відносин; відображають прагнення упорядкувати суспільне життя на основі моральних принципів; засуджують гонитву за багатством, жадобу до накопичення грошей, насильство та надмірну експлуатацію пригноблених верств населення. Розуміючи значення розвитку землеробства, скотарства, ремесла та торгівлі для зміцнення могутності держави, Володимир Мономах закликає правителів держави піклуватись про свою землю та підданих, дбаючи про злагоду та соціальний мир».<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Історія економічних учень''' : підручник : у 2 ч. / за ред. В. Д. Базилевича. – 2-ге вид., виправл. – К. : Знання, 2005. – Ч. 1. – C. 109.</small>
+<spoiler text="Відомі вчені та авторитетні джерела про Володимира Мономаха"><div align="justify">
 <h3><center>Микола Іванович Костомаров (1817–1885) – український і російський історик, поет-романтик, мислитель, громадський діяч</center></h3>Поміж давніми князями до татарського періоду після Ярослава ніхто не залишив по собі такої гучної і доброї слави, як Володимир Мономах, князь діяльний, сильний волею, що вирізнявся здоровим глуздом посеред своєї братії, князів руських. Довкола його імені обертаються майже всі важливі події руської історії у другій половині   ХІ та в першій чверті ХІІ століття. Ця людина може по  справедливості називатися   представником свого часу…
@@ Рядок 44: / Рядок 38: @@
 При Володимирі встановлена була різниця між тим неоплатним купцем, який постраждає випадково від вогню, від води чи від неприятеля, і тим, який зіпсує чужий товар чи проп’є його або "проб’ється", тобто вчинить бійку, а потім змушений буде заплатити виру чи "продаж" (нижчий вид вири).<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Костомаров М. І.''' Історичні постаті / М. І. Костомаров. – Дніпропетровськ : Січ, 2008. – С. 23, 50.</small>
 <br />
 <h3><center>Сергій Михайлович Соловйов (1820–1879) – відомий російський історик</center></h3>
 <div align="justify">Мономах вовсе не принадлежит к тем историческим деятелям, которые смотрят вперед, разрушают старое, удовлетворяют новым потребностям общества: это было лицо с характером чисто охранительным. Мономах не возвышался над понятиями своего века, не шел наперекор им, не хотел изменить существующий порядок вещей, но личными доблестями, строгим исполнением обязанностей прикрывал недостатки существующего порядка, делал его не только сносным для народа, но даже способным удовлетворять его общественным потребностям...Народ испытал уже при других князьях бедствие от того, что людям не доходила княжая правда, тиуны и отроки грабили без ведома князя; Мономах не давал сильным обижать ни худого смерда, ни убогой вдовицы, сам оправливал (давал правду, суд) людей. При грубости тогдашних нравов люди сильные не любили сдерживать своего гнева, причем подвергнувшийся ему платил жизнью; Мономах наказывал детям своим, чтобы они не убивали ни правого, ни виноватого, не губили душ христианских. Другие князья позволяли себе невоздержание; Мономах отличался целомудрием. Обществу сильно не нравилось в князе корыстолюбие; с неудовольствием видели, что внуки и правнуки Святого Владимира отступают от правил этого князя, копят богатство, сбирая его с тягостью для народа; Мономах и в этом отношении был образцом добрых князей: с ранней молодости рука его простиралась ко всем, по свидетельству современников; никогда не прятал он сокровищ, никогда не считал он денег, но раздавал их обеими руками; а между тем казна его была всегда полна, потому что при щедрости он был образцом доброго хозяина.<br><small>'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Соловьев С. М.''' Сочинения : в 18 кн. / С. М. Соловьев ; отв. ред., авт. вступ. ст. И. Д. Ковальченко, С. С. Дмитриев. – М. : Мысль, 1988. – Кн. 1, т. 1–2, гл. 3 : События при внуках Ярослава І (1093–1125). – С. 361.</small>
 </spoiler><br>
 <spoiler text="Твори"><div align="justify"><ul type="square"><li><b>Повчання</b> [Володимира Мономаха за Лаврентіївським списком] / Володимир Мономах // Тисяча років української суспільно-політичної думки : у 9 т. / редкол. Т. Гунчак [та ін.]. – К. : Дніпро, 2001. – Т. 1. – С. 355–363.<br>

← Попередня версія		Версія за 13:59, 27 листопада 2014
Рядок 43:		Рядок 43:
	При Мономахові радою, яку він скликав і яка складалася з тисяцьких: київського, білгородського, переяславського і людей своєї дружини, встановлено декілька важливих статей, спрямованих на захист добробуту мешканців. Обмежене було довільне збирання різ ( відсотків), яке за Святополка доходило до великих зловживань і призвело після смерті цього князя до переслідувань жидів, що були лихварями. При Володимирі встановлено, що лихвар може брати лише тричі відсотки, і якщо візьме тричі, то вже втрачає сам капітал. Крім того, встановлено близько третини чи трохи більше, якщо вважати згадувану гривню кун…		При Мономахові радою, яку він скликав і яка складалася з тисяцьких: київського, білгородського, переяславського і людей своєї дружини, встановлено декілька важливих статей, спрямованих на захист добробуту мешканців. Обмежене було довільне збирання різ ( відсотків), яке за Святополка доходило до великих зловживань і призвело після смерті цього князя до переслідувань жидів, що були лихварями. При Володимирі встановлено, що лихвар може брати лише тричі відсотки, і якщо візьме тричі, то вже втрачає сам капітал. Крім того, встановлено близько третини чи трохи більше, якщо вважати згадувану гривню кун…

−	При Володимирі встановлена була різниця між тим неоплатним купцем, який постраждає випадково від вогню, від води чи від неприятеля, і тим, який зіпсує чужий товар чи проп’є його або "проб’ється", тобто вчинить бійку, а потім змушений буде заплатити виру чи "продаж" (нижчий вид вири).<br><small>'''     Костомаров М. І.''' Історичні постаті / М. І. Костомаров. – Дніпропетровськ : Січ, 2008. – С. 23, 50.	+	При Володимирі встановлена була різниця між тим неоплатним купцем, який постраждає випадково від вогню, від води чи від неприятеля, і тим, який зіпсує чужий товар чи проп’є його або "проб’ється", тобто вчинить бійку, а потім змушений буде заплатити виру чи "продаж" (нижчий вид вири).<br><small>'''     Костомаров М. І.''' Історичні постаті / М. І. Костомаров. – Дніпропетровськ : Січ, 2008. – С. 23, 50.</small>